Мухаррем Яшарі дав відверте інтерв’ю: за що має дякувати тренеру, який перемагав Україну, та кого вибере між Динамо та Шахтарем

Переглядів 975
автор Артур Валерко Артур Валерко
5 голосів
Мухаррем Яшарі дав відверте інтерв’ю: за що має дякувати тренеру, який перемагав Україну, та кого вибере між Динамо та Шахтарем
Мухаррем Яшарі. Колаж: УФ
Своє перше велике інтерв’ю півзахисник ЛНЗ (Черкаси) Мухаррем Яшарі дав «УФ». Відверто розповів про дебютний гол у збірній Косова, обурився скандальним матчем у Румунії та насипав вражень про Україну й українців.

Не так часто буває таке в наші дні, щоб легіонер із середняка УПЛ викликався в свою національну збірну та навіть забивав у її складі. Але шаблони та стереотипи рве півзахисник ЛНЗ (Черкаси) Мухаррем Яшарі: саме представляючи клуб із України, він досягнув прогресу в збірній Косова та відкрив лік своїм голам у недавньому матчі з Литвою.

Та й у цілому прогрес цього 26-річного футболіста не можна не відзначити: в 28 матчах за черкаський клуб він оформив уже дев’ять результативних дій (2 голи та 7 асистів) і зараз входить у те невеличке коло зарубіжних гравців УПЛ, які своєю працею здорово прокачали кар’єру та потихеньку додають у трансферній вартості.

Ну так чому б не представити, нарешті, Яшарі? Скромний Мухаррем кілька разів переносив бесіду з «УФ», але після ударного періоду в збірній погодився відповісти на запитання сайту «Український футбол».

Ми поставили Яшарі запитання руба:

  • Як відкрив лік своїм голам за Косово і чому нахапався карток; 
  • За яких обставин опинився в ЛНЗ і чи задоволений своїми виступами в Україні;
  • Чи знає таких культових персонажів, як брати Даллку, Халімі та Хомутов;
  • Кого вибере: Динамо чи Шахтар, футболку Судакова чи Ярмоленка;
  • Чи правда, що вже розглядає варіанти із закордонних клубів.

На більшість із наших запитань Мухаррем відповів, а де проявив скромність – те ми ще обов’язково випитаємо, був би тільки привід – а саме, якісна та результативна гра самого Яшарі. Це він нам пообіцяв!

«Так, я забив переможний м’яч. Але спасибі треба сказати моїм товаришам по збірній Косова»

– Вітаємо вас із дебютним голом за національну збірну Косово. Він відразу переможний! Як гралося в матчі з Литвою? 

– Дякую! Звичайно, я дуже радий, що забив свій перший гол, але більше радий перемозі. 

– Ви відіграли 45 хвилин і в компенсований час першого тайму отримали червону картку. Ваші відчуття?

– Перш за все, переживав за нашу збірну. Вдячний товаришам по команді, що вони привели матч до перемоги. Я боровся за м’яч, прикро, що вийшов у тому моменті фол. Сподіваюся, все добре з суперником із Литви. Я завжди маю бажання грати за збірну Косова, тож хочу й надалі бути корисним.

– Як вас привітали в команді з голом?

– Я повинен сказати своїм товаришам по команді спасибі за все, тому що вони допомогли мені забити і збірній – виграти цю гру. А вітання… Ми всі разом як програємо, так і перемагаємо. І перемогу разом відзначили, як одна команда.

– Чи відрізняється ваша роль в збірній Косово від тієї, яку ви граєте в ЛНЗ? 

– Буває, що ролі співпадають. Але в листопаді – ні. Я діяв у збірній Косово на позиції лівого вінгера у двох матчах, і це була дуже хороша гра з мого боку. Звичайно, я знаю, як діяти на 3-4 позиціях у тактичних схемах. Це мені допомагає, адже в ЛНЗ я граю центрального півзахисника – іноді атакувального, іноді оборонного плану. 

– Як вам Франко Фода? Чи цікаво вам з ним працювати? 

– Мені потрібно дуже подякувати Франко, тому що він повірив у мене, поставив у перші одинадцять. Чи цікаво працювати? Навіть більше скажу – дуже добре працювати з ним. 

– Чи згадував Фода, що він обігрував Україну на чолі Австрії? 

– Та ми самі маємо знати віхи біографії свого головного тренера. В збірній Косова ми концентруємося вже на своїх поточних завданнях.

– Як Франко ставиться до чемпіонату України? Чи може наставник Косова стежити за вами в українській Прем'єр-лізі? 

– Звичайно, він стежить за мною в українській Прем’єр-лізі! І він щасливий, тому що я добре виступаю в українському чемпіонаті, тому й він запрошує мене до національної збірної. Я можу впевнено сказати, що відколи в Україні з’явилися гравці з Косова, звісно, за ними тут стежать. 

І взагалі, УПЛ – це гарна, добротна ліга. Всі знають, що Шахтар і Динамо багато років грають у єврокубках і мають свої успіхи. 

– Чому цього разу ваш одноклубник по ЛНЗ Саліху не був викликаний до збірної з вами? 

– Це питання вам потрібно поставити Франко Фода, а не мені, ха-ха. 

Мухаррем Яшарі. Фото: пресслужба ЛНЗ

– Туше. Вас не так просто підловити😊 Гаразд, тоді познайомте українців із вашою національною командою. Хто з хлопців у збірній Косова є найбільшими зірками? Чи є гравці, які грають у вищих лігах світу? 

– Та у нас є багато зірок, але якщо треба відзначити кількох, тоді це вінгер Едон Жегрова (Лілль), центрбек Амір Ррахмані (Наполі), нападник Ведат Мурічі (Мальорка), півзахисник Мілот Рашика (Бешикташ), воротар Аро Муріч (Іпсвіч). 

– І плюс до них – Ілір Краснічі із УПЛ (представник Колоса). А якби можна було, кого б із гравців збірної Косова ти порадив би українським клубам? 

– Тут у нас теж класний вибір. Ну, наприклад, центральні півзахисники Ліндон Емерлаху (Баллкані), Ррон Броя (Дріта), Альберт Дабігай (Дріта). Чудово знаю їх можливості, вважаю, дуже гідні футболісти.

– У вашої збірної не лише позитивні емоції – матч у Бухаресті не було завершено, технічна перемога присуджена суперникам. Що насправді сталося в матчі Румунія – Косово? 

– Вибачте, щодо цієї гри я не хочу говорити.

– Ну, не хочете про політичну складову – давайте про вашу гру. Ви встигли жовту спіймати проти учасників Євро-2024, для себе її зрозуміли?

– Ні, я вважаю, що це звичайний підкат з мого боку і жодних жовтих, але так вирішив арбітр. Ну, що ж – це в протоколі матчу. 

«Динамо чи Шахтар? Виберу ось кого…»

– Розкажіть, як почалася українська частина вашої історії. Хто запропонував зіграти в ЛНЗ? Що на той час ви знали про Україну та Черкаси?

– Я був зі своєю командою Дріта на підготовці в Анталії, і так вийшло, що зіграв добре в деяких іграх. Напевно, на той момент в ЛНЗ за мною вже стежили. Вони надіслали мені пропозицію, і я прийняв. От і все.

– І ось ви вже не в Туреччині на зборах, а в Україні з зимою, війною та досить складним і новим для вас чемпіонатом. До чого в Україні ви звикали найдовше? 

– Я – професіонал і повинен вміти концентруватися на футболі. Якось так вийшло, що в команді було багато новачків з різних країн, але ми досягнули взаєморозуміння. Вдячний колективу ЛНЗ, що я зміг уже в дебютне півріччя пограти в УПЛ, відчути цей чемпіонат. Отже, адаптацію вдалося завершити більш-менш вчасно, як це й потрібно було.

– Чи страшно було під час першої повітряної тривоги, яку ви тут пережили?

– О, так, це було трохи болісно, але зараз це нормально для мене. Проте, знову ж таки, я роблю свою роботу – граю в футбол. А от українцям дуже співчуваю, ви тут живете, страждаєте. Це розриває серце навіть людини зі сторони.

– Як живете в Черкасах? 

– Їм, працюю, відновлююся…

– Ох, наче заголовки книг із не дуже якісної літератури…

– Ні, ну справді. Я не дуже люблю виходити на вулицю, але іноді випиваю по філіжанці кави з товаришами по команді. 

– Чи дружите з кимось із одноклубників? Кого можете зрозуміти, крім Дайко і Саліху? 

– Я можу спілкуватися з усіма, адже англійською володіє багато хто в ЛНЗ. Але простіше порозумітися, звісно ж, із Дайко та Саліху. 

– Як щодо матчу з Ворсклою? Чи були шанси в ЛНЗ не програти? 

– У тій грі відбулося багато подій, і справді могли бути різні варіанти. Але я не хочу применшувати гру суперника. Ворскла любить вигравати, як і ми, тож ми поступилися хорошому супернику з якісними гравцями. Це – футбол. Але ми програємо і забуваємо про цю гру, ми зараз зосереджені на грі з Вересом. 

– Так, ваш найближчий суперник – Верес. Команда відстає від ЛНЗ лише на два очки, хоча ще недавно була нижче в таблиці. Що ви вже знаєте про рівнян? 

– Я вірю в свою команду, що ми виграємо цю гру. Але у Вереса хороша команда, тренерський штаб нам детально все розбере. 

– Давайте відмотаємо на початок 2024 року. Які у вас були перші враження, коли ви вийшли грати на снігу проти Кривбасу на «Колос-Арені»? 

– Це була важка гра для мене, тому що це дебют, а тут ще й суперник із числа найбільш сильних. Так, можна сказати, що, як для першого матчу, це була дуже сильна гра. Так мені вдалося відразу ж зрозуміти, наскільки сильна УПЛ і які тут можуть бути випробування.

– Перші гольові передачі ви віддали у матчах проти Колосу та Зорі ще минулого сезону, забили перші голи у ворота Руху та Карпат. Які перемоги та результативні дії вам сподобалися найбільше? 

– У нас багато що є вже згадати. Та що там! Із кутових заходило, дальніми ударами заходило. ЛНЗ дає на згадку гарні матчі. Проте я виділяти щось окреме не хочу. Моя команда допомагає мені робити хорошу статистику, і я хочу зробити все найкраще, щоб допомогти команді вигравати. 

– ЛНЗ не раз змінював тактику. Ваша роль не змінилася? 

– Звичайно, іноді моя роль змінюється. Та це нормально. Добре, що я готовий до цього й можу зіграти, як я вже говорив, на кількох різних позиціях.

– ЛНЗ уже при вас змінив головного тренера. Які ваші враження від роботи з Дулубом і Карраско? 

– Мені подобаються і Дулуб, і Карраско, я не маю права виділяти когось одного. Можу сказати, що для мене Карраско означає дуже хорошу тактику, і ми зіграли дуже хороші ігри, які можна довго згадувати. 

– Ви вже зіграли з Динамо і Шахтарем. Хто з українських грандів вам більше сподобався? 

– Шахтар для мене найкраща команда тут. 

– Хто з гравців півзахисту, проти яких ти грав уже грав у Прем’єр-лізі, справив на тебе найкраще враження? 

– Для мене Судаков просто дивовижний. Класний футболіст. Але я хотів би додати, що легко в УПЛ не буває і в кожній команді є на кого звернути увагу.

Мухаррем Яшарі. Фото: пресслужба ЛНЗ

– На яке місце може розраховувати ЛНЗ за підсумками сезону? Очікуєте покращення результатів? 

– Я скажу, що це може бути п’яте або максимум шосте місце. За моїми враженнями, безперечно, ЛНЗ заслуговує на хороші результати.

«Обмінятися футболками з Ярмоленком або Судаковим? З обома!»

– Розкажіть про вашу родину. Як звати тата й маму? Чи є у вас у сім'ї ще футболісти?

– Тато Агрон і мама Зірафете. Щодо спорту, то тільки я в родині футболіст. 

– Як ви потрапили в футбол?

– У моєму рідному місті Мітровиця є команда Трепча'89. Я в ній починав, рано дебютував, рано в національну команду викликався. При мені наш клуб вперше виграв чемпіонат Косова. Далі я побував у таких клубах, як Пріштіна та Дріта. Насправді ж грав саме за Трепчу та Дріту. Багато пограв у домашньому чемпіонаті, проте, звісно, хотів розвиватися. Для косоварів стати легіонером – це логічне продовження кар’єри, в збірній багато футболістів із клубів усього світу. Тож і я розглянув варіанти й вибрав у підсумку ЛНЗ і Україну.

– Чи відразу ви стали півзахисником?

– Так, щоразу я грав на позиції півзахисника. Просто іноді на різних точках граю.

– Чого чекаєте від періоду в Україні? Які ваші цілі та бажання в футболі? 

– Якщо коротко: досягти великих успіхів і одного разу зіграти в Лізі чемпіонів.

– Ви в Україні майже рік, уже багато що бачили. Що б Ви хотіли сказати українському народу у зв'язку з війною? 

– Бажаю їм зупинити війну так швидко, як вони зможуть, жити нормальним життям і мати багато шанувальників на стадіонах. Дуже не вистачає фанів, радий, коли їх допускають і чути їхню підтримку. 

– В Україні прославилися такі косовські футболісти, як брати Даллку, грав тут трішки воротар Халімі. Ви їх знаєте? 

– Так, я всіх їх знаю, ці хлопці відомі і в Косові. 

– В Українській пресі з'явилася інформація, що вами цікавляться ФК Нюрнберг і Аріс. Це правда?

– Я не хочу нічого говорити про пропозиції, у мене є мій агент, і він працює для цього. 

– Українець Хомутов грав у Косово. Які про нього відгуки?

– Я грав проти нього раніше, я його знаю. Передаю привіт!

– Є кілька типових питань сьогоднішнього дня: чи пробували борщ? Чи грали в STALKER? З ким хотіли б обмінятися футболками з українських гравців? 

– На перші два питання відповідь станом на сьогодні – «ні». Щодо другого, то я хочу обмінятися футболками з Судаковим або Ярмоленком. 

– Не з кимось одним?

– З обома! Я із задоволенням позбирав би футболки із України, щоб були на пам’ять.