Найкращий футболіст місяця Другої ліги Бабійчук: «6 зарплат нам не виплатили – не ті, що були офіційними»

Переглядів 117
Аватар Анатолій Янголь Анатолій Янголь
3 голоси
Найкращий футболіст місяця Другої ліги Бабійчук: «6 зарплат нам не виплатили – не ті, що були офіційними»
Максим Бабійчук. Фото: ФК Ребел
УФ» спільно з прес-службою ПФЛ визнав голкіпера Ребела Максима Бабійчука найкращим гравцем серпня у Другій лізі 2025/26.
Зміст

 

Столичний Ребел – дебютант Другої ліги, проте його воротар Бабійчук – аж ніяк. Більше того, Максим – лауреат змагань ПФЛ, у 2021 році він здобував золоту медаль Першої ліги на чолі рівненського Вереса, а в 2024-му став друголіговим чемпіоном із мирівською Дружбою.

У Ребела Бабійчук – особливий, культовий гравець. По-перше, найстарший. По-друге, граючий тренер воротарів. По-третє, будучи голкіпером, це автор першого голу клубу на всеукраїнському рівні (ще в ААФУ). В п’яти стартових турах дебютного для «пугачів» сезону в Другій лізі Максим пропустив лише один раз! Ясна річ, жюрі «УФ» та ПФЛ не оминуло цей вражаючий факт, обираючи нашого нинішнього співрозмовника MVP першого ігрового місяця. 

В інтерв’ю сайту «Український футбол» найкращий гравець серпня в Другій лізі – Максим Бабійчук – поділився очікуваннями від старту сезону, про Металург і воротарську школу у своєму житті.

«Проявити себе можна у будь-якому турнірі, як і під егідою ПФЛ, так і в аматорах»

– Максиме, новий сезон почався для вас матчем проти Чорноморця-2. У цій грі вам вдалося зберегти ворота в недоторканості. Це було складно?

– Було важко, бо було хвилювання у команди. Це був дебют. Але добре, що знайшлися сили і ми здобули перемогу. Важку, але дуже потрібну.

– Загалом, чи відчували ви хвилювання у першому матчі сезону? Наскільки важливо виграти перший матч у сезоні?

– У мене особисто не було хвилювання, а от на команді воно позначилося. Для багатьох хлопців це був дебют і такий момент дещо сковував нашу команду. Моя думка – дуже важливо виграти першу гру сезону. Дякувати Богу, це нам вдалося.

– У другому матчі ви також не дозволили супернику відзначитися, хоч Гірник-Спорт і створив пару моментів біля ваших воріт. Яким для себе пригадуєте цей матч, це було легше, ніж з одеситами у першому турі?

– Важко сказати, що якийсь матч був складнішим за інший. Ці матчі, перший з Чорноморцем-2 та другий з Гірником-Спорт, були дуже схожими. Тільки коли ми забили другий м’яч, тоді прийшло розуміння, що гра заспокоїлась і результат під контролем. 

– На матч з Пенуелом ви вперше в сезоні вивели Ребел у статусі капітана команди. Це додає вам відповідальності?

– Я би не сказав, що тут якась подвійна відповідальність. Я в Ребелі працюю тренером воротарів, тож у мене вже відповідальність вища, ніж в інших. Тому на такі деталі в цьому сенсі уваги не звертаю.

Максим Бабійчук. Фото: ФК Ребел

– У цій же грі ви пропустили два м'ячі. Наскільки це було неприємно, на тлі перших двох сухих матчів?

– В цій грі я не пропускав, бо за рахунку 3:0 ми з тренерським штабом вирішили дати можливість дебютувати голкіперу Биценку. На 60-й хвилині він вийшов і так сталося, що Пенуел забив під завісу матчу. 

– Першої поразки вам завдала Олександрія-2. Хоч і 0:1, але чи могли ви уникнути негативного результату у тій грі?

– Коли аналізуєш кожну гру, яка закінчується з негативним результатом, приходиш до думки, що поразки можна було уникнути. На думку тренерського штабу, це була наша найгірша гра у поточному сезоні.

– Чи додає вам особисто мотивації факт протистояння із другими командами УПЛ? Адже на них також присутні тренери та керівники цих клубів, які можуть помітити вдалу гру когось із гравців вашої команди.

– Проявити себе можна у будь-якому турнірі, як і під егідою ПФЛ, так і в аматорах. Але більше шансів, коли ти професіонал і коли на тебе дивляться і слідкують набагато більше людей. 

– Перемога над Локомотивом 1:0 особисто вам повернула воротарську впевненість після двох поспіль матчів, у яких вам судилося пропускати голи?

– Звичайно, перемоги дуже додають впевненості. Не лише особистої, а й командної. Дуже важливо перемагати. 

«Один воротар не здавав речі на прання – сусід по кімнаті їх викидав із вікна»

– Ви починали свою кар'єру у запорізькому Металурзі. Хто був вашим першим тренером?

– Перший тренер Микола Миколайович Роздобудько. Наразі він працює у академії Динамо (Київ).

– У 2016 році Металург в тому вигляді, у якому ви за нього дебютували, припинив існування. Фінансово ви сильно постраждали?

– Так, десь шість зарплат нам не виплатили. Не ті зарплати, що були офіційними. Офіційно у нас була мінімальна зарплата громадянина України. Цю частину виплатили повністю. А ось те, що було в додаткових контрактах, так і не заплатили. Я про ті гроші вже і не згадую. Їх ніяк не повернути, а якщо згадуєш, то в душі стає трохи боляче. 

– Потім у вашій кар'єрі була Буковина. Як для себе оціните той період у Чернівцях?

– Не можу сказати, що виступ та перебування у Буковині були негативним періодом. Але свій потенціал там я не реалізував. Десь у цьому була і моя провина.

– Серед ваших клубів є рівненський Верес, із яким ви пройшли шлях від Другої ліги до УПЛ. Що зв'язало вас із Вересом аж на чотири роки?

– У Верес я потрапив, коли цей проєкт наново переродився. З першого дня мені все дуже подобалося. За ці 4,5 роки був і важкий період, перед тим як клуб мене прийняв. Але у мене лише добрі враження та спогади залишилися про Верес та про Рівне. Там дуже сильні фанати, вони нас підтримують. Навіть коли у нас не було зарплати чотири місяці, вони купували печиво, фрукти і привозили нам на базу, щоб ми це їли. Це моменти, які закарбовуються в пам’яті. Потім команду прийняв Юрій Миколайович Вірт і це був вже інший рівень. І результати покращилися. Ми вийшли до Першої ліги і одразу ж вийшло виграти чемпіонат Першої ліги.

– Якраз про вашу співпрацю із видатним українським воротарем Юрієм Віртом наступне питання. Які поради від нього ви інтегрували у свою гру?

– На той період у нас з воротарями у Вересі працював Бабенко і Вірт особливо не займався воротарями. Але такі підказки іноді були, він постійно давав поради, як покращити свою гру. Це були маленькі підказки, але як відомо, у футболі дрібниць не буває.

Юрій Вірт. Фото: НК Верес

– Хто взагалі ваш улюблений воротар у світі?

– Як ми бачимо, футбол постійно прогресує і воротарі в ньому теж покращуються. Якщо подивитися на нинішню гру воротаря, то вона включає в себе дуже багато обов’язків. Це і гра на виходах, і гра на лінії, і підстраховка захисників. І авжеж, воротар повинен добре грати ногами. Зараз в Мілані Майк Меньян дуже сильний воротар. Ще відзначу новачка Ліверпуля Гіоргія Мамардашвілі. В ПСЖ перейшов Шевальє. Дуже багато класних молодих голкіперів, за якими спостерігаєш та розумієш, чому вони на тому рівні. 

– Яку з воротарських прикмет вважаєте найкумеднішою?

– Про прикмети воротарів можна написати цілу книгу. У Запоріжжі був один відомий воротар. Якщо він добре тренувався, то речі не здавав на прання. Його сусід по кімнаті постійно ці, скажімо так, не свіжі елементи амуніції викидав з вікна. Ще деякі воротарі не дозволяють іншому голкіперу брати на матч сітку з м’ячами. Але подібних прикмет дуже багато. 

Бліц

  • Народився у Запоріжжі
  • Вихованець школи Металурга
  • Перший тренер – Микола Миколайович Роздобудько 
  • Слідкую за виступами Мілана 
  • Кумир? Був і буде Буффон
  • Моя мрія – щоб закінчилась війна і на наші стадіони повернулися вболівальники. Тому що футбол – для вболівальників.