Олег КУЗНЕЦОВ: «Наразі ми — міцні середнячки»

Переглядів 14
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів

Наставник юніорської збірної України U-17 розповів про плани підготовки команди до ЧЄ-2015 і товариські зустрічі

— Олеже Володимировичу, ви з 2010 року тренуєте юнацькі збірні України. Скажіть, чи прогрес молоді відчувається?

— Звісно, ситуація покращується. Хлопці зростають у технічному плані й тактичному. Тому прогрес, певна річ, є. Результати, яких останнім часом досягають наші молоді футболісти, обнадіюють.

 Чи можна сказати, що за рівнем підготовки ми нічим не поступаємося провідним європейським збірним — Німеччині, Іспанії, Франції чи Італії?

— Наразі так, мабуть, не можна казати, що ми на рівних можемо змагатися з тими ж французами, іспанцями чи, скажімо, німцями. Але ми — міцні середнячки, десь свою нішу займаємо. Думаю, втратили дуже багато часу на те, щоби побудувати сильний чемпіонат, збірну, молодь свою у правильному напрямі готувати. Добре, що часи перебудови залишилися позаду, відтак знову маємо можливість повноцінно вилаштовувати нашу систему. Прик­ро, що економічна ситуація в країні й досі залишає бажати кращого, але ми працюємо, прагнемо виховати майбутніх зірок. Зараз клуби почали по-новому працювати, з’явилися академії, значно покращилася інфраструктура для підготовки, є нормальні поля для тренування, багато іншого. Тобто створені всі передумови для подальшого прогресу наших футболістів.

 Розкажіть, яким чином збірна U-17 готуватиметься до кваліфікаційного раунду ЧЄ 2015 року?

— Усе йде за планом. Є в нас і нау­кова група, з якою тренерський штаб постійно радиться. 19 жовтня проведемо першу гру відбору до європейської першості. Наперед забігати й загадувати не можу, адже наші гравці задіяні в національній першості. 13 жовтня ми збираємося, відтак починаємо готуватися до першої офіційної гри. Усього матимемо тиждень на підготовку до відбіркового циклу.

 У серпні ваші підопічні взяли учать у товариському турнірі «Syrenka Сup», що проходив у Польщі. Виступами команди задоволені?

— У принципі, так. Й щодо результату в мене претензій до гравців немає. На початку сезону, звісно, результати були незадовільні. Але на те є об’єктивні причини. Насамперед, це пов’язано з тим, що ми багато експериментували, переглядали велику кількість футболістів, намагалися зліпити щось гідне. І ось, починаючи з меморіалу Баннікова, ми більш-менш визначилися із стрижнем основних виконавців. Також на кожен збір намагаємося долучити до команди 3–4-х нових футболістів, адже спілкуємося з клубними тренерами, які нам надають певну інформацію про тих чи інших гравців. Тому у цьому плані наш тренерський штаб завжди перебуває в пошуку, постійно когось переглядаємо, намагаємося відібрати найкращих.

 Гравці, яких викликали під прапори збірної, представляють переважно київське «Динамо»та донецький «Шахтар». Є виконавці й з львівських «Карпат». Школи цих клубів найкращі в Україні?

— У липні проходив фінал української першості серед юніорів. Переглянули ігри сильніших клубів України. Проте, на жаль, туди не пробився ні «Металіст», ні «Дніпро», ні донець­кий «Металург». Але скажу, щоби нікого не образити, що академії «Шахтаря» та «Динамо» виглядають куди цікавіше. Хоча наразі в «Дніпра» також з’явилися непогані виконавці. До нас, між іншим, приїжджав іспанський тренер дніпрян, багато з нами спілкувався, радив деяких хлопців. Наразі ми їх викликали, щоби подивитися, на що вони здатні. Цей процес триває постійно. Молоді футболісти — вкрай нестабільні, сьогодні вони добре зіграли, завтра провалили гру. Залишається тільки гадати, коли хто в якій формі перебуває й виставляти на поєдинок найсильніших.

 У фіналі збірна України поступилася господарям, збірній Польщі, у серії післяматчевих пенальті (5:4). Чи мали можливість наші хлопці здобути перемогу в основ­ний час?

— У принципі, була рівна гра, тому нічия в основний час — закономірний рахунок. Адже регламент турніру побудований таким чином, що нам довелося зіграти за 4 дні 3 поєдинки. Десь футболісти психологічно й фізично втомилися. У рівній грі, з рівними шансами Фортуна більше посміхнулася господарям, тому вони й здобули цей трофей. Наприкінці матчу нам удалося зрівняти рахунок, а пенальті, як відомо, — лотерея. На жаль, нашій збірній пощастило менше. Данців, наприклад, удалося переграти у серії пенальті, а поляків — ні. Але це футбол, тому нічого страшного не сталося. Для нас найголовніше — якнайкраще підготуватися до матчів кваліфікаційного раунду.

 У Польщі українці перемогли однолітків із Північної Ірландії та Данії. За рахунок чого це вдалося зробити?

— Повторюся, молодь дуже непередбачувана. Із Північною Ірландією першими пропустили, потім тричі забили. Хоча могли довести рахунок і до розгромного. За цю гру особливо не переживав. Із данцями мали рівні шанси, вели в рахунку, однак, на жаль, пропустили прикрий м’яч на останніх хвилинах. Не змогли спокійно довести поєдинок до кінця… Добре, що хоч у серії пенальті виграли.

 10 та 12 вересня на НТК
ім. Баннікова «жовто-блакитні» юніори провели два спаринги з командою Франції. Перша зустріч закінчилася нульовою нічиєю, в повторному поєдинку українці зазнали поразки — 2:0, провівши другий тайм у чисельній більшості. Що стало причиною такого
невтішного результату?

— Нелегко сказати. У першій грі ми провели другий тайм у більшості, проте не змогли забити, в другому матчі — також. Найбільше було помітно, що, граючи одинадцять на одинадцять, наша команда мала кращий вигляд, перегравала французів. Після вилучення неначе щось зламалося, у хлопців зовсім гра не клеїлася. Мабуть, це наслідки рівня всього нашого футболу, бо не вміють українці грати першим номером. Уся тактика будується на тому, щоби відібрати м’яч і швидко доставити його вперед. Так звана гра на контратаках. Приміром, ті ж французи технічніші за нас, із м’ячем працюють краще, швидше, й мислять зовсім інакше, відкриваються по-іншому. На превеликий жаль, немає у нас багато часу, щоби прищепити хлопцям інший стиль, тактику. Намагаємося виходити з того, що маємо.

 Можете сказати, хто стане наступним суперником збірної U-17?

— Точно не скажу, все вирішиться ближче до матчів відбору, в жовтні, коли розпочнемо збір. На цьому тижні визначимося з остаточними списками 22-х футболістів, котрих викликатимемо. Потім необхідно відібрати 18-х найкращих серед них. Товариський матч зіграємо 14 або 15 жовтня. Суперником, радше за все, буде або «Динамо», або київський футбольний інтернат. Нікуди зі столиці виїжджати не збираємося, готуватимемося на місці, тому й спаринг проведемо також тут.

Роман КИРІЄНКО.