Олександр КАДЕНКО: «Ймовірно, фінальний матч чемпіонату відбудеться 18 жовтня у Вінниці»
— Олександре Валентиновичу, зразу запитую про найактуальніше: чи відомо вже, де й коли відбудеться фінальний матч чемпіонату України між клубами «Рух» і «АФ-П’ятихатська»?
— Наразі можу сказати, що це рішення буде ухвалено у вівторок (інтерв’ю відбувалось у неділю. — В. Б.). Попередньо відомо, що матч відбудеться 18 жовтня у Вінниці. Але нам ще потрібно підписати договір із стадіоном, відтак лише тоді ми вже точно про це зможемо говорити.
— Чи були якісь альтернативи, крім Вінниці?
— Ми із самого початку орієнтувалися саме на Вінницю, адже вона в плані свого розташування перебуває посередині між двома командами. Ще один важливий аспект — у Вінниці проходив груповий турнір, на матчі постійно приходило більше 2000 уболівальників. Ця ідея також підтримується керівництвом обласної федерації.
— Як оціните проведення фінальної частини у Львівській та Кіровоградській областях? Маю на увазі організацію.
— Потрібно сказати, що все пройшло на дуже високому рівні. Усі учасники змагання одноголосно визнали, що поля, на яких грали, дуже високого класу. Жодних претензій ні з чийого боку не виникало.
— Яку з команд виокремили би за грою?
— Навіть більше скажу: усі команди дуже хорошого рівня, тож майже всі заслуговували, щоби пробитися до фінального матчу. Можливо, крім «Буревісника», де є певні складнощі, що послабили склад: цю команду залишила певна кількість людей. Саме тому, на мою думку, вони здавалися слабкішими. А загалом, усі колективи були одного рівня. Результати турніру це лише підтвердили.
— Торкнемося теми Кубка Регіонів. Що можете сказати про виступ «АФ-П’ятихатська» на цьому турнірі?
— По-перше, це команда, де виступають досить молоді хлопці. Досвід тих країн, які вже до цього брали участь, позначився. Наприклад, збірна Каталонії, яка в торішньому розіграші цього турніру грала у фіналі Кубка Регіонів. Ірландська команда також уже не один рік стабільно виступає у цьому змаганні. Щодо виступу нашої команди, то моя думка така: можливо, ми лише в першій грі проти збірної Каталонії мали не дуже впевнений вигляд. Через хвилювання, брак міжнародного досвіду, що й позначилося. У наступному матчі з ірландцями наша команда зіграла непогано, але були провали в захисті, до того ж, за рахунку 0:2 ми не забили пенальті. Якби його вдалося реалізувати, можливо, гра би пішла за зовсім іншим сценарієм. У третій грі проти команди Молдови вже не було жодних складнощів — рівень наших гравців був вищий. Загалом, нічого страшного не відбулось, адже для наших хлопців — це неоціненний досвід. Їм не потрібно опускати руки, лише працювати й надалі. Упевнений, що в нас у регіонах можна створити команди, які відповідають усім нормам регламенту, з якими можна досягати успіху в майбутньому. Можливо, оскільки відбір був проведений у липні, клуб мав небагато часу, щоби відповідним чином підготуватися до турніру. Не виключено, що ми на виконкомі будемо розглядати питання, щоби проводити відбір за рік, або за місяців сім-вісім до старту турніру, щоби команда цілеспрямовано готувалася до змагання. Ще хочу сказати, що навіть попри те, що команда Ірландії пройшла далі, збірна Каталонії за грою була сильнішою.
— Наостанок, про турнір «Шкіряний м’яч», який недавно завершився у Сумах серед дітей віком до 13 років. Поділіться враженнями від змагання.
— Скажу відверто: враження лише позитивні! Було помітно, що всі учасники також задоволені, адже ми мали чудові умови як для проживання, так і для проведення матчів. Організація була на найвищому рівні. Діти, як і завжди, отримали цінні подарунки, тож, переконаний, запам’ятають це свято надовго.
Хочу зазначити, що наступний турнір стартує вже в жовтні, а в деяких регіонах почали грати навіть наприкінці вересня міські, районні змагання. Обласні змагання проходитимуть навесні — березень-квітень. Щодо переможця Кубка націй «Danone», то він у листопаді їде до Бразилії, це наймолодша вікова група. На цьому турнірі буде представлено 40 країн світу, серед яких і Україна.
Ми будемо намагатися проводити турнір ще якісніше, творити свято для дітей. Найголовніша наша задача, щоби вони захоплювалися футболом. І не важливо, чи будуть вони великими гравцями чи ні, важливо, щоби вони із футболом йшли по життю. Можливо, хтось із них колись стане підприємцем і підтримає, згадає, що йому самому було приємно грати у футбол у такому віці.
Володимир БОБИР.