Олександр СЕВИДОВ: «У деяких моментах стрибнули вище голови»

Головний наставник «Карпат» поділився думками з приводу прогресу львів’ян у чемпіонаті та гри національної збірної на відборі до чемпіонату світу

«Ще є куди рости та чого прагнути»

— Олександре Володимировичу, якщо пам’ятаєте, спілкувались більше місяця тому перед матчем з «Шахтарем». Після того ваші підопічні зіграли п’ять матчів, з яких у чотирьох вийшли переможцями. Мабуть, нам потрібно частіше спілкуватись.

— Знаєте, я би зараз так не акцентував увагу на тому, що в останніх зустрічах переважно перемагаємо. Так, маємо непоганий вигляд, проте не більше того. Ще є куди рости та чого прагнути. Але, звичайно, радий, що більшість гравців врешті-решт повірили в себе та в свої сили.

— Якщо не проти, зупинимось на кожному поєдинку, адже двобої були цікавими та суттєво відрізнялися один від одного. Спочатку суперником був «Шахтар». Відтак за допомогою чого вдалось тріумфувати над чинним чемпіоном першості України?

— Як вам сказати… Тут цілий комплекс факторів, які зумовили звитягу над таким грізним суперником. Хоча нам не вистачає техніки, котрою володіють наші донецькі суперники. Те ж саме можу сказати про швидкість роботи з м’ячем. Відтак цю нестачу нам потрібно було компенсувати чимось іншим. Що, зрештою, покрилось бажанням та самовіддачею. Відповідно в деяких моментах ми стрибнули вище голови. Тому й вдалось перемогти лідера українського футболу. Втім, не можу сказати, що мої гравці цього не заслужили.

— Наступний суперник також не з простих — київське «Динамо». Втім, лише гол Ідейє на останніх хвилинах завадив львів’янам повернутись додому з очками. Також пригадаю, що після матчу відзначали, що ще не бачили таких злих динамівців. Ще були якісь причини, чому не вдалось зачепитись бодай за нічию?

— Передусім, коли говорив за злих «біло-синіх», то мав на увазі, порівнюючи з поєдинком проти «Дніпра». Ми тоді переглядали всі українські колективи, що грали в євротурнірах за кілька днів до туру. Не очікував, що «Динамо» зможе так швидко відновитись. Потрібно віддати належне лікарям та фізіотерапевтам, що працюють в київському ФК. Звичайно, майстерність підопічних Олега Блохіна в той вечір переважала дії моїх гравців. Тому не змогли нав’язати «біло-синім» контргру, котру зуміли протиставити «гірникам». У нас було лише декілька вилазок до володінь Коваля, а цього мало. Відтак велике навантаження було на голкіпера та оборонців «Карпат», які все-таки під кінець зустрічі дали «тріщину»: пропустили гол та у підсумку програли. А нічия була зовсім близько… Але назвати три очки «Динамо» незаслуженими теж не можу.

— Далі — кубкове протистояння з «Севастополем». Важко було підготувати гравців до гри серед тижня, враховуючи, що «Карпати» давно відвикли від графіка два матчі на тиждень?

— Якщо би грали на виїзді, довелось би ще важче. А так найважливішим було підготувати хлопців у психологічному та фізичному плані. Думаю, що нам це повністю вдалось, якщо все таки перемогли гостей.

— Зіграло свою роль, що севастопольці приїхали не основним складом (хоча з їхньої сторони це не підтверджується)?

— І що? В наступному турі першості вони вчисту програли основним складом «Арсеналу». Тому не хочу робити висновки з цього. Це не наші проблеми, а гостей. Чи помогло їхнє рішення, чи ні, важко відповісти. Це питання слід адресувати тренеру «Севастополя».

— Відтак можна говорити, що перед «зелено-білими» стоять серйозні завдання у Кубку України?

— Радше виглядати гідно в домашніх зустрічах перед своїми вболівальниками. Безумовно, є поєдинки дуже принципові. Взяти хоча б наступного суперника — харківський «Металіст». Тим більше, що в цьому сезоні «синьо-жовті» йдуть на першому місці в турнірній таблиці. Намагатимемось пройти слобожан, а далі, час покаже.

— Потім грали з сімферопольською «Таврією», котру зуміли переграли лише на останніх хвилинах основного часу. Чи не було певної недооцінки, зважаючи, що кримчани нині перебувають на останньому місці в турнірці?

— Ні, такий фактор не впливав на нашу гру. Була дуже щільна та активна оборона в гостей, яку важко пройти. У мене в розпорядженні не так багато виконавців, які можуть самотужки обіграти одного-двох гравців на маленькому клаптику поля. Хоча нам доволі важко було забивати, вважаю, що ми все ж награли на три залікові пункти. «Таврія» до того мала лише один момент біля наших воріт, і зуміла його реалізувати. Схожу гру ми вже програли в домашніх стінах «канонірам», коли завдали більше 20 ударів по воротах, однак програли в підсумку — 0:2. Зараз же поступатись не мали права, тому бажання моїх футболістів принесло свої плоди.

— По тому продемонстрували, либонь, найкращу свою гру проти запорізького «Металурга». У цьому двобої карпатівцям вдавалось усе?

— Однозначно, що ні. Вкотре спробую застерегти наших симпатиків, які думають, що у нас все так добре. Компліменти зараз недоречні. Хоча гравці мають зовсім інший вигляд, тим не менше, у нас ще дуже багато роботи попереду. Це не фальшива скромність. Я, мабуть, знаю наші негаразди краще, ніж хтось інший. Повертаючись до зустрічі, додам, що добре розібрали опонента, тому відрізали їхніх форвардів од куражу, котрий вони отримують, довго володіючи м’ячем. Зрештою, вдалось створити свої нагоди й відзначитись. Погоджусь, що голи зі стандартів — це, певною мірою, везіння, проте і його потрібно заслужити. Побачив, що мої підо­пічні перейнялись відповідальністю за результат, тим більше, що далі доведеться пройти серйозний етап у сезоні та зустрітись із сильними клубами: «Дніпром», «Металістом» та «Чорноморцем».

«Не хочу, щоби нас нахвалювали — це може вилізти боком»

— Проблем вистачає у всіх футбольних колективів України. Утім, слід відзначити й прогрес львівського ФК.

— Погоджусь, що «Карпати» мають кращий вигляд, ніж на старті першості. У принципі, це природно, бо виконавці мали час, аби зігратись, відчути один одного. Проте ще раз скажу, що роботи дуже і дуже багато. Тому наразі не хочу, щоби нас нахвалювали, відтак це нам може вилізти боком.

— Зараз у чемпіонаті двотижнева пауза. Якому ігровому аспекту найбільше приділяєте увагу на тренуваннях в цей час?

— Перш за все, більшість часу йде на відпрацювання злагоджених дій в кожній з ліній. Особлива увага, звісно, приділяється переходам з оборони в атаку, а також назад до захисту. Напевно, вищесказане — найголовніше для нас на даний момент. Адже змінити щось в тактичному та фізіологічному плані за такий короткий проміжок часу вкрай складно.

— Учора (розмова відбулась у неділю. — Є. Д.) галичани протидіяли у спарингу кишинівському «Зімбру». Якісь результати ваших виправлянь на тренуваннях прослідковувались у матчі проти вашого колишнього клубу?

— Знову ж таки, не буду категоричним. Взяли гору достатньо легко, навіть простіше, ніж я очікував. Але варто згадати, що в цьому спарингу гостьова команда мала стомлений вигляд після довгої дороги. Тому не акцентуватиму на цьому тріумфі та кількості забитих м’ячів. Потрібно було отримати ігрову практику, особливо тим гравцям, які отримують її мало впродовж цього сезону. З цим завданням ми впоралися.

— У прем’єр-лізі залишилось зіграти цього року шість поєдинків, а також один — в Кубку. Яка мета стоїть перед вашими підопічними?

— Першорядна ціль — визначити кістяк виконавців, який готуватиметься до весняної частини змагань. Варто звузити це коло, бо дуже багато гравців переглянули. Часто задіюються гравці й з дубля. Вималюється цей основний склад, тоді можна буде ставити якісь конкретні завдання перед колективом. Хочеться, щоби перед львівськими глядачами ми не виглядали хлопчиками для биття. Три матчі виграли, почали більше говорити про нас. Цими звитягами ми ще не перейшли на новий рівень.

— Попереду чотири надскладних зустрічі — проти «Дніпра», «Чорноморця» та двічі з «Металістом». Підготовка до цих поєдинків чимось відрізнятиметься від попередніх?

— Абсолютно ніяк. Гадаю, ніхто із керманичів інших клубів не вносить якісь нововведення у підготовку до топових команд. Хіба що відбудуться певні тактичні корективи до цих суперників. А так, колектив готуватиметься у звичайному режимі.

— За останній місяць команда піднялася на п’ять сходинок у турнірній таблиці. Вірите, що 8 місце — це ще не межа «Карпат»?

— На мою думку, в цей час середи­на турнірки — найоптимальніше місце для нас. Тому не можу говорити про те, що піднімемось ще вище. Роботи багато, а її результати побачимо в найближчих протистояннях із лідерами.

«Для кожного клубу
це — честь»

— Перейдемо, певно, від прем’єр-ліги до збірної України. Не докучає, що декілька гравців викликані до лав націоналок, чи все ж подобається, що ваші футболісти набудуть міжнародного досвіду та позитивних емоцій?

— Звичайно, ми раді. Для кожного клубу це честь — мати у своєму розпорядженні виконавців різних збірних. Однак у нас їх не так багато: Федорчук викликаний в збірну України та Зеньов — в Естонію. Також згадаю двох футболістів, які захищають кольори молодіжної збірної України. Побоювань, що гравці приїдуть в іншому стані чи взагалі стомлені, немає. Сподіваюсь на їхній професіоналізм. Однак це не та кількість людей, що може вплинути на хід підготовки до наступних зустрічей.

Як може докучати збірна? Ми у Львові всі з вірою спостерігаємо за її виступами та маємо надію, що Україна потрапить на чемпіонат світу.

— І вже наостанок запитаю, чи вірите, що наша збірна може посісти перше місце, враховуючи можливу осічку британців?

— За підсумком останніх іматчів нашої головної команди скажу дещо банальні слова, котрі часто вживають після таких матчів: гра забувається, а результат залишається. Мабуть, лише Михайло Фоменко знає, які давались завдання гравцям перед цією грою та як здобувати такі перемоги. Всі українці сподіваються, що поляки зуміють нав’язати гру Англії, при всій повазі до цієї збірної та її висококваліфікованих гравців. Утім, це все ж не найсильніша команда в Європі, тому Польща може зачепитись за очки. Це, звичайно, малоймовірно, але все може статися. Хоча, навіть якщо вийдемо з групи з другого місця та, зрештою, зіграємо в стикових двобоях, переконаний, що нам під силу поїхати в наступному році до Бразилії в ранзі команди-учасника.

Євген ДЕМЯН.