«Олександрія винна мені зарплату за три місяці»: Бутко – про виліт з УПЛ, Нестеренка та Шарана

Від віцечемпіонства – до вильоту в Першу лігу. Олександрія пережила стрімке падіння, а Богдан Бутко залишив команду після завершення контракту — без розмов про продовження і з тримісячною заборгованістю.

В ексклюзивному інтерв’ю журналісту сайту «Український футбол» Роману Придибі захисник пояснив, що сталося з командою після другого місця, оцінив футбольні ідеї Кирила Нестеренка та спробу Володимира Шарана врятувати сезон, а також розповів про власне майбутнє.

«Жодних розмов про продовження контракту не було, та я особливо й не наполягав»

— Пане Богдане, Олександрія оголосила про ваш відхід. Клуб не запропонував продовжити контракт чи ви самі не розглядали варіант виступів у Першій лізі?

— Моя історія з Олександрією завершилася. У мене була угода за схемою «один рік плюс один». Жодних розмов про продовження не було, та й я особливо не наполягав.

— А Олександрія повністю з вами розрахувалася? 

— Ні, борги залишилися. Клуб винен мені зарплату за три місяці.

— Коли обіцяють погасити заборгованість?

— Казали, що розрахуються найближчим часом. Можливо, вже наступного тижня. Тому поки чекаю.

Богдан Бутко. Фото: ФК Олександрія

— А загалом протягом сезону в команді регулярно виникали фінансові проблеми?

— Так, затримки були постійно. Могли не платити два місяці, а потім усе виплачували.

— Наскільки таке становище впливало на футболістів? Чи вдавалося просто абстрагуватися й виконувати свою роботу?

— Для мене це вже не нова історія. Подібне було і в Зорі та Чорноморці, тому до таких речей уже певною мірою звик. Але футболісти ж не працюють одночасно на двох роботах. У кожного є родина, діти, свої зобов’язання, і затримки все одно позначаються на житті.

Далі все залежить від конкретної людини: хтось уміє відмежуватися від проблем і повністю концентруватися на футболі, а комусь це дається важче. І такий психологічний стан може впливати на гру.

— Що далі у вашій кар’єрі? Уже є варіанти продовження?

— Поки що ні. Спілкуюся з агентом, певні розмови тривають, але конкретики немає.

— Який напрям для вас пріоритетний: залишитися в Україні чи все ж продовжити кар’єру за кордоном?

— Зараз через війну я не можу виїхати з України, тому орієнтуюся лише на внутрішній чемпіонат. Та й, відверто кажучи, з віком знайти клуб в іншій країні стає значно складніше.

— Хотілося б визначитися найближчим часом, адже команди вже проводять збори?

— Звісно, підготовка вже триває, але я ставлюся до цього спокійно. У моїй кар’єрі траплялося по-різному: приєднувався до команди і за тиждень до старту чемпіонату. Бувало й так, що пів року залишався без клубу. Тому зараз не поспішаю. Якщо з’явиться цікавий варіант, тоді й підпишу контракт.

«Ми почали програвати — це психологічно вдарило по команді»

— Ще зовсім недавно Олександрія була віцечемпіоном України, а вже за сезон вилетіла з УПЛ. Як могло статися настільки стрімке падіння?

— Обставини склалися непросто. За одного тренера команда здобувала перемоги і посіла друге місце, але потім він пішов. Коли я прийшов, Олександрія перебувала внизу турнірної таблиці. Водночас був певний позитив: добре провели збори, здавалося, що все налагоджується.

Переломним міг стати матч із Оболонню, який скасували через стан поля. Нам тоді потрібна була перемога, і після неї все могло піти зовсім інакше. Натомість далі на нас чекали Шахтар та інші сильні суперники. Ми почали програвати — це психологічно вдарило по команді, і вибратися з тієї кризи ставало дедалі важче.

«Рівень футболістів не дозволяв виконати поставлені завдання»

— Що можете сказати про період Кирила Нестеренка?

— Саме він запросив мене в команду. Тому не хотів би говорити, що в усьому винен лише Нестеренко. Якщо немає успіху, відповідальність несуть усі — і тренер, і футболісти.

У робочому процесі все було нормально, жодних конфліктів із гравцями не виникало. Мабуть, і рівень футболістів на той момент не дозволяв виконати поставлені завдання.

— Нестеренко вже готовий працювати головним тренером на рівні УПЛ чи йому поки бракує досвіду?

— Було чітко видно, який у нього підхід і який саме футбол він хотів бачити. Ми багато працювали над тактикою, окремі заняття тривали довго. Гадаю, ця модель могла бути дієвою, але футболістам бракувало майстерності, щоб повною мірою реалізувати тренерські задуми.

Ми мали грати в красивий комбінаційний футбол. Це було щось близьке до тікі-таки: не прямолінійна гра через довгі передачі й контратаки, а прагнення контролювати м’яч, розігрувати його та діяти через короткий пас.

Кирило Нестеренко. Фото: ФК Олександрія

«Якби Шаран провів із нами повноцінні збори, тоді й результат був би іншим»

— Якщо говорити про період Володимира Шарана: чому, на вашу думку, йому не вдалося врятувати Олександрію від вильоту?

— На той момент стан справ уже був складним. Добре пам’ятаю матч із Полтавою, який завершився 3:3. Для нас він мав величезне значення, але ми втратили два важливі очки. Я тоді ще й травмувався. Після цього все знову пішло не в той бік.

— Шарану не вистачило часу чи команда перебувала в такому стані, що врятувати її було надзвичайно складно?

— Думаю, передусім забракло часу. До кінця чемпіонату залишалося обмаль турів, тому можливості для кардинальних змін були обмежені. Якби тренер провів із нами повноцінні збори, гравці швидше б засвоїли його вимоги й тактичні ідеї. Тоді й результат був би іншим.

— Що саме він намагався змінити найперше?

— Насамперед прагнув повернути колективу характер, дисципліну та бойовий дух. Олександрія завжди вирізнялася непоступливістю, але в нас траплялися матчі, в яких ми надто легко дозволяли суперникам створювати й реалізовувати моменти. Тому він постійно наголошував: потрібно відновити самовіддачу та колишній бійцівський стиль.

— Чи не могло керівництво клубу емоційно вигоріти? Погодьтеся, ситуація аномальна: команда посідає друге місце, а вже наступного сезону вилітає.

— Судячи з того, що я бачу зараз, — аж ніяк. Клуб запросив багато нових футболістів і ставить серйозне завдання — з ходу повернутися до Прем’єр-ліги. Тому переконаний, що в них усе налагодиться.

Володиимир Шаран. Фото: ФК Олександрія

«Буковина пройшла схожий шлях: дуже швидко трансформувалася зі звичайного колективу в серйозну силу»

— Що, на вашу думку, потрібно змінити, щоб Олександрія не застрягла в Першій лізі й швидко повернулася в УПЛ?

— Наполегливо працювати. Команда має час, щоб якісно провести збори. Потрібно чітко виконувати настанови тренера та повернути той самий фірмовий олександрійський дух. 

Свого часу Буковина пройшла схожий шлях: дуже швидко трансформувалася зі звичайного колективу в серйозну силу. В Олександрії хороший баланс між молодими й досвідченими футболістами.

— «Містяни» здатні повернутися в УПЛ уже за підсумками цього сезону?

— Так, цілком. Клуб має фінансові можливості, хоча інколи трапляються затримки з виплатами. Але зараз це реальність багатьох українських команд. Усі усвідомлюють стан речей: у країні війна, тому до таких ситуацій потрібно ставитися з розумінням і терпінням. Головне, що керівництво має бажання та ресурси рухатися вперед.