«Подумав: чи можу я зробити щось гарне для України?»: Ігнатков – про натуралізацію та Євро U-19

Юнацька збірна України достроково вийшла у півфінал Євро U-19 та здобула путівку на молодіжний ЧС. Після перемоги над Сербією (2:1) коментатор Кирило Круторогов ексклюзивно поспілкувався для сайту «Український футбол» з опорником нашої команди Сергієм Ігнатковим.

Через війну та еміграцію вкрай важливо не втрачати талановиту молодь. Яскравий світовий приклад – Майкл Олісе, за якого боролися чотири асоціації, а він обрав Францію. УАФ також активно залучає футболістів з нашим корінням: у нинішній заявці збірної одразу девʼять гравців з іноземних клубів від Вірменії до США. Дехто з них майже не бував в Україні, але щиро прагне грати за неї.

Саме таким є Сергій Ігнатков. Він народився у Боснії і Герцеговині, грав за її юнацькі збірні, але зрештою обрав Україну. В інтерв'ю «УФ» новачок розповів про натуралізацію, свої враження від турніру та родину. 

«Наша справа – грати. Ми хочемо здобути медалі, бажано, золоті»

‒ Що є ключовим фактором того, що в обох матчах на Євро збірна перевертає гру, пропускаючи першою? 

‒ Думаю, справа в ментальності. Якщо ми пропускаємо, ми не вважаємо, що сталося щось погане. Ми грали добре, пропустили, але не зламалися, продовжили грати в свій футбол, забили один, покращився контроль мʼяча, а далі забили й другий.  

‒ Це більше йде від тренерського штабу чи у самих футболістів вже така ментальність?

‒ Так, від тренерського штабу. Перед Євро ми пройшли збори, мабуть, сім днів. І це велика наша перевага над іншими командами. Ми відпрацьовували тактику, фізичні кондиції. Вважаю, у нас дуже хороша команда, всі хлопці в збірній хочуть досягати спільних цілей. 

‒ На що налаштовуєтеся у матчі з Італією?

‒ Тільки на перемогу! Краще бути в групі першими, ніж другими. Легких суперників у півфіналі не буде, але хочемо вийти з першого місця.

Сергій Ігнатков, фото: УАФ

‒ Є побажання, з ким зустрітися у півфіналі?

‒ Не принципово – Німеччина чи Іспанія. Наша справа – грати.  

‒ Які подальші амбіції на турнірі?

‒ Ми хочемо здобути медалі, бажано, золоті. 

‒ Наскільки комфортно почуваєшся у юнацькій збірній України?

‒ Дуже комфортно, ніби я тут вже вдвадцяте. Хоча насправді я приїхав до збірної вперше, але хлопці чудово мене прийняли, ми добре спілкуємося, я швидко адаптувався і для мене це ніби другий дім.

‒ З ким найбільше спілкуєшся у збірній? 

‒ З Віталіком Глютом, Костею Плишем та Данькою Маловим.

«У нас вдома багато українських страв – борщ, вареники, холодець»

‒ Україна поки що знає про тебе мало, тому дуже хотілося б познайомитися. Ти народився в Требинє, у Боснії і Герцеговини. Розкажи про свою родину та своє українське коріння.

‒ Все правильно. Моя мама з Боснії і Герцеговини, а тато з України. 

‒ З якого регіону України походить твій рід? 

‒ Із Запоріжжя. 

‒ Ти був колись в Україні?

‒ Був двічі – коли мені було два роки, а вдруге – нещодавно, в березні, коли вирішувалися документальні питання. 

Сергій Ігнатков, фото: УАФ

‒ Чи живуть якісь твої родичі в Україні? Підтримуєш звʼязок із ними?

‒ Так, я спілкуюся з сестрою, яка живе в Ужгороді. 

‒ Яких традицій в твоїй родині більше – українських чи балканських? Мова про їжу, свята та культуру.

‒ Думаю, 50 на 50. У нас вдома багато українських страв – борщ, вареники, холодець (на цих словах голос Сергія мимоволі стає щиро радісним та піднесеним – прим. К.К.). 

‒ Скількома мовами ти володієш?

‒ Говорю англійською, боснійською, хорватською, а зараз активно опановую українську. 

«Я подумав, якщо мій батько зробив багато гарних речей для Боснії і Герцеговини, то чи можу я зробити щось гарне для України?»

‒ Ти виступав за юнацькі збірні Боснії і Герцеговини. Чому вирішив прийняти запрошення від України?

‒ Так, я грав за збірні Боснії і Герцеговини, але останні два роки вони мене не запрошували, і коли зʼявився варіант виступати за Україну, я одразу відповів, що зроблю все, аби заграти та стати корисним гравцем для збірної України. 

‒ Розкажи, як дізнався про те, що Україна хоче тебе натуралізувати? 

‒ Після одного з матчів мій агент сказав мені, що Українська асоціація футболу хоче, аби я грав за збірну України і запитав у мене, чи хочу я? Я одразу сказав: більше не треба ніяких питань, однозначно так, це все! 

‒ Наскільки вагався щодо цього?

‒ Взагалі не вагався.

Сергій Ігнатков, фото: УАФ

‒ Якою була реакція твоєї родини?

‒ Мій батько – лікар-уролог, він зробив багато гарних речей для Боснії і Герцеговини. І я подумав: якщо він це зробив для Боснії і Герцеговини, то чи можу я зробити щось гарне для України? 

‒ Наскільки важким був процес натуралізації? 

‒ Це не було легко. Процес почався в жовтні минулого року, було багато документальних питань. Навесні мене запросили до Києва, мама мене не відпустила самого через війну, ми поїхали разом і провели в Києві близько десяти днів. 

‒ Як тобі столиця України?

‒ Дуже, дуже, дуже красиве місто, мені дуже сподобалося.

‒ Які твої цілі повʼязані з Україною та українським футболом?

‒ Мрію грати за першу збірну України. 

‒ Чи дивишся матчі УПЛ та збірних України? 

‒ Збірну дивлюся завжди, Премʼєр-Лігу трохи. 

‒ Можливо, маєш симпатії до якихось українських клубів?

‒ Шахтар та Динамо, це топ-клуби. 

‒ Хто твій улюблений український футболіст? 

‒ Андрій Шевченко. 

‒ Ти граєш на позиції опорного півзахисника. Гра кого з футболістів цього амплуа тобі подобається найбільше? 

‒ Серхіо Бускетс. Також мені подобається Поль Погба, хоча це й інший ігровий тип. 

«Чи розглянув би пропозицію від українського клубу? Так, чом би й ні?!»

‒ Розкажи про футбол у Боснії і Герцеговині. Наскільки це високий рівень? 

‒ Непоганий рівень, є сім-вісім дуже хороших команд. Решта, можливо, не дотягують до них, але для молодого гравця є все для розвитку.

Сергій Ігнатков, фото: TS

‒ Чимало боснійських гравців виступають у Німеччині та Італії. А ти в якій лізі хотів би грати невдовзі?

‒ Що буде, те буде. Слава богу, немає травм, головне, щоб так було і далі. 

‒ Якби тобі надійшла цікава пропозиція від українського клубу, чи розглянув би її?

‒ Так, чом би й ні?!

‒ Які твої цілі на наступний сезон? Вони повністю повʼязані з Сараєво або щось інше?

‒ Я залишаюся гравцем Сараєво, моя мета – зіграти якнайбільше матчів, здобувати досвід. Я не думаю про те, аби якнайшвидше кудись піти. 

‒ Чи був у Боснії і Герцеговині футбольний бум після виходу збірної на Чемпіонат світу?

‒ О, так! Це велике-велике свято, просто неймовірні емоції, шалена атмосфера по всій країні. 

‒ Що відбувалося безпосередньо під час турніру? 

‒ Вся країна дивилася матчі та вболівала за свою збірну. Думаю, цей турнір усі в країні запамʼятають надовго.

🔥Читайте також: «В Італії мене порівнювали із Златаном»: Попов – про Євро U-19, Емполі та інтерес клубів Серії А