«Про рішення Карпат дізнався з інтернету»: Сімінін — про перехід до ФК Львів та родину в окупованому Луганську
21000 
Кількох тренувань виявилося достатньо, аби переконати тренерський штаб Олега Дулуба укласти угоду з досвідченим захисником. У новій команді футболіст буде виступати під номером 30.
Сайт «Український футбол» взяв ексклюзивне інтерв'ю у новачка ФК Львів. Сімінін розповів деталі переходу до нового клубу та спростував чутки про завершення кар'єри.
«Після першого тренування про все домовились»
— Востаннє ваше прізвище в новинах з’являлося у зв’язку з прощанням із Карпатами, і після клубу Першої ліги ви повертаєтеся в УПЛ. Як з'явився варіант з ФК Львів, хто з вами спілкувався з приводу трансферу?
— Домовилися, що я приїду та вирішимо на місці. Приїхав, потренувався, а потім про все домовились. Все пройшло добре.
— Керівництво не ставило перед вами завдань на сезон?
— Краще за мене відповість головний тренер. То вже не до мене такі питання.
— Перед стартом сезону з табору Львова надходила інформація про невизначеність, проблеми з реєстрацією футболістів через загрозу трансферного бану…
— Я нова людина в команді. Не можу говорити за те, що було до мене. Як бачите, я та інші новачки в заявці.
— На який термін розрахована угода з клубом?
— До кінця чемпіонату.
— Після підписання угоди ви потрапили до заявки відразу ж на дербі проти Руху – і ваша нова команда виграла 2:1. Поділіться враженнями від львівського дербі.
— Найголовніше було перемогти. Тренерський штаб ставив завдання перемогти за будь-яку ціну.
— В якому амплуа на вас розраховують в команді?
— Готовий грати на різних позиціях. Подивимось, як буду себе почувати. Лише п'ять тренувань провів з командою.
— Адаптація в новій команді пройшла швидко?
— Добре зустріли в команді. Хлопці молоді та сповнені амбіцій.
«Після Карпат не думав завершувати кар’єру»
— Як проходило прощання з Карпатами влітку? Це було через травму?
— Я зробив операцію, відновлювався, але про рішення не продовжувати зі мною контракт дізнався з інтернету. Закінчувати з футболом поки не збирався.
— Вас особисто ніхто не повідомив з клубу?
— Ніхто не виходив на мене. Я знав, що 30 червня закінчувався контракт, заліковував травму. Так і попрощалися — тобто ніяк.
— За час, проведений в Карпатах, знайшли для себе відповідь на питання, які Карпати справжні?
— Я так розумію, що це ті старі Карпати. Вони викупили емблему. То я думаю краще в них спитати.
— Як вболівальники Волині сприйняли новину про перехід легенди клубу до табору принципового суперника?
— Вони розуміють, що Волині зараз не існує. Так склалися обставини. Вони знають, як я до них ставлюся, а вони — до мене. Це найрідніша команда та вболівальники для мене.
«Волинь при Кварцяному та Дем'яненку славилася хорошим колективом»
— Ви багато років відіграли під керівництвом Віталія Кварцяного. Наскільки велику роль він зіграв у вашому становленні як футболіста?
— Він дуже добре поєднує в собі роль мотиватора і психолога. Я почав грати при Кварцяному у Першій лізі, потім в УПЛ. За це йому дуже вдячний. Найяскравіших моментів було дуже багато.
— На вашу думку, чи працював Кварцяний над собою? Намагався впроваджувати нові ідеї? Бути більш гнучким у своєму баченні футболу?
— Я не можу відповісти на ваше питання. Це буде негарно по відношенню до нього. Можливо, він намагався до цього прийти. Здогадуюсь, він щось для себе міг брати.
— Якщо згадувати праймовий період часу у Волині, можете назвати найбільші преміальні, які виплачувалися?
Були досить пристойні премії, цифри озвучувати не буду. За перемоги над грандами, перша п'ятірка.
— На той час Волинь могла собі дозволити запрошувати якісних легіонерів, які виглядали дуже пристойно та робили результат.
— Тоді була зовсім інша УПЛ. Конкуренція була шалена. Дуже цікаво було грати.
— Ви на своєму шляху бачили чимало футболістів, з якими ви разом ділили побут та футбольне поле. Хто з них по-справжньому виділявся?
— З легіонерів найбільше подобався Бікфалві (зараз виступає за ФК Урал, - прим. О.К.).
— З Еріком не підтримуєте зв'язок? Не цікавився подіями в Україні?
— Ми не спілкуємось. Не через те, що він поїхав до росії. Просто наші шляхи розійшлися. Він поїхав в іншу команду, згодом я пішов. Відтоді не спілкувалися.
— Який підхід у Волині був щодо інтеграції легіонерів? Їм не дуже багато часу було потрібно, аби заграти в команді.
— Волинь славилася хорошим колективом. Українці і легіонери завжди ладнали між собою. Як при Кварцяному, так і при Дем'яненку.
— З кимось спілкуєтеся з представників Волині зараз? Яка ситуація зараз в клубі?
— З адміністратором, начальником команди зідзвонюємось. Чи повернеться Волинь у майбутньому — ніхто не знає. Дуже хочу. Щоб команда не зникла з футбольної карти. В 1 лізі чи 2 — не має значення. На УПЛ приходили 5-7 тисяч стабільно. Незалежно від результатів фани дуже сильно підтримували нас.
— Якщо згадати період роботи Дем'яненка (2012-2013), міг він вивести команду на новий рівень, якби не фінансові проблеми?
— Мені дуже імпонувала його робота. Після Кварцяного — зовсім інший підхід. Міг як і похвалили, так і напхати. Мені такий підхід подобався. Я дуже поважаю його, як тренера.
«Мама в Луганську чекає повернення України»
— Необов'язково тримати футболістів у сталевих щелепах, якщо професійно ставитися до роботи?
— Зараз молодь інакше сприймає все. Зовсім інші пріоритети.
— Щось цікаве берете для себе від молодших партнерів по команді?
— Трошки дивишся на них, щось для себе підмічаєш. Зараз в них більше шансів проявити себе за межами України, ніж в наш час. Непотрібно було кудись їхати.
— Ваше ставлення до футболістів, які в час війни поїхали грати за кордон, як волонтери?
— Кожен вирішує для себе сам. Я б не поїхав обхідними шляхами. Потім інші люди скажуть, чому нас не випускають? Дуже складне питання.
— Ви народилися в Криму. У вас залишилися родичі на окупованому півострові? Як вони реагують на останні новини з південного фронту?
— В мене мама тільки залишилася в Луганську. Не може дочекатися, коли звільнять всю Україну. Позавчора з нею розмовляв, дуже тішилася за Херсон. Не може дочекатися, коли виженуть нечисть з нашої території.
