Rebel (Київ): наймолодший клуб чемпіонату України, перший гол – воротаря, йде у професіонали. Розповідь Максима Демського

Столичний ФК Rebel (назву в клубі просять писати саме так, латиницею) на сьогодні є найуспішнішим дебютантом східної групи чемпіонату України ААФУ сезону 2024/25. Хоча паралельно на старт турніру вийшов той же Стандарт (Нові Санжари) з гравцями рівня Постранського, Кравченка-молодшого, Кічі, Разуваєва та фіналіста Ліги Європи 2015 року Мігунова.

Причому Rebel увійшов у п’ятірку найкращих команд Групи 2, маючи третій показник за середнім віком гравців (молодші – лише кропивницька Зірка та криворізький Пенуел). Що ж це за команда така, заснована минулого року та укомплектована молоддю? Про це сайту «Український футбол» розповів головний тренер киян Максим Демський:

• Яка історія ФК Rebel та звідки така назва?
• Куди прагне команда та за що буде боротися навесні?
• Яка особиста історія Демського – третього за віком головного тренера в турнірі?
• Як грав серед професіоналів «за їжу», яку готувала дружина головного тренера?
• Про треш у Кам’янському, де в 22:30 після матчу переглядовим сказали «до побачення».
• Чи планував воротар Бабійчук забити, коли влучив у ворота Зірки метрів із 60-ти?

«Цього року вже зіграли з Гармашем, Рибалкою, Олійником і фактично командою УПЛ за рівнем»

– Максиме Миколайовичу, пропоную почати все-таки з поточного моменту. Розкажіть, як проводить Rebel цей зимовий антракт?

– Ми вийшли з відпустки 8 січня. Провели втягувальний тижневий збір і десь від 13 січня почали тренування за так званим дворазовим графіком – тобто, наша команда займається за стандартами професіоналів (працюємо п’ять днів на тиждень, по два тренування на день). Наша робота включає заняття як у залі, так і на полі. Ну, а від кінця січня ми вступили в ігровий графік, адже взяли участь у Меморіалі великого динамівського воротаря Олега Макарова.

– До слова, на цьому традиційному всеукраїнському турнірі ваша команда здобула срібні медалі. Розкажіть, як вдалося цього досягнути. 

– Ми для наших молодих футболістів під час зимової перерви хотіли підібрати дуже якісних спаринг-партнерів, адже тільки так можуть зростати таланти. Перший спаринг 2025 року взагалі провели з першоліговим Металістом 1925. Харків’яни виграли – 7:1, результат прикрий. Але ті, хто стежить за чемпіонатом України, знають, який сильний склад у Патріка ван Леувена, це фактично за своїм рівнем команда УПЛ.

На Меморіал Макарова ми заявилися двома складами – першою клубною командою та ФК Ніка-U19 (Київ) – юнацьким складом нашої ДЮСШ (і він також вийшов у плей-офф!). Хотіли переглянути якомога більше потенційних новачків, наших власних вихованців 2008 р.н. перевірити в протистоянні з якісними суперниками. До того ж, є деякі гравці після травм, яким треба набрати форму.

В цьому плані наші очікування виправдалися, Меморіал Макарова дав хорошу ігрову практику. А що вийшли до фіналу – це дуже приємно, так само, як і вийти з першого місця з такої складної групи. Самі бачите, яких гравців виставляли учасники турніру – чого варті Гармаш, Рибалка, Олійник.

Довідка «УФ»

Як ФК Rebel грав на Меморіалі Макарова-2025?

• Група «Б»

25.01.2025. Rebel (Київ) – ФК Рокита – 4:2

26.01.2025. Металіст 1925-2 (Харків) – Rebel (Київ) – 2:0

28.01.2025. Полісся-U19 (Житомир) – Rebel (Київ) – 0:2

29.01.2025. Rebel (Київ) – Лівий берег-U19 (Київ) – 1:0

31.01.2025. ФК Лісне – Rebel (Київ) – 1:2

• 1/4 фіналу

01.02.2025. Rebel (Київ) – КНУБА (Київ) – 2:1

• 1/2 фіналу

03.02.2025. Rebel (Київ) – Оболонь-U19 (Київ) – 3:1

• Фінал

05.02.2025. ФК Лісне – Rebel (Київ) – 4:1

– Як розпланували свою подальшу роботу?

– Дали хлопцям 4 дні вихідних і від 11 лютого розпочали наступний етап підготовки. Далі у нас заплановано низку контрольних матчів: 14 лютого – проти юнацького складу Зорі (Луганськ, U-19), 22 лютого – проти наших добрих друзів СФК Сокіл (Михайлівка-Рубежівка, ААФУ/КОАФ), 1 березня – Колос-2 (Ковалівка, ПФЛ-Друга ліга), 8 березня – ЮКСА (Тарасівка, ПФЛ-Перша ліга).

Наступного дня плануємо вирушати на заключний етап підготовки до Івано-Франківська. Займатися будемо на базі наших друзів – клубу Другої ліги Ревера 1908. З ними запланували спаринг 22 березня. 19 числа маємо зіграти з їхніми земляками – клубом Першої ліги Прикарпаття. На період 15-18 березня розглядаємо можливість провести ще один контрольний матч. 

Ну, а від 23 березня, давши команді кількаденні вихідні, розпочнемо вже підготовку безпосередньо до стартового туру весняної частини сезону. Десь 5-6 квітня в нас запланований домашній матч чемпіонату України серед аматорів із кропивницькою Зіркою.

Фото: ФК Rebel

«Розлучилися з дев’ятьма гравцями, вже посилилися кількома зі школою УПЛ. І головне – наш капітан вийшов на поле після травми»

– Судячи з великої кількості нових імен у ваших спарингах, склад Rebel’у оновиться досить суттєво?

– Ще після заключного матчу 2024 року (нічия 1:1 в гостях у чинного чемпіона України серед аматорів Агротеху, – прим. «УФ») на командному зібранні було оголошено, що наш клуб розлучається з дев’ятьма гравцями. Це воротар Микита Вінніков, захисник Максим Пилипчук, півзахисники Олександр Григор'єв, Артем Ільченко, Ігор Куцан, Павло Скрипник, Артем Уманець, Едуард Фінченко, нападник Денис Горбач. Дякуємо їм за проведений у нашому клубі час. 

– Така велика кількість гравців на вихід передбачає не менш бурхливу селекцію. Кого вже підписали?

– Можемо говорити про таких новачків, як захисник Єгор Капустян (пройшов школу Ворскли, Олександрії та Зорі, в складі луганців дебютував в УПЛ, останнім часом грав у Першій лізі за тернопільську Ниву), півзахисники Богдан Хобта (пограв за юнацький склад Олександрії, а також Таврію, Локомотив) та Олексій Швець (Перемога, вінницька Нива, ФК Хуст, Ревера 1908). На жаль, третій новачок – під питанням, адже мав дві заявки у сезоні 2024/25. І хоча ми переконані, що після зняття однієї з цих команд гравцеві треба йти назустріч, побачимо, що скажуть юристи.

Ще кілька гравців у нас на перегляді. До того ж, низка юних вихованців Ніки спробувала свої сили на Меморіалі Макарова – це наше ближче майбутнє. 

– Фактично всю осінню частину сезону ви провели без Семена Ключика. Чи можете вже на нього розраховувати після тяжкої травми?

– На Меморіалі Макарова він фактично вперше після тривалої перерви спробував свої сили на полі. Це наш капітан, напрочуд кваліфікований футболіст, представник знаменитої запорізької спортивної династії. Ще в складі Металурга він дебютував в УПЛ, мав контракти з Чорноморцем і Ворсклою. Грав за друголіговий АФСК Київ. 

Ми висловлюємо вдячність керівництву нашого клубу за людяне ставлення до травмованого футболіста. На жаль, навіть у багатьох професіональних клубах чуємо, що гравець, підкосивши своє здоров’я на полі, виявляється не потрібним. У нас клуб забезпечує лікування, операцію, відновлення. Маємо лікаря. Можливо, тому нам і вдалося зберегти наших лідерів, що вони бачать серйозність ставлення.

– А що, в провідних гравців були варіанти піти?

– Так, причому, цікавилися нашими футболістами досить солідні професіональні клуби. Вдячний гравцям, які тримали клуб в курсі й у підсумку повірили в наш проект. 

«Вихованець Шахтаря з досвідом виступів за Олімпік, Арсенал і ЛНЗ у нас опинився «з прицілом»

– Говорячи про проект, за неофіційною інформацією, ФК Rebel подавав документи на атестацію, щоб взяти участь у Другій лізі 2025/26. Відповідає дійсності?

– Так. Наразі ми проходимо черговий етап атестації за юридичним критерієм. Сподіваємося, що все буде гаразд і ми зможемо здобути професіональний статус, адже це один із важливих моментів для плану розвитку нашого клубу. 

– У першій частині цього сезону Rebel приймав суперників не в столиці – то в Макарові, то в Михайлівці-Рубежівці. «Житлове питання» сподіваєтеся вирішити в 2025 році?

– Так, ми хочемо з цього року домашні матчі проводити на стадіоні Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Також уже вирішили питання стосовно власного ДЮСШ – це буде якраз Ніка. 

– Зважаючи на те, що ви йдете в ПФЛ України, якими будуть завдання на весняну частину сезону? Адже Rebel посідає п’яте місце при чотирьох вакансіях в 1/8 фіналу…

– Навесні ми плануємо більше формувати й награвати команду під Другу лігу, щоб бути готовими до дебюту серед професіоналів. Звісно, погоджуся, що приємно поборотися за вихід у плей-офф ААФУ, хоча відставання в шість очок і досить суттєве. Але першочергові завдання в нас все-таки стратегічні. Зможемо вийти в стикові матчі – добре, ні – то й ні. Звісно, гравці матимуть спортивну мотивацію, щоб якомога краще себе проявити. 

– Ось ці ваші команди, Rebel і Ніка, в яких турнірах задіяні?

– Перша клубна команда, паралельно з чемпіонатом України серед аматорів, грає в першості Києва. В міському чемпіонаті ми зимуємо на першому місці в своїй групі, далі там за регламентом розподіл на дві групи – і на другому етапі ми будемо в так званій чемпіонській. 

Наша команда U-19 грає в Першій лізі ДЮФЛУ серед своїх ровесників та в міських змаганнях. Це важливий для нас проект, адже хочемо дати хлопцям 2008-2009 р.н. ігрову практику. Вони наразі ще не підросли, щоб грати за першу команду, але влітку буде створено юнацький склад і вони мають бути до цього готовими.

– А хто ж веде ці всі команди в цих усіх турнірах?

– Я – як головний тренер. У мене є мої помічники – Олександр Корнієнко, Володимир Доронін, Максим Бабійчук, Віктор Коровіков. От ми, всі разом, і працюємо на всіх цих напрямках.

– Доронін – новачок вашого штабу. Як вихованець Шахтаря, колишній півзахисник Олімпіка, Арсеналу та ЛНЗ у вас опинився?

– Володимир Віталійович – чудовий у минулому футболіст, ще недавно у складі мирівської Дружби став чемпіоном Другої ліги та виграв усі можливі аматорські турніри. Наразі він у нас проходить стажування з таким прицілом, щоб влітку саме він став старшим тренером нашої новоствореної юнацької команди.

Тренерський штаб ФК Rebel (зліва направо): Олександр Корнієнко, Володимир Доронін, Максим Бабійчук, головний тренер Максим Демський, Віктор Коровіков, друге місце на Меморіалі Макарова-2025

«Назву Rebel вибрано, щоб підкреслити революційну ідею клубу»

– Станом на зараз ФК Rebel – наймолодший клуб-учасник чемпіонату України з футболу в усіх лігах. За яких обставин його було засновано?

– Все починалося з команди Ніка (Київ). У сезоні 2022/23 ми заявилися на першість ДЮФЛУ U-19 та чемпіонат Київщини. Через рік уже серйозніше почали давати бій нашим досвідченішим суперникам, хоча в КОАФ вони – дуже сильні. Чого варті Дружба, Штурм, Полісся (Ставки), Денгофф… 

Наш президент Дмитро Кириленко (просить себе називати саме директором, але повністю опікується командою та в усьому її підтримує) добре розбирається в футболі. Він бачить, наскільки багато талантів навіть у столиці губиться при переході з дитячого в дорослий футбол. І от якраз Ніка його надихнула на розвиток цього напрямку.

Річ у тім, що безпосередньо з нашої Ніки в першолігову Буковину отримав запрошення півзахисник Денис Власенко. Для Дмитра Васильовича це був такий позитивний сигнал про правильність напрямку нашої роботи. Як наслідок, він від 2024 року запропонував на базі Ніки U-19 створити новий клуб – Rebel. Тут було як бажання створити клуб зі своєю філософією, так і практичний мотив. Річ у тім, що команди ДЮСШ можуть мати гравців максимум до 23 років, а ми ж планували додати до молодих кількох старших.

Ось так ФК Rebel вийшов на старт цього сезону. 

– Багато уваги привертає назва – Rebel. Звідки саме така?

– Ближче до дебюту в ПФЛ буде окремо викладено наше бачення щодо назви, символіки. Поки можу сказати, що назву Rebel – «бунтар», «повстанець» англійською – було вибрано, щоб підкреслити революційну ідею клубу, який базується на молодих гравцях і прагне довести, що вони теж можуть бути успішними.

У нас же, знаєте, як буває? Відіграли одними людьми аматори – в Другій лізі вже зовсім іншим складом. Потім підвищилися в класі – в тих же футболках інші гравці. Ми точно дамо шанс нашим вихованцям. Звісно, важко ось так просто перейти в ААФУ, потім – у ПФЛ, але ми хочемо дати шанс хлопцям довести, що вони справді вміють стрибати вище голови.

В цьому – філософія нашого клубу: довести, що прості хлопці з Троєщини чи іншого мікрорайону Києва можуть вийти в професіонали, навіть якщо свого часу вони не потрапили в Динамо чи Шахтар. 

«Дружина головного тренера приходила на клубну базу зготувати їжу для футболістів»

– Познайомилися з клубом, його сьогоденням і майбутнім. Тепер давайте – до вас. Напевно, особливим для головного тренера Демського був матч проти Атлету – команди його рідної ДЮСШ…

– Насправді, коли я починав займатися футболом, ДЮСШ Атлет ще називався Дружба. Я ходив у звичайну школу, не мав родичів у футболі. І в один день, коли мені було десь років 10, до нас у школу прийшов футбольний тренер і запросив хлопців, а серед них і мене, спробувати свої сили. 

Ми прийшли на вулицю Зрошувальну, 4. Там нас, новачків, виставили грати проти ровесників 1992 р.н., які вже на той час займалися в Атлеті. Напевно, щось ми змогли показати, якщо Едуард Володимирович Філенко – а це він проводив той відбір – залишив нас у ДЮСШ. 

Далі з нами займався Владислав Олексійович Лютий (колишній півзахисник Кривбасу, запорізьких Торпедо та Металурга, а також Прикарпаття, який забивав переможний м’яч у ворота Динамо в Вищій лізі, – прим. «УФ»). Йому, як і Філенку, я дуже вдячний за науку. Він не лише мені, а всій команді багато дав. 

– Яким ви були футболістом? З ким могли б себе порівняти з відомих на сьогодні гравців?

– Ну, з зірками я себе точно не буду порівнювати😊 Я був фланговим захисником – переважно, грав зліва, хоча сам я правша й досить довго перевчався, щоб грати на протилежному фланзі. Зате пізніше міг закрити кілька позицій. Те, що я перевчився й адаптувався, зіграло позитивну роль у моїй футбольній освіті. 

– В Атлета нема своєї дорослої професіональної команди. Куди відправилися, завершивши курс навчання в ДЮСШ?

– По переглядах поїхав. Пробував зачепитися в ЦСКА, натомість, із Артемом Цурупіним опинився в Арсеналі U-19, який на той час очолював колишній захисник Динамо та збірної України Микола Миколайович Волосянко, царство йому небесне. Пізніше пограв за Діназ, із вишгородського клубу їздив у професіональні клуби на перегляд. 

Чого тільки зі мною не траплялося… Приїхав у Сталь (Дніпродзержинськ), очолювану досвідченим тренером Масловим. Наче, все добре – всі задоволені. Під кінець зборів зіграли з місцевою командою спаринг, наче й претензій до нас не було, але, напевно, трактували ту гру як незадовільну. І от ми заходимо в роздягальню в 22:30 – а нам кажуть: «Ось сидять люди, яких ми підписали, а вам – до побачення». І ми, футболісти з інших міст, збираємо речі й вночі йдемо на вокзал…

Мали місце й травми, й якісь моменти непорозуміння. Хоча наче й інтерес до мене був, і той же ФК Маріуполь (тодішній Іллічівець) запрошував у свій резервний склад.

– Але все ж ви маєте професіональний статус: за два неповних сезони за Рось (Біла Церква) та СКАД-Ялпуг (Болград) відіграли 15 матчів Другої ліги та ще один в Кубку України…

– Від Росі як колективу – чудові спогади. У нас були хороші тренери: Ігор Іванович Химич і Євген Павлович Фещенко. Вони мені довіряли ігровий час, і взагалі добре ставилися до цілком молодої команди, де із трішки старших хлопців були хіба що Рома Запорожець і Ігор Ямборко. 

Ситуація була складною, в весняній частині сезону дружина нашого головного тренера Фещенка навіть на клубну базу приходила й готувала їжу для команди. Грали ми фактично «за їжу». Але нас тренери мотивували тим, що Друга ліга – змагання хорошого рівня, можна себе проявити й піти далі.

– Що вам завадило?

– Напевно, найбільше травми. Той же Фещенко мене порадив у команду СКАД-Ялпуг – дебютанта Другої ліги. Склад там був непоганим, але я, по-перше, травмувався вже після двох матчів, а як тільки відновився – в клубі роздали всім документи й сказали «до побачення». На жаль, цей клуб із Одещини прожив недовго. 

«Грати фактично завершив у 20 років. А вже через рік почав працювати тренером»

– Як після такого не «зламатися», а навпаки – в 20 років завершити виступи й стати тренером?

– Я дуже любив футбол. Якби не травма, однозначно ще б їздив на перегляди, пробував би зачепитися десь. Перед очима мав позитивні приклади – в столичному футболі не раз перетинався з моїми ровесниками: Буяльським, Шабановим, Рудьком. Розумів, що реально було б заграти. 

Але, оцінивши всі свої перспективи, зрозумів, що мені вже такі регулярні навантаження важко витримувати, на високий рівень не вийти, тож грати вище за аматорів не зможу. Тому вирішив зосередитися на тренерській роботі. Знову зіграв свою роль ДЮСШ Атлет.

– Яким чином?

– В Атлеті я перетинався з таким молодим на той час тренером, як Олексій Іванович Смагін. Він невдовзі вирішив створити власну школу – ДЮФК Ніка, яка пізніше стала ДЮСШ Ніка (Київ). І от я, закінчуючи 4-й курс Інфізу, прийняв пропозицію попрацювати в цій ДЮСШ і з 2013 року в ній працював. 

Здобув С-диплом, В-диплом, зараз знаходжуся перед фінальною сесією А-диплому. Зустрів на своєму шляху чудових людей, хороших фахівців. Деякі з них – уже серед професіоналів (у тій же Ревері 1908 працюють Ярослав Матвіїв і Артем Цурупін), інші – в моєму штабі. З Ніки ми всі плавно перейшли в Rebel.

– Ви також працювали на Відкритому зимовому кубку ПФЛ у 2023 році…

– О, так… Окко (Харків). Були великі сподівання – цей клуб декларував бажання отримати професіональний статус і вийти в Другу лігу. Тоді в нас зібралися якісні гравці – ті ж Проданов, Клюс, Ключик і багато інших. Не все в футболі збувається, але навіть негативний досвід може дати певний поштовх. 

Я ще більше захотів досягти успіху в дорослому футболі, попрацювавши на цьому турнірі й перетнувшись із такими суперниками, як Лівий берег (Київ), Нива (Бузова), Дружба (Мирівка), Нива (Вінниця) та Чайка (Петропавлівська Борщагівка).

– Як вам змагання ААФУ? Що побачили в чемпіонаті та Кубку України серед аматорів?

– 100% в плюс нам – і для команди, і для тренерів, що ми заявилися на ці турніри. Хоча обласні змагання в нас дуже сильні, але ААФУ – це ще один крок вперед і новий рівень. Трансляції більш класні, суперники більш класні, резервний арбітр із табло на кожному матчі, організація вимагає все більше й більше…

Приємно відзначити, що команди тут серйозні. Не просто зібрали майстрів рівня Гладкого, Рибалки чи Ковальова, а серйозно готуються, серйозно ставляться до роботи. От, наприклад, Rebel має атакувальну філософію гри, ставить №1 позиційний футбол і володіння м’ячем. І я вже до середини чемпіонату зауважив, що до нас готуються, нас вивчають. Багато команд, навпаки, нам м’яч почали віддавати…

– Де хочете бачити Rebel у перспективі кількох років?

– Важко загадувати. Звісно, хочеться перемагати, розвиватися. Тому буду говорити не лише про завдання команди, а й наших гравців, тренерів. Коли кожен із нас у команді стане кращим, аніж був до дебюту на всеукраїнському рівні, тоді будемо говорити, що ми справляємося й усе йде правильно.

– Наостанок – про курйоз і крутизну. Ваш воротар Максим Бабійчук забив у ворота Зірки. Це тактична задумка була, імпровізація чи випадковість?

– Ой, нам дуже приємно пригадувати цей момент😊 Адже це був перший гол нашого клубу на всеукраїнському рівні – і відразу переможний, на стадіоні, де недавно ще УПЛ гралася. Скажу так: тренерської установки бити з-за центру поля не було. Але й випадковим гол не назвеш – Максим Миколайович нам розповів, що помітив секундну розгубленість свого колеги – воротаря Зірки, який відволікся і щось радив польовому гравцеві. От і вирішив пробити. Так що це такий історичний вийшов гол, справді, ФК Rebel отримав завдяки йому першу всеукраїнську увагу😊

ФК Rebel (Київ)

• Рік заснування: 2024 рік. 
• Кольори клубу: сталево-сірий / марун. 
• Стадіон: Центральний стадіон ім. Михайла Бруквенка, смт. Макарів (вміщує 3100 глядачів). 
• Керівництво та тренерський штаб 

Директор клубу: Кириленко Дмитро Васильович. 

Головний тренер: Демський Максим Миколайович. 

Тренери: Коровіков Віктор Едуардович, Бабійчук Максим Миколайович, Корнієнко Олександр Сергійович, Доронін Володимир Віталійович. 

Адміністратор: Тітов Данило Пилипович, Морозов Денис Дмитрович. 

• Досягнення

Володар Кубка Києва 2023/24. 

• У змаганнях під егідою ААФУ дебютують. 

Читайте також

«Після Фінляндії «не відчував» суперників на полі»: новий головний тренер ХФК Пенуел Солоденко – про себе та команду