Руслан ЗАБРАНСЬКИЙ: «Якщо президентом «Миколаєва» стане Валєєв, я готовий очолити команду»

— Руслане Михайловичу, «Миколаїв» продовжує існування без президента клубу. Цього зимового антракту було багато балачок і версій, як муніципальному клубу жити далі. Яка на сьогодні ситуація довкола ФК? Чи є принаймні натяки, що «корабели» таки отримають очільника?

— Ситуація в нас наразі плачевна. КДК ФФУ із четверга на вівторок переніс розгляд справи щодо заборгованості перед колишніми гравцями нашої команди. Якщо до того часу ми не знайдемо гроші, команду, найімовірніше, позбавлять трьох очок. Це, звісно, не найстрашніше, але втрата буде, погодьтеся, суттєвою, враховуючи якою ціною нам даються залікові пункти цього сезону.

— Ціна питання — 84 тисячі гривень. Не така вже й непідйомна сума. Невже нереально знайти ці кошти?

— Почну з того, що в клубі я обіймаю посаду спортивного директора й до фінансів не маю жодного відношення. Цими питаннями в нас займається Кіршов (віце-президент). Але, водночас, ми не збираємося сидіти, склавши руки, й уже розпочали збір коштів на ліквідацію заборгованості. На сьогодні (розмова відбулася у суботу. — О.Т.) 20 тисяч гривень уже зібрали. Відкриємо банківську картку, куди всі охочі зможуть перераховувати кошти на допомогу клубу. Процес, як бачите, пішов, але можемо й не встигнути.

— Тобто на сьогодні існує велика ймовірність, що вже у вівторок «Миколаїв» позбавлять трьох очок?

— Маємо надію, що до таких крайнощів справа не дійде. Я підтримую зв’язок із гравцями, яким винні кошти, тож спробую їх переконати ще трохи почекати. Їх, звісно, теж можна зрозуміти, адже хлопців лише годують обіцянками, та все ж спробуємо знайти компроміс.

— У Інтернеті недавно натрапив на звернення футбольної громадськості Миколаєва до мера з вимогою вжити рішучих заходів із порятунку клубу. Як вважаєте, це бодай чимось допоможе?

— Один із лідерів ультрас, залучившись підтримкою, склав лист, який потім і передали на розгляд у міську адміністрацію. Ми очікуємо якоїсь реакції, оскільки це не заява від однієї особи. Звернення підписали понад 2700 уболівальників. Зі свого боку, можу додати, що в Миколаєві є люди, з якими можна говорити й домовлятися про допомогу, але ці люди не хочуть передавати кошти невідомо кому. Головна вимога, щоби клуб мав керівника, якому вони довірятимуть.

— А ви кого бачите на посаді президента клубу?

— Уважаю, що Анатолій Валєєв (екс-президент «Миколаєва») підходить на цю посаду. Відповідно, щоби справа зрушила з місця, до Валєєва має бути офіційне звернення принаймні від керівництва міста. Людина ж не може сама прийти і сказати: дайте мені клуб, я буду президентом.

А невирішених питань, повірте мені, назбиралося вже чимало. Коли нових тренерів запрошують у клуб, із керівництвом обговорюється питання зарплатні як наставника команди, так і його помічників і гравців. У нас же про зарплатню зараз узагалі ніхто нічого не говорить. Читав днями звернення Кіршова на офіційному сайті клубу, де, зокрема, йшлося про те, щоб я впродовж п’яти днів представив план фінансування футбольного клубу. Що ми маємо: людина, яка цим зай­мається вже два роки, передає це право мені, та ще й зробити все маю за п’ять днів. Чесно, це просто смішно й мало вигляд ультиматуму, чи що…

— Давайте зараз уявимо, що Валєєв таки буде призначений новим президентом клубу. На сьогодні фінансові тили дозволять цій людині втримувати клуб принаймні на плаву чи все ж допомоги треба буде просити й у міста?

— До міста на сьогодні претензій я взагалі не бачу. Обіцяні кошти на клуб у бюджеті закладені. Але пот­рібно розуміти, що ці гроші підуть на харчування, переїзди тощо. Тоді як на зарплатню ці кошти йти не можуть. Тобто, зі свого боку, керівниц­тво міста свої обіцянки виконує…

— За умови призначення Валєєва очільником ФК, чи готові будете очолити «Миколаїв»?

— Так! Із Валєєвим я вже працював кілька років, і ми добре розумілися. На сьогодні дуже важливо, щоби не лише я та Валєєв, а й усі люди, яким не байдужа доля «Миколаєва», які прагнуть допомогти, зібралися, забули колишні образи й зробили все можливе, щоб урятувати ФК. Бо маємо вдосталь неприємних прикладів, коли в регіоні зникав професіональний клуб, минали роки, а про відродження забували. Водночас є й хороші приклади, коли в тих же Чернівцях і Тернополі знайшли шляхи порятунку, хоча ці міста й набагато менші за Миколаїв.

— 19 лютого — день, коли ваша команда має пройти процедуру заявки на другу частину сезону. Та, наскільки мені відомо, клуб має заборгованість по сплаті грошового внеску ПФЛ…

— Так, ми маємо заборгованість, відповідно, поки не сплатимо ці кош­ти, не зможемо заявляти гравців. Мова про 124 тисячі гривень. Сума теж не захмарна, й вирішити це питання можна.

— Руслане Михайловичу, поділіться власним баченням розгортання подальших подій у клубі.

— Хотілося б уже з понеділка зай­нятися плідною роботою з підготовки команди. На даному ж етапі можна розглянути наступний варіант виходу із ситуації, що склалася. Минулого разу за схожої ситуації Валєєв передавав клуб і я був виконувачем обов’язків президента ФК. Мені дали печатку й право підпису. Потім я передав усі ці повноваження вже новому керівнику, яким тоді став Гурген Оронюк. Не бачу причини, щоби цього разу не діяти за тією ж схемою, де я готовий виступити таким собі посередником. Таким же посередником може стати й мер Миколаєва. Є футбольні люди і серед його заступників.

— Клубні справи обговорили розлого, а що, власне, з командою? Бачив, днями провели двосторонку, тобто підготовка принаймні якась усе ж має місце?

— Кілька гравців у команді залишилося, а решта — це молодь із другої команди. Утім, без доукомплектації нам не обійтися. Щонайменше п’ятьох виконавців маємо запросити. Особливого підсилення досвідченими гравцями вимагає лінія захисту. У середину поля можна вже й молодь підтягувати…

Олександр ТРАВЯНКА.