Сергій ЄСІН: «Нам уже мало просто потрапити в «десятку»

«Запросили гравців, яких довго намагалися переманити до себе»

— Сергію Олександровичу, розкажіть, як ваша команда готується до прийдешнього сезону?

— Почнемо з початку: зібралися 25 червня та пройшли медогляд. Після чого в нас розпочався міні-збір, головною метою якого було відновлення фізичних кондицій. Працювали над загальною витривалістю: відвідували зал і займались аеробікою. Тренування відбувались у одноразовому режимі. Далі підготовка перейшла в іншу форму: щодня було два тренування, почали проводили спаринги. Зазначу, що нікуди не виїжджали — працювали у Харкові. Загалом, задоволений проведеною роботою, адже все із запланованого втілилось у життя.

До головної команди приєдналися гравці з нашої структури, також удалось підписати контракти із Шавріним («Полтава») та Кравченком («Титан»). Підсилення вважаю серйозним: запросили тих гравців, яких довго намагалися переманити до себе.

Щодо спарингів: радий, що вдалось організувати контрольні поєдинки з «Металістом» (1:1), «Олімпіком» (1:2), «Нафтовиком» (2:1), відтак підбити підсумок у грі з «Шахтарем-3» (2:0). Мої підопічні зуміли проявити себе, тому сподіваюся, що в такому ж ключі проходитимуть матчі чемпіонату. Думаю, що ці зустрічі дозволили відчути свою силу, додавши впевненості.

— Чому влітку не запланували традиційне виїзне зібрання?

— Справа в тому, що клубна інфраструктура дозволяє проводити збори в домашніх умовах. Так, зазвичай ми вирушали в Крим, але тренерський штаб разом із керівниками клубу вирішили цьогоріч відмовитись од цього задуму. Тим паче, що в нашому розпорядженні придатні для цього ресурси. Мешкали, правда, не на базі — нам зняли номери в комфортабельному готелі. Працювали на стадіоні, на якому раніше «Геліос» проводив домашні матчі.

— «Сонячні» готуються вже майже місяць, а спарингів було лише чотири. Чому?

— Жодних проблем із організа­цією товариських матчів у нас не бу-
ло. Повторюсь, у нас небагато новачків. Відтак відпадала потреба в багатьох контрольних іграх, аби зрозуміти, чи нам підходить запрошений футболіст. Тобто в усіх чотирьох спарингах безпосередньо та планомірно готувалися до чемпіонату. До того ж, не забувайте, що влітку значно менше часу, ніж узимку. Перший тиждень ми відновлювалися, тому ще не були готові грати повністю матч, а далі ми на тлі навантажень зіграли у чотирьох товариських двобоях. Не сказав би, що це — мало.

— Отож кількість потенційних новачків напряму впливає на кількість спарингів?

— Так. У нас була «зручна» кількість виконавців, відтак могли готуватися не через матчі, переглядаючи новачків, а спокійно награвати склад. Звичайно, якби було більше людей на перегляді, то контрольних матчів було би не чотири. Позаяк найпереконливіший фактор у роботі футболіста — це гра впродовж поєдинку. А тренування на зборах — не показник.

Гравці, котрі приєдналися до нас, не потребували детальної перевірки, адже вони завжди виокремлювались у своїх командах, отож ми були чудово ознайомлені з їхніми можливостями. Те ж стосується молодих футболістів, які почали тренуватись із головною командою.

«Качур переконаний,
що за кордоном йому
буде краще»

— Після завершення минулого сезону з команди пішли четверо виконавців: В. Мельник, Костюк, Каблаш і Давидов. Якщо стосовно них не виникало зайвих запитань, то, коли з’явилась інформація про прощання з Качуром, сформувалося лише одне: чому не втримали найкращого бомбардира колективу?

— Качур чудово провів чемпіонат, а особливо — його завершення. Із цим тяжко посперечатись, як і з тим, що він суттєво допоміг команді. Вочевидь, після такого ударного моменту в його кар’єрі, він отримав принадну пропозицію від одного із закордонних ФК (у пресі «випірнув» узбецький «Машал». — Є.Д.). Це рішення він ухвалив особисто, тому що після завершення договору з Русланом ми хотіли його продовжити. Знаючи про запрошення, ми не стали вмовляти чи тиснути на нього, тому пішли йому назустріч: потиснули руки та попрощались, зберігши добрі взаємини. Зрозумійте, в паспорт йому ніхто не дивився, ніхто його не змушував іти. Качур переконаний, що там йому буде краще. Хоча не впевнений, чи за кордоном йому запропонували кращі умови. Сподіваюся, що в нього далі все складеться успішно, відтак не востаннє почуємо його прізвище.

— Поповнення колективу в особі Шавріна та Кравченка — заміна вибулим?

— Авжеж! Од нас пішло двоє нападників — Давидов і Качур, отож потрібно було їх замінити. Додам, що Шаврін і Кравченко були головними кадровими цілями влітку. Заслуга, що ми змогли підписати угоди з достойними футболістами, котрі мали різні варіанти продовження кар’єри, пов­ністю належить нашому керівництву. Я вдячний їм за те, що вони змогли виконати побажання тренерського штабу.

— До речі, чомусь ви не згадуєте про Швидкого…

— Геть вилетіло з голови, що Женя приєднався до нас. Це також той гравець, якого ми давно хотіли бачити у своїх лавах. Сумніваюсь, що, якби «Авангард» не призупинив участь у змаганнях, він би поїхав із Краматорська. Євген — патріот свого краю та лідер тамтешньої команди. Наскільки знаю, він завжди відмовляв іншим командам і, зокрема, нам. Так склалося, що «машинобудівники» поки не виступатимуть, а Швидкий — не тільки футболіст, а й батько двох дітей. Відтак, аби забезпечувати свою сім’ю, Женя перейшов до «Геліоса». У нашому випадку можна використати прислів’я: «Не було би щастя, та нещастя допомогло». Нам дуже поталанило, що здобули такого універсального та, головне, швидкого футболіста.

— Чи не було «на олівці» інших футболістів із клубів, які принайм­ні на певний час зникли з мапи, приміром, із «Авангарду» чи «Титана»?

— Ми обрали вибірковий метод підсилення команди. Ми довгий час стежили за гравцями з названих ФК — Швидким і Кравченком. За останнім, якщо не помиляюся, майже чотири роки. Отож ми їх запрошували не через те, що їхні команди не виступатимуть, а через те, що всерйоз на них розраховували. Це так співпало, що від нас пішли два нападники, а потрібні виконавці втратили роботу. Хоча, якщо на інші позиції нам теж були би потрібні футболісти, то обов’язково би переглядали їх із армянського та краматорського колективів.

— Принагідно згадаю, що після розставання з Качуром харків’янам приписували інтерес до нападника «Ниви» Ігоря Мельника. Чи мали такі чутки підґрунтя?

— Можу підтвердити лише те, що взимку ми були за крок од підписання з ним угоди. Тоді Мельник проходив із нами збори, він нам сподобався, утім «Нива» не дозволила оформити договір. Улітку Ігор справді був у нас на перегляді, ось тільки він приєднався до команди, коли всі набрали форму. На тлі інших гравців він не зміг переконати тренерський склад. Можливо, якби друге коло Мельник грав за «Геліос», зараз він мав би значно кращий вигляд. Отож зараз нам би довелось іще певний час витратити, щоби привести його до ладу, а це — розкіш, яку ми не можемо собі дозволити в умовах цейтноту. Такий футбол: сьогодні ти потрібен, а завтра тебе не бачать у команді. Із цим нічого не вдієш. Як розумієте, намагаємося брати в команду лише готових гравців, які зразу можуть дати результат.

«Ще рік-другий у такому складі, й можна замахнутися на щось більше»

— Воротарське питання ніколи не стояло ребром у «сонячних», а ось відсутність підсилення захисної ланки дивує.

— «Гарячого» в нас уже нічого немає: всі лінії мають по двох виконавців на кожну позицію. Не можу сказати, що я дуже задоволений своєю обороною, втім не можна заплющувати очі на те, що ми непогано діяли у цьому аспекті на завершенні сезону. Відтак покладаю надії, що наші захисники продовжать у тому ж дусі. Аби запросити когось, потрібно з кимось попрощатись. У нас дуже дружний колектив, тому такі, не пот­рібні, на нашу думку, зміни, могли негативно вплинути на атмосферу в команді. За цим також потрібно стежити. Хоча не відкидаю, що в наступне трансферне вікно ми повернемося до цього питання.

— На завершення теми кадрів. Чому цього разу вирішили запросити лише кількох виконавців, а не змінювати, по суті, півкоманди, як це було раніше?

— Погоджуся, що раніше відбувалася постійна й суттєва ротація. Утім, про який результат може бути мова, коли кожних кілька місяців змінюється половина складу та тренери? Так, «Геліос» міг яскраво виглядати певний проміжок часу, а на сезон цього запалу ніколи не вистачало. Нині ж ми хочемо усунути проблеми, що впливають на стабільність, тож за останні півроку колектив практично не змінився. А до цього він міг змінитись умить на 80 відсотків. Переконаний, ще рік-другий у такому складі, й можна замахнутися на щось більше. Хоча і цього сезону не варто нас списувати з рахунків.

Зараз робота спрямована на становлення стрижня, який визначатиме змагальне обличчя «Геліоса». Також ми не забуваємо про людські якості. Більше того, вони стоять вище футбольних. Лише за умови нормального колективу може сформуватися команда. Сподіваюся, що більше великих ротацій не буде. Як кажуть, од добра добра не шукають.

— Чи стоять перед командою конкретні завдання?

— На сьогодні жодних завдань перед командою не стоїть. Щоправда, 23 числа, у середу, відбудеться зустріч вищого керівництва з командою, на якій оприлюднять цілі на сезон.

— На вашу думку, яких результатів можна досягнути з такою командою, котра є нині в Харкові?

— Будь-яких! Чесно кажучи, я не хотів би заглиблюватись у цю тему. Хоча, зрозуміло, що нам уже мало просто потрапити в «десятку». Раніше «червоно-чорні» вже посідали місця в підвалинах турнірної таблиці, більше там перебувати ми не хочемо. Друга частина минулої першості довела, що харків’янам до снаги розраховувати на серйозніші показники. Тепер завдання — підтвердити наші амбіції. Я бачу, що в підопічних очі горять до нових звершень, утім утриматися на вершині значно складніше, ніж піднятися на неї.

Початок сезону — фундамент виконання серйозних задач. Сподіваюся, що команда впорається з першим і важливим кроком, адже довго та відповідально готувалися до цього. Ми вже пізнали одне одного в труднощах, тепер прийшов час пізнати в радощах.

— Од «Геліоса» принаймні останні три роки чекають, що команда «вистрілить»…

— Давайте не будемо поспішати. Зараз від мене таких прогнозів не почуєте, хоча зізнаюся, що також цього хотів би. Поки функціонери ФК не поставлять цілі, краще утриматись од коментарів. Зрозуміло, що «Геліос» — молодий та амбіційний клуб, який не влаштують проміжні результати. Відтак боротимемося за найвищі місця. Зрештою, все залежатиме від дій футболістів на полі. Головне, щоби вони не переоцінили свої сили. Якщо в їхньому виконанні буде те, що було навесні, то наше підсумкове місце буде значно вищим, ніж у минулому.

— Які очікування від старту змагань, на якому зустрічаєтесь із «Нафтовиком» та «Олександ­рією»? Та чи готова команда пов­ністю до поновлення першості?

— Якби команда було не готова на сто відсотків, то для чого тоді я працюю? Звичайно, що харків’яни повністю готові до старту сезону. На що сподіваюся? На свято! Чемпіонат — завжди свято, а збори — рутинні будні. Після плідної підготовки від своїх підопічних очікую лише красивого футболу. Тим паче, що нашими суперниками будуть хороші команди, з якими завжди приємно грати. Додам, що нам приємно зустрічатись із олександрійцями та охтирцями не лише на футбольному полі, а й поза ним.

Євген ДЕМЯН.