Сергій КОВАЛЕЦЬ: «Перевага хорватів і швейцарців у тому, що їхні футболісти стабільно виступають у основних складах своїх клубів»

«Діями підопічних тренерський штаб цілком задоволений»

— Українська «молодіжка» в режимі через три дні на четвертий провела три поєдинки у відборі до Євро-2015, у яких здобула сім очок із дев’яти можливих. Наскільки такий результат задовольнив тренерський штаб?

— Одразу хочу віддати належне гравцям, котрі за короткий промі­жок часу провели три відповідальні та напружені поєдинки, продемонструвавши при цьому хорошу якість й організацію гри, що, власне, й допомогло досягти прийнятного результату. Відтак діями своїх підопічних наш тренерський штаб цілком задоволений.

— Із календарем нашій команді можна тільки поспівчувати, адже хлопцям доводиться брати участь у офіційних матчах раз на півроку чи грати у сезон відпусток. Чи не вважаєте, що такий розклад певною мірою впливає на розстановку сил у групі?

— Календар такий, який він є. Його вже все одно не змінити. Ми знали, що доведеться грати після закінчення чемпіонату, коли у футболістів розпочинаються відпустки. Тому налаштовували гравців, намагалися тримати їх у тонусі. У багатьох накопичилася насамперед психологічна втома, адже всі хлопці, без винятку, переживають за рідних, за країну, й усе це — на тлі надвідповідальних поєдинків до європейської першості. Як на мене, наша команда впоралася з напругою. Хотів би також подякувати за професіоналізм тренерському штабу та медичному корпусу, Федерації футболу України за організацію підготовки до офіційних поєдинків, а також керівникам і наставникам тих клубів, котрі делегували до збірної футболістів.

— Чого не вистачило українцям у нічийному поєдинку проти хорватів, аби перемогти й реваншуватися за домашню поразку?

— Хочу сказати, що матч із Хорватією вийшов дуже хорошим, і склад суперника був підсилений футболістами національної збірної. Отож ми отримали можливість перевірити свої сили з насправді класною командою. Укотре хочу віддати належне нашим гравцям, які виконали тренерську установку й провели сильний поєдинок. У підсумку, вийшов цілком закономірний результат, хоча наша команда мог­ла й виграти.

— Недавно в ЗМІ з’явилася інформація, що начебто донецький «Шахтар» усерйоз зацікавлений хорватським півзахисником «молодіжки» Матео Ковачичем, і навіть запропонував італійському «Інтеру» викупити його контракт за неймовірні 30 млн євро. Чи справді він вартує таких грошей?

— Я вже говорив, що перевага хорватів і швейцарців у тому, що їхні футболісти стабільно виступають у основних складах своїх клубів. І той же Ковачич, за яким наразі пів-Європи слідкує, відіграє основну роль у «Інтері». Тому у цьому плані в нас вийшла доволі рівна група, з якої, сподіваємося, ми зможемо пробитися в плей-оф.

«Матч із хорватами наших фанів не розчарував»

— Чи стали «картаті» за нового тренера сильнішими, чи їхній рівень залишився без змін?

— Рівень хорватів, безперечно, високий. Ми зробили висновки з першого матчу, знали сильні сторони суперника, але насамперед зважали на свою гру. У футболі є три результати — перемога, нічия та поразка. Якщо всі сили, вміння та розум будуть присутні на футбольному полі, вболівальник завжди аплодуватиме. У цьому плані ми провели хороший матч, який, як на мене, наших фанів не розчарував.

— Наступний поєдинок з аутсайдером групи збірною Ліхтенштейну несподівано викликав чималі проблеми в нашої команди. Довгий час рахунок на табло був нічийним, і лише під завісу зустрічі вдалося дотиснути суперника — 5:2. Чим поясните настільки непереконливу гру своїх підопічних?

— Ми цей поєдинок також провели на хорошому рівні, вдалися до ротації, дали можливість зіграти тим хлопцям, яким не вдалося вийти в Хорватії. Уважаю, що вони провели достатньо сильний матч і заслужили на перемогу. Хоча, бачте, зовсім недавно в товариському поєдинку національні збірні команди Італії та Люксембургу зіграли внічию — 1:1. Тому нині слабких колективів не залишилося, до кожного суперника потрібно ставитися з повагою. Ті ж ліхтенштейнці та латвійці з дуже великою мотивацією виходили грати проти нас, продемонструвавши найкращі якості. Наприклад, у «молодіжці» Ліхтенштейну є футболісти мадридського «Атлетіко», із чемпіонату Швейцарії, тож думка про те, що вони — слабка команда, помилкова.

— Вінцем цього триматчевого відбіркового марафону став поєдинок проти однолітків із Латвії, яких у першому колі «синьо-жовті» впевнено переграли — 5:1. Мабуть, не думали, що в рідних стінах три пункти доведеться виривати на доданих хвилинах?

— Звичайно, перед матчем із балтійцями ми перевірили футболістів на психологічну стійкість, провели низку медичних аналізів, щоби переконатися, що всі вони здорові й повноцінно зможуть готуватися. Слідкували також за енергетикою усередині колективу. І можу сказати, результати тестів виявилися на доволі високому рівні. Усе ж таки, хлопці проводили третій матч за 12 днів, й усі ці збори, відпустки, ситуація в країні позначилися. Однак попри все, в пекельну спеку, вони вийшли й билися заради вболівальників, заради України. Хлопці будь-що хотіли перемогти, й навіть за нічийного рахунку створили достатньо моментів, аби завершити матч на свою користь. Насправді, зустріч могла закінчитися й нічиєю, проте все одно лише вікторія в наступних двох матчах із Швейцарією та Ліхтенштейном залишає нам шанси на продовження боротьби за вихід на Євро-2015. На щастя, двобій у Черкасах закінчився для нас успішно, й, дякуючи Богу, наша команда забила такий бажаний м’яч на останніх секундах.

«Антоне, ти все робив правильно…»

— У всіх, без винятку, поєдинках відбору українці незмінно пропускають щонайменше гол. Схоже, у вашій команді це — ахіллесова п’ята?

— Пропускає, забиває, програє або виграє тільки команда. Із неї не можна виокремлювати якусь конкретну ланку, й винити одного, другого чи третього. Якщо ми пропускаємо, певне, десь неправильно зіграла команда у цілому.

— У вас була індивідуальна бесіда із захисником Антоном Братковим, помилка котрого в матчі з балтійцями мало не коштувала команді дорогоцінних очок?

— Одразу хочу сказати, що в тій ситуації Антон діяв абсолютно правильно, віддаючи передачу голкіперу. Хоча на цей рахунок мені довелося почути багато коментарів, мовляв, потрібно було просто вибити м’яч у аут або ще кудись. Однак це дуже просто, позаду необхідна надійність, і з вибиванням м’яча абикуди її точно не досягнути. Антон віддавав пас Ковалю, тож таке рішення є правильним, адже саме так діють хороші команди. Але мала місце технічна помилка, яка, в підсумку, призвела до пропущеного м’яча. Для нашого тренерського штабу головне, щоби гравець думав і діяв правильно. Тому у цьому плані ми його підтримали, тож укотре переглянувши матч, зателефонував Антону і сказав: «Антоне, ти все робив правильно, однак технічно помилився, не сильно віддавши передачу».

— Матч із латвійцями відбувся в Черкасах і, судячи з вашого післяматчевого інтерв’ю, атмосферою на стадіоні ви залишилися задоволені. У якому місті хотіли би провести наступний поєдинок?

— Там, де нас раді будуть бачити, й уболівальники підтримуватимуть принаймні не гірше, ніж у Черкасах. Узагалі хотів би відзначити тамтешніх фанів, допомогу яких наші футболісти відчували з першої й до останньої хвилини.

— Скажіть, кого на сьогодні можна вважати лідером «молодіжки», адже, як показали ці три поєдинки, яскраво вираженого лідера в команді немає?

— Мабуть, це добре, що в нас немає такого, як ви кажете, яскраво вираженого лідера. Ще Валерій Васильович Лобановський говорив, що в команді-зірці будуть рости футболісти зірки. І це твердження є стовідсотково правильним.

— Дебютантом Дмитром Юсовим із запорізького «Металурга» задоволені?

— Майже кожен збір у нашій команді з’являються нові обличчя. Дмитро непогано проявив себе в поєдинках із Молдовою, тож було вирішено включити його в збірну й на матчі відбору. Узагалі в нас — талановита нація, є багато гравців, яким наш тренерський штаб просто зобов’язаний дати шанс. Якщо говорити про Дмитра Юсова, то ми ним залишилися задоволені. І з професійних, і людських якостей він проявив себе тільки з найкращого боку.

— Сергію Івановичу, шість ігор відбору засвідчили, що команді бракує забивного форварда. На сьогодні найкращими бомбардирами є Будківський і Тотовицький із трьома м’ячами в активі. Маємо дефіцит на виконавців такого плану?

— Мені здається, що дефіцит таких футболістів існує в усьому світі. Повірте, гравців, які можуть поставити останню крапку в матчі, не дуже-то й багато. Потрібно розуміти, що м’ячі мають забивати не тільки нападники, а й інші футболісти.

— За «Шахтар-3» грає ваш син — Кирило Ковалець. У зв’язку з останніми подіями на сході, за його безпеку переживаєте?

— Певна річ, як і за всіх гравців молодіжної збірної, котрі перебували на сході — в Маріуполі, Донецьку й інших регіонах. Переживаємо та сподіваємося, що вже найближчим часом усе налагодиться, й люди нарешті будуть отримувати задоволення від життя у чудовій мирній країні.

— Наступні офіційні поєдинки чекають на українців лише у вересні. До цього часу планується якийсь збір?

— Наразі із цього приводу спілкуємося із ФФУ, щоби напередодні матчів відбору провести селекційні збори. Адже три місяці прос­тою — дуже великий термін, отож збори нам просто необхідні.

Роман КИРІЄНКО.