Сергій СІМАК: «фарт «лімпійського» тяжко заперечувати»

НСК «Олімпійський» випала велика честь приймати матч плей-оф із збірною Франції. Про це й не тільки «УФ» поспілкувався з генеральним директором Державного концерну «Спортивні арени України», який опікується головним спорткомплексом країни, «Ареною Львів» і Палацом спорту

НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ»

— Сергію Васильовичу, НСК «Олімпійський» прийматиме домашню гру плей-оф із французами. Як сприйняли цю звістку?

— Дуже приємно, що Федерація футболу України ухвалила рішення провести зустріч із французами на НСК «Олімпійський». Головна арена країни готова до матчу найвищого ґатунку, тому ми вітаємо вибір ФФУ.

— Напередодні гри із Францією, як і перед матчем Україна — Анг­лія, гостро стоїть питання зайвого квитка, чим користуються перекупники. Чи існують якісь механізми роботи у цьому напрямку?

— Ми працюємо у цьому напрямку, але не можемо вийти за межі власної компетенції. Залежно від матчу, розповсюдженням квитків займаються або клуб «Динамо», або комерційний партнер Федерації футболу України — компанія «Україна футбол інтернешнл». Зі свого боку, ведемо активний пошук вирішення проблеми з перекупниками: в нас є напрацювання й пропозиції, як перевести продаж квитків у електронний вигляд і зробити персоніфікацію покупців. Але для цього потрібен час.

— Уболівальники виокремлюють фартові й не дуже стадіони. Із вашого досвіду, НСК «Олімпійський» до яких належить?

— Фарт «Олімпійського» тяжко заперечувати. Згадайте матч Україна — Швеція на Євро-2012, коли наша збірна впродовж гри програвала, але зуміла вирвати вольову перемогу. Та й останній поєдинок збірної тут, із Англією, завершився перспективною для нас нічиєю. Сподіваюся, в нас усе вийде, відтак стадіон буде фартовим і на матчі із Францією.

— Уся країна тримає кулаки за національну команду. Які у вас передчуття в очікуванні протистоянь із французами?

— У мене єдине передчуття — ми переможемо! Упевнений у цьому, тож бажаю збірній України та нашим уболівальникам вірити у це всім серцем. А ми зробимо все від нас залежне в контексті організації матчу.

— Одразу після реконструкції перед «Олімпійським» утворювалася страшенна тиснява. Чи вдалося повністю вирішити це питання?

— Ця непроста ситуація виникла лише одного разу — зразу після відкриття оновленої арени перед матчем із Німеччиною, після чого було враховано всі недоліки й зроблено виснов­ки. Наші постійні відвідувачі можуть підтвердити, що після матчу з німцями подібного вже не було. Завжди звертаємося до глядачів із проханням завчасно приходити на стадіон, адже запустити 70 тисяч бажаючих за півгодини неможливо. Ми відчиняємо проходи й запрошуємо глядачів на трибуни за дві години до стартового свистка.

ЄВРО-2020 І ЛІГА ЧЕМПІОНІВ-2016/17

— Ви недавно були на зустрічі, присвяченій визначенню місць проведення чемпіонату Європи-2020. Можете докладніше про це розповісти?

— Це була перша робоча зустріч представників 32 країн, які претендують на право прийняти матчі Євро-2020. Розглядалися всі аспекти, які можуть виникнути під час проведення турніру такого масштабу. Велика увага була приділена складанню власне остаточної заявки, яку треба подати до 25 квітня 2014 року. Зараз ми над цим ретельно працюємо, тож, сподіваюся, виграємо перегони. У нас серйозні конкуренти, але ми маємо низку переваг: на найвищому рівні провели матчі групового турніру та фінал Євро-2012. Ніяких суттєвих додаткових вимог, що відрізнялися б од тих, що мали місце під час проведення фіналу минулого чемпіонату Європи, не висувалося. Є певні зміни, але у цілому ми повністю відповідаємо вимогам проведення матчів найвищого ґатунку. Рішення із цього питання буде ухвалене виконкомом УЄФА 19 вересня 2014 року.

— Ще одна цікава тема — фінал Ліги чемпіонів сезону-2016/2017, на який подаватиме заявку НСК «Олімпійський». Які шанси в нашого спорткомплексу?

— За регламентом УЄФА, ми можемо подавати заявку на проведення фіналу Ліги чемпіонів після двох років із моменту першого матчу внутрішнього чемпіонату. Якщо пам’ятаєте, дебютною на нашому стадіоні після його реконструкції була гра «Динамо» — «Арсенал» 4 березня 2012 року. Це означає, що 4 березня 2014 року ми маємо право подати заявку на проведення фінального поєдинку найпрестижнішого клубного турніру Європи сезону-2016/17. Як і у випадку заявки на Євро-2020, НСК відповідає абсолютно всім вимогам щодо проведення матчів такого рівня, тож ми сподіваємося на позитивне для нас рішення.

— Цього року 90-річний ювілей святкує НСК «Олімпійський». Які заходи були проведені із цього приводу?

— У день заснування арени, 12 серпня, відбулося відкриття музею НСК «Олімпійський». У експозиції зіб­Ураний цінний матеріал із перших днів побудови спорткомплексу й до сьогодення. Із кожним днем про музей дізнаються все більше й більше людей. Увесь час зростає кількість відвідувачів. Думаю, що ми постійно поповнюватимемо асортимент і таким чином нагадуватимемо собі й глядачам історію цієї славетної споруди. На матч «Динамо» — «Чорноморець» було надруковано спеціальні ювілейні квитки у стилі ретро, які зразу набули великої цінності в колекціонерів.

— Які унікальні експонати є в музеї?

— Вони всі для нас цінні. Особисто мені найбільше до вподоби смолоскип, який запалювали під час Олімпійських ігор 1980 року. Це — оригінальний олімпійський факел, який подарував музею учасник естафети олімпійського вогню. Ще один раритет — футболка гравця київського «Динамо» 1961 року, коли кияни вперше в історії стали переможцями чемпіонату СРСР. Із пізнавальних моментів, які користуються підвищеною популярністю у відвідувачів, можу відзначити зріз газону «Олімпійського». Справді, наш газон — один із найкращих в Україні, тож люди на власні очі можуть побачити, як ця складна інженерна конструкція зроблена.

— Напередодні Євро-2012 довелося розмовляти з Анатолієм Колошою, який скаржився, що газон «Олімпійського» замовили за великі гроші у Словаччині, хоча можна було обійтися власними силами.

— Справді, газон для чемпіонату Європи 2012 року був доставлений зі Словаччині. Але після турніру ним опікуються винятково вітчизняні фахівці. Усі вони — випускники наших аграрних інститутів, ще й проходили стажування за кордоном. Під час Євро-2012 ми активно співпрацювали з різними службами УЄФА, тож наші співробітники мали можливість перейняти дорогоцінний досвід в іноземних фахівців. Скільки коштувало замовлення газону у словаків? Це питання не до мене, адже на той момент працював у іншому місці.

— Як ставитеся до повернення на стадіони міліції?

— Я прихильник роз`яснювальної роботи з глядачами, а не повернення міліції на стадіони. На мій погляд, із уболівальниками треба вести конструктивний діалог, пояснювати їм, що трибуни стадіону — для підтримки улюбленої команди, а не майданчик для демонстрації політичних поглядів і симпатій. Такими вчинками фанати не просто не допомагають команді, а завдають їй значної шкоди. Мова не лише про штрафи, а й про сприйняття того, що вболівальник може серйозно нашкодити своїй команді. Скажу відверто, матч Ліги Європи «Динамо» — «Актобе», який проходив без глядачів, справив на мене гнітюче враження. Спілкувався з динамівцями, й усі в один голос наголошують, що відчуття — не найкращі, попри перемогу. І такі санкції ще не найтяжчі. Усі пам`ятають історію матчу Україна — Польща, який через санкції ФІФА мав пройти без глядачів, але в останній момент зусиллями президента ФФУ Анатолія Конькова та віце-президента УЄФА Григорія Суркіса вдалося змінити ситуацію. Однак остаточне рішення ще не ухвалене. Та, попри все, вірю в нашого вболівальника. Упевнений, спільними зусиллями Федерації футболу України, дирекцій стадіонів і керівників клубів це питання можна вирішити.

— Уболівальники є різні: агресивні й ні, причому з першими, яких зазвичай називають «ультрас», тяжко знайти спільну мову. Ви розділяєте їх?

— На кожному кроці можна зуст­ріти й агресивних, і врівноважених людей. Так само живе й спортивна арена, але, попри настрої, всі глядачі, присутні на стадіоні, для нас важливі. Для всіх намагаємося створити комфортні умови, щоби люди з радістю прийшли на трибуни, цікаво провели час і задоволеними повернулися додому. Сподіваємося й на розуміння своїх учинків самими вболівальниками, до якої би категорії вони не належали.

— Як можна не допустити появи на трибунах заборонених предметів, піротехніки?

— Не втомлюємося пояснювати вболівальникам не використовувати фаєри, іншу піротехніку, не застосовувати суперечливі символи, не робити інших неподобств. Стадіон — це великий полігон для використання прапорів команд, фотографій улюб­лених футболістів, для висловлювання гасел на підтримку команд. Уболівальникам уже давно час зрозуміти, що своїми діями вони можуть змусити органи футбольного правосуддя взагалі залишити стадіон без глядачів. Окрім того, зараз по всьому периметру НСК «Олімпійський» встановлена система відеоспостереження. Ми не маємо права застосовувати якісь адміністративні санкції, але можемо фіксувати фанатів, які системно порушують правила поведінки, відтак можемо передати всі ці матеріали до відповідних органів. Таким чином, до фанатів можуть застосувати не лише штрафні санкції, а й надовго заборонити їм вхід на стадіон. Це — реальні речі, які треба доносити до вболівальників.

— Серед уболівальників чимало дітей. Які умови створені для цієї аудиторії?

— На НСК «Олімпійський» є спеціально відведені сектори: дитячий, шкільний, сімейний і студентський. Цей проект удалося втілити в життя спільно із ФК «Динамо». Харчування у цих зонах більш адаптоване до категорії відвідувачів. Ці сектори користуються неабияким попитом, який постійно зростає. Окрім іншого, на стадіоні обладнано дитячу кімнату, де можна на час матчу залишити дитину з кваліфікованим вихователем. Двері цієї кімнати відчиняються за дві години до початку матчів, і вболівальники з дітьми можуть завчасно прийти на стадіон, залишити малятко в безпечному місці і спокійно вболівати за улюблену команду. А після матчу кімната працює ще 15 хвилин, аби можна було без перешкод і зай­вих нервів забрати своє чадо.

— Ви впливаєте на ціну квитків?

— Вартість квитків встановлює команда, яка виступає господарем матчу: або це збірна України, а саме її комерційний партнер — «УФІ», або «Динамо». Зі свого боку, ми також маємо бачення формування цього питання, й як оператор стадіону можемо рекомендувати ті чи інші моменти. Право голосу в нас ніхто не відбирав. Як розподіляються доходи від продажу квитків? Ми не можемо розголошувати комерційну таємницю. Краще спитати в «УФІ» й «Динамо».

— Перед Євро-2012 побоювалися, що стадіони не будуть окупатися, тож для довготермінової перспективи вони не потрібні.

— Ми прагнемо вивести ці об’єкти на рівень самоокупності. Як можна казати, що такі споруди не потрібні?! Це — національні об’єкти, які є предметом гордості. Наприклад, «Олімпійський» має 90-річну історію, й без нього уявити столицю, у цілому нашу державу неможливо. У Києві це — одне з найвідвідуваніших місць. «Арена Львів» також стає однією з перлин Львова. Туристи нею цікавляться так само, як і іншими пам’ятками міста. І обговорювати, чи окупляться ці арени за два роки чи за п’ять, уважаю неправильним. Ці багатофункціо­нальні комплекси служитимуть суспільству не одне десятиліття.

— Окрім «Динамо» й нашої збірної, свого часу планував виступати на оновленому НСК «Олімпійський» і «Арсенал». Стадіон витримав би таке навантаження?

— Про таке бажання «канонірів» велася розмова, але лише в пресі. До нас не надходило жодної пропозиції від «Арсеналу». Щодо вірогідності того, чи витримала б арена такі серйозні навантаження, то у цьому навіть не сумніваюся. Можу, до прикладу, сказати, що «Олімпійському» не звикати до щільного графіка. Так було й весною, й тепер восени, коли один за одним відбуваються матчі єврокубків, прем’єр-ліги та вирішальні матчі національної команди: раніше — з Англією, тепер ось — із Францією.

— Які технічні новинки можуть з’явитися на НСК?

— Нелегко про це говорити, адже стадіону лише два роки з моменту реконструкції, тож нині НСК «Олімпійський» у технічному і функціональному плані є одним із найсучасніших — не лише в Україні, а й у Європі та світі. Тому казати про якісь новинки тяжко. Але ми не стоїмо на місці: намагаємося розширити присутність спорту на нашому стадіоні. Наприклад, із весни в нас планує тренуватися й змагатися збірна України з легкої атлетики. Ми проводили робочі зустрічі, наради з керівництвом національної Федерації легкої атлетики, до нас приїжджав віце-президент Європейської федерації легкої атлетики, й усі високо оцінили потужності нашого спорткомплексу щодо реалізації проектів найвищого ґатунку. На щастя, традиційним для «Олімпійського» стає міжнародний шаховий турнір, який відбувся в нас на початку літа й у якому взяли участь усі провідні гросмейстери світу. Сподіваємося, що спорткомплекс стане шаховим центром столиці. Отож, можна казати, що ми — не суто футбольна арена. Окрім того, 1 листопада на нашому стадіоні відбудеться фінал міжнародного дитячого турніру «Кубок Віктора Банникова». Це — наша соціальна акція, наш внесок у розвиток дитячого й юнацького футболу. У нас постійно працює алея здоров’я. Хочемо показати, що ми відкриті для киян і гостей столиці.

— На «Донбас Арені» піклуються про вболівальників, аби вони не мерзли. На «Олімпійському» подібне можливе?

— Ураховуйте, що «Донбас Арена» — це приватний комплекс, там зовсім інший механізм функціонування і фінансування. У нас таке нововведення достатньо складно втілити в життя. «Олімпійський» зовсім недавно реконструйований, отож не думаю, що йому необхідна якась суттєва модернізація.

— Наближаються новорічні й різдвяні свята. Чим збираєтеся здивувати у ці дні?

— На Новий рік і Різдво збираємося здійснити яскраві заходи й подарувати свято всім нашим відвідувачам. Упевнений, наші ініціативи нікого не залишать байдужими. Особливо дітей, для яких плануємо побудувати різдвяне селище.

— Великий резонанс викликала ситуація, коли в перерві матчу «Дніпро» — «Металіст» на «Дніпро-Арені» зникло світло. На НСК «Олімпійський» таке може статися?

— Під час реконструкції до нашого спорткомплексу з боку УЄФА були висунуті такі вимоги, які майже виключають будь-який форс-мажор. Це — потрійна система живлення. Технічний регламент на НСК збережено досі. Якщо конкретизувати, то була побудована абсолютно нова підстанція «Олімпійська», яка входить до структури нашого спорткомплексу. НСК «живиться» й од неї, й од ще однієї міської підстанції, яка є для нас резервною. До того ж, іще є альтернативна система, яка під час матчів завжди перебуває в робочому стані. Тому на НСК «Олімпійський» ситуація, що виникла на «Дніпро-Арені», неможлива.

— Що робиться заради комфорту людей з обмеженими можливостями?

— У нас є повністю адаптовані місця для інвалідів, глухих. У заявці на проведення Євро-2020 ми показали, що повністю відповідаємо європейським нормам за кількістю місць для людей з обмеженими можливостями в процентному відношенні до загальної кількості місць. Не так давно на НСК «Олімпійський» завітали представники міської організації інвалідів, відтак дали гідну оцінку арені.

— Навколо НСК «Олімпійський» і Палацу спорту, яким опікуєтеся, ведеться активна забудова територій. Це на безпеці не позначається?

— Це питання — до міської влади. У плані евакуації людей, технічних норм, протипожежних засобів наші арени відповідають найвищим стандартам.

— Питання від головного редактора «УФ»: на матчі з Англією було помічено, що люди сиділи в проходах, а стюарди брали гроші за прохід на стадіон. Вам відомі такі факти?

— Уперше чую, що стюарди брали гроші за прохід на стадіон. Таких фактів до нас не надходило, відеокамери нічого такого не зафіксували. Але якщо в когось є певні факти, будемо вдячні за їх надання. Із власної практики скажу, що існує мінімальний відсоток глядачів, які можуть якимось чином потрапити на стадіон. Однак вірю, що із часом подолаємо й цю проблему.

«АРЕНА ЛЬВІВ»

— Що думаєте з приводу першого рішення ФІФА щодо покарання «Арени Львів» — дискваліфікації її на п’ять років, а ще — ухвали проводити матч у Харкові без глядачів?

— Остаточне рішення не ухвалене, подана апеляція. 26 листопада буде вирок у цій справі. Сподіваюся, в матеріалах, які підготувала ФФУ, достатньо доказів, аби зробити правильні висновки й пом’якшити чи взагалі скасувати попередні санкції. Адже мовиться про поодинокі випадки, які я особисто, перебуваючи на стадіоні, не помітив.

— Припускаєте, що «Арену Львів» можуть розібрати на запчастини?

— Про це мені нічого не відомо. Мер Львова, з яким ми на постійному зв’язку, також не в курсі подібного розвитку подій. «Арена Львів» і надалі функціонуватиме. Звичайно, хотілося, щоби львівська арена була більш завантаженою, але для цього в неї повинна з’явитися своя команда. Сподіваюся, це будуть «Карпати», але це вже вирішуватиметься після рішення ФІФА. Це важливо в тому сенсі, що наступного сезону на «Арені Львів» заплановані зустрічі нашої національної, молодіжної та жіночої збірних.

— Гості Львова скаржаться, що тяжко дістатися до «Арени Львів». Як вирішується це питання?

— Це питання вирішене, й не лише в аспекті, який стосується вболівальників. На «Арені Львів» проходять конференції, семінари, інші події. Уранці й увечері налагоджено роботу транспорту для співробітників комплексу. Під час важливих подій подається додатковий транспорт. Додам, що ще не завершена друга й третя черги будівництва арени. Але цей процес під контролем, отож ми докладаємо всіх зусиль для його завершення.

— Чи є в Україні культура вболівання?

— Ми прагнемо цю культуру прищеплювати вболівальникам змалку, організовуючи спеціальні сектори — дитячий, шкільний, студентський, сімейний…

Сергій СІМАК

— Чи можна про вас більше дізнатися.

— Я — корінний киянин. У мене було чудове дитинство, де знайшлося місце й авантюрам, і пригодам. Виріс у дружній, мобільній сім’ї. Досі чудово пам’ятаю, що ми постійно під час літніх канікул мешкали в наметах біля річки, де рибалили, ходили в ліс. Тобто, виріс в звичайній столичній сім’ї.

— Як знайомилися зі спортом?

— Дуже активно. Як і більшість міських мешканців, займався великою багатьма видами спорту. Досі займаюся шахами, лижним спортом, беру участь у змаганнях ветеранів. Звичайно, грав у футбол, у нас взагалі був спортивний двір. Є відомі футболісти, журналісти, які вийшли з нашого двору: Андрій Шевченко та Микола Васильков. З Миколою та старшою сестрою Андрія, Оленою, ми 10 років навчалися в одному класі.

— У вас є в колекції сувеніри від старих знайомих?

— Я поціновувач історії Києва. У мене велика підбірка книжок, карт, листівок про колишній Київ. Є план столиці, вулиці, на якій я виріс. Якось друг подарував мені картку, датовану початком минулого століття, на якій я знайшов будинок, у якому виріс. Навіть не підозрював про її існування. Це — просто захмарні відчуття. Із власної колекції подарував музею НСК «Олімпійський» поштові листівки, які присвячені виставці, що пройшла в Олексіївському парку ще до будівництва «Червоного стадіону» імені Троцького.

— Який стадіон вам найбільше до вподоби?

— Це — «Арена Львів», який уважаю найкомфортнішим футбольним стадіоном України. На другому місці — НСК «Олімпійський», де проводжу дуже багато часу. Зі стадіонів світу мені подобається «Камп Ноу» в Барселоні — стадіон, який уміщує найбільше глядачів в Європі, маючи величну історію. Уболівальники «Барселони» доволі часто виявляють невдоволення та завдають клопоту менеджменту клубу, однак на цій арені випромінюється енергетика, яку просто нереально передати.

— Можете назвати «Барселону» своєю улюбленою командою?

— Ні. Моя улюблена команда — київське «Динамо». Із 1979 року вболіваю за неї, тож сподіваюся, що й динамівці даруватимуть якомога більше позитивних емоцій своїм шанувальникам.

— Які ваші улюблені книжки, фільми?

— Із кінострічок — «Запах жінки» з Аль Пачіно. Із книжок немає якоїсь конкретної. Можу виокремити «Білу гвардію» Булгакова, де згадуються історичні моменти з життя Києва. Коли читаю цю книгу, в уяві виникають знайомі вулички, місця.

— У Росії заробив собі ім’я корінний українець Сергій Сємак. Ви знайомі з ним?

— Ми познайомилися із Сергієм, коли на НСК «Олімпійський» «Зеніт» у рамках міжнародного турніру зустрічався з «Динамо». Сємак подарував мені футболку зі своїм прізвищем і залишив на ній автограф. Так що факт знайомства мав місце.

— Ви стали публічною особою. Вас упізнають на вулицях, автограф не просять?

— Не прагну цього, й на щастя, на відміну від зірок, залишаюся непомітним на вулиці. Для мене набагато важливіше з дитиною й дружиною проїхатися на велосипеді міським парком. Саме сімейне коло дарує мені найбільше позитивних емоцій.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.