Сергій ТАШУЄВ: «Ще один форвард нам би не завадив»

«Про роботу доводилося думати навіть у відпустці»

— Сергію Альбертовичу, після закінчення першої частини чемпіонату в інтерв’ю «УФ» ви сказали, що, за традицією, проведете відпустку в Кисловодську. Так і вийшло?

— Так, як планував, усе так і сталося. Упродовж дванадцяти днів я перебував у своєму улюбленому Кисловодську, де просто приголомшливе повітря, є чудові умови для відновлення. Ще й погода порадувала, було сонячно. Щодня гуляв у горах. Це дуже корисно.

— Чи вдалося повністю відволіктися від футболу, чи ви не прихильник такої моделі відпочинку?

— Про роботу доводиться думати завжди, адже є багато організаційних моментів, наприклад, щодо майбутніх зборів, спаринг-партнерів, селекції…

— Півзахисник Геворг Казарян перейшов у казахстанський «Шахтар», а з Караганди в Донецьк переїхав колумбійський хавбек Рохес Каньяс. На чию користь такий своєрідний обмін гравцями?

— Про якийсь обмін у даному випадку говорити не доводиться, адже запрошення в команду Рохеса Каньяса — моє побажання. Цього потужного опорного хавбека я знаю давно, ще з його виступів у Росії за «Сибір». До речі, пам’ятається, він мав дуже гарний вигляд у складі російського клубу, коли в Лізі Європи «Сибір» двічі зустрічалася з голландським ПСВ. І потім, коли Каньяс уже виступав за карагандинський «Шахтар», на зборах у Туреччині у спарингах він також справив на мене дуже хороше враження.

— Клуб вирішив не продов­жувати контракти з Денисом Голайдом і Жозе Суаресом, а з Мусавенкосі Мгуні розірвав угоду за домовленістю сторін. Названі виконавці не витримали конкуренції?

— Якщо говорити в глобальному сенсі, то — так. Жозе Суареса весь час переслідували травми, він ніяк не міг набрати необхідну форму. Із Денисом Голайдом і Мгуні — схожа ситуація. Ураховуючи, що ці гравці у футболі далеко не хлопчики, їм потрібна ігрова практика, та, до того ж, у нас є чимало молодих перспективних футболістів, які рвуться в основний склад, і було вирішено припинити спів­працю з наз­ваними особами.

— Закінчив із футболом Велізар Димитров. Яку посаду у структурі клубу йому запропонували?

— Чесно кажучи, я ще не встиг поцікавитися. Знаю з преси, що керівники клубу розмовляли з Велізаром, а що йому запропонували, ще не знаю.

— Судячи з усього, Сергій Болбат у першій частині турніру своєю грою заслужив вашу довіру, якщо «Металург» домовився із «Шахтарем» про продовження його оренди до кінця чемпіонату?

— Так, звичайно. Дуже важливо, що Сергій адаптований до нашої гри, й у нього є всі якості для прогресу.

«Жуніором Мораєсом цікавився «Ганновер» і кілька японських клубів»

— Найкращого бомбардира команди Жуніора Мораєса (з 10-ма м’ячами зараз він другий снайпер після Марко Девича. — Д. Д.), за чутками, наполег­ливо сватали в «Кубань». Однак Вардан Ісраелян спростував цю інформацію. Але диму без вогню, як відомо, не буває?

— Не приховую, цікаві пропозиції щодо Жуніора Мораєса надходили від німецького «Ганновера» та низки японських клубів. Не беруся точно стверджувати, але, можливо, нашим форвардом цікавилася й «Кубань». Але сьогодні Мораєс — гравець «Металурга», тож він продовжить виступи за донецьку команду.

Що ж стосується, власне, інтере­су до Мораєса з боку багатьох клубів, то це — нормальне явище, адже футболіст прогресує, до того ж, регулярно забиває м’ячі.

— Слідом за Микитою Безліхотновим у «Металург» із «Кубані» перейшов 18-річний півзахисник Сергій Каретник. Він теж переїхав до Донецька на правах оренди?

— Про юридичну сторону питання мені ще нелегко сказати. Зазначу, що Каретник — уродженець України, з Полтавської області. Він статний, високий хлопець, атакувальний хавбек із функціями, скоріше, плеймейкера, із хорошим футбольним мисленням. Потенціал у нього великий, але, щоби його розкрити, треба багато працювати. На даному етапі голов­не для Сергія — показати себе й стати повноцінним футболістом складу.

— Серед уболівальників у Донецьку побутує думка: «Металург» буде фарм-клубом «Кубані». Що можете сказати щодо цього?

— Назвіть мені прізвища цих уболівальників.

— Більшість із них я знаю тільки по іменах…

— Відповім так: мало що хто говорить. Хіба від нашого клубу були із цього приводу якісь офіційні заяви? Ні. Відповідно, ми беремо в команду молодих кваліфікованих футболістів із хорошим потенціалом і з перспективою вирішення з їхньою участю великих завдань. Тому говорити про щось інше немає підстав.

«За красиві очі ми нікого не беремо»

— Із французького «Ле Мана» в «Металург» перейшов 19-річний хавбек Адаму Мунтарі. Ви бачили його в грі?

— Звичайно. Торік у серпні наша селекційна група побувала в Ніцці на турнірі франкомовних країн U-20. Там Адаму Мунтарі виступав за збірну Нігеру й дуже добре себе проявив. Мені запропонували його кандидатуру, а потім восени ми футболіста запросили на перегляд. Днів 10–12 він із нами тренувався, грав у контрольних матчах, відтак справив непогане враження. За красиві очі ми нікого не беремо. Сподіваємося, що Адаму Мунтарі посилить нашу команду.

— Ходять чутки, що «Металург» хоче повернути на правах оренди центрбека Олександра Воловика, який не має у «Шахтарі» ігрової практики…

— Керівництво нашого клубу справді веде переговори із «Шахтарем» і агентом Олександра. Чим вони закінчаться, сказати непросто.

— Для посилення яких позицій до закриття трансферного вікна ще можуть з’явитися гравці?

— Насамперед, шукаємо ще одного нападника. У нас є на олівці гравці цього амплуа, тож, можливо, когось із них і підпишемо до закриття трансферного вікна.

— Перший збір розпочинається 14-го числа в Туреччині. Там «Металург» зіграє зі швейцарським «Арау», другою командою Китаю «Шаньдун Лунен», хорватським «Динамо» (Загреб) і сербським клубом «Ягодина». За яким принципом підбирали суперників?

— У мене було побажання, щоб уже на перших зборах нашими суперниками були серйозні, кваліфіковані клуби. Ми, граючи з ними, хочемо бачити, на що нам робити акцент у подальшій роботі.

«Із Тархановим у нас схожі погляди на футбол»

— У попередньому інтерв’ю «УФ» говорили, що на формування вашої тренерської концепції вплинув Олександр Федорович Тарханов, з яким працювали в «Сатурні», «Крилах» і «Тереку». На яку із цих російських команд у плані гри схожий сьогодні донецький «Металург»?

— «Металург» не схожий ні на одну із цих команд. Так, із Олександром Федоровичем у нас схожі погляди на футбол, у якому голов­не — інтелектуальна складова. Працюючи з Тархановим, враховуючи, що він досвідченіший, я багато чому навчився у нього, найперше в плані управління командою, певним комунікативним речам. Так, стилі деяких команд можуть бути схожими, але є багато моментів, які різко відрізняються. Однакових команд не буває.

— Враховуючи той факт, що більшість уболівальників у Донецьку футбольні симпатії віддають «Шахтареві», за рахунок чого «Металург» може бодай трохи збільшити кількість своїх прихильників, яких, одверто кажучи, ще замало?

— Насправді, до кінця першої частини чемпіонату на наших матчах вже збиралося більше вболівальників, і вони, що дуже приємно, вставали зі своїх місць і аплодували команді, чого не було давно. А збільшити армію вболівальників можна, насамперед, за рахунок хорошої гри, яка повин­на подобатися шанувальникам команди. А ще знаю, що в нашого клубу є плани з модернізації стадіону, створення комфортніших умов для вболівальників. Хороший футбол і комфорт — дві складові, які повинні залучити людей на трибуни.

— Попри те, що «Металург» відстає від «Чорноморця», який нині перебуває на п’ятому місці, на дев’ять очок, ви якось сказали, що не полишаєте надій наздогнати одеситів. На чому ґрунтується ваша впевненість?

— На потенціалі нашої команди. Для того, щоби піднятися вище в турнірній таблиці, потрібно якомога більше вигравати. Будемо битися, а після закінчення побачимо: наздогнали одеситів чи ні. Тут усе просто.