«Ще кілька років – і в Полісся»: Малиновському вже 30, він подешевшав майже вдвічі – експерти дали прогноз на кар'єру Руслана
133095 
Сьогодні, 4 травня, виповнюється 30 років хавбеку збірної України та Марселя Руслану Малиновському. У січні він залишив Італію, де три з половиною сезони виступав за Аталанту. Восени 2022 року у Бергамо тренер давав хавбеку найменше ігрового часу за всю його кар'єру на Апеннінах. Але й у Лізі 1 результативність та ігровий час півзахисника також далекі від ідеалу.
Яким буде завершення сезону у Франції для хавбека? У якій команді він розпочне наступний чемпіонат? Що може стати на заваді залишатися на топ-рівні? І яким може бути завершення кар'єри Малиновського, про яке вже можна трішки задумуватися?
Антон Терехов для сайту «Український футбол» поговорив про гру та поточну форму Малиновського з головним редактором журналу «Футбол» Артемом Франковим, а також колишнім головним тренером Таврії та низки українських клубів Олегом Федорчуком.
«Перехід у Марсель – така ж помилка, як і контракт з Аталантою. У клубах неправильно його використовують»
- У Малиновського у Франції останні гольові дії були ще у першій половині лютого. Руслан отримує все менше ігрового часу у команді Тудора. Він прогадав із клубом?
Франков: Усі помітні моменти за участю Малиновського відбулися ще на початку лютого: гол у кубку, у чемпіонаті, зароблений там же пенальті у ворота суперника.
Але, здається, це було спричинено ефектом зміни обстановки. В Аталанті Руслан восени 2022 року відчував себе зайвим. Нове місто, клуб і стадіон «Велодром», що реве та бушує, могли дати йому дозу емоцій, яких не вистачало в Італії. Але після лютневих успіхів українець став дедалі менше отримувати ігрові хвилини. Більше того, нерідко команда без Малиновського на полі грала краще та результативніше, ніж з ним. Наприклад, 16 квітня півзахисника випустили на поле проти Труа вже за рахунку 3:0 лише на 14 хвилин.
Профайл українця такий, що йому найкомфортніше грати центрального півзахисника, класичну "вісімку".
Це дає Малиновському можливість використати свій сильний і точний удар. А також здатність віддавати проникаючі передачі на форвардів. У Марселі його почали ставити на фланг півзахисту. Звідти йому незручно бити, його кроси до штрафного майданчика недостатньо хороші, а для крайка йому не вистачає швидкості та витривалості.
Це для нас Малиновський – зірка футболу. Але, крім очевидних переваг, Руслан має і явні обмеження.
Йому не вистачає універсалізму та інтенсивності у пресингу. В Аталанті він також був гарний насамперед у центрі півзахисту. Але коуч бергамасків Джан П'єро Гасперіні намагався використати українця і як флангового півзахисника, і навіть флангового нападаючого. На жаль, без особливого успіху. Навіть два-три роки тому в Італії Руслан рідко проводив на полі всі 90 хвилин, не вистачало сил. Тепер йому вже 30 років, і витривалішим українець не стає.
Артем Франков
Федорчук: Бельгійський Генк - єдиний європейський клуб у кар'єрі Малиновського, який йому ідеально підходив Що Марсель, що Аталанта, грають у надто динамічний для Руслана футбол. Українцю не вистачає швидкісної витривалості, здатності працювати у пресингу, кульгає і якість відбору. Йому б більше підійшли команди, які підтримують менший темп і більше уваги приділяють контролю м'яча. У Марселі багато молодих та атлетичних гравців, які продавлюють суперників, так що Малиновський на їхньому фоні виглядає чужорідним тілом. Така фізіологія, для гарматних ударів хавбек складний добре, а ось для бігу – ні.
Як для гравця атакуючої групи, у Руслана дуже мало голів, лише два. Гольових передач взагалі обмаль, для півзахисника це нонсенс. У Франції суперники швидко побачили, який в українця удар із лівої, і намагаються закривати його ногу. Півзахиснику потрібно виявляти більшу різноманітність у завершальних фазах атаки. Він дуже часто намагається сам пробити по воротах, навіть у ситуаціях, коли хороша передача була б доречніша.
"Малиновський і Гасперіні втомилися один від одного, італієць – нестерпний догматик"
- В Аталанті у Руслана були досить сильні чемпіонати 20/21 і 21/22. Але в останньому українець награвав менше тайму, лише 34 хвилини в середньому за матч бергамасків. Втім, у Марселі стало не набагато краще, лише 58 хвилин у середньому і лише один повний матч у Лізі 1. Чому Руслан втрачає статус основного гравця?
Франков: Аталанта ‒ небагатий клуб. Коли в нападі виходила гра у Дувана Сапати, Алехандро Гомеса та Йосипа Ілічича бергамасків було не втримати. Але потім Гомес посварився з Гасперіні, у Сапати з'явилися проблеми з контрактом, а Ілічича поглинули особисті проблеми. Команду довелося доукомплектовувати, але провінціали не настільки багаті, щоб просто купити потрібних їм гравців. Коуч почав перебудовувати команду, ставити Малиновського на невластиві йому позиції на полі. І, зрештою, я думаю, Руслан просто втомився від упертого та вибухового Гаспа. Можливо, Джан П'єро вичерпав себе в Бергамо, в цьому чемпіонаті, наприклад, Аталанта далека від потрапляння до Ліги чемпіонів, у якій з Малиновським у складі грали регулярно.
У Франції аналогічні труднощі. У Марселі не вистачає класних форвардів, із якими міг би взаємодіяти українець. І недостатній ростер у півзахисті, через що Малиновським затикають дірки на фланзі.
Федорчук: В Італії теж виявлялася нестача гнучкості Руслана під час гри в атаці. Комбінація ще тільки зароджується, а він уже намагається пробити по воротах. Українець часом діяв як форвард там, де ще треба було виявити якість півзахисника. Якщо Малиновський додасть до шаленого удару ігрової мудрості, то він буде краще вписаний у командну гру. І, як наслідок, частіше отримуватиме м'яч та матиме більше ігрового часу.
В Аталанті помітні були й проблеми Руслана під час переходу команди на захист.
Він недостатньо якісно бере участь у відборі, і йому не вистачало витривалості для того, щоб на одному рівні з партнерами в пресингу.
Футболіст за 90 хвилин гри лише півтори-дві з них проводить із м'ячем. А решта часу – це бігова робота. Опіка, забігання, блокування, створення лінії передачі – все це складає гру команди. Коли ми бачимо нарізку найкращих моментів матчу, то нам здається, що на м'ячі Руслан дуже успішний. Але тренеру важливі й інші 88 хвилин зустрічі, в яких футболіст крупицями створює перевагу своєї команди.
Мені здавалося, що Малиновський міг після Аталанти знайти собі інший італійський клуб, просто менш високого рівня, із середини таблиці. До місцевого футболу Руслана вже адаптували, і на Апеннінах вистачає команд, які віддають перевагу неспішному футболу, який підходить для українця. Боюся, що Марсель може виявитися надто сильним викликом для нього. Що казати, команда Тудора конкурує із самим ПСЖ і ще не втратила шансів стати чемпіоном Франції.
Олег Федорчук
- Багато хто говорить про фактор міжсезоння. Українцю вливатися до складу Марселя довелося просто протягом сезону. Це створило йому труднощі з адаптацією?
Франков: Думаю, це наша українська ментальність – списувати неуспіхи гравця на фактор передсезонної підготовки Справжній професіонал здатний вливатись у команду «з аркуша», іноді й наступного дня після підписання контракту.
Дуже бажано, щоб Руслан таки у травні виправив своє становище у клубі. Це дозволить йому на літній відпочинок піти у гарному настрої. А ось повністю закрити усі питання зможе осіння частина наступного сезону. Чи стане зрозуміло, Марсель - це нова сторінка в кар'єрі, або крок до згасання.
Федорчук: Не думаю, що літнє передсезоння обов'язково стане запорукою успіху Малиновського. Якби йому у Франції не вистачало зіграності з командою, то з кожним місяцем він би все краще вливався до колективу. На жаль, ситуація зворотна, як ми бачимо. У лютому Руслан виглядав краще, ніж зараз. Швидше за все, помилка була у виборі клубу.
"Тоттенхем навряд чи знову зацікавиться Малиновським, від Конте теж не варто чекати дива"
- Два трансферні вікна поспіль, влітку 2022 та взимку 2023 багато джерел пов'язували Руслана та лондонські "шпори". Якщо у Марселі хавбек не заграє, англійці знову звернуться до його кандидатури?
Франков: Навряд чи. Звичайно, для Руслана це був би чудовий варіант. Чудове місто, напевно, висока зарплата, престижний чемпіонат. Проблема Хотспуру у тому, що клуб давно вже не ставить перед собою високих завдань. У "шпор" хороший стадіон, відмінна база вболівальників і стійкий бюджет навіть без перемог і титулів.
Але навіть у своєму нинішньому стані команда має дуже сильний підбір півзахисників. Якщо ж лондонці захотіли б зробити крок уперед, то вони навряд чи планували б це зробити за допомоги тридцятирічного хавбека, який не славиться своїм атлетизмом.
Антоніо Конте двічі цікавився Малиновським, коли працював з Інтером, і потім з Тоттенхемом. Він бачив Руслана на піку його можливостей у сезоні 20/21. На жаль, у своїй новій команді італієць навряд чи виявить інтерес до хавбека.
Федорчук: Тоттенхем набагато більше команда Малиновського. "Шпори" грають у середньому темпі, Гаррі Кейн, наприклад, практично пішки ходить полем. Але рівень контрактів, які пропонує лондонський клуб, такий, що британці можуть запросити футболістів, будемо об'єктивними, більш класних, ніж наш півзахисник.
Я не став би переоцінювати увагу Конте
Антоніо Конте, напевно, стежить за десятками гравців одночасно. Йому міг бути цікавим Малиновський у якийсь момент, Руслан багато разів грав проти Інтера. Але я не став би переоцінювати цю увагу. Вони так і не попрацювали разом, і ймовірність, що італієць у своєму новому клубі обов'язково зробить цікаву пропозицію для українця, я б розглядав як суто теоретичну.
– Малиновський в оренді до літа з обов'язковим викупом. ЗМІ повідомляють, що ця опція вже набула чинності, і українець уже на повноцінному контракті із клубом. Але чому марсельці не повідомлять про це офіційно? Руслан наступного сезону точно розпочне у складі провансальців?
Франков: Якщо в команді Тудора українець не заграє, то йому, швидше за все, почнуть шукати варіант із орендою у простішому французькому клубі.
Федорчук: Не факт, що Руслан обов'язково розпочне наступний сезон у Марселі. Мене змушує сумніватися, наприклад, те, що останню зустріч півзахисник пропустив через травму. Не знаю, чи вона була насправді. На жаль, не відомі усі деталі контракту. Можливо, сума викупу прив'язана до появи українця у складі.
«Повернення на рідну Житомирщину, в Полісся, схоже на гарну історію. У Шахтарі було б інакше»
- Руслана на його піку у 2021 році на сайті Transfermarkt оцінювали у 30 млн євро. А ось зараз – уже майже вдвічі менше, лише 18 мільйонів. Його привабливість для футбольних клубів справді падає?
Франков: На жаль, за інших рівних можливостей, гравець у 30 років коштує дешевше, ніж у 27, це факт. Його вже не вважають здатним до прогресу. Вік футболіста короткий. Якщо Руслан остаточно "поїде з ярмарку" і захоче наостанок добре заробити, то може поїхати до нефутбольних країн. Наприклад, багаті азіатські чемпіонати. Треба сказати, його агенту доведеться постаратися, щоб прилаштувати клієнта на великий контракт. Малиновський у світовому масштабі не та зірка, для якої легко знайти багату команду.
Федорчук: Є, як мінімум, три причини зниження вартості. По-перше - вік, 30 років багатьма фахівцями вважається тією рисою, після якої від гравця не чекають кар’єрного стрибка. По-друге, Руслан проводить все менше часу на полі ‒ що у складі Аталанти, що тепер у Марселі. І по-третє, хавбек поки що не придумав, якими іншими якостями компенсувати своє зниження витривалості. Якщо він покращить передачі та участь у комбінаціях команди, то зниження вартості буде не таким швидким.
У футболістів після 30-ти є два основні варіанти розвитку кар'єри. Перший - це переміщуватися в тому ж чемпіонаті до менш амбітних клубів, з середини або навіть хвоста турнірної таблиці. Ну а другий шлях – переїжджати до нефутбольних, але багатих країн. Йдеться, зазвичай, про азіатські чемпіонати. Ярмоленко, наприклад, вибрав ОАЕ.
Кар'єра футболіста така, що за 10-15 років потрібно забезпечити себе на наступні десятиліття. Не секрет, що деякі гравці через суму контракту, кращу на 20% за попередні, можуть змінити чемпіонат і навіть континент. В Азії місцеві ліги не відрізняються інтенсивністю, а своє ім'я футболіст може конвертувати у контракт на пристойних умовах. Туреччина теж для багатьох приваблива, тим більше що за менталітетом це практично європейська країна.
- Багато футболістів, чиї кар'єри описали повне коло, повертаються у підсумку до рідних країн, і навіть клуби, в яких колись розпочинали. Малиновському вже час замислюватися над цим?
Франков: Поки Руслан може грати в чемпіонатах, чий рівень вищий за УПЛ, нехай залишається там. Зрештою, він гравець національної збірної. І для нас бажано, щоби півзахисник підтримував свій рівень у сильному турнірі.
Ми всі любимо історії, коли наша зірка якось повертається додому, де її виростили. Як це зробив Андрій Шевченко у Динамо. Як цього чекають від Андрія Ярмоленка.
Малиновський на молодіжному рівні виступав за житомирське Полісся та донецький Шахтар, але в основному складі команд так і не зіграв. Гірники відправляли хава в оренди, і якщо він заграє за гірників, то це будуть його перші матчі у помаранчево-чорній футболці.
Федорчук: З Шахтарем у Руслана, як кажуть, не було історії кохання. Після сезонів в орендах помаранчево-чорні розчарувалися в Руслані та у 2014 відпустили до Зорю. Сумніваюсь, що півзахисник мріє про новий контракт із гірниками.
Звісно, зірку українського футболу з часом приємно було б побачити у складі Полісся.
Клуб виступає поки що у Першій лізі, хоча бюджет вищий, ніж у багатьох команд УПЛ. Ми знаємо, що власник клубу Буткевич, з одного боку, знайомий з Русланом і навіть зберігає на пам’ять його футболку з автографом, з іншого – що він ставить завдання підіймати рівень футболу Житомирщини, збирати в Поліссі провідних місцевих вихованців.
Я брав невелику участь у долі Руслана. Добре знаю його першого тренера Сергія Завалка, з яким ми колись виступали в одній команді. 2010 року Малиновський приїжджав до мене на перегляд у вінницьку Ниву. Клуб тоді виступав у Першій лізі. Хавбеку було лише 17 років, але Шахтар уже тоді не вірив у його розвиток. І півзахисник сам шукав варіантів для продовження кар'єри.
Ми обидва родом із Житомирщини, і земляк мені одразу сподобався, хоч і був тоді ще майже дитиною. Здорово працював із м'ячем, у його діях читався ігровий інтелект. Малиновський був дуже серйозним не за роками, фанат режиму, ігрової та побутової дисципліни. У ньому відчувався характер та сила волі. Всі ці якості дуже допомогли Руслану, вважаю, що зі свого таланту та фізичних даних він у результаті вичавив практично максимум. На жаль, попрацювати разом нам не довелося. Я сказав Малиновському, що у його 17 років він ще не готовий до Першої ліги, там його просто затопчуть. Атлетизму та витривалості хавбеку явно не вистачало.
Житомирянин зрештою здивував багатьох. Майже ніхто не бачив у ньому великого потенціалу, але Руслан зумів залишити свій слід у європейському футболі.
