«Сон сказав, що я відіграв хороший матч»: Смоляков розповів про легенду Тотенхема в Лос-Анджелесі
388 
- 01 «Моє улюблене місце – під знаком Hollywood»
- 02 «Коли приходять такі люди, як Сон – це просто кайф грати із ними»
- 03 «У Лос-Анджелесі став більш атакувальним футболістом»
- 04 «Ашур у Поліссі вимагав від мене одного, а тут – зовсім інше»
- 05 «На Євро-2025 багато чого вирішилось у першому матчі»
- 06 «Через рік у США буде дуже велика зацікавленість Чемпіонатом світу»
Літо 2025-го видається непоганим періодом для 22-річного українського захисника Артема Смолякова. У цей час український футболіст ФК Лос-Анджелес взяв участь у двох великих турнірах, виборов місце стабільне місце стартовому складі клубу, а нещодавно відзначився дебютною результативною передачею у Північній Америці.
Під час відпочинку між матчами спортсмен знайшов час, щоб поговорити з журналістом сайту «Український футбол» Олександром Щербатих. Зокрема, ми торкнулись таких тем:
- Остаточна адаптація Артема Смолякова у США;
- Асист у грі з мексиканським УАНЛ Тігрес;
- Трансфер Сон Хин Міна з Тоттенхема у Лос-Анджелес;
- Участь у молодіжному Євро-2025 (U21) та Клубному чемпіонаті світу;
- Поточний сезон у МЛС;
- Очікування від ЧС-2026 у Сполучених Штатах.
«Моє улюблене місце – під знаком Hollywood»
– Артеме, вітаю. У березневому інтерв’ю моєму колезі ви розповідали про час адаптації у Лос-Анджелесі. Чи завершився уже процес звикання до нового міста і клубу?
– Так, уже звик. Ще не можу сказати, що ідеально знаю мову, але уже вдається спілкуватись простою англійською. Спитати, чи сказати якісь базові речі, поговорити з партнерами на нескладні теми.
У сенсі побуту одразу було неважко і думаю, що навіть з останніх ігор видно – я уже добре адаптувався.
🔥 Читайте також: «Жиру запитував про Україну, ким працює Шевченко»: новачок MLS Артем Смоляков дав перше інтерв’ю із Лос-Анджелеса
– Про Лос-Анджелес та Голлівуд ходить напівжартівливий стереотип, що тут можна вийти на вулицю і обов’язково зустрінеш знаменитість. У вас щось подібне траплялось?
– Знаєте, на жаль, ні😊 Ще нікого не зустрічав, хоч і достатньо багато гуляю. Помітив тут цікаву річ – велика кількість людей має багато підписників у Instagram, тому їх теж можна назвати популярними.
– А де ж любить прогулюватись Артем Смоляков?
– Улюблене місце знаходиться під знаком Hollywood. Там є велика галявина, де люди проводять час зі своїми домашніми тваринами. Ось туди часто приїжджаю на прогулянку із собакою. Маю маленького йорка.
Артем Смоляков, фото: instagram.com/a.smolyakov_10/
– Кілька місяців тому ви казали про бажання перетнутись та поговорити з Ліонелем Мессі. Коли навесні ваш клуб грав проти Інтера (Маямі), ви в обидвох матчах залишились на лаві запасних, тому на полі протистояння не вийшло. А, можливо, все ж довелось перетнутись з володарем восьми Золотих м’ячів?
– Дійсно тоді не зіграв, але нічого страшного. Після другого матчу (ФК Лос-Анджелес поступився у Кубку КОНКАКАФ із рахунком 1:0, 1:3, – прим. «УФ») у мене вийшло побачитись не з Мессі, а із Жорді Альбою. Помінявся футболкою, спитав як справи і на цьому все.
«Коли приходять такі люди, як Сон – це просто кайф грати із ними»
– Як команда сприйняла дещо сенсаційний трансфер Сон Хин Міна із Тоттенхема?
– Ой, усі дуже на позитиві. Я побачив його після виїзного матчу з мексиканським Тігрес (2:1). Він зайшов у роздягальню, подякував усім і сказав, що я провів хороший матч. Після цього ми одразу розійшлись, адже потрібно було вертатись додому.
По завершені вихідного побачились на тренуванні. Зауважив, що він максимально простий хлопець, до якого можна підійти та спокійно про щось запитати. У цьому видно, що Сон великий професіонал та хороша людина.
– Тепер будете взаємодіяти на одному фланзі…
– Так коли приходять такі люди – це просто кайф грати із ними. Звісно, Сон є посиленням складу. Але ще до його приїзду я грав із Денісом Буангою (ексфутболіст низки клубів французької Ліги 1, – прим. «УФ»), який теж є зірковим футболістом. Подивимось як тепер тренерський штаб розподілить їх на полі.
– Корейський новачок Сон Хин Мін, безсумнівно, є топ-гравцем. Що вирізняє гравця такого класу від усіх інших у команді?
– До поєдинку з Чікаго Файр ми робили два передматчевих тренування, моделювали майбутнього суперника. Потім працювали над завершенням і там з першого удару було видно, що Сон – це людина, яка багато чого досягла у футболі. Одразу розумієш, де він виступав до цього.
– Тепер найзірковіший у команді Сон Хин Мін чи Уго Льоріс?
– Обидва. Я би не вирізняв, адже вони великі професіонали та хороші люди.
Сон Хин Мін, фото: ФК Лос-Анджелес
– Нещодавно співвласником клубу з «міста Ангелів» став Джорджо К'єлліні. Чи відбувається комунікація команди із ним? Можливо, чемпіон Європи мотивував футболістів Лос-Анджелеса у стилі Златана?
– Він іноді приїздить на базу, заходить у роздягальню. Підійти і спитати у К’єлліні якісь базові речі можна, але такої мотиваційної промови ще не було. Можливо, це все попереду. Побачимо.
«У Лос-Анджелесі став більш атакувальним футболістом»
– Днями ви віддали першу результативну передачу за час виступів за американську команду (саме у грі з мексиканським Тігрес). В момент перед вирішальним пасом намагались зберегти м’яч, бачили вбігання партнера?
– Ні, не намагався зберегти. У команді ми маємо завдання від тренерського штабу віддавати подібні передачі, а нападники мають вбігати у ці зони.
– Поки у Лос-Анджелесі у вас один гол і один асист, і вони дуже ефектні…
– Так, але, щиро кажучи, просто роблю свою роботу. Були й до цього нагоди, але тоді не виходило. Нічого, працюємо далі. Нарешті вдалось оформити цей перший асист і тепер сподіваюсь, що у найближчих матчах буде більше результативних передач.
– Зараз ви часто з’являєтесь на футбольному полі, але десь у квітні-травні часто залишались до кінця на лаві запасних. З чим був пов’язаний дефіцит ігрового часу?
– Тоді, звісно, було непросто. Напевно, ще тривав момент адаптації. Уже після того, як я з’їздив на молодіжне Євро-2025 і повернувся – почав впевненіше, легше почуватись.
Навіть у ті періоди, коли грав мало – викладався на тренуваннях і там багато виходило, але не все вдавалось перенести в офіційні матчі. Натомість зараз бачу, що це уже виходить та якщо взяти останні 5-6 поєдинків команди – видно прогрес.
Артем Смоляков, фото: ФК Лос-Анджелес
– Завдяки чому стався цей прогрес?
– Можливо, просто пройшов адаптацію. Роблю усе, як і до цього. Просто настав момент, коли більше почав розуміти людей. Зокрема, тренерський штаб. Певно, вплинуло те, що зумів поліпшити знання англійської.
«Ашур у Поліссі вимагав від мене одного, а тут – зовсім інше»
– Ви перейшли у новий клуб з Полісся Імада Ашура. У чому різниця між підходом до футболу у ФК Лос-Анджелес та житомирським клубом зразка сезону 2024/25?
– Різниця дуже велика. У Поліссі Імад вимагав від мене одного, а тут – зовсім інше. Як один з прикладів, виділю, що зараз я можу більше йти у середину поля та грати як півзахисник.
– Тобто, тепер Артем Смоляков – більш атакувальний футболіст?
– Так, на це впливало те, яких зіркових партнерів я маю. Коли у тебе Буанга, Олів’є Жиру (нещодавно покинув клуб та повернувся у Лілль, – прим. «УФ»), ось тепер Сон – це відчувається.
– Ваш клуб знаходиться на п’ятій позиції у Західній конференції. Чи можна це вважати успіхом?
– Думаю, так. У нас ще є два матчі у запасі і якщо виграємо їх, то підіймемось вище, а це має вплив на розподіл місць у плей-оф.
– Уже не один рік до МЛС приїздить багато зіркових футболістів, що значно посилює інтерес до ліги. Атмосфера на якому стадіоні поки запам’яталась найбільше?
– Тут навіть важко виділити. Не важливо, дощ чи спека, на кожен матч приходить дуже багато людей. Я, напевно, виділю наш стадіон. Місцеві вболівальники кожного разу весь поєдинок скандують та дуже добре нас підтримують.
– Не виключено, що підтримують також і українці. Можливо, зустрічали наших діаспорян серед фанатів клубу?
– Знаєте, це не футбольна тема, але на Великдень їздив святити паску в українську церкву і там було дуже багато земляків. З деякими вдалось поспілкуватись.
Артем Смоляков, фото: ФК Лос-Анджелес
– Впізнавали?
– Насправді, ні. Але нічого страшного. Працюю для того, щоб надалі почали.
«На Євро-2025 багато чого вирішилось у першому матчі»
– Влітку ви зіграли на Євро U21 та Клубному чемпіонаті світу. В збірній Унаї Мельгоси ви провели на полі лише хвилину, у другому турі проти Фінляндії (2:0). Чи відповідало це передтурнірним очікуванням?
– Щиро кажучи, ні. Їхав грати і хотілось зіграти більше. Але вийшло, як вийшло – і, можливо, побачите мене за рік на чемпіонаті світу.
– На вашу думку, чому недоотримали можливостей проявити себе?
– Можливо, це тому, що я пізно приїхав з у розташування збірної, мене клуб пізно відпустив. Або ж тренерський штаб просто більше розраховував на Костю [Вівчаренка, який був основним у ролі лівого захисника]. Це більше питання до тренерів.
– Що завадило синьо-жовтій команді вийти у плей-оф ЧЄ?
– Багато чого вирішилось у першому турі проти Данії (2:3). Імовірно, трохи не вистачило сил, адже було видно, що в другому таймі хлопці трохи підсідали. Але повторюсь – багато чого вирішилось у стартовій грі.
– За іронією долі, виліт з Євро U21 дав вам можливість зіграти у заключному матчі Лос-Анджелеса на КЧС. Участь у матчі з Фламенго якось додатково узгоджувалась з тренерським штабом клубу?
– Ні. Тут нічого такого немає. Після вильоту збірної одразу доєднався до клубу і це нормально. Хоча, дорога зі Словаччини у мене була не надто легкою. Добре, що зумів приїхати, провести одне тренування та зіграти з Фламенго (1:1).
Артем Смоляков, фото: УАФ
– А яким був маршрут повернення?
– З розташування збірної поїхав у Краків, потім літаком в Амстердам і далі в Аталанту та Нешвілл. Не знаю скільки це зайняло годин, але був в дорозі цілий день. Зі збірної виїхав о сьомій ранку за словацьким часом і прибув у Нешвілл о 23:00 за місцевим часом.
🔥 Читайте також: «ФК Лос-Анджелес міг не відпускати мене на Євро-2025 і може відкликати»: Смоляков – про ЧЄ та Клубний Мундіаль
«Через рік у США буде дуже велика зацікавленість Чемпіонатом світу»
– Під час КЧС багато людей скаржились на візуально пусті стадіони. А як вам запам’яталась атмосфера у ці дні?
– Ви знаєте, на картинці здається, що вони пусті. Однак, це все тому, що в Америці стадіони дуже великі. На гру приходить десь 15-20 тисяч людей, а здається ніби їх мало. Іноді таке буває навіть під час поєдинків нашої команди. Дивишся на трибуни – небагато людей, а потім кількість показують на табло і їх там 20 тисяч. Ого!
– У США уже йде нагнітання атмосфери до ЧС?
– Ще поки не бачу якихось івентів, де б намагались запрошувати людей на футбол, збільшити інтерес. Але, судячи з кількості фанів на трибунах у поєдинках клубів – гадаю, що зацікавленість буде дуже великою.
– Під час ЧС-94 багато учасників скаржились на США, як велику країну, з її зміною часових поясів, висоти та кліматичних зон. У 2025-му ця специфіка відчувається?
– Я вважаю, що у наступному році матимуть перевагу ті збірні та гравці, які швидше звикнуть і перелаштуються під американський час.
Наприклад, ми щойно на виїзді відіграли проти Чикаго Файр (2:2), де різниця у часі з нашим містом складає дві години. Зараз для мене це вже не суттєво. Можу перед таким матчем навіть десь на годину пізніше лягти спати. Але, імовірно, це тому, що я вже добре акліматизувався.
– І фінальне. Чи контактував тренерський штаб національної команди України з Артемом Смоляковим? Можливо маєте вказівки від Сергія Реброва?
– Ні, ще поки ні я, ні зі мною ніхто не контактував. Але я, звісно, бачу своє майбутнє у збірній України і хочу там грати.
