Спартак ЖИГУЛІН: «Шістьох виконавців із нашого складу хочуть бачити в першій лізі, й навіть у прем’єр-лізі»
— Спартаку Володимировичу, попри невдалий результат минулими вихідними з «Енергією», ваша команда в останніх турах демонструє доволі результативний футбол. Чи можна сказати, що ви «достукалися» до футболістів?
— Це — результат відповідальних та важких тренувань, адже ми перекваліфікували деяких футболістів, наприклад, перевели з півзахисту в напад. Власне, почали набагато мобільніше грати в півзахисті, гравці зрозуміли, чого від них вимагає тренер, а ще — сучасний футбол. Почали більше атакувати, футболісти півзахисту підтримують другий темп атак — ось і результат: ми створюємо багато моментів, але багато й не реалізуємо. Як, наприклад, в останній грі, під час якої також створили низку моментів…
— Як вважаєте, чому не вдалося взяти очки в матчі з «Енергією» минулої суботи?
— Ми забили «чистий» гол, але арбітр помилився, вважаю, мотивуючи, що гравець зарано вбіг до штрафного під час виконання пенальті. Забили «чистий» м’яч — боковий суддя його не зарахував, але м’яч повністю перетнув лінію воріт… Звісно, ми були дещо засмучені. Але життя продовжується. Ми не дуже забезпечені чи надмотивовані, але плекаємо своїх гравців. Зараз у нас у складі всі футболісти — наші. І вважаю, що на такому рівні — це прогрес. Більше того, чоловік шість із нашого складу (рахуйте — половину складу) хочуть бачити й у першій лізі, й навіть у прем’єр-лізі. Ми демонструємо хорошу гру, яка побудована на контролі м’яча, але побудувати хорошу команду за один чи два роки — дуже складно.
— До завершення чемпіонату залишилося чотири тури. Чи можна сказати, що у вас зараз йде цілеспрямована підготовка до наступного сезону?
— Ви правильно поставили запитання. Відповім: так, адже ми вище дванадцятого місця все одно не піднімемося. Із іншого боку, звісно, ми докладемо максимум зусиль, аби піднятись якомога вище, бодай на одну сходинку — для нас це буде досягнення. Ми обов’язково постараємось узяти очки в матчах із іменитішими суперниками — «Тернополем», «Славутичем». Але, якщо ці хлопці не розійдуться, й чемпіонат буде продовжуватись у тому ж руслі, що й був, то наступного року ви нас не впізнаєте. Буду відвертим: за три роки молоді хлопці пройшли ту школу, яка від них вимагається, налагодили гру, здобули мотивацію й дух переможця. Ось зараз гравці 1994 та 1995 років народження — повноцінні футболісти основного складу. І я цьому дуже радий, адже я їх не перевиховую, а лише вчу. Навіть у програній зустрічі в Новій Каховці ми повністю диктували свої умови на футбольному полі. Але не склалося, таке в житті буває…
— Якого підсилення потребує ваша команда?
— Потребують підсилення певні позиції, в основному — напад. Важливим підсиленням буде голкіпер, адже ми зараз граємо з одним воротарем. Причому, це має бути не просто голкіпер, а такий, який буде спроможний створити конкуренцію нашому першому кіперу, який вже є досить кваліфікований, хоч ще й молодий. Окрім цього, нам потрібен гравець у опорну зону чи під нападниками. У цілому, потребуємо трьох гравців, більше не треба.
— Після наступного туру ваша команда гратиме з «Оболонню-Броварем» на виїзді. Скажіть, чи запам’ятався вам цей колектив у матчі першого кола?
— Іще в першому колі казав, що в нас є дві команди, які можна було виокремити на той час — «Оболонь-Бровар», який за змістом гри, за виконавчими здібностями гравців хороша команда. Можливо, їм спочатку не вистачало зіграності між досвідченими футболістами та молодими хлопцями. Але згодом вони набрали свій хід. Думаю, в деяких матчах вони втратили незаплановані очки, зараз би вони стовідсотково були у першій трійці. Словом, «Оболонь» мені дуже сподобалась. А другою такою командою є «Гірник-Спорт». Пам’ятаю, вони раділи, ніби виграли чемпіонат світу, коли обіграли нас — 2:1. Після цього вони взагалі почали здобувати перемоги з розгромним рахунком, тому також можу сказати, що в Комсомольську — дуже хороша команда. Повертаючись до гри з «Оболонню-Броварем», то ми їдемо туди, знаючи, що стовідсотковим фаворитом є саме «пивовари». Але ж ви самі знаєте, що пролунає стартовий свисток, і фаворитів на полі вже немає — будемо грати. Ми розуміємо, що буде складно. Але спочатку на нас чекає матч із «Скалою».
Володимир БОБИР.