«Свої голи присвячую, в тому числі, загиблому брату-воїну»: найкращий гравець жовтня в Другій лізі Дубілей
1698 
Два тури поспіль у Другій лізі найкращі голи забиває на свій рахунок оборонець за амплуа. Дальні удари Дубілея вже стали фірмовою ознакою Чайки, хоча в команді з Петропавлівської Борщагівки підібралися гравці з якісними ударами. Та й сам 21-річний Віталій проводить найкращий сезон у кар’єрі – у 15 матчах забив п’ять м’ячів, віддав три результативні передачі та допоміг своїй команді провести 9 «сухих» ігор у чемпіонаті.
У жовтні Чайка набрала 12 очок (стільки ж – ЮКСА, ніхто більше), а сам Дубілей у п’яти матчах місяця відзначився п’ятьма результативними діями (чотири голи та один асист). Непогано, як для захисника? А далі ж було тільки більше! Цього вистачило «УФ» та ПФЛ, щоб, після ретельного вивчення статистики, визнати Віталія найкращим гравцем жовтня 2023 року.
Герой жовтня у Другій лізі Віталій Дубілей в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів про:
- враженнями від виступів Чайки
- лідерство в Другій лізі
- свій прогрес і престижну результативність
- одноклубників, які вже дістаються до УПЛ
- свої перші кроки у футболі.
«Ще з ДЮСШ грав на різних позиціях»
‒ Наскільки важливим для вас є визнання найкращим гравцем жовтня у Другій лізі?
‒ Прагну у кожному матчі викладатися на максимум своїх можливостей, щоб приносити користь команді. Особисті досягнення – це приємний бонус, які мотивують на нові звершення.
‒ Що особисто для вас запам’яталося у виступах Чайки у цьому місці? Наскільки задоволені результатами і грою команди?
‒ Чотири матчі без втрати очок не можуть не радувати. Після програшу Скалі 1911 змогли реабілітуватися і покращити свої результати. Вважаю, що зіграли досить якісно. Намагаємося більше комбінувати, виходити в атаку за рахунок коротких передач. Безумовно, якщо газон не дозволяє комбінувати, то граємо простіше, щоб не помилятися у захисті.
Намагаємося забити швидкі м’ячі, щоб далі суперник більше розкривався. Тренер на цьому не акцентує увагу, але самі розуміємо, що варто до цього прагнути. Добре, що поки що нам все вдається, але ще багато над чим варто працювати.
‒ Скільки часу вам знадобилося для того, щоб адаптуватися до гри у три центральні захисники? Наскільки комфортною для вас є ця тактична схема?
‒ Тактичні схеми напрацьовували влітку ще перед сезоном. Жодних проблем зараз у нас немає. Можемо грати в п’ять, в чотири, а також три захисники. На це впливає кадрова ситуація у команді. Тактична гнучкість допомагає нам досягати результату.
Віталій Дубілей, фото: СК Чайка
‒ Ви є універсальним гравцем, і це у сучасному футболі цінується. Хто у вас першим розкрив цей універсалізм?
‒ У ДЮСШ-15 грав на різних позиціях. Найбільш комфортно почував себе на правому фланзі захисту. В Олександрії грав вже на всіх позиціях у захисті. Тренери у мене запитують, чи можу зіграти на конкретній позиції, і потім все відпрацьовуємо на тренуваннях. Для тренера важливо мати у своєму розпорядження гравця, який може зіграти на проблемній позиції.
‒ Згадайте свій гол у ворота Локомотива. Напевно, це один із найбільш ефектних забитих м’ячів у кар’єрі?
‒ Через велику кількість опадів поле було не в найкращому стані. Важливо було швидко доставляти м’яч до заключної третини поля, грати вертикально. У тому моменті м’яч відскочив і летів у мою сторону. Побачив, що нікому немає сенсу віддавати передачу, адже всі партнери були «закриті». Вирішив пробити з лівої і фортуна мені посміхнулася. Думаю, що це був один із найбільш ефектних голів поки що для мене.
«У Чайці грають професіонали, які прагнуть прогресувати. Розуміємо, що можемо підвищитися у класі»
‒ Коли зрозуміли, що футбол стане вашим життям?
‒ У 14-15 років закохався у футбол і зрозумів, що цей вид спорту стане моєю професією. Вірив у власні сили. До того ж, мене завжди підтримували батьки. Щасливий, що зміг досягнути своєї мети.
‒ Що вам найбільше запам’яталося від гри та тренувань за ДЮСШ-15? Наскільки ця школа допомогла вам у процесі становлення як футболіста?
‒ Насамперед варто відзначити тренера Дмитра Юрійовича Макуху, який сповідував сучасний футбол. Намагалися грати за рахунок коротких-середніх передач, використовували різні тактичні схеми. Навчився правильно переміщуватися по полю, вбігати у зони. Ці знання допомогли мені у майбутньому. Якщо б не грав за ДЮСШ-15, то не впевнений, що зміг би досягнути такого прогресу вже сьогодні.
‒ Під керівництвом яких спеціалістів грали за Олександрію U-19? Що вам вдалося і не вдалося у цій команді?
‒ Я тоді працював під керівництвом Юрія Гури, якій довіряв мені місце у складі. Вважаю, що проявив себе досить непогано. Тренерський штаб був кваліфікований, але склад команди кожного року змінювався, тому щось конкретне пригадати не можу.
‒ У вересні 2021 року ви перейшли в Мункач. Пригадайте цей період у вашій кар’єрі? Напевно умовами були вражені?
‒ З інфраструктурою жодних проблем у клуба немає. Були створені умови для професіонального прогресу гравців. Тоді якраз була досить сильна команда, яка могла вирішувати завдання. Мені довіряли місце у складі, тому важливо було не підвести тренерів. З теплотою згадую про цей період у кар’єрі. На жаль, травма не дозволила зіграти більше.
‒ У Мункачі довелося пограти з футболістами, які зараз змогли вийти на більш високий рівень? Кого із колишніх партнерів можете відзначити?
‒ Зараз в Епіцентрі грають троє футболістів з того складу Мункача (Григоращук, Стень і Гірний, ‒ прим. «УФ»), а ще двоє гравців представляють харківський Металіст (брати Луціви, ‒ прим. «УФ»). Також хлопці грають в Буковині (наприклад, вінгер Фарасєєнко, ‒ прим. «УФ»). За Оболонь у Прем’єр-лізі виступає Вовкун. Думаю, що скоро футболісти з того Мункача змусять про себе заговорити.
Василь і Петро Луціви, фото: ФК Металіст Харків
‒ Хто вам запропонував перейти до Чайки? Наскільки швидко ухвалили рішення? Можливо, були пропозиції від інших клубів?
‒ Влітку 2022 року приєднався до команди. Зателефонував до тренера Дениса Хомутова і попросив приїхати на перегляд. Проявив себе з найкращого боку і через декілька днів підписав контракт. Враження тільки позитивні, атмосфера чудова. У Чайці грають професіонали, які прагнуть прогресувати. Всі хочуть піднятися якомога вище у таблиці. Розуміємо, що можемо підвищитися у класі. Проблем з адаптацією у новачків немає.
У міжсезоння команду залишили одні із ключових гравців, але тренерський штаб зміг знайти гідну заміну. Навіть попри втрати продовжуємо боротися за найвищі місця. Важливі не люди, а колектив. Хочу відзначити професіоналізм тренерського штабу, який дозволяє нам прогресувати.
«Завдяки брату Івану, який загинув на Донецькому напрямку, я зараз граю на такому рівні»
‒ Як загалом оціните рівень нинішньої Другої ліги, яку вперше в сезоні очолила ваша Чайка? Така конкуренція дає змогу прогресувати чи все-таки забагато розгромів, занадто юних команд?
‒ Приємно грати у конкурентній боротьбі. Новачки суттєво підсилили Другу лігу. Відзначу Карпати-2, Рух-2, у яких грають молоді та голодні до футболу гравці. ЮКСА, Дружба та Звягель створюють нам гідну конкуренцію у боротьбі за підвищення у класі. Також варто відзначити Кудрівку. Вважаю ,що цього року Друга ліга сильніша. У кожному матчі варто викладатися на 100%, щоб досягнути результату.
‒ У Чайки є амбіції поборотися за чемпіонство чи насамперед ставите собі за мету рухатися від матчу до матчу?
‒ Лідерство нас надихає, але ми рухаємося від матчу до матчу. Головне грати у свій найкращий футбол і результат прийде. Ставимо собі за мету виграти кожен матч. Не лише від нас залежить місце у таблиці, але робимо все, що у наших силах.
Вважаю, що особисто я граю зараз у свій найкращий футбол. Важливо, щоб весь сезон пройшов рівно і без травм. Необхідно не зупинятися на досягненому і рухатися лише вперед. Беру все найкраще від своїх більш досвідчених партнерів по команді. Сучасний захисник має вміти якісно підключатися до атаки. Мені ще багато чому варто вчитися.
Віталій Дубілей, фото: СК Чайка
‒ Можете дещо розповісти про свого старшого брата, який навесні загинув на війні на Донецькому напрямку?
‒ Це для мене дуже болюча тема. Він дуже сильно в мене вірив, підтримував. Можна сказати, що завдяки йому я зараз граю на такому рівні. Іван добре знався у футболі, наголошував на моїх помилках. Гордий, що у мене був такий брат. Після його смерті було дуже непросто зосередитися на футболі, але, на жаль, вже нічого не можу змінити. Свої голи в тому числі присвячую йому.
‒ Розумієте, що під час зимового антракту з такими особистими показниками у вас можуть бути якісь пропозиції від інших клубів? Фізично і морально готові до гри на більш високому рівні?
‒ Буду розглядати всі пропозиції і ухвалюватиму рішення разом з родиною та агентом. У першу чергу, обговорюю всі ці моменти з батьком. Батько у мене вірить і прагне, щоб у майбутньому грав на високому рівні. Важливо розуміти перспективи, але морально я до цього готовий.
БЛІЦ
- Народився у Києві
- Вихованець ДЮСШ-15
- Перший тренер – Макуха Дмитро Юрійович
- Улюблений клуб – Баварія
- Мета у футболі? Прагну у кожному матчі проявляти свої найкращі якості, щоб мати можливість зіграти на високому рівні.
