«У Гасперіні є дві переваги»: українець перетинався з новим тренером Роми Довбика – до чого готуватися Артему

Джан П’єро Гасперіні працював із Малиновським в Аталанті, а тепер стане начальником Довбика в Ромі – для самого досвідченого фахівця це важливий крок у кар’єрі, адже він виграв із скромним клубом із Бергамо єврокубок, підготував до продажу низку маловідомих до того футболістів, отже, заслужив свій шанс покермувати багатим перспективним проектом. 

Але хто такий сам Гасп – людина, яка пройшла шлях із аматорів і юнацьких команд до певного гранда, хай і менш яскравого та титулованого, ніж Інтер і його рідний Юве? Ми отримали відповідь від несподіваного спікера – всюдисущого Олега Федорчука. 

• Як Олег Вікторович познайомився із Гасперіні та де з ним перетинався?
• Що сказав Гасп майбутньому тренеру Оболоні, Таврії та Полтави? 
• Що Федорчук думає про перспективи Довбика при 67-річному тренерові, якому приписують догматизм і жорсткість у керуванні командою?

Про все це відомий телевізійний експерт і титулований у змаганнях під егідою ПФЛ тренер-практик Олег Федорчук розповів сайту «Український футбол». 

«Викинувши бутси в вікно, я почав тренувати дітей – і дійшов до Гасперіні»

– Олеже Вікторовичу, де ви – і де Гасп і Італія! Здається, вітчизняна преса розпитувала вас про все, а цей епізод залишився десь у стороні…

– Так, справді, я про це рідко розповідав. Здається, вам на «УФ» говорив, коли Шахтар грав із Аталантою Гасперіні. Річ у тім, що коли я викинув бутси у вікно…

– Як?

– Ну от так – після однієї із останніх ігор як гравця викинув свої бутси в вікно готелю й сказав, що завершую виступи. Так от, тоді я вирішив, що буду працювати з дітьми. Спершу працював у академії Динамо (Київ), але є різні люди – хтось корпорат і органічно почуває себе в великих компаніях і фірмах, а хтось – індивідуаліст і хоче будувати щось хай і маленьке, але своє. 

Так от, в 90-х я стояв біля витоків приватної дитячої футбольної команди Булат (Київ). Не лише тренував – займався організацією участі в закордонних турнірах, навіть форму сам виробляв на знаменитій фабриці імені Рози Люксембург, деякі футболочки з нашою фарбою в мене залишилися – і нині вони ще не облізли.

Олег Федорчук, фото: ФК Енергія

І Булат дійсно їздив по багатьох закордонних турнірах, особливо в Італію. Для України 90-х це була велика екзотика, про нас писала вся преса і тут, і там. Ми одного разу навіть виграли дитячий турнір під егідою компартії Італії… 

– І де ж тут Гасперіні?

– Так от, у мій пізній період в Динамо ми виїхали на один престижний турнір, і Гасперіні привіз туди юнаків Ювентуса. Певний час вони громили всіх і ми свої матчі вигравали. І тут ми натрапили на Юве Гасперіні – вийшли хлопці в формі клубу Віаллі, Раванеллі та Дель П’єро, які тоді гриміли та вигравали єврокубки. 

– І як зіграли? 

– У першому таймі ми вигравали 2:0, але Гасперіні вніс вдалі зміни, перебудував схему. Завершився матч 2:5 – Юве є Юве. Мене ще тоді здивувала висока інтенсивність гри – власне, це і зараз козир і візитка цього тренера. 

«Козир Гасперіні, що він очолює Рому в своєму віці»

– Дитячо-юнацькі турніри – це такі колоритні деньки, коли кілька команд збираються на одній базі, на одному стадіоні. Є неформальне спілкування. Вам вдалося тоді поспілкуватися з Гасперіні?

– Так, адже ми перетиналися на обідах, в паузах між матчами. Він мені запам’ятався приємною людиною та думаючим тренером. Ви ж знаєте, як буває: коли тренери за столом, то сільничка, тарілка з хлібом, стакан із мінералкою пригодяться, щоб показати тактичні схеми… 

– Ви здивувалися, коли Гасп не відбувся в Ювентусі й Інтері, а натомість виконав таку фантастичну роботу в Аталанті? 

– Це досить типово. Коли головним тренером клубу-гранда стає посередній футболіст (Гасперіні – вихованець Юве, але ніколи за нього не грав; зіграв 59 матчів при 10 голах у Серії А, проте більшість кар’єри півзахисника провів у нижчих лігах, – прим. «УФ»), на нього чиниться додатковий тиск. 

Умовно, якщо звичайна легенда Юве, володар «Золотого м’яча», може й першою роботою в житті отримати такий пост і його довго будуть тримати, враховуючи гучне ім’я, то людині з низин треба рости до такої посади десятиліттями, завжди досягати найкращих результатів – і все одно спитають більше, ніж із тих, хто був зіркою на полі.

Джан П’єро Гасперіні, фото: ФК Рома

– Також існує стереотип, що ось таким «тренерам-самородкам», які пробивалися з низин, важко перелаштуватися на роботу в клубах-грандах – мовляв, це дещо інша професія. 

– Щось у цьому є, адже тут додається і психологічний тиск, і «палацові інтриги», і є одне головне. Тут ми маємо справу з «набором» і «відбором» – скромні команди підбирають кадри ретельно, але й працюють з ними дуже сумлінно, кожного обкатують і витискають по максимуму. А гранди можуть дати в штангу, бо мають «право на помилку». І, в той же час, кожен футболіст або тренер має давати все, що може, тут і зараз – бо вже через рік, а то й півсезону, його можуть замінити. 

– Що чекатиме конкретно Гасперіні в цій Ромі, де «римські серця» кар’єру ламали, де пілігрим Раньєрі не захотів затримуватися надовго?

– Козир Гасперіні, що він очолює команду в своєму нинішньому віці (67 років, – прим. «УФ»). Він уже багато чого бачив у футболі, зокрема, пробував пробитися в Юве через юнацькі склади та мав шанс в Інтері, хай і короткий. Далі все буде залежати не тільки від нього – а й від серйозності керівництва клубу та вміння чекати. 

«Як можна поставити поруч Сапату та Муріеля й на основі таких різних гравців виводити формули, що робитиме з Довбиком Гасперіні? Нонсенс!»

– Ви ж знаєте, в Аталанті в Гасперіні були дуже різні за характерами футболісти: bad boy Папу Гомес, депресуючий Ілічич, наш Малиновський, про якого Джан П’єро сам говорив, що не знає, в яку мить матчу чого від нього чекати (можна трактувати і як комплімент, і як дорікання). Так от, в Ромі є свої «сенатори» та «такі, хто себе ними вважає». І не факт, що тут, як в Аталанті, братимуть сторону тренера…

– Є два нюанси – якщо завгодно, дві переваги Джан П’єро на момент, коли він приймає «вовків». Перший – коли саме Гасперіні очолив Рому, в який час. При всій симпатії до роботи Раньєрі, який під час сезону підняв цю команду дуже якісно, в Лігу чемпіонів вона не вийшла. Нема підстав для високо піднятих носів. 

Другий нюанс – керівництво в Роми дійсно заможне, будує великий транснаціональний спортивний проект. Евертон Миколенка також ці Фрідкіни викупили, вірно? (і не тільки – ще, наприклад, французький Канн і намічена франшиза в НХЛ, – прим. «УФ»). Слова про «перспективний проект» можна сприймати з іронією, але це таки дійсно перспективний проект – і футболісти в таких хочуть лишитися. 

Тому, скажімо так, прямих підстав, передумов, для конфліктів немає. Далі все буде залежати від того, як поставить себе Гасп і як футболісти сприймуть його методи роботи. 

– Тепер – до головного. Ваш давній колега по телеефірах Кирило Круторогов назвав аж п’ять причин, чому Довбик не лише не втратить ігровий час при Гасперіні, а ще й прогресуватиме. Ви як думаєте, підходить Артем під ігрові моделі Гаспа? 

– А тут навіть вгадувати не треба – тому що всі чомусь проводять аналогію з Аталантою, а насправді треба дивитися глибше. Гасперіні – це такий тренер, який не дійсність підганяє під себе, а наявні можливості та важелі сприймає як дійсність. От конкретно щодо форвардів – згадайте, якими різними були його гравці атаки в Бергамо! Як можна поставити поруч Сапату та Муріеля й на основі таких різних гравців виводити формули, що робитиме з Довбиком Гасперіні? Нонсенс!

Артем Довбик, фото: ФК Рома

– То що буде, на вашу думку? 

– Все, як завжди в футболі – конкуренція та вибір під окремі завдання, під кожного суперника. Гасперіні має свої переконання, але він не застиглий догматик. Зараз у нього в руках – Довбик, Шомуродов, агент Артема говорив, що може бути підписаний новий форвард. 

От Гасперіні буде всіх випробовувати, пристосовувати під них різні тактичні схеми, різні способи доставки м’яча вперед. І кожен отримає свій шанс себе проявити. Більше того, проти Юве чи Інтера, або навпаки – аутсайдера з низькою лінією оборони, тренерський штаб може навіть із «глухих» запасних «здути пилюку», якщо під конкретні тактичні завдання треба ось такий конкретний інструмент. 

– Тобто, все гаразд буде в Артема? 

– Все, як завжди в футболі – сумлінно працювати на кожному тренуванні та віддавати всі сили в кожну хвилину на полі. Довбик – найкращий бомбардир чемпіонатів Іспанії та України, в Італії теж не на нуль дебютний сезон відбігав. Гасперіні може мати власну думку про теорію гри в нападі, але від такого знаряддя з таким послужним списком точно не відмовиться.

Читайте також

Хто найкращі українці в УПЛ, Ла-Лізі, Серії А, АПЛ? Символічні збірні Хацкевича, Кучера та Федорчука