«Україна може стати темною конячкою Євро-2025»: Пономарьов, Дулуб і Поздєєв – про перспективи збірної Мельгоси
493 
Сьогодні стартує молодіжний чемпіонат Європи, а вже 12 червня молодіжна збірна України до 21 року проведе свій перший матч групового етапу на Євро-2025, зустрівшись з командою Данії. Далі на підопічних Унаї Мельгоси чекатимуть зустрічі з Фінляндією (15.06) та Нідерландами (18.06).
На попередньому чемпіонаті Європи-2023 українська молодіжка під керівництвом Руслана Ротаня стала бронзовим переможцем турніру і пробилася на Олімпіаду-2024. Чи зможе нинішня генерація український талантів повторити цей успіх, чи навіть пробитися до фіналу турніру, як команда Олексія Михайличенка у 2006 році?
Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський щодо перспектив команди Унаї Мельгоси на Євро-2025 поговорив із фахівцями, чиї колишні підопічні зіграють на великому турнірі талантів:
- Віталій ПОНОМАРЬОВ (екстренер Руху, головний тренер ЛНЗ);
- Олег ДУЛУБ (екстренер ЛНЗ, Карпат, Чорноморця та інших команд);
- Олександр ПОЗДЄЄВ (екстренер Колоса).
«Вівчаренко та Крупський поїдуть на Євро-2025 із зовсім різними настроями»
– Розпочнімо розбір нашої команди з лінії захисту, а саме з воротарської позиції. Хто наразі найбільше заслуговує грати у воротах молодіжки на Євро-2025: Єрмаков, Нещерет чи Крапивцов?
ПОНОМАРЬОВ: Всі три воротарі дуже хорошого рівня. На мою думку, Єрмаков себе дуже добре проявив і заслуговує на гру за молодіжну збірну на Євро. Але й Нещерет був основним у Динамо в другій частині сезону, хоча раніше не мав стільки ігрової практики. Думаю, Мельгосі і тренеру воротарів доведеться добряче поламати голову над тим, кому саме довірити місце в основному складі.
Віталій Пономарьов. Фото: Рух
ДУЛУБ: На мій погляд, це буде Нещерет з Динамо. Все-таки він вперше отримав чемпіонський досвід. Але там є тренер воротарів, тому йому краще видно, хто більше заслуговує на місце першого номера.
Якщо порівнювати Нещерета з Єрмаковим, то Руслан впевненіше грає на лінії. Що стосується гри ногами, то він не поступається Єрмакову. Також є велика перевага у Нещрета в тому, що він грає в Динамо. Це все-таки трохи інша психологія воротаря.
ПОЗДЄЄВ: Мені здається, що Єрмаков найбільше адаптований під вимоги Мельгоси що стосується виходу від воріт. У нас є сильна трійка голкіперів, але по стилю гри найбільше підходить саме Єрмаков. Це навіть не стільки про гру ногами, скільки про адаптованість до роботи під тиском. В Олександрії від Єрмакова вимагали грати ногами під тиском і він це непогано робив, тому саме його я вважаю фаворитом.
– Якщо говорити про флангових захисників, то яка пара на сьогодні є оптимальною, враховуючи наявність таких виконавців, як Вівчаренко, Крупський, Смоляков, Роман?
ПОНОМАРЬОВ: Важко говорити. Наскільки мені відомо, то в Крупського було пошкодження. В якому стані він підійде до турніру – це питання. Тут, як і з воротарською позицією, існує дуже хороший вибір. Авжеж тренери їх постійно бачать в тренувальному процесі й знають, хто краще готовий. Мені самому важко сказати, на кого саме зроблять ставку.
ДУЛУБ: Смоляков грає в Лос-Анджелесі. Важко говорити про те, що ми не бачимо. У часи його виступів за Інгулець та Полісся він був досить кваліфікованим оборонцем і дуже швидким. Якщо говорити за Романа, то йому бракує ігрової практики. Той-таки Вівчаренко і Крупський мали постійну ігрову практику – це говорить на їхню користь. Хоча вони з різним настроєм приїдуть до збірної: Крупський разом з Ворсклою вилетів у Першу лігу, а Вівчаренко разом з Динамо став чемпіоном України.
ПОЗДЄЄВ: Смоляков почав менше грати, Вівчаренко теж наприкінці сезону отримував менше ігрової практики. Мені здається, що вибір буде зроблений на користь Смолякова, який краще інтегрований в команду Мельгоси.
Крупський? Не думаю, що цей виліт з Ворсклою в Першу лігу сильно вплине на нього, бо за контрактом він вже гравець Металіста 1925. Найголовніше для нього було ці пів року мати ігрову практику на рівні Прем’єр-ліги. Ілля в непоганому тонусі, хоча він молодий гравець і постійно демонструвати хороший рівень гри йому важкувато. Але Крупський – це оптимальна кандидатура.
– З центральних захисників маємо Салюка, Батагова, Михавка та Козіка. Основною парою у відборі була зв’язка Салюка та Батагова, а чи не увірветься до стартового складу Михавко, який провів дуже хороший сезон в Динамо?
ПОНОМАРЬОВ: Батагов також мав пошкодження в Трабзонспорі, тому до кінця не ясно в якому стані він підійде до початку Євро. Але, якщо Арсеній буде здоровий, то він як капітан команди, авжеж, має грати. Я думаю, що тренерський штаб використовуватиме пару захисників, яка відіграла практично увесь відбір на Євро-2025 – Батагов-Салюк.
Хоча і той-таки Михавко заслуговує на ігровий час. Тому це приємний головний біль для тренерського штабу молодіжної збірної, бо є з кого обирати.
ДУЛУБ: Все залежить від Мельгоси. На мій погляд, найкраща пара – Михавко-Батагов. Не думаю, що будуть проблеми через те, що вони обидва мають ліву робочу ногу. За своєю кваліфікацією вони перевершують Салюка, як на мене. Гра в Першій лізі – це все-таки не те саме, що гра за чемпіонське Динамо чи виступи в турецькій Суперлізі.
ПОЗДЄЄВ: Тут складно, якщо чесно. Я б і Козіка не відкидав далеко. Я не думаю, що він поступається Салюку. Але я думаю, що Мельгоса все-таки використає перевірену пару Батагов-Салюк. Певно, вони починатимуть цей турнір у старті, а далі буде видно.
«Ярмолюк та Очеретько починатимуть без конкуренції, а от до Бражка є питання – він дуже «просів»
– Основна трійка півзахисту в команді Мельгоси – Бражко, Ярмолюк і Очеретько. Чи може хтось з їхніх конкурентів – Яцик, Рубчинський, Царенко – все-таки пробитися в основний склад молодіжної збірної?
ПОНОМАРЬОВ: Ярмолюк має дуже якісний вигляд, граючи в чемпіонаті Англії. Єгор свої прикладом показав, що все реально і цілком можливо грати в такому молодому віці на рівні АПЛ. Очеретько провів дуже хороший сезон в Карпатах, був лідером команди. Той-таки Бражко – якісний футболіст, але в другій частині сезону він втратив місце в стартовому складі Динамо. Все одно все впирається у те, наскільки гравець буде готовий до початку турніру.
ДУЛУБ: Тут складно. Особливо, якщо враховувати, що Бражко мав недостатньо ігрової практики. Саме останній збір U-21 він дуже погано провів, певно, це відклалося і на ігри в чемпіонаті України за Динамо.
Очеретько? Дуже непоганий сезон в Карпатах – його позиції в збірній однозначні. Щодо Ярмолюка, то тут все буде залежати від його фізичного стану. Але, ви правильно сказали, є ще Рубчинський, Яцик і Царенко. Але все це гравці, які націлені більше на атаку. Тому, якщо Мельгосі потрібна буде пара півзахисників з акцентом на захист, то може бути проблема, якщо тримати в голові не найкращу форму Бражка.
Олег Дулуб. Фото: ЛНЗ
ПОЗДЄЄВ: Я думаю, що Бражко – під питанням. Він дуже «просів», емоційно також. Бражко не рідко помиляється, доволі грубо, що в клубі, що в збірній. Мені здається, що позиція Бражка під питанням. Мені здається, Рубчинський або Яцик можуть нав’язати йому конкуренцію. А ось Очеретько та Ярмолюк починатимуть без конкуренції.
– Серед вінгерів вибір не з простих. Тут є Велетень, Волошин, Квасниця та Брагару. Той-таки Велетень провів чудовий сезон в Колосі, але досить не багато пограв під керівництвом Мельгоси, якщо порівнювати з його конкурентами. На кого все-таки зробить ставку тренерський штаб?
ПОНОМАРЬОВ: Тут треба саме вгадати, кого поставити. Велетень провів дуже хороший сезон, тому заслуговує грати в основному складі. Але ті ж Брагару та Волошин стали чемпіонами України в складі Динамо. В їхній команді набагато вищий рівень конкуренції, тому вони не так часто грали. Брагару – це взагалі універсал, якого можна використовувати на різних позиціях. Я все-таки думаю, що в основі гратимуть Волошин та Брагару.
ДУЛУБ: Лівий вінгер – це однозначно Велетень. Залишається Волошин, Брагару і Квасниця – і тут проблема у всіх трьох. Вони не мали достатньої ігрової практики. Тут все вирішуватиметься безпосередньо перед самим чемпіонатом Європи, як вони себе проявлять у тренувальному процесі.
ПОЗДЄЄВ: Важко сказати. Думаю, що Велетень гратиме ліворуч. Квасниця і Волошин – це більше вгадав/не вгадав, оскільки вони не мали достатньо ігрового часу і стабільної практики на хорошому рівні. Можливо, праворуч почне Волошин, який може давати більший обсяг. Дійсно важко сказати. Тут я не маю однозначної відповіді.
– Головна зірка цієї команди – найкращий бомбардир УПЛ Владислав Ванат?
ПОНОМАРЬОВ: Думаю, що так. В цьому чемпіонаті Ванат показав, що він гравець дуже високого рівня. Він продемонстрував, що на сьогодні може на рівних конкурувати з нападниками національної збірної України – Артемом Довбиком та Романом Яремчук. Чудово, що Ванат поїхав на цей чемпіонат Європи, він має допомогти нашій команді. Не дарма всі відзначають прогрес Владислава в цьому році. Думаю, в нього є багато запрошень від європейських клубів, оскільки це футболіст дуже серйозного рівня.
ДУЛУБ: На сьогодні – так. Але чемпіонат Європи він якраз і вирізняється тим, що в будь-який момент може «вистрілити» гравець, від якого це не очікувало. Проте на сьогодні саме Ванат – головна зірка молодіжної збірної.
Конкуренція з В’юнником? Тут треба враховувати, той факт, що Мельгоса буде притримуватися класичної розстановки 4-3-3. Є яскраво виражені флангові нападники, є яскраво виражений центрфорвард. Перевага Ваната над В’юнником просто очевидна.
ПОЗДЄЄВ: Ванат дійсно топовий нападник, але для мене головною зіркою цієї молодіжки є Ярмолюк. Він у молодому віці грає за Брентфорд в АПЛ, підписав нещодавно новий контракт, перейшовши на новий рівень довіри. Думаю, саме Ярмолюк – ключова фігура молодіжної збірної.
Владислав Ванат. Фото: УАФ
«Я завжди кажу гравцям: «Різниця між тими, хто подає надії, та між тими, хто подає м’ячі – вона дуже маленька»
– Чи є гравець, який, на вашу думку, несправедливо залишився за бортом молодіжної збірної України?
ПОНОМАРЬОВ: У нас дуже збалансована збірна, яка може вирішувати найвищі завдання. Якщо проаналізувати весь відбір, то не вистачає й Ігора Краснопіра, й Олега Федора. Рома Дідик, вважаю, також дуже добре себе проявив у сезоні. Та й взагалі у нас в Україні вистачає молодих та якісних футболістів, які заслуговували поїхати на чемпіонат Європи-2025. Але це особливості цього віку, який ще не володіє стабільністю. Сьогодні хтось має кращий вигляд, а хтось гірший. Думаю, що тренерський штаб розглядав близько 40 кандидатів, з яких відібрали 23.
ДУЛУБ: Це питання точно не до мене, а до головного тренера молодіжної збірної України. Мельгоса має право обирати гравців, на яких він розраховує. Все-таки у професійному виді спорту найголовнішим вважається результат. Якщо буде досягнуто результату, то все інше – це лірика, як говорять в Одесі.
ПОЗДЄЄВ: Хлань повинен був викликатися. Не знаю замість кого, але Максим провів дуже непоганий сезон у Польщі. Він має дуже хороші характеристики в плані обіграшу, напористості. Хлань був би бойовою одиницею в цій збірній.
Також Крушинський мав їхати на Євро. На мій погляд, він один з найобдарованіших гравців за своєю фактурою, навичками, універсалізмом. Чомусь йому не знайшли місця в команді. Можливо, в нього було якесь пошкодження. Не знаю, чому його не взяли. Думаю, Крушинський міг би допомогти.
– Свого часу зірковий колектив Павла Яковенка невдало виступив на Євро-2011, не вийшовши з групи. Хоча тоді серед відомих імен там були Коноплянка, Ярмоленко, Гармаш, Ракицький, Зозуля, Кравець, Степаненко, Максим Білий. Чи може зрівнятися команда Мельгоси з тією збірною в плані гучності імен та індивідуальної майстерності?
ПОНОМАРЬОВ: Та у нас і попередня команда, яка з Русланом Ротанем посіла третє місце на Євро-2023, була дуже хорошого рівня. Але те покоління, яке ви назвали, наскільки я пам’ятаю, навіть з групи не вийшло. Вони той турнір провалили, але чимало гравців з тієї команди заграли на дуже хорошому рівні в дорослому футболі. Це все особливості віку. Я вважаю, що нинішня генерація гравців, які поїхали на чемпіонат Європи, або були кандидатами, володіє дуже хорошими перспективами. З правильним підходом до роботи, вони мають найближчим часом потрапити до національної збірної. Ось це насправді має бути головною метою – потрапити в національну збірну України.
ДУЛУБ: Потрібно розуміти, що імена у футболі мають значення лише тоді, коли є результат. Якби ви не перелічили цих гравців, які у подальшому стали зірками, то мало хто б згадав про це покоління гравців.
На сьогодні, молодіжна збірна України має дуже сильний склад на чемпіонаті Європи. Майже у всіх гравців, за деяким виключенням, є постійна ігрова практики, вони є футболістами стартового складу. Не дивлячись на вік, вони доволі довго грають на рівні УПЛ. В 21 ти можеш бути зіркою, а у 25 вже закінчити з футболом – це настільки тонкий стан.
Я завжди казав футболістам, що різниця між тими, хто подає надії, та між тими, хто подає м’ячі – вона дуже маленька. Нещодавно говорили про найсильніше покоління національної збірної України. Що у підсумку маємо? Провал на чемпіонаті Європи. Краще дати спокій гравцям збірної та тренерам. А ось вже після досягнення результату можна розповідати, яка у вас була сильна команда та колектив.
ПОЗДЄЄВ: Потенціал звичайно є. Тут треба дивитися в довгу. На той час ті ж Коноплянка і Ярмоленко не були такими зірками, якими стали пізніше. Вони були сильними і талановитими, але й нинішні гравці в молодіжці сильні й талановиті. Футболістів формату Ярмоленка чи Коноплянки я в нашій команді не бачу. Наразі ми маємо чотирьох флангових півзахисників, з яких важко вибрати двох, бо вони всі приблизно одного рівня. Вони будуть старатися, намагатися, працювати, але такої майстерності і вміння робити різницю, що було характерно для Ярмоленка чи Коноплянки, я не бачу.
Олександр Поздєєв. Фото: Колос
– Ми маємо приклади перемог українських збірних на Євро-2009 та ЧС-2019, але далеко не всі з тих складів зуміли проявити себе на солідному рівні. Наскільки взагалі важливий успіх на молодіжному Євро?
ПОНОМАРЬОВ: Успіх важливий – це досягнення, яке дає впевненість у своїх силах. Але треба вміти після того успіху правильно себе поводити. На жаль, деколи після успіху футболісти зупиняються в своєму розвитку і це величезна проблема. Успіх потрібний, він важливий, але гравці мають розуміти, що це лише початок їхнього шляху у футболі. Вони і далі мають ставити собі амбітні цілі – потрапити в національну збірну, перейти в європейський клуб, виграти чемпіонат. Тільки так футболіст зростає. На жаль, ми і так чимало талановитих гравців втратили, які заспокоїлися після першого успіху. Треба робити висновки, вчитися на чужих помилках.
ДУЛУБ: Дуже важливий. На території пострадянського простору існує думка, що тренери команд майже до категорії U-21 мають вчити футболістів грати у футбол. Але основна задача, за європейською класифікацією, це до 14 років навчити грати у футбол. Вже з 14 до 16 років – ці гравці мають вчитися вигравати матчі. А з 16 і старше – вигравати турніри. Дуже важко потім на професійному дорослому рівні вигравати матчі й турніри, якщо перед тобою раніше не ставилися такі задачі. Професіональний гравець від аматора відрізняється тим, що завжди грає на результат.
ПОЗДЄЄВ: 100% успіх важливий. Просто треба проявити себе і на дорослому рівні… От якби Ярмолюк залишився в Україні, чи був би він тим Ярмолюком, якого ми знаєм зараз? Навряд чи.
У нас, на мій погляд, футбол взагалі йде в якусь іншу сторону, придумав своє власне направлення і так рухається. Від дитячого футболу до дорослого. Дуже сумна тема. У нас на всіх рівнях, починаючи з дитячого, завжди треба перемагати. Тому нашим хлопцям важко проявитися, якщо вони прямо не вундеркінди.
«Перспективи команди Мельгоси? Гра України з Данією буде ключовою»
– Серед суперників української збірної – Данія, Фінляндія та Нідерланди. Наскільки важко буде нашій команді вийти з групи?
ПОНОМАРЬОВ: Я вважаю, що перша гра стане ключовою. У матчі з Данією має багато вирішитися. На таких турнірах завжди важить саме перший поєдинок. Україна, Нідерланди, Данія – це три основні претенденти на вихід з групи. Звичайно не можна виключати Фінляндію, вони не дарма пробилися на чемпіонат Європи. Треба ставитися серйозно і до матчу з ними. Недооцінка – найгірше, що може бути.
ДУЛУБ: Всі три суперники дуже непрості, але фаворит №1 це Україна, а фаворит №2 – Нідерланди. Все-таки нідерландська школа славиться своїми методиками та випускниками, це дає їм певну перевагу. На мій погляд, футбол в Данії зараз вищий рівнем, ніж у Фінляндії. Хоча фіни останнім часом дуже багато уваги приділяють саме розвитку юнацького футболу. Стиль гри Фінляндії та Данії – ставка не силовий футбол з можливістю контролю м’яча. Буде дуже важко проти них грати. Як на мене, Україні буде легше в матчі з Нідерландами.
ПОЗДЄЄВ: Нам буде важко, бо всі європейські збірні зараз атлетичні та грають у футбол. У них присутня дисципліна і розуміння футболу. Всі європейські футболісти вони знаходяться в конкурентному середовищі, зростають там. А у нас – частково. Хто за кордоном, той має хороше середовище і конкуренцію. А хто грає в Україні – загалом також, але це все одно не той рівень.
– Чи зможе молодіжна збірна України стати темною конячкою Євро-2025?
ПОНОМАРЬОВ: Я вважаю, що є всі шанси. Якість покоління, кількість ігрового часу, яку вони отримують в своїх клубах, це все говорить на користь нашої збірної. Думаю, що Україна має всі шанси, аби поборотися за найвищі місця. Принаймні повторити успіх своїх попередників на Євро-2023.
ДУЛУБ: Перша гра з Данією буде однією з ключових. Якщо ти виграєш цей матч, то далі починаються турнірні підрахунки, ти вже маєш три бали. Далі йдуть Фінляндія та Нідерланди. Дуже хороший жереб, аби досягти результату.
Як правило, для того аби вийти з групи в такому турнірі, потрібно набрати мінімум чотири бали. А далі по сітці я подивився, що йдуть суперники з групи С – Португалія, Франція, Польща і Грузія – дуже тяжкі опоненти.
ПОЗДЄЄВ: Знаєте, дуже багато вирішують крайні хавбеки в плані реалізації, злому захисту суперника, створення моментів. У нас непогані крайні хави, але не топові в контексті цього чемпіонату Європи. Свого Мудрика немає. Мені здається, команді не вистачає гравця, який в складний момент міг би взяти гру на себе та за рахунок індивідуальних якостей вирішити один з епізодів. Це стосується саме наших крайків.
Теоретично ми можемо стати темними конячками турніру. Але, як показує моя невелика тренерська практика, якщо в тебе крайні хавбеки не небезпечні для суперників, то дуже важко створювати моменти. Ванат – чудовий нападник, але якщо фланги не працюватимуть на нього, то Владиславу буде важко.
Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри