Вадим ПЛОТНІКОВ: «Не варто піднімати тему стабільності, коли команда не працює із суддями»

Коуч алчевської «Сталі» повідав, як варто розцінювати виступи його підопічних у чинному чемпіонаті

— Вадиме В’ячеславовичу, останні результати «сталеварів» схожі на кардіограму: перемоги чергуються з поразками. Чому немає стабільності?

— Бракує стабільності, говорите? Не варто піднімати таку тему, коли команда не працює із суддями та перебуває на другому місці за втраченими заліковими пунктами. До того ж, відставання від лідера — всього лише одне очко. Як на мене, стабільність має місце в моїх підопічних. Тим більше, ми клуб, який не може собі дозволити придбати хорошого виконавця. Ми беремо лише тих, кого десь не взяли через певні причини. Ураховуючи все, скажу, що даний результат — дуже хороший.

Не знаю команду, яка ще не програвала. Чому тоді від нас постійно чекають перемог? Це в корені неправильно. У нас бувають матчі, коли у складі виходить одразу п’ять-шість гравців, яким ще не виповнилось 21–22 роки. Це — забагато, тому подекуди це позначається на результатах. Звичайно, що вони не можуть виступати на рівних проти старших і досвідченіших суперників. Дехто навіть виступає вперше на професійному рівні.

— Напевне, не секрет, якщо скажу, що від алчевського ФК у більшості матчів все ж очікують перемог. Як у попередньому турі з «Титаном», коли ви поступилися в Армянську.

— Якщо чесно, цього зрозуміти не можу. Чому не розраховують на звитяги інших команд? Чим, приміром, «Геліос» гірший за нас? У них є не один гравець, який виступав на вищому рівні. У нас подібного немає. Погоджуся, що «Сталь» упродовж кількох років є лідером першої ліги. Нині намагаємося продовжити справу Анатолія Волобуєва, котрий вивів нашу команду на певний рівень. До зимового міжсезоння час ще є, можливо, зможемо покращити становище.

— Анатолій Іванович ще продовжує вам допомагати в керуванні командою?

— Що потрібно нашому тренерському штабу, ми питаємо та консультуємось із Анатолієм Волобуєвим. Безумовно, він продовжує допомагати нам.

— Із лідерами першості «червоно-чорні» грають невдало: поразки від «Нафтовика» та «Олександрії», а також мирова з «Олімпіком». Чому не вдається краще зіграти з вашими сусідами по турнірній таблиці?

— Розумієте, особливо ми нікому не поступалися. Із олександ­рійцями була рівна гра, проте сталися певні конфузи. Спочатку не використовуємо нагоду зрівняти рахунок, а згодом пропускаємо безглуздий м’яч. Того дня щастя було на їхній стороні. В Охтирці теж відбулося щось схоже. Утім цього разу навіть самі собі почали забивати. Автогол узагалі курйозним був: од Ковальова м’яч із далекої відстані залетів у ворота. Тим більше, на нас деякі команди налаштовуються, як на останній бій. Коли команда — один із фаворитів змагань, до неї готуються з особливим настроєм.

Хоча теж не можу сказати, що колективи з нижньої частини турнірки слабкіші за чільні клуби. «Нива» теж має хороших виконавців, які багато пограли, а вони наразі на 14 місці. Можу відзначити, як і мої колеги-тренери, що перша ліга — досить рівний турнір. Ледь розслабишся, як ми в Армянську, й одразу отримуєш по заслугах. У тій поразці більше нашої вини, ніж їхньої заслуги. Мої підопічні, мабуть, подумали, що можуть лише на одному класі взяти гору над кримчанами. Без боротьби та самовіддачі складно здобувати очки.

— На початку сезону з вами спілкувався з приводу суддівст­ва. Тоді було багато нарікань у бік арбітрів. Наразі це питання вже менше турбує?

— Так, арбітраж у нашій лізі покращився. Після того, як із вами спілкувалися, не можу поскаржитися на Феміду. Навіть пенальті поставили на нашу користь у останньому поєдинку з «Геліосом». Раніше в такому випадку радше би дали попередження за симуляцію, а зараз призначили одинадцятиметровий. До речі, це нам уперше за 16 турів дали пробити з «точки».

— У 14 турі для «Сталі» було вікно через перенесення матчу з другою динамівською командою. Пауза пішла на користь футболістам? Усе ж було більше часу для відновлення.

— Перерва однозначно пішла на користь, утім, нам не відновлюватися потрібно. Цей час приділили фізичній підготовці. Якщо помітили, у цій площині наша команда додала. Тепер же таку ж перевагу потрібно демонструвати в двобоях, до яких слід підійти в повній мобілізації.

— Також бідкалися на комплектацію. Узимку підніматиметься ця тема?

— Селекцією необхідно постійно займатись. Однак не потрібно багато гравців, одного-двох управних виконавців вистачить. Інша справа, що це великий фарт — знайти безкоштовного та сильного футболіста, котрий може лише додавати. Часом трап­ляється, що знайшли людину, котра нам підходить, а він після підписання контракту зменшує до себе вимоги. Багато таких випадків було. Свіжа кров — важливий елемент, але якісно це зробити складно. Також пробуємо залучити наші резерви. Узяли трьох хлопців із другої команди — Стеценка, Калугіна та Жданова — перспектива спостерігається, тепер справа за ними.

— Алчевці перебувають на чолопку турнірної таблиці, тому логічним буде запитання, чи спілкувались із керівництвом щодо підвищення в класі? Можливо, інфраструктура якось покращується?

— Ні, таких розмов щодо виходу в елітний дивізіон у нас не було. Сподіваюся, що поки що. Наскільки мені відомо, інфраструктура за цей час ніяк не змінилася. Хоча якихось проблем у нас немає. У фінансовому плані все добре та стабільно. Та, знову ж таки, на даний момент.

Євген ДЕМЯН.