Валерій РУДАКОВ: «Чого ми маємо скрізь їздити, а інші — ні?»

— Валерію Вікторовичу, навесні ваша команда демонструє доволі нестабільні результати, чергуючи перемоги з поразками. Чому нині команда виступає саме таким чином?

— Одразу можу сказати, що такі результати, насамперед, пов’язані з календарем. Ми спочатку пропустили два тури (щоправда, через об’єктивні причини), потім розпочалися переноси. То ми граємо через п’ять днів, то через десять. Домашню зустріч із «Оболонню» нам узагалі довелося проводити в Києві. Уся ця нервозність і позначається. Розпочали ми непогано, зіграли на виїзді внічию з «Гірником», мінімально поступилися «Славутичу», після чого ще двічі перемогли. Це вже потім усі ці розбалансування зіграли свою роль, й ми в двох матчах поспіль капітулювали. Скажу, що такі незрозумілі рішення ПФЛ впливають і на тренувальний процес, на психологію футболістів.

— Тобто з рішеннями ПФЛ щодо переносу матчів ви не згодні?

— Нагадаю, «Скала» мала до нас їхати, не було жодних передумов, щоби матч відміняти чи переносити. ПФЛ також жодним чином на це ніяк не реагувала. Уже вирішили, що Стрию буде зарахована технічна поразка, однак, у підсумку, вирішили матч перенести на нейтральне поле. Я не можу зрозуміти, навіщо це робити? Є календар, будь ласка, давайте будемо його дотримуватися. Чого ми маємо скрізь їздити, а інші — ні?

Ми їздимо в Київ, в інші міста, долаємо ці блокпости, які є не тільки в Донецьку, а й у інших регіонах. А «Скала» не хоче до нас приїжджати, мабуть, те ж саме буде й з «Тернополем».

— Валерію Вікторовичу, а ви, як мешканець Донецька, можете розказати, наскільки зараз безпечно в місті?

— Це свого роду політика. Ми ж футбольна команда, жодного відношення до цих «туристів» не маємо, в нас інша специфіка. Ми тренуємося, граємо, нам потрібно завершити чемпіонат, підготувати футболістів. Обстановка, звісно, напружена, але вона жодним чином нам не заважає працювати. Насправді, озброєних людей мало хвилює друга ліга, тому боятися їхати до нас нічого. За увесь цей час жодних прецедентів у тих поєдинках, що гралися на Донбасі, не було. Отож, гадаю, наш футбольний орган має дещо переглянути свої рішення.

— Наставники інших команд скаржилися, що під час вояжу на Донбас мали певні проблеми з тамтешніми ополченцями, які їм погрожували зброєю. Невже вам про це нічого не відомо?

— Чесно кажучи, я не знаю, хто там і кому погрожував. Чому нам удається дістатися місця проведення матчу нормально, а іншим ні? Ми ж також їдемо через Полтаву, Дніпропетровськ, інші міста. І вам скажу, що ніяких проб­лем у дорозі ми не мали жодного разу. Ніхто нас на блокпостах ніколи не зупиняв. Це спочатку хтось не захотів їхати, потім їх ідею підхопили інші клуби, й пішло-поїхало. Я вам скажу, не такий чорт страшний, як його малюють. За великим рахунком, кому потрібні ці перенесені матчі? Давайте просто достроково закінчимо чемпіонат і усе. Тоді відпаде потреба в цих безглуздих переносах. Певна річ, граючи через пень-колоду, останні результати нас не дуже влаштовують. Поступилися «Кристалу», де, відверто кажучи, не повинні були втрачати очки, та «Оболоні». Ну, «пивовари» вирішують певні завдання, борються за путівку до першого дивізіону, тож їм, мабуть, перемога була потрібніша.

— Чим можете пояснити нестриманість своїх гравців у матчі з «Оболонню-Броварем», де також і ви дуже емоційно поводилися?

— Усі ці попередження — на розсуд арбітра. Міг показувати, а міг і не показувати. Наприклад, з боку моїх гравців грубих фолів не було. Арбітр давав картки, коли потрібно було, й коли ні. Так, Акімов заслужено заробив червону картку, тут, як кажуть, запитань немає. Однак решта жовтих — це плід фантазій судді, адже, повторюся, жорсткої гри не було, відтак і попередження в такій кількості роздавати не було жодного приводу.

— Хто з гравців «Шахтаря-3» цього року особливо добре проявив себе та зміг значно покращити гру?

— У першому колі чудово грав правий захисник Гончар, якого зразу перевели в дубль. Ось це результат. Те ж стосується й Василя Штендера, який значно додав. Непогано проводять сезон Акімов і Скоблов, які з-поміж інших є досвідченими гравцями. Відзначив би також Віталія Кравцова та Владислава Кравченка.

— Яке підсумкове місце в турнірній таблиці для «гірників» уважатиметься прийнятним?

— Хотілося би фінішувати якомога вище. Ми ж реалісти, все розуміємо, втратили багато очок, відтак на щось суттєве претендувати вже не можемо. Намагатимемося виграти всі матчі, що залишилися. Адже хочеться закінчити чемпіонат на мажорній ноті.

— Як гадаєте, чи вдасться вашим підопічним нав’язати боротьбу «Гірнику-Спорту» в наступному турі?

— А чому б і ні? У нинішній першості ми жодного очка без бою не віддали. Комсомольська команда — хороша, вміє атакувати, робить це красиво, відповідно й забиває чимало. Сподіваємося, обличчям в багнюку не впадемо, й зможемо показати гідний футбол.

Роман КИРІЄНКО.