Василь ІВЕГЕШ: «Реально створити міцну команду на базі «Тернополя» та «Ниви»

«Дійде до об’єднання —  повернусь у студентський футбол»

— Василю Петровичу, зважаючи на те, що грали в першому турі з добре відомим за виступами в другій лізі «Гірником», а нинішні вихідні взагалі уникли матчу, чи можна говорити, що не встигли поки відчути новий рівень?

— Не погоджусь із цим. «Гірник» наразі справедливо відповідає рівню першої ліги. Відтак не скажу, що ми грали з друголіговою командою. Самі ж бачили, що влітку опоненти суттєво підсилилися, запросивши дев’ятьох виконавців. Кілька команд розпалося, тому мали звідки взяти якісне поповнення. Цього уїк-енду криворіжці взагалі відібрали очки в дніпродзержинської «Сталі». Як бачите, дебютанти зараз добре виступають у новому дивізіоні.

— Чи задоволені нічийним рахунком на виїзді?

— Якби мені про такий результат сказали в автобусі, яким їхали в Кривий Ріг, напевне, я був би дуже радий. Натомість, слідкуючи за грою, ловив себе на протилежних думках: у першому таймі ми заслуговували на перемогу, в другому — на поразку. Отож мирова — справедливий підсумок. Їхали за очком, приїхали з бажаним. Усе добре.

— Прикро, що тернопільське дербі не відбулось?

— Знаєте, це слово придумали для вболівальників — дербі. Щоби створити особливе значення рахунку в протистоянні команд із одного міста. Додавалося також, що це була перша офіційна гра в Тернополі, на якій хотіли організувати церемонію нагородження лауреатів минулого сезону. Думаю, прийшло би багато людей. Проте складна ситуація в «Ниві» не дозволила втілити все задумане. У будь-якому випадку «Тернопіль» пішов би назустріч своїм землякам, аби їм не присудили технічну поразку. Відтак рішення перенести зустріч уважаю правильним. Адже на нашому місці вони вчинили б аналогічно. Сподіваюся, що «Ниві» вдасться втриматися на плаву. Бачите, яка складна ситуація в Україні: неприємні звістки також надходять із Чернівців і Миколаєва.

— Отож проблеми «Ниви» для вас не чужі?

— Як вам пояснити… Ми — на різних полюсах. «Нива» — приватний клуб, який практикує запрошення футболістів із інших міст. Відтак для них потрібно створювати належні умови, займаючись їхнім побутом. Зрозуміло, що такі витрати б’ють по бюджету. «Тернопіль» — бюджетний клуб, який формується із студентів. У нас вісім-дев’ять гравців іще живуть в гуртожитках і харчуються в університетських їдальнях, а інші лише почали знімати помешкання. Ми всі — місцеві, нам не відомі проблеми наших сусідів.

Також читав, що хтось нібито хоче об’єднати «Ниву» та «Тернопіль». Не знаю, як це можна втілити в життя, зважаючи на велику заборгованість «жовто-зелених». Хоча я не дуже компетентний у цих питаннях. Скажу лише, що, на мою думку, чим більше команд, тим краще. Адже футболісти матимуть більше шляхів для розвитку та, відповідно, місць для роботи. Дай, Боже, аби в Тернополі була бодай одна команда.

— Чи реально послідувати прикладу кіровоградського футболу, в якому об’єднались «Олександрія» та «Украгроком»?

— Якби в «Ниви» не було боргів, гадаю, що це було би цілком можливо. Не варто у цьому контексті говорити, що мені це ймовірне об’єднання невигідне. Повірте, якщо до цього дійде, можу із чистою душею повернутись у студентський футбол. У мене там більше виходить. Отож, якби це вирішили, то не був би проти, щоби Богдан Самардак очолив новоспечений клуб. Головне, щоби «зверху» ухвалили таке рішення.

«Почувши результати дебютантів, схопився за голову»

— Як заповнювали вимушену паузу?

— Розповім ситуацію повністю. Ми наших земляків іще за тиждень починали запитувати, чи буде гра? Представники «Ниви» у відповідь стенали плечима. Ми їх не могли «напрягти», щоби вони не подумали, що ми хочемо, щоби їх не було. Згодом узагалі ухвалили рішення перенести матч. Якби знав про це раніше, то відпустив би своїх хлопців на день-другий, а то «в пусту» сиділи в місті, витрачали кошти. Коротше, пішли на повідку.

Як заповнили? Якраз доречно відбувався Кубок світу серед діаспор. До нас приїхали команди з Придністров’я, Канади, Польщі та Білорусі. Також брав участь Тернопільський педагогічний університет, із якого майже й складається наша команда. Відтак хлопці отримали хороше навантаження, а ті, хто не грав (людей сім-вісім, які вже завершили навчання), провели спаринг на центральному стадіоні з командою університету.

Далі: ранкове тренування та аквапарк у понеділок, а у вівторок виїзд у Плиски, де гратимемо з тамтешньою командою в рамках Кубка України. Приїдемо на один день у Тернопіль, а потім знову в дорогу: цього разу потягом (бодай виспимося нормально) до Миколаєва. Ну, а вже потім, сподіваємося, що нарешті відкриємо сезон у Тернополі матчем із «Сталлю» Д.

— Чи помітили, що вчорашні друголігові колективи вже другий тур поспіль не програють, а «Гірник-Спорт» узагалі претендує на звання відкриття чемпіонату?

— Як тільки дізнався, що наступний матч перенесуть, домовився із керівництвом, аби поїхати до себе додому, на Закарпаття. Інтернету тут немає, тому дізнаюся про новини лише зранку, коли спілкуємось із керівником команди. Сьогодні (розмова відбувалась у неділю, 3 серпня. — Є.Д.), почувши вчорашні результати, схопився за голову зі словами: «Отакої! Та ми провідні команди!». Зізнаюсь, думав, що дебютанти все програють, а воно навпаки: «Гірник-Спорт» здобув перемогу над «Нафтовиком», а «Гірник» із «Сталлю» зіграли внічию. Думаю, пасти задніх ніхто не буде. У принципі, я ще торік вашим колегам розповідав, що в другій лізі чимало серйозних команд. А зараз, зважаючи на підсилення дебютантів, можна говорити навіть про високі місця.

— Сподіваєтеся, що цьогоріч удасться повторити досягнення в Кубку, дійшовши до стадії 1/4?

— Нині таких думок немає. Те, що ми із «Славутичем» зробили торік, буває раз у сто років. Адже у Кубку буде по два матчі. Спробуйте тепер пройти «Ворсклу», граючи в них на полі. То раніше могли на своєму стадіоні якось подолати представників прем’єр-ліги. Зараз же такими ілюзіями себе не тішу. Думаю, що наразі командам із нижчих дивізіонів буде значно складніше долати раунд за раундом.

— Зважаючи на проблеми в «Миколаєва», чи розраховуєте на позитивний підсумок виїзду?

— Проблеми є в усіх. Зокрема, й у нас. Повірте, коли футболіст виходить на поле, він забуває про все, що залишається за полем. Отож їхатимемо за очками в Миколаїв. Я не з тих тренерів, які їдуть на гру в гостях, аби організувати екскурсію для підопічних.

— Наостанок, кадрове питання. Судячи з нових футболістів, які приїхали в Тернопіль, чи випливає, що до вас хочуть їхати?

— Стосовно Русана, взяли його, тому що Плетеницькому щойно зробили операцію. У першій лізі не можна виступати без двох рівноцінних воротарів. Волошин? На жаль, у мене немає можливості запрошувати футболістів із професіонального футболу, тому знайшов Олександра, котрий до цього виступав на обласному рівні. До нас їдуть лише ті гравці, котрі погоджуються на наші умови, та котрі відповідають нашому баченню. Також змогли підписати Волошиновича, котрий до цього заліковував травму коліна. Згадані виконавці підпадають під критерії нашого футболу. Нам не потрібно такого нападника, як Ігор Худоб’як, який лише чекає, що на нього мають навішувати, необхідно також відбирати м’яч. Адже всі разом мають атакувати й захищатись.

Євген ДЕМЯН.