«Від Минаю нічого не чекають, тож не бійтеся грати з позиції сили»: Ременяк – про гол Дніпру-1 і настанови Любеновича

Минай, який взимку пішов на оптимізацію бюджету та омолодження складу, вдруге в сезоні поставив підніжку віце-чемпіону України – Дніпру-1 (1:1). У складі закарпатців відзначився молодий Артур Ременяк, який отримав повну довіру з боку головного тренера Любеновича.

Особливо цікаво, що в дорослому футболі цей гравець закривав, здебільшого, місце правого півзахисника, а то й захисника. Як виявилося, Желько побачив в Артурі потенціал, щоб не просто вийти побігати в атаці, а відіграти провідну роль в матчі, який завершився чи не найголовнішою сенсацією рестарту УПЛ.

Напередодні сьогоднішнього матчу Минай – Металіст 1925 сайт «Український футбол» поспілкувався з Артуром Ременяком про:

• Перебудову Минаю та повернення ветеранів;
• Нічию з Дніпром-1, яка вже більше не сенсація;
• Різницю між футболом Шарана та Любеновича.

«У нашому становищі ми не повинні задовольнятися нічиєю»

– Минай став каменем спотикання для Дніпра-1 цього сезону. Одна нічия – випадковість, друга – співпадіння чи закономірність?

– Це ж буде третя, правильно? Закономірність. 

– Правильно.

– Ми не дивилися на опонентів, що нам треба було впертися саме в Дніпро-1. Ми готуємось до кожної гри на максимум, незалежно від суперника. Цього сезону Минай відіграв дві нічиї з Дніпром-1, але попереду ще 14 матчів, в яких розігруватимуться очки. Я сподіваюсь, що не лише для Дніпра-1 ми станемо злим генієм.

Фото: СК Дніпро-1

– З яким планом Минай їхав на гру до Дніпра?

– На мою думку, тренерський штаб обрав правильну тактику. Желько Любенович говорив, що в нашому становищі ми не повинні задовольнятися лише нічиєю, адже маємо дуже велике відставання від наших конкурентів у боротьбі за виживання. Наше завдання – залишитися в УПЛ. Незалежно від суперника, ми повинні старатися грати в футбол та перемагати.

Любенович – поціновувач гри в пас, володіння м'ячем. Через кропітку роботу та помилки ми повинні вчитися переважати суперника та перемагати. Тому що нам потрібні очки.

– Під час гри декілька разів лунала сирена повітряної тривоги. Це не вибило Минай з рівноваги?

– Можливо, ці паузи ділили гру на відрізки, розтягували час і могли когось збити з пантелику. Але умови були однаковими для всіх.

Команда у нас молода. Хлопці хочуть проявити себе на високому рівні. Концентрація була максимальною. У першому таймі, розірваному кількома вимушеними паузами, Минай виглядав цікавіше та повів у рахунку, хоча діяв другим номером. 

Ми не можемо ні на що жалітися. Є люди, яким набагато складніше. Дякуємо ЗСУ, які дають можливість займатися улюбленою справою та тішити наших вболівальників.

– З боку Дніпра-1 не було сигналів – махнути рукою та не виходити на гру?

– Минай проробив колосальну роботу на зборах, тренувалися на штучці, проїхали 1000 кілометрів в один бік не для того, щоб поїхати без очок. Це було б неприємно: приїхати на гру через всю країну, довго готуватися після перерви і не дограти. Я думаю, навіть якби тривог було ще більше, ми б все одно дограли цей матч.

– Дніпро-1 сильно змінився після зміни тренера? Адже в першому колі ви відбирали очки ще в підопічних Кучера, зараз же команду очолює Максимов.

– Я б не сказав, що Дніпро-1 глобально змінився, порівнюючи з тим же Минаєм. Складно сказати. Ми грали в зовсім інший футбол. Тренер у нас також змінився. 

Мені сподобалось, як ми діяли в крайньому матчі. Не дозволили грати в той футбол, якого хотів суперник. Вдало чергували пресинг і гру другим номером, небезпечно вибігали в контратаки. Так що реалізувати свій ігровий та тактичний потенціал. Я думаю, що на дистанції ми побачимо трошки більше від Дніпра-1.

– Гольова атака Минаю відбулася внаслідок втрати м'яча Піхальонком. Це було ситуативне чи напрацьоване на зборах?

– Якщо розбити цю атаку на відрізки, то перша частина – відбір м'яча. Це – від установки зустрічати суперника на власній половині. Друге – це коли після перехоплення суперник в перехідній фазі залишився розкритим. Ми мали 5-6 секунд, щоб знайти варіанти попереду.

Кораблін, який заряджений на гру вперед, старався знайти варіанти попереду. Вибігання двох нападників – наша робота. Ми повинні шукати вільні зони. Решта – індивідуальні рішення. Кораблін знайшов Устименка, Денис зробив подачу і знайшов мене в карному майданчику.

Особливу увагу варто приділити тому, як Вадим Вітенчук з опорної зони вдало вбіг, відтягнувши Сарапія, який мене перекривав. Гол – це ланцюг певних подій, частина з яких награються, а решта була імпровізацією.

«Забивати голи – те, що я люблю»

– В тому епізоді ви зіграли, як кадровий форвард, пробивши без роздумів в один дотик. За амплуа вас позначають то півзахисником, то взагалі захисником, а з цієї атаки здається, що ви мали раніше досвід гри на вістрі атаки?

– У всіх юнацьких командах я грав центрфорварда та забивав багато. Це вже при переході в дорослий футбол бракувало сили, потужності, програвав в антропометрії. Тож змістився на фланг. 

Грав півзахисника та навіть латераля в схемі з трьома захисниками. В ФК Львів мені також доводилося там грати. Зараз, коли граю на вістрі в парі з нападником, який виграє другий поверх, мені дуже комфортно на лінії офсайду. Це те, що я люблю.

– Минай цілком міг претендувати на перемогу, якби Кораблін реалізував пенальті. Команда підтримала Тимура?

– В Корабліна такий характер, що хвилинку-другу – і гратиме далі. Жодного тиску з боку партнерів. Він не забив – нічого страшного, хоча там Волинець до удару вийшов за лінію. Сам головний суддя дивитися не пішов, це вже в студії УПЛ-ТБ після гри розібрали й зробили висновок – треба було перебивати.

– Ви забили дебютний гол за Минай, свій п'ятий в УПЛ. Ви знали про це?

– Так. Для команди цей гол має стати першим із багатьох. Я хочу забивати багато. Я це люблю.

– Яка атмосфера панує зараз в команді?

– Хороша. Могли як виграти ту гру, так і програти, якби нам забили останнім ударом. Хлопці створили новий колектив. Дуже хороші стосунки між гравцями. Це, в першу чергу, робота тренерського штабу, щоб роздягальня була живою.

– Повернення в команду Бандури та Нємчанінова – в плюс для молоді Минаю?

– Це дуже важливо. Вони вже все в цьому футболі побачили. Це дає змогу більш впевнено себе почувати молоді. Можна сказати, що в нас збалансований колектив, де є молоді та досвідчені виконавці. Під окремі матчі й схеми кожен може зробити свій внесок в результати команди.

Дмитро Нємчанінов. Фото: ФК Минай

– Минай – єдина команда УПЛ, яка готувалася до рестарту чемпіонату вдома. Команда взяла курс на омолодження. Як ви бачите трансформацію команди зсередини?

– Статистично в Минаю знизився середній вік гравців, але якщо говорити про мотивацію, бажання – то молодь має шанс засвітитися в УПЛ. Довіра тренера присутня. В пацанів є перший шанс, а в когось і останній, щоб показати себе. 

При цьому гравці в Минаю доволі навчені. Індивідуально, можливо, не вистачатиме досвіду, але це компенсується бажанням та здатністю до самонавчання. Це може стати кроком вперед для клубу, як в ігровому плані, так і в перспективі.

«Можливо, я не переконав Шарана, що я йому потрібен»

– Після зборів Минай став більш гнучкою командою?

– Мені складно відповісти. На зборах більше визначалося, хто в якій формі перебуває, яка схема підійде команді на зараз. На дистанції після кількох ігор буде розуміло, наскільки ми стали гнучкими. Ми зіграли проти Дніпра-1. Далі в нас Металіст 1925 зі Скрипником, який використовує ромб в центрі поля. Побачимо, як нам вдасться проти них себе показати.

– Стосовно спарингів... Минай зустрічався з кількома клубами УПЛ, але більшість контрольних ігор проводив з суперниками, в яких слабка опозиція. Це могло якось позначитись на підготовці команди до рестарту УПЛ?

– Я б не назвав їх слабкою опозицією. Ми мали спаринги з Рухом, з яким виступаємо в одному чемпіонаті. Декілька команд були слабшими, але ось вам представник Першої ліги – класна команда Металіст, яка дуже добре працює з м'ячем, має багато талановитої молоді. 

Граючи з Карпатами, відчули на собі, що вони готові до УПЛ вже зараз. Складно сказати, в кого рівень опозиції сильніший – в Металіста чи команди з Другої-Третьої ліги Німеччини, проти яких наші клуби грали в Туреччині. Я вважаю, що ми провели хороші спаринги з непоганими суперники.

– Я б відзначив, що ті клуби, особливо лідери, брали собі в спаринг-партнерів доволі пристойних суперників.

– Якщо говорити про команди типу Штурму, Ракува, Легії – тут ви маєте рацію. Проте не всі з такими спарингували.

– Желько Любенович та Нікола Ігнятьєвич добре знають наш футбол зсередини. Їх тренерський підхід більше схожий на європейський чи спираються на свій досвід в Україні?

– Ви класно підмітили, що вони добре знають наші реалії, але навчають нас не боятися грати в футбол. Вони кажуть: «Від вас ніхто нічого не чекає, тому не бійтесь грати з позиції сили». Нас закликають показати, що в Минаю є класні виконавці, шукати нові рішення, а не просто бити м'яч вперед. Не боятися обрізатися, помилитися. 

З довірою та творчими завданнями гравець може показати найкращі свої якості. Ми розуміємо, що несемо відповідальність за рішення на полі, але не отримаємо на горіхи від тренера, якщо зімпровізуємо.

Желько Любенович. Фото: ФК Минай

– Повна протилежність тому, що ставив Минаю Володимир Шаран?

– Футбол Шарана – це гра на результат. Дисципліна, мінімізація ризиків, прагматизм. Коли ми говоримо про Любеновича – це більше про рух м'яча, гру в футбол. В першу чергу – гра, а результат – наслідок гри. Робота з м'ячем, більше свободи для гравців.

Не можна говорити, що одне бачення добре, а інше – погане. Це різні підходи. Є багато прикладів, як це працює у європейському футболі. Атлетіко Сімеоне володіє 20% м'ячем, а потім виносить суперника 3:0. Ман Сіті тримає м'яч 70%, заганяючи суперника в одні ворота.

– Зміна тренера дала вам другий шанс, адже ви небагато часу отримували від Шарана.

– Тренер відповідає за результат, виходячи з бачення гри. Якщо він вважав. що на моїй позиції були сильніші гравці – це його рішення. Були ігрові моменти й неігрові, чому Минай втрачав очки.

– Натякаєте на непорозуміння з попереднім головним тренером?

– У нас не було суперечок з Володимиром Богдановичем. Я ставлюся до нього з великою повагою. Він багато команд підняв на хороший рівень. Тренер з ім'ям, багато чого досягнув. Можливо я не переконав його в своїй профпридатності або конкуренти краще виглядали. Я зі своєї сторони робив все можливе, що довести, що маю право грати.

Зараз я вперше забив гол. Це не може бути індикатором, але я багато працював, щоб повернути собі місце в складі. Для мене це важливо психологічно. У Шарана складно сказати, хто мав повну довіру. Це тренер, який не опирається на якісь людські відносини, ієрархію.

– Ви замислювались про зміну клубу, поки не відбулась зміна тренера?

– Можливо, наприкінці роботи Шарана, коли довго не грав. Я розумів, що з цим тренером нема сенсу залишатися в команді. А от із Любеновичем усе почали з чистого аркуша. Взимку мені Желько сказав, що бачить в мені потенціал і я маю право отримати шанс від нього. Йому цікаво зі мною попрацювати.

Футболісти мають бути професіоналами. В команді 20-25 гравців. Обойма – 13-16, і часто є люди, які не грають з різних причин. Кожен футболіст повинен ставитись професійно, працювати на повну, розвиватися та приносити максимальний результат. В якогось тренера ти можеш заграти, а іншому не підійти. Тренер знайшов мені позицію, де я можу бути корисним. Поки ти в команді, маєш працювати на неї та робити все, щоб команда перемагала.

Я побачив, що прийшов тренер, який не боїться цікавитися думкою гравця, бути на певному рівні взаємодовіри. Це допомагає сконцентруватися на футболі та показувати найкращу гру.

– Попереду в Минаю довга дистанція. Математичні шанси врятуватися є. Попереду матчі з прямими конкурентами – Металіст 1925 та Зоря. Ви бачите в команди потенціал врятуватися?

– Ми не дивимось, з ким граємо. Це наше основне завдання. Чи бачу я потенціал? Однозначно. Молодь емоційно може понестися і на цій хвилі піднятися. Я не хочу забігати наперед. Вірю, що у нас є всі шанси залишитися в УПЛ. Ми будемо старатися демонструвати найкращу гру, а в кінці сезону побачимо, куди нас це приведе. Для Минаю легких ігор не буде.