Український футбол
Віктор СКРИПНИК: «Вест Хем»? «Сандерленд»? Я залишаю всі сили для «Вердера»
Головний наставник «Вердера» підбив підсумки минулого сезону, розповів про свої найближчі плани та поділився враженнями від гри «Дніпра»

ГОЛОВНА МЕТА — СТАБІЛЬНІСТЬ

— Вікторе Анатолійовичу, за півроку, що ви керуєте «Вердером», вам удалося не тільки врятувати команду від вильоту з еліти, а й повернути колективу звичну йому гру. Як ви особисто оцінюєте цей непростий сезон?

— Це лише мій перший сезон у якості головного наставника «Вердера», і, сподіваюся, не останній. Звичайно, я прекрасно розумів і чекав, що цей сезон буде дуже складний для нашого клубу. Ми всі прекрасно розуміли, що просто зобов’язані рятувати команду від вильоту. Звичайно, тепер ми дуже раді, бо нам удалося досягти цього результату й зберегти команду в бундеслізі. Не хочу говорити, що ми це планували заздалегідь. Скажу навіть більше, я не думав, що наша команда ось так стрімко підніметься з низу турнірної таблиці ледь не до перших позицій і поведе боротьбу за Лігу Європи. Але десь не вистачило досвіду. Однак, попри це, навіть цього результату достатньо, щоби всі були щасливі й задоволені. Якби нам ще вдалося за підсумками сезону пробитися до єврокубків на наступний сезон, то, можливо, це було би трохи й нечесно. Чому? Нам іще є над чим працювати в майбутньому, це — безперечно. Так, можливо, ми десь граємо в ефективний футбол, але не так, як би цього хотіли насправді. Завжди є над чим працювати й додавати. Тому наразі можу сказати, що ми будемо неодмінно працювати у цьому напрямку.

Важливим буде також і кадрове питання. Подивимося, кого зможемо придбати влітку, яких саме гравців. До того ж, усі чудово знають наше становище — ми, звичайно ж, не плачемось, але, тим не менш, завжди хочеться чогось більшого. У всьому іншому — все нормально.

— Хотілося би детальніше дізнатися щодо варіанту з Лігою Європи. Можливий вихід до другого за статусом клубного турніру континенту був би для вашого клубу вигідний саме з точки зору фінансів?

— Для того, щоби якнайточніше відповісти на ваше запитання, можу зразу навести кілька прикладів із бундесліги: «Фрайбург», «Айнтрахт», які, так само, як і ми, потрапляли до єврокубків, мали потім проблеми з підготовкою — потрібно мати довгу лаву запасних для виступу на міжнародному рівні. Із врахуванням цього, команда втрачає ритм. Ми не настільки багаті, щоби зразу купити пачку футболістів, які будуть виконувати всі поставлені задачі. До того ж, у нас зараз немає потрібного досвіду на міжнародній арені — за останні п’ять-шість років «Вердер» не так часто брав участь у єврокубкових протистояннях. І саме досвід у цьому — дуже велика й важлива справа. Якщо команда потрапила в поганий ритм, то можна собі уявити, які будуть від цього наслідки. Логічно, що й уболівальники також будуть незадоволені.

Тому я хочу, щоби ми для початку стабілізували своє становище, піднялися наступного року на якісно новий рівень. І ось тоді вже можна буде говорити, що «Вердер», зав­дяки своїй грі, цілком заслужено вийшов до єврокубків — команда гідна цього місця. Саме цього, відверто, хочеться самому собі побажати наступного сезону. Повірте, дуже непросто, коли в команді бувають такі колотнечі. Уявіть собі: після шістнадцятого ігрового дня в бундеслізі ми перебували на останньому місці в турнірній таблиці, програвши в гостях менхенгладбаській «Боруссії», а вже в тридцять четвертому турі були восьмими й билися за місце в Лізі Європи. Звичайно, всім сподобався наш різкий підйом, але це коштувало нервів — команді, тренерам… Тому, повторюся: бажаю, щоб у нас наступного сезону все було спокійніше, а далі подивимось.

ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ СЕЗОНУ

— Який матч вам найбільше запам’ятався минулого сезону? Можливо, переможна зустріч із «Айнтрахтом» Томаса Шаафа?

— Ні, я так не скажу. Я зразу пригадаю іншу зустріч — остання гра першого кола вдома, яка для нашої команди була дуже важливою, — проти дортмундської «Боруссії». Думаю, саме після цього матчу відбувся своєрідний «перелом» — ми пішли на відпочинок, але при цьому чудово розуміли, що можемо залишитись у бундеслізі на наступний сезон. Саме після матчу з командою Юргена Клоппа ми залишили останнє місце в турнірній таблиці, відправивши туди саме «жовто-чорних». Переконаний, це був дуже показовий момент для мене як тренера і для нашої молодої команди, що ми здатні й повинні грати в еліті німецького футболу. Саме тому хлопці з ней­мовірною зарядженістю виходили вже потім із відпустки на матчі другого кола першості. Було помітно їхнє бажання працювати й покращувати наше становище.

— Власне, заключний матч чем-
піонату «Вердер» також
провів проти дортмундського клубу. Це був останній поєдинок для Клоппа на чолі дортмундців. Як вам узагалі прощання вболівальників «Боруссії» зі своїм багаторічним тренером?

— Була дуже вражаю­ча атмосфера на «Сігнал Ідуна Парк». Просто не передати словами! Цим і знаменита на увесь світ німецька бундесліга. Кожен із стадіонів у Німеччині має свою особливість, і наш «Везер­штадіон» — не виняток. У нас збирається по сорок дві тисячі вболівальників, які також створюють чудову атмосферу. А стосовно «Сігнал Ідуна Парку», то тут узагалі не потрібно зайвих слів — понад 80 тисяч глядачів, які не замовкають ні на хвилину. Це потрібно бачити своїми очима, а не розповідати! Таке побачиш один раз — запам’ятається на все життя. Мені здається, що для моїх молодих гравців (деякі там опинилися взагалі вперше) це чудовий досвід. Такі миттєвості лише підвищують самооцінку футболістів, які згодом відчувають у собі впевненість.

— Після зустрічі спілкувались із паном Юргеном?

— Звичайно! Я після матчу його запитав, чи сильно він засмучений через те, що залишає «Боруссію». Він сказав: «Так, я сильно засмучений, але мені здається, що я вирішив правильно». Також Юрген додав, що й надалі продовжуватиме працювати тренером, і не збирається йти у відпустку. Лише зазначив, що зробить невелику паузу, а пропозиції завжди знайдуться. Він не вик­лючив можливості, що, ймовірно, працюватиме надалі в бундеслізі чи за кордоном. Узагалі, хочеться сказати, що Клопп — дуже емоційна і хороша людина, яка справді живе футболом. Мені особисто прикро, що такого тренера, можливо, не буде в бундеслізі наступного сезону. Якщо це станеться, я сподіваюся, що він усе одно коли-небудь повернеться до німецького чемпіонату.

ВІДДАНІСТЬ СВОЄМУ КЛУБУ

Якщо ми вже заговорили про долю тренерів, то не можу не запитати вас про ті чутки, які останнім часом вирують навколо вашого майбутнього в Бремені. Подейкують, що вами цікавляться англійські клуби — «Вест Хем» і «Сандерленд». Наскільки ця інформація правдива?

— Не буває диму без вогню. Але, водночас, мушу вам сказати, це не було щось конкретне, були лише певні запити. Прямої пропозиції не було. Але важливіше те, що «Вердер» — це команда, яка мені дала дорогу у великий футбол, і залишити її зараз, у момент розвит­ку, було би просто неправильно. Значить, ми виконуємо свою роботу непогано. Приємно, коли після семи місяців роботи цікавляться, як твої справи, чи можу я уявити варіант… Звісно, що я зразу відповів: «Ні, я тут». Та, як говорять, людина не одружується на одній команді. Тренерська кар’єра в усіх різна: комусь удається бути чотирнадцять років у одному клубі, а комусь уже після двох-трьох років потрібно міняти атмосферу. Після семи місяців роботи в клубі я всім задоволений, мною також задоволені. Але ми не можемо загадувати на майбутнє, як воно буде насправді. Наразі залишаю всі сили для «Вердера».

— Ви згадували про нових гравців, якими може поповнитися команда. Зокрема, нині доволі часто називається прізвище Мехмеді, який може підсилити «Вердер». Ця інформація відповідає дійсності?

— Усе залежить од того, які саме футболісти від нас підуть цього літа, чи отримаємо за них хороші гроші. Звичайно, якщо отримаємо прийнятні фінансові надходження, ми будемо інвестувати. У нас є гравці, які були віддані в оренду, та в їхніх угодах є опції, що цих виконавців можуть викупити. Із урахуванням цих коштів, які можемо назбирати, ми, звісно ж, намагатимемося придбати кваліфікованих футболістів. Стосовно Мехмеді, то він, звичайно, цікавий нам, але й не тільки «Вердеру». Зараз про щось говорити зарано, адже це не якісь конкретні плани.

— А продаж посеред сезону найкращого гравця команди Деві Зельке до клубу з нижчого дивізіону став для вас несподіванкою?

— Тут ситуація така: сам гравець вирішив так, а наш клуб влаштувала та пропозиція. Чому ні? У бременського «Вердера» немає якихось сильно заможних спонсорів. Ми так робили й раніше — з року в рік: розвивали й продавали. Саме цим і живемо. Сталося так, що цими грошима ми закрили, якщо так можна сказати, певну дірку. За цього нападника ми виручили вісім мільйонів євро, і це при тому, що ще півтора року тому придбали його у «Хоффенхайма» всього за п’ятдесят тисяч. Думаю, це була хороша операція, тож усі залишилися задоволені. Звісно, з іншого боку, дуже шкода втрачати такого хорошого футболіста, який у майбутньому, можливо, зодягне форму національної збірної Німеччини. Але, повторюся, на даний момент «Вердеру» було вигідно його продати…

— Щодо орендованих гравців: одним із них є Елджеро Еліа, який нині перебуває у «Саутгемптоні». Нідерландець заявляє, що не збирається повертатися до «Вердера». Ви взагалі на нього розраховуєте?

— Якщо людина не хоче повертатися, чому мені на нього розраховувати?

— Зрозуміло. Це, здається, з ним була свого часу цікава історія, коли він купив телевізор за 35 тисяч євро…

— Так, але кожен живе так, як уважає за потрібне…

— Гаразд, залишимо справи «Вердера». Не можу не запитати про іншу команду, яка також вам близька — «Дніпро». Казковий виступ команди Маркевича завершився за один крок від золотих медалей Ліги Європи…

— Давайте пригадаємо початок чемпіонату: якби «Вердеру» чи якійсь іншій команді сказали, що вони гратимуть в кінці сезону у фіналі Ліги Європи й там програють. Чи згодні ви на таке? Звичайно, що всі би погодилися. Цей результат лише зайвий раз доводить, що ми вміємо грати у футбол, уміємо тримати удар. Звичайно, прикро, що не вдалося виграти цей турнір, але що поробиш? Без помилок не буває великих перемог у футболі. Це давно відома усім істина. Шкода, що у фінальному матчі наша команда зробила на одну помилку більше. Якщо говорити загалом, то «Дніпро» видав хороший сезон, власне, як і київське «Динамо». Хочеться їм побажати, щоб вони наступного року видали не менш удалий сезон.

— І сама «Севілья», напевно, очікувала, що для неї фінал буде легким, але «Дніпро» продемонстрував зай­вий раз, що з нашими клубами доводиться рахуватись…

— Звісно, це хороший знак, хороший імпульс для нашої країни, для наших уболівальників. Нехай знають наших!

Володимир БОБИР.


стрічка новин