«Вирішив, що правильно не святкувати гол Чорноморцю»: Наумець – про Григорчука та запрошення з Полісся, якого не було

Переглядів 8931
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
6 голосів
«Вирішив, що правильно не святкувати гол Чорноморцю»: Наумець – про Григорчука та запрошення з Полісся, якого не було
Владислав Наумець. Фото: ФК ЛНЗ
Півзахисник ЛНЗ Владислав Наумець в ексклюзивному коментарі УФ підбив підсумки першої половини сезону для команди з Черкас.

ЛНЗ, який проводить свій перший сезон в УПЛ, пішов на зимову перерву в середині таблиці. Після непереконливого старту керівництво клубу наважилося змінити тренера, який зумів об’єднати велику кількість нових гравців у боєздатний колектив. Апогей старань оновленого черкаського клубу – матч в Одесі, де Дулуб, Наумець і інші колишні тренери та гравці Чорноморця завдали йому поразки.

Сайт «Український футбол» записав інтерв’ю з Владиславом Наумцем, в якому піде мова про:

  • Перемогу над Чорноморцем, в якому виступав ще минулого року;
  • Чому не святкував гол у ворота одеситів;
  • Як оцінює дебют ЛНЗ в УПЛ

«Не святкував гол Чорноморцю, тому що мене дуже любили фанати»

– ЛНЗ пішов у відпустку на мажорній ноті, обігравши Чорноморець (3:1). Пауза в чемпіонаті прийшла своєчасно? 

– З таким настроєм можна було виходити на Минай (матч 17 туру за домовленістю сторін було перенесено через негоду, - прим. «УФ»). До тебе приходить впевненість і фарт. 

– Матч проти Чорноморця був принциповим не лише для вас, але й для головного тренера ЛНЗ Олега Дулуба, який свого часу встиг попрацювати в Одесі. Як готувалися до гри?

– Сказати, що виходили на Чорноморець з особливим настроєм, – ні. ЛНЗ до всіх суперників підходить однаково. Акцент робився на тому, як не дати їм зіграти один в один проти нас. 

Команда з гарним настроєм підійшла до гри, хоча не було можливості потренуватися нормально через снігопад, тому їхали на гру завчасно, щоби в Одесі налагодити повернутися в тренувальний цикл. Всі розуміли, що варто повернути борг Чорноморцю за поразку в першому колі (0:2). Тренерський штаб нам говорив, що в нас був такий вайб, коли додатково не потрібно було мотивувати.

Владислав Наумець. Фото: ФК ЛНЗ

– ЛНЗ відкрив рахунок, але все могло перевернутися після голу Штогріна. Була впевненість, що ви цю гру не відпустите?

– Я був впевнений, що ми виграємо. Було вдосталь часу, аби все змінити. Вийшли з Максом Прядуном і моментів стало ще більше. Вся команда добре вибігала в контратаки, організовано оборонялася. ЛНЗ цілком заслужив на цю перемогу.

– Окремо хочеться поговорити про ваш забитий м'яч, коли ви самотужки протягли м'яч та завдали більярдного удару по воротах Чорноморця. Фани в телеграм-каналі ФК ЛНЗ визнали його найкращим голом півріччя. Ви діяли інстинктивно в цій ситуації?

– Я бачив, що попереду мене вибігають троє партнерів. Мене ніхто не зустрічає. 100% впевненості в тому, що я заб'ю, не було. Я обіграв першого захисника, і якби другий викинувся, то я б віддавав вліво чи вправо. А так я діяв по ситуації: Путря відіграний, інший захисник мене не зустрічав, показав воротарю, що битиму в дальній, а вдарив у ближній.

– Гол, як здалося зі сторони, вийшов для вас зовсім простим, але ж хлопці з Чорноморця добре знали вашу манеру гри…

– Це була 82 хвилина. В суперника було не так багато можливостей освіжити гру. 

– Свій гол ви не святкували, хоча ваша історія розтавання з Чорноморцем була не на позитиві. 

– Вирішив, що буде правильно не святкувати. Фани Чорноморця мене полюбили, добрі стосунки з хлопцями залишилися.

«В Чорноморці я грав не так багато, як того хотілося»

– Ваш агент Олександр Панков, коментуючи ваш забитий м'яч, підколов Григорчука, який вимагав від вас у Чорноморці бути більш універсальним гравцем.

– Скажу так. Тренеру видніше, на якій позиції використовувати того чи іншого футболіста. В розмовах з Григорчуком я говорив про те, де мені було б діяти комфортніше, але останнє слово за ним. Зі свого боку я буду викладатися на максимум, де б не грав. 

– Тоді чому ви прийняли рішення покинути Чорноморець?

– Я грав не так багато, як того хотілося. Тоді було прийняте рішення залишити клуб. 

– Не шкодуєте, що після Чорноморця пішли в Металіст, який вилетів?

– Я приходив добре себе проявити та допомогти команді залишитися в УПЛ.

– Що не вийшло?

– Не знаю. Я вірив до останнього, що ми можемо врятуватися. Виходили на кожну гру здобувати результат. Є багато позафутбольних факторів, які можуть повпливати. Зі свого боку я робив все від себе залежне, щоб Металіст не вилетів.

– Якщо не секрет, скільки Металіст вам заборгував за півроку?

– Пару місяців.

– Як показав Чорноморець по ходу сезону, заточеність Григорчука на універсалізм має свої дивіденди. 

– На мою думку, кожен гравець повинен розвивати свої сильні сторони, а не намагатися погано грати на кількох позиціях. 

Роман Григорчук. Фото: ФК Чорноморець

– Досить показовим є приклад Сергія Суханова з Оболоні, який у Григорчука взагалі грав на фланзі захисту, а, повернувшись до Києва, став одним з найкращих бомбардирів команди в УПЛ.

– Це ще раз доводить, що кожен тренер може бачити по-різному того чи іншого гравця.

«Дулуб побудував в ЛНЗ класний мікроклімат»

– Ви приєдналися до ЛНЗ перед початком сезону. Як оцінюєте ваш період кар'єри в Черкасах?

– Коли я прийшов, був один тренер [Олександр Ковпак]. У нас гра була заточена більше під позиційну: все через пас, контроль м'яча. Прийшло багато гравців, яким знадобився час, щоб зігратися. Це нелегкий процес – побудувати команду, коли прийшло багато новачків. Завжди потрібен час.

Потім прийшов інший тренер [Олег Дулуб]. Вимоги змінилися, команда стала більш зіграною. Потім підлаштувалися під нову систему гри і поступово зрозуміли те, що від нас вимагається.

– Яке перше враження по собі залишив Олег Дулуб при знайомстві?

– Коли Олег Анатолійович прийшов, одразу почав всім говорити, що мікроклімат в команді – це дуже важливо. Зібрав команду на тімбілдінг, щоб краще дізнатися один про одного. Налагодилася дисципліна. Збираємося раніше на тренування, теорії, спільний обід.

Дулуб – досвідчений тренер, який має свої ідеї. За рахунок того, що вся команда об'єднана, в нас немає поділу гравців на основу та запасних. Він доносить до нас, що є гравці, які починають гру та завершують. 

В ігровому плані він сказав, що нам потрібно грати більш організовано в обороні. Використовувати сильні якості гравців групи атаки. Якщо є в команді результат, то це свідчить про те, що його ідеї працюють.

Ще свою роль відіграла присутність досвідчених хлопців. Вони підказують молодим, передають досвід. Багато пограли. Це все докупи зробило з нас команду, яка зараз є.

Люди професіонали своєї справи. Дуже добре виглядають на фоні нинішнього чемпіонату.

– Олег Дулуб полюбляє використовувати схему в три центрбеки, а також часто задіює 4-2-3-1. В чому полягає відмінність?

– Дивлячись від суперника. Дивимось на теоріях, аналізуємо, шукаємо слабкі сторони.

– В індивідуальних бесідах на що просив звернути вашу увагу?

– Кілька разів у нас були бесіди. Казав, щоб я не боявся брати ініціативу, вирішувати епізоди, тому що можу робити різницю на полі. Навіть якщо я не граю стільки часу, скільки хотілося б, але я поважаю його рішення. 

Олег Дулуб. Фото: ФК ЛНЗ

«ЛНЗ під силу піднятися вище. Попереду половина дистанції»

– Який матч у першому колі вам найбільше запам'ятався?

– Проти Динамо (2:4). Ми зіграли дуже гарну гру. Попри поразку, вболівальники нас підтримували.

– Амбіції ЛНЗ повністю відповідають вашим? 

– Я максималіст. Для мене важливо постійно шукати вихід із зони комфорту. Команда прогресує, ставить перед собою задачі. Це лише плюс, що з'являються такі проекти, як ЛНЗ.

– ЛНЗ влітку був єдиним клубом, який вас запрошував після Металіста?

– Декілька варіантів були, але нема сенсу про них говорити. ЛНЗ виявився найбільш зацікавленим в мені.

– ЛНЗ пішов у відпустку на дев'ятому місці. Навесні команда спробує покращити свій результат?

– Я вважаю, що нам під силу піднятися вище. Попереду половина дистанції. 

– Ви родом з Житомира. Невже Полісся на вас не виходило?

– Нічого такого. Класно, що в моєму рідному місті повернувся великий футбол. Дуже сильний проект.

«Футбол в Греції та Україні дуже сильно відрізняється»

– У свої 24 ви за плечима маєте серйозний досвід: починаючи від школи Динамо, спробували легіонерського хліба за кордоном. Це зараз вам стає в нагоді у Черкасах?

– Футбол в Україні та Греції дуже сильно відрізняється. Там в команді було більше легіонерів, ніж місцевих. Зате я зрозумів, як потрібно рухатися далі і чого хочу. Божевільні фанати. Перші 5-6 команд запрошують досвідчених гравців, які роблять різницю. 

У Європі, навіть якщо свій помиляється, його все одно будуть ставити. Коли є підтримка, розумієш, що ти маєш право на помилку і стараєшся віддячити всім, хто в тебе вірить. Зараз у наших хлопців є реальний шанс довести, що вони нічим не поступаються легіонерам і також можуть грати першу скрипку у своїх клубах.

– Ваш досвід переходу в дорослий футбол був важким?

– Я поїхав до Греції після Динамо. Я мав півроку грати за дубль, а тренер після першого тренування з основою мене залишили і за два місяці дебютував за основну команду Яніни. В дорослому футболі треба було вчитися швидко приймати рішення, працювати над собою в фізичному плані. Потрібно було ще підтягувати англійську, щоб повністю розуміти те, що від тебе вимагає тренер.

– В молодіжці Динамо ви пограли з багатьма гравцями, які зараз на слуху: Русин, Михайліченко, Попов, Лєднєв, Шапаренко. Конкурувати з ними було складно?

– В Динамо я зрозумів, як правильно грати в футбол. Обирати позицію і решту деталей. На той час справді була сильна команда. Всі хлопці майже грають на високому рівні. Всі хлопці плюс-мінус грають.

– Хто з гравців того складу U-19 не розкрив свій потенціал, хоча по юнаках був в порядку?

– Максим Куліш (Лівий берег) міг би грати зараз на високому рівні. Сподіваюсь він ще себе покаже.

– Вас запрошували в Динамо, коли ви були в структурі Зорі. Весь цей час вас не хотіли повернути?

– Чутки доходили, але без конкретики.

Владислав Наумець. Фото: ФК ЛНЗ

– У вас є захоплення поза футболом?

– Мені подобається додатково працювати в залі. З дівчиною полюбляємо подивитися фільм, кудись поїхати в нове місце. За час пандемії та війни більше крутих локацій вдома для себе відкрили.

– Ваша друга половинка цікавиться футболом?

– Вона далека від футболу. Спочатку їй було складно призвичаїтись до мого графіку. Вона мене підтримує в хороші моменти і в не дуже. 

– Як проходять спільні перегляди футболу?

– Їй це не дуже подобається. Але все одно дивиться зі мною;)

– Який з топ-5 європейських чемпіонатів вам до вподоби?

– АПЛ та Ла Ліга.

– Приклад наших хлопців, які залишили УПЛ, вас мотивує?

– Так, звісно. Кілька місяців тому граєш проти них, а зараз про себе заявляють на топ-рівні. Це показує, як потрібно працювати, що все реально. Все залежить тільки від тебе. 

Коли з тобою поруч всі футболіст топ-рівня, ти на їхньому фоні краще виглядатимеш. Але це не працюватиме без роботи над собою.