Владислав ЗУБКОВ: «Тренеру потрібно скоріше забути, як він грав»

— Владиславе Вікторовичу, «фармівців» ви очолили на початку нинішнього літа. Хто став ініціатором вашого переходу?

— Із Миколою Івановичем Лиховидовим спілкуємося доволі тривалий час, відтак саме від президента клубу й надійшла пропозиція очолити «Реал Фарму». Сталося так, що саме цього літа ми прийшли до спільного знаменника, відтак домовилися про співпрацю.

— Отож, ваш тренерський дос­від ґрунтується тільки на роботі у структурі одеського «Чорноморця» з молодіжними та юніорськими командами?

— Саме так. Я працював у структурі одеського колективу з юніорськими командами та дублем. Робота в «Реал Фармі» для мене — перший подібний досвід на посаді головного тренера. Певна річ, кожен фахівець хоче працювати самостійно, тому, власне, я й погодився очолити «фармівців».

— Наскільки відомо, до «Реал Фарми» ви прийшли один, без своїх помічників. Із тамтешніми тренерами порозуміння швидко знай­шли, чи є ще певні розбіжності в поглядах?

— Справа в тому, що й Гусейнова, й Коваленка ще до свого приходу в клуб я дуже добре знав. Наприклад, із Тимерланом ми ще в «Дніпрі» перетиналися. Отож я не вважав за потрібне щось тут кардинально змінювати.

— Можна сказати, в плані роботи влилися майже у колектив однодумців і ніяких непорозумінь між вами немає?

— Завжди є якісь робочі моменти, коли виникають різного роду супе­речки. Але це абсолютно нормально, без них у жодному колективі не обходяться. Зрештою, всі ми люди, маємо свою точку зору, думки стосовно тієї чи іншої проблеми, ситуації. Наразі ж усе проходить нормально, жодних суперечок чи конфліктів ані між нами, ні між футболістами не виникало.

— Цього міжсезоння склад команди значно оновився, за словами президента, відсотків на 90. Коли запрошували нових футболістів, наскільки враховувалася ваша думка стосовно профпридатності того чи іншого виконавця?

— Я би не сказав, що на 90 відсотків. Скоріше, десь на 50-60. Ще до свого приходу я слідкував за командою зі сторони, тож коли прийшов, переконався, що у складі «Реал Фарми» є хлопці, котрі справді можуть прогресувати, виступати на вищому рівні. Щодо новачків, безперечно, вони нас підсилили, виконавці хорошого рівня. Сподіваємося, цьогоріч їм удасться впродовж усього сезону показувати стабільність і високий результат.

— Владиславе Вікторовичу, свого часу, ще будучи футболістом, ви достатньо пограли на найвищому рівні за такі команди, як «Чорноморець», запорізький «Металург», «Дніпро». Наскільки успішно вам удається передати ігровий досвід підопічним?

— Хочу сказати, що тренеру пот­рібно скоріше забути, як він грав. Наразі дуже багато чинників, котрі напряму впливають як на тренерів, так і на футболістів. Із часом футбол змінюється, змінюються вимоги до футболістів, підготовка, тактика, саме відношення гравців до футболу стає іншим. Отож, якщо тренер буде жити вчорашнім днем, гадаю, ефективної роботи в нього не вийде. Звісно, щось потрібно залишати, наприклад, зв’язок між поколіннями, традиції. Але це далеко не головні компоненти. Потрібно постійно рухатися вперед, розвиватися, шукати щось нове, унікальне.

— Нинішньої першості «Реал Фарма» досить непогано стартувала, стала лідером. За рахунок чого вашим підопічним удається досягати результату? Можливо, це є наслідком успішно проведених міжсезонних зборів?

— По-перше, потрібно віддати належне хлопцям, які з першого дня самовіддано працюють, намагаються максимально втілювати тренерську установку під час матчу. Хоча на сьогодні я би не став робити якихось далекосяжних висновків. Адже провели всього чотири поєдинки, не зіграли з усіма суперниками. Об’єктивніші вис­новки зробимо тільки після того, як закінчиться принаймні перше коло. Тоді вже дивитимемося, на якій позиції опинимося, скільки очок наберемо, відтак оцінюватимемо успішність або неуспішність нашої підготовки.

— Якось у розмові з президентом клубу Миколою Лиховидовим дізнався, що нинішнього сезону вдале виконання штрафних ударів стає для вашого колективу своєрідною візитівкою. Чи футболісти «Фарми» якось додатково, без урахувань тренувального процесу, шліфують майстерність реалізації стандартних положень?

— Певна річ, відпрацьовуємо виконання штрафних ударів, кутових. Але я би не сказав, що ми багато забиваємо зі стандартів. На жаль, нині ще небагато забиваємо з гри, що мене сильно бентежить. Загалом, якщо звернути увагу на статистику, то зі стандартних положень забивається дуже багато м’ячів. У деяких командах навіть аути поблизу штрафних майданчиків суперника стають грізною зброєю. Штрафні — це також є частина гри, тому їх не відпрацьовувати ми просто не можемо.

— Цьогоріч одеський клуб під вашою орудою пройшов до 1/16 фіналу Кубка України, що вже є досягненням, адже раніше «біло-червоні» ніколи на цій стадії не виступали. Як гадаєте, чи зможуть ваші підопічні подолати бар’єр у вигляді представника прем’єр-ліги — «Олімпіка» та пройти ще далі кубковою сіткою?

— Звісно, хочеться пройти якомога далі. Але всі ми — реалісти, переграти команду УПЛ буде вкрай складно. У Кубку кожна гра, неначе фінал, клуби змагаються на виліт. Виходити просто так також не будемо, намагатимемося нав’язати боротьбу, показати хороший футбол. У будь-якому разі — це футбол, і у цій грі все можливо.

— У останньому матчі чемпіо­нату ваші підопічні мінімально переграли «Арсенал-Київщину». Узагалі, за останні 10 днів ви двічі зустрічалися з білоцерківцями й двічі святкували перемогу. Певне, після кубкової драматичної перемоги ви суперника добре вивчили, тож підійшли до цього матчу у всеозброєнні?

— Так, ми досить добре вивчили суперника. Але я хотів би віддати належне білоцерківцям, адже вони виглядають справді дуже солідно. «Гармаші» багатьом командам псують нерви, відбирають очки в потенційних лідерів. У другому матчі, звісно, проти «канонірів» було набагато складніше грати, тому що після першого поєдинку не тільки ми зробили висновки, а й суперник також. Гра вий­шла непростою, в’язкою, з великою кількістю боротьби. Добре, що наприкінці зустрічі нам удалося забити й перемогти.

— На вашу особисту думку, на яке місце у чемпіонаті цьогоріч може претендувати «Реал Фарма»?

— Я вже казав, потрібно зачекати й далеко не забігати вперед. Давайте ми бодай перше коло відіграємо. Ще буде осіння частина, потім велика зимова перерва, і хто знає, скільки змін за цей час ще може відбутися. Наразі в державі склалася дуже непроста ситуація, йде війна, тому впевненості в завтрашньому дні немає. Отож заглянути у весну немає можливості.

Роман КИРІЄНКО.