Володимир ЛАШКУЛ: «Із Португалією ведемо перемовини понад 10 років, але ніяк не можемо домовитися»

Із перезавантаженням керівництва ФФУ обов’язки Володимира Лашкула значно розширилися: тепер Володимир Григорович не тільки віце-президент Федерації футболу України та голова UFI, а й очільник комітету жіночого футболу. Окрім того, пан Лашкул активно підтримує гру мільйонів у рідному регіоні на Черкащині. Саме за його підтримки у Черкасах і Черкаській області були створені футбольні центри — ФК «Зоря» (Білозір’я), спеціалізована дитячо-юнацька футбольна школа «Черкаський-Дніпро-Зоря», а тамтешній «Черкаський Дніпро», в якому Володимир Лашкул на громадських засадах обіймає посаду генерального директора, вперше за вісім років здобув путівку до першої ліги. Отож розмова з паном Лашкулом вийшла цікавою та інформативною.

ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ЗБІРНУ

— Володимире Григоровичу, останній рік національна збірна України проводить спаринги винятково з командами колишнього СРСР — Молдовою, Литвою, Латвією та Грузією. Таку практику варто очікувати й надалі чи географія товариських матчів має розширитися?

— Найперше, потрібно взяти до уваги систему організації товариських зустрічей. Як відомо, раніше УЄФА самостійно визначала дати, коли мають бути зіграні спаринги. Наразі регламент змінився. УЄФА запровадила нові правила, й тепер є тижні футболу. Наприклад, такими тижнями є 31 серпня — 8 вересня. Себто за цей проміжок часу будь-яка збірна може провести не більше двох матчів. Окрім того, багато спарингів УЄФА визначає самостійно. Тобто в УЄФА є свій календар, але, на жаль, ми туди ще жодного разу не потрапили. Якщо говорити про минулий рік, то нас життя змусило так діяти. Чому виникла Молдова? Справа в тім, що в нас була принципова домовленість із Парагваєм. Але за тиждень до поєдинку парагвайці прислали листа, в якому повідомили, що через події в Україні вони не приїдуть. Певна річ, за тиждень підшукати суперника дуже складно. А нам матч третього вересня був дуже потрібний, адже попереду збірну очікував поєдинок відбору зі Словаччиною. І практично за добу нам удалося вирішити це питання. Ми зв’язалися з президентом Федерації футболу Молдови Чабану, вислухали його умови, а це вислати за ними чартер, забезпечити проживання в готелі та харчування; домовилися про гру. Щодо Литви й Латвії, то це також ситуації, котрі пов’язані з календарем УЄФА. Із Грузією нам запропонував зіграти агент ФІФА. Узагалі перед матчем із Люксембургом майже не можливо було знайти суперника, бо в усіх збірних графік був уже складений. Отож ми скористалися пропозицією агента ФІФА, який, у свою чергу, через своїх представників у Австрії організовувала навчально-тренувальний збір для команди Грузії. Ми підключилися до цього збору й використали його, щоби не тільки провести матч із грузинами, а й організували ще два важливі спаринги «молодіжки» із Чехією.

— І яким чином можна потрапити в календар УЄФА?

— Потрібно більше працювати з національними асоціаціями та УЄФА.

— Чи є на сьогодні вже якісь домовленості щодо проведення контрольних матчів?

— Так! 24 березня 2016 року збірна України в Києві зіграє з Кіпром. Ми підписали відповідний конт­ракт із Федерацією футболу Кіпру. Також плануємо провести ще одну товариську зустріч у столиці України 28 березня. На цю дату ведемо перемовини з національними асоціаціями Португалії, Бельгії, Данії, Гани, Уругваю, Ірландії. Насправді, наразі асоціації різних країн не поспішають йти на контакт, адже незабаром відбудеться жеребкування чемпіонату світу у Санкт-Петербурзі, тож всі чекають на цю подію. Власне, після цього УЄФА розробить новий календар, і тоді вже буде зрозуміло, з ким можна домовлятися.

— Вимоги тренерського штабу щодо підбору суперників враховуються?

— Обов’язково! Ми ще на початковому етапі всі ці речі обговорюємо. Наприклад, напередодні матчу з Люксембургом стояло завдання знайти «м’яку» команду. Тобто це мала бути команда, яка проповідує комбінаційніший, технічніший футбол. Аби футболісти не отримали ушкодження у цьому матчі. Отож Грузія цілком підійшла під задані параметри.

— Наскільки зрозуміло, серед можливих суперників збірної України на 28 березня наступного року ви розглядаєте зразу 6 кандидатур. Михайло Фоменко якийсь із запропонованих варіантів уже погодив?

— Зважаючи на те, що на ці дати ніяких відбіркових матчів немає, то, за великим рахунком, усе одно проти кого грати. Звичайно, хочеться, щоби до Києва приїхала сильна збірна, із зірковими футболістами. Наприклад, Уругвай — сильна, хороша команда, з якою ми кілька років тому у Харкові зустрічалися. Гадаю, ніхто би не заперечував, аби ми знову провели спаринг із південноамериканцями. Власне, непогано було би зіграти з бельгійцями, які наразі є серйозною силою в Європі. Щодо Португалії, то ми з ними ведемо перемовини понад 10 років, але ніяк не можемо домовитися. Так виходить, що в португальців або все зайнято, або не співпадає за календарем. Однак діалог ми ведемо постійно, тому сподіваюся, що на 28 березня нам удасться домовитися про матч із титулованим суперником.

— Що потрібно для того, щоби організувати товариську зустріч проти збірних ТОП-рівня? Скажімо, з тими ж англійцями, іспанцями чи німцями?

— Справа в тім, що з тамтешніми асоціаціями потрібно працювати вже зараз, адже в них усі матчі розписані на два-три роки вперед. Наприклад, на 2015 і 2016 роки в них уже немає вільних дат. Із ними всі хочуть грати, і це нормальне явище.

— А що стосується фінансової складової. Раніше ви говорили, що матч із бразильцями обійдеться ФФУ в один мільйон доларів. Скільки хочуть, умовно кажучи, іспанці?

— Тяжко сказати, скільки коштуватиме матч із Іспанією. Адже федерації сильних збірних закономірно використовують можливості своїх команд, аби заробити гроші. У них навіть є така стаття доходів. У принципі, кожна федерація може заробити кошти, лише використовуючи комерційні права на національну команду. Адже матчі молодіжних і юнацьких збірних не користуються попитом серед спонсорів і телевізійників. Тому національна збірна — це комерційний продукт, який потрібно розкручувати. Зрозуміло: якщо до нас приїде Німеччина, то зразу підтягнуться й партнери. Усі ж розуміють, що буде ажіотаж, дорогі квитки, глядачі тощо. Чому нам удалося напередодні Євро-2012 зіграти з «бундестімом», Австрією, Францією? Тому що всі хотіли до нас приїхати, спробувати, так би мовити, на смак: а що це за чемпіонат у нас такий буде? І хочу сказати, що тоді не ми зверталися з проханням провести спаринг, а асоціації тамтешніх країн самі на нас виходили. Окрім того, тодішній президент ФФУ Григорій Суркіс користувався авторитетом серед європейських футбольних чиновників, відтак він міг домовитися на товариських умовах із будь-якою асоціацією.

— Якщо не секрет, ФФУ бодай отримувала гроші за запрошення збірної України на товариську зустріч?

— Поки що ні, але був один випадок 1994 року, напередодні світової першості у США. Тамтешня асоціація запросила нас до себе, компенсувавши всі витрати.

— У яку копійку обійшовся ФФУ матч із грузинами?

— Справа в тім, що грузинській стороні ми нічого не платили, так, як і агентам. Нами було оплачено готель, де розташовувалася наша збірна, харчування та трансферні послуги. Оренду ж стадіону розділили 50 на 50. Також, як уже говорив, до НТЗ національної команди ми додали ще й збори «молодіжки», тож, загалом, ми витратили 150 тисяч євро. І якби ми не полетіли до Австрії, то довелося готуватися в Києві та платити готелю «Platinum», а за витратною частиною виходило те ж саме.

— Після того, як змінилося керівництво ФФУ, як наразі діє система преміювання для збірної?

— Звичайно, система преміювання існує. Однак усі її тонкощі я не хотів би розкривати. Скажу лише, що Андрій Павелко після того, як вступив на свою посаду, під особистий контроль узяв цей процес, особисто зустрівшись із тренерським штабом і футболістами.

— На сьогодні Україна має два ліцензованих УЄФА стадіони — «Арена Львів» і НСК «Олімпійський». Як гадаєте, з нового сезону УЄФА дозволить Черкасам, Полтаві та Дніпропетровську приймати матчі міжнародного рівня?

— Щодо Черкас, то, щоби приймати матчі національної збірної України, стадіон там іще не готовий. А ось щодо «молодіжки», то ми плануємо й пропонуємо зробити Черкаси базовим містом команди Сергія Ковальця. Ісландія вже погодилася грати у Черкасах. Загалом, Черкасам була поставлена умова: щоби матчі молодіжної збірної України проходили на стадіоні «Центральний», регіону потрібно було знайти титульного партнера. Це завдання було не з простих, але, за особистої підтримки губернатора області Юрія Олеговича Ткаченка, місцевих бізнесменів і ФК «Черкаський Дніпро», такого партнера ми знайшли. Ним стала будівельна компанія «Надія». У рамках співробітництва вийшов цілий комплекс проектів: будівництво ігрового залу ДЮСШ «Черкаський-Дніпро-Зоря», турнір пам’яті В. Лобановського та матчі за участю молодіжної збірної України в рамках кваліфікаційного турніру УЄФА Євро-2017.

— У нинішніх умовах, наскільки складно залучати спонсорів до співпраці?

— Тяжко не лише нам, а і спонсорам. У більшості компаній значно зменшилися рекламні бюджети та, водночас, і доходи компаній знизилися. Тому питання у цьому напрямі стоїть дуже й дуже гостро. Лише за рахунок самовідданості співробітників UFI та переформатування відділів удається залучати партнерів до співпраці. Намагаємося якомога більше охопити ринок заради результату.

— Як гадаєте, чи може УЄФА на тривалий термін дискваліфікувати НСК «Олімпійський» за систематичне порушення на цій арені правил безпеки?

— Це достатньо риторичне питання. На фіналі Кубка України були присутні представники УЄФА, які відвідали й технічну нараду. Отож вони бачили, що всі рекомендації УЄФА із забезпечення безпеки на стадіоні ми повністю виконали. І якщо таке вже сталося, то, звісно, десь були недоліки. Але те, що у цьому напрямі ведеться серйозна робота, гадаю, УЄФА обов’язково візьме до уваги, й НСК «Олімпійський» не дискваліфікують. Питання безпеки — дуже важливі, відтак над ними постійно потрібно працювати. Узяти, наприклад, матч із Люксембургом на «Арені Львів». Там усі сиділи, немов котики. Чому так відбулося? Тому що була проведена велика робота: відео-ролики із закликом футболістів до людського поводження на стадіоні, огородження на секторах тощо. Я вважаю, що сукупність усіх заходів і сприяла такому позитивному результату. Адже не було ні фаєрів, ні вибігань на поле, ні петард, інших заборонених речей. І, мабуть, таким чином нам потрібно працювати перед кожним матчем, діючи спільно.

— Чи не вважаєте, що система стюардів в Україні не працює, бо люди в салатових куртках належним чином не можуть забезпечити безпеку на аренах?

— У всьому світі система стюардів працює, а в нас не працює. Мабуть, потрібно шукати причину в себе. Зараз люди, вболівальники на стадіонах, стали значно агресивніші, емоційніші. Усе це — відбиток тих подій, які тривають у нашій країні. Звісно, потрібно брати до уваги підвищену імпульсивність глядачів на стадіоні та створювати запобіжні заходи: посилювати пропускну систему, проводити роз’яснювальну роботу. І, як на мене, акцентувати увагу потрібно саме на роз’яснювальній роботі. Ми маємо достукатися до людей, щоби вони розуміли, як потрібно поводитися на стадіоні.

— Як відомо, наразі ведеться розслідування з приводу вибігання фанів на поле «Олімпійського» після матчу «Динамо» — «Шахтар». Часом, не знаєте, чи вже когось покарали?

— Ні, такої інформації в мене немає.

— У матчах із Грузією й Люксембургом на футболках наших гравців була позначка, хто є суперником «синьо-жовтих». Із чим пов’язане таке нововведення?

— Це — ідея нашого технічного партнера, компанії «Adidas». Її представники погодили це з УЄФА, відтак стали нашивати на футболках збірної ось такі речі.

ПРО МОЛОДІЖНУ ЗБІРНУ

— Ви раніше говорили, що плануєте всі матчі відбіркового циклу «молодіжки» провести у Черкасах. Наскільки відомо, згідно з регламентом УЄФА, поєдинки відбору повинні проходити не далі як за 130 км од крупного аеропорту. Найближчим великим аеропортом до Черкас є міжнародний аеропорт «Бориспіль», однак відстань між об’єктами складає понад 160 км. Отож, як ви збираєтеся вирішувати цю проблему?

— Як уже говорив, Ісландія вже погодилася приїхати. Торік були великі заперечення зі сторони Швейцарії, Ліхтенштейну та Німеччини. Зрештою, всі погодилися приїхати. Ми, зі свого боку, їх запевнили, що все буде нормально, тож організували з аеропорту до стадіону й назад супроводження. Це значно пришвидшує переїзд, і команди діставалися місця призначення максимум за півтори години.

— Чи передбачені преміальні за вихід молодіжної збірної на чемпіонат Європи-2017?

— У спорті завжди мають бути стимули. Звичайно, щоби досягти високих результатів у спорті, треба належним чином стимулювати виконавців. Отож такі можливості потрібно шукати. Мабуть, тему преміальних підніматимемо ближче до старту відбіркового циклу.

— У зв’язку з тим, що «Центральний» стадіон у Черкасах планують зробити візитівкою «молодіжки», можливо, арена вже найближчим часом зазнає реконструкції?

— Справа в тім, що стадіон «Центральний» перебуває в комунальній власності. Тому з боку футбольних органів може бути тільки ініціатива, пропозиції. Торік, коли «молодіжка» грала у відборі до Євро-2015, ми такі пропозиції вже зробили. Можу сказати, що на сьогодні ми заручилися підтримкою губернатора Черкаської області. Юрій Олегович Ткаченко доручив обласному проектному інституту розробити план реконструкції арени. Насамперед, йдеться про накриття трибун і покращення інфраструктури стадіону. Тобто такий рух уже є. Мабуть, будуть залучені кошти УЄФА, як це було зроблено в Грузії, Вірменії та Азербайджані, де стадіони реконструйовані за рахунок коштів Європейської футбольної асоціації. Хто стукає в двері, тому вони завжди відчиняться.

ПРО ЖІНОЧИЙ ФУТБОЛ

— Володимире Григоровичу, ви недавно очолили комітет жіночого футболу. Що нового відкрили для себе на новій посаді?

— Не можу сказати, що в попередні роки, перебуваючи на посаді віце-президента, не приділяв уваги жіночому футболу, але я навіть не думав, що це федерація — у Федерації. А коли очолив комітет, зрозумів, із чим матиму справу. Роботи тут дуже багато, тож нам є над чим працювати й що поліпшувати. Я побачив, що в нас хороша національна жіноча збірна, яка за значно системнішого підходу щодо формування її складу, може бути однією з найкращих команд Європи. І торік матчі плей-оф із італійками це яскраво продемонстрували. Тоді від наступного раунду плей-оф нас розділили 3 хвилини.

— Як можете охарактеризувати футбольне господарство жіночого футболу в Україні?

— Воно має перспективи для розвитку.

— Що потрібно для того, щоби ці темпи розвитку пришвидшити?

— Розумієте, для того, щоби пришвидшити темпи розвитку, потрібна значно плідніша робота самих учасників змагань. Візьміть, до прикладу, пляжний футбол. Там Сергій Харченко крутиться, переживає за все, щось нове постійно придумує. Міністерство молоді та спорту виділяє на підтримку жіночого футболу 4,5 мільйона гривень на рік. Це серйозні кошти, й нам потрібно знайти шляхи для правильного використання.

— Володимире Григоровичу, наразі система проведення чемпіонату викликає чималі запитання, бо деякі клуби через фінансові труднощі вимушені грати по два матчі за два дні, що є вкрай небезпечно для здоров’я футболісток. Скажіть, чи є плани якось удосконалити формат чемпіонату?

— Гадаю, в мене ще є час для детального вивчення цього питання та ухвалення відповідних рішень. Потрібно розуміти, що до жіночого футболу я прийшов недавно, й 30 червня відбудеться лише перше засідання комітету. Головне — є бажання та фахівці, котрі знають, як поліпшити жіночий футбол в Україні.

— Що змусило ФФУ провести відкритий конкурс на посаду головного тренера національної жіночої збірної команди України, адже раніше повідомлялося, що Анатолій Куцев і надалі очолюватиме «синьо-жовтих»?

— Проведення цього конкурсу ініціював я особисто. Також мав розмову з Куцевим. Можу сказати, що він відповідальна людина, навіть узяв на себе відповідальність за затвердження календаря до відбору Євро-2017. Я в нього спитав, чому він погодився зіграти перші два матчі із Францією та Румунією? Але Анатолій Миколайович запевнив, що збирається взяти максимум очок у цих матчах. Подивимося, як воно буде. До речі, обидві зустрічі пройдуть на «Арені Львів». У випадку, якщо ж вийде накладка і «Шахтар» свій матч у Лізі чемпіонів проводитиме вдома, тоді спробуймо зіграти перші матчі на виїзді.

— Які цілі стоять перед нашою збірною у відбірковому раунді до Євро-2017?

— Наша збірна вже потрапляла до фінального раунду ЧЄ, який проходив у Фінляндії. Торік ми за крок зупинилися від канадського чемпіонату світу. Я бачив кілька ігор світової першості, тож скажу, що там команди мають доволі пристойний рівень, дуже добре грають. Тому, чому б і нам не вірити, що наша збірна поїде до Нідерландів?

ПРО «ЧЕРКАСЬКИЙ ДНІПРО»

— На фінішній прямій «Черкаський Дніпро» зробив ривок, випередивши «Оболонь-Бровар» у боротьбі за чемпіонство. У чому секрет успіху черкаського колективу?

— По-перше, в самовідданій праці головного тренера Ігоря Столовицького, який згорає на футбольному полі під час тренувань і матчів. Тому я йому бажаю здоров’я та натхнення для подальшої роботи. Окрім того, ми правильно співставили цілі та стимули для футболістів. Мовиться не лише про гроші, а й про стимули. А стимули можуть бути різними. Тренувальний збір, котрий пройшов у Туреччині, це також був стимул. Отож у поєднанні спільних зусиль адміністрації клубу, тренерського штабу та футболістів, нам і вдалося відсвяткувати перемогу в першості.

— Зрештою, розпочинали сезон черкащани з поразки, після чого послідувала тренерська відставка Юрія Бакалова. Судячи з усього, зміна тренера пішла на користь команді?

— Після гри зі «Скалою» я зателефонував Бакалову, й, почувши його відповідь, одразу сказав: «Юрію Михайловичу, ви в нас більше не працюєте». Він приїхав, ми з ним зустрілися, вдарили по рукам і все. Бакалов — висококваліфікований тренер, із амбіціями, він багато дав «Черкаському Дніпру». Чого тільки вартий торішній півфінал Кубка із «Шахтарем», де наша команда зіграла просто прекрасно. Також зазначу, що Столовицький і Бакалов зовсім різні за характером люди. Якщо Юрій Михайлович завжди спокійний, то й гра команди була спокійною, навіть заснути можна було. А ось Ігор не дає нікому спати. Постійно перебуває в русі, підганяє хлопців, щось їм підказує.

— План підготовки «Черкаського Дніпра» до нового сезону вже відомий?

— Звичайно. Днями перебував у Черкасах, де й обговорювали першочергові завдання на майбутній сезон з колегами з адміністрації клубу. Дуже добре, що тепер уже в клубі створена опікунська рада, яку очолила заступник голови обласної адміністрації Наталія Олегівна Кравцова. Упевнений, що за допомогою громадськості міста й області керівництву дніпрян буде до снаги вирішувати непрості питання.

— Яка мета стоятиме перед «небесно-білими» в першій лізі? Певне, збереження прописки чи, можливо, клуб замахнеться зразу на вищу лігу?

— Коли підбивали підсумки виступів команди в другій лізі, то окреслили завдання на цей сезон — посісти місце в першій десятці.

— У якомусь інтерв’ю Ігор Столовицький сказав, що команді обіцяні преміальні, але тільки у випадку чемпіонства. Як бачимо, хлопці свою частину угоди виконали. Отож, скільки отримали футболісти за свою працю?

— Це питання не до мене, а до офіційних партнерів і спонсорів клубу, якими є банк «Михайлівський», «Ельдорадо» та ТМ «Імперія яхт».

Роман КИРІЄНКО.