Володимир ОСАДЧИЙ: «Любов до спорту має бути в крові, а в раптовість її виникнення — не вірю»

В Уманському районі місцеві бізнесмени активно вкладають кошти в розбудову вітчизняного спорту. Зокрема Володимир Осадчий, голова ФГ «Агрофірма «Базис»», спонсорує чоловічий та жіночий футбол, а також утримує волейбольну команду. Крім того, Володимир Олексійович не тільки створив клуби й підтримує їх, але й розбудовує інфраструктуру регіону: реконструює стадіони, будує спортивні майданчики та арени для міні-футболу. В ексклюзивному інтерв’ю Володимир Осадчий розповів «УФ», чому вирішив розвивати спорт в регіоні та що для цього потрібно.

Про любов до футболу

— Володимире Олексійовичу, вас знають насамперед як успішного бізнесмена, який заробив свої статки в аграрній галузі. Утім, сфера вашого впливу вийшла далеко за межі фермерства, й тепер ви один з головних меценатів спорту в Уманському регіоні. Звідки у вас виникло бажання займатися розвитком масових видів спорту, зокрема футболу та волейболу?

— Знаєте, спорт потрібно любити, це природне явище. Якщо, скажімо, людина просто вирішила пропіаритися й раптово придбала собі клуб, то нічого хорошого з цього не вий­де. Любов до спорту має бути в крові, а в раптовість її виникнення — не вірю. Загалом, футболом займаюся вже більше 30 років, однак раніше, ще за радянських часів, перший секретар райкому лаявся, якщо голова колгоспу бігав по стадіону. А вже після перебудови прийшла нова епоха, й всіх губернаторів записували почесними президентами федерацій, клубів тощо. Відповідно, це й відкрило двері, щоби щільно займатися просуванням футболу та волейболу в регіоні. До 45 бігав сам, поки дружина не сказала, що у мене вже велике черево й потрібно закінчувати. Та я й сам це відчував, адже хлопці молодші, швидші, енергійніші, на роки не зважають. Грали краще, перегравали мене, відтак змагатися з ними мені було не до снаги. Зараз, коли випадає нагода, бігаю за ветеранів. А в основному пов­ністю перейшов на функціонерську діяльність.

— Будівництво та реконструкція футбольних полів та спортивних майданчиків у селах Городецьке та Кочубіївці — це частина плану розвитку спорту в Уманському районі?

— Можна й так сказати. У мене є велике бажання розвивати спорт у регіоні, щоби діти мали, де займатися тим же футболом чи волейболом, а не сиділи на вулиці. Певна річ, для цього потрібна інфраструктура, щоби були майданчики, нормальні футбольні поля. Наприклад, у Кочубіївці будувати стадіон почали давно, й, у принципі, нормально зробили, однак ще не довели до кінця. Щоправда, хотілося там покласти поле зі штучним покриттям, але, на жаль, забракло коштів. Потім переключилися на стадіон у Городецькому, який не відповідав стандартам. Поле було розмірами 45х80, тож ми його розширили, зробили 100х60. Також підвели до нього усі необхідні комунікації — світло, опалення, зробили капітальний ремонт роздягалень. Тепер на цій арені можна приймати змагання найвищого рівня. Крім цього, біля стадіону в Городецькому за рік-два збираємося побудувати міні-поле зі штучним покриттям. Раніше обласна рада виділяла кошти на побудову майданчиків подібного типу, але з нинішньою ситуацією в державі та економічною скрутою, першою сферою, де почали скорочувати соціальні програми, став спорт. Відтак мільйон двісті тисяч фактично були заблоковані. Тепер залишається лише розраховувати на власні сили. Також у Кочубіївці ми звели критий манеж для міні-футболу, розмірами 9х18. Фактично, було побудовано не критий манеж, а спортивну залу, де займається волейбольна команда, а взимку футбольна, і проводяться різноманітні змагання.

— Володимире Олексійовичу, щодо питань інфраструктури все більш-менш зрозуміло. Розкажіть тепер про спортивні звитяги ваших команд. Це правда, що ви утримуєте зразу два футбольні, два жіночі та волейбольні колективи?

— Так, це правда. ФК «Базис-Кочубіївка» з минулого сезону виступає на обласній першості, а ФК «Базис-Городецьке» грає в районному чемпіонаті. Також ще є два жіночих колективи, один з яких — «Ятрань-Базис» — бере участь у розіграші вищого дивізіону чемпіонату України серед професіоналів.

Про здобуті результати

— Досягненнями своїх команд задоволені?

— Загалом, так. Позаминулого року хлопці вибороли кубок району й вирішили, що потрібно підвищуватися в класі. Відтак минулий сезон ФК «Базис-Кочубіївка» відіграв у чемпіонаті області, й серед 12 команд посів шосту сходинку. Можу сказати, що для дебютного сезону результат нормальний. Можливо, якби хлопці не мандражували, то могли би зачепитися й за четверте місце. Недавно дуже порадували наші дівчата, котрі на зимовій першості посіли другу сходинку. Для нашої команди це неабиякий успіх. Ще в минулому сезоні ФК «Базис-Городецьке» виграв чемпіонат і кубок Уманського району.

— Вам хтось допомагає фінансувати футбольні клуби? Чи економічна підтримка спорту в Уманському регіоні лежить винятково на ваших плечах?

— Чоловічі клуби утримую самос­тійно, а ось щодо дівчат, то, з урахуванням непростого економічного становища, залучився підтримкою деяких своїх колег. Відверто кажучи, на сьогоднішній день дуже складно самому тягнути всі команди, тому, звісно, допомога необхідна. Також відзначу, що наш приклад у розбудові спортивної інфраструктури пішов на користь і іншим регіонам, які також взялися за обладнання футбольного господарства. Так, у Паланці зробили хороше поле, тепер ще два засіяли якісною травою. Приємно, що наша робота стала прикладом для інших.

Про жіночий футбол

— Розкажіть детальніше про жіночий футбол. Звідкіля ви набираєте дівчат для своєї команди?

— Як правило, за нас грають студентки, що навчаються в Уманському педагогічному університеті. Плюс активно інтегруємо до команди молодих дівчат. Крім того, є в нас тренери, котрі займаються вихованням зовсім юних футболісток, яким по десять-дванадцять років. Зрештою, нам потрібно десь брати гравців, відтак створили дитячо-юнацьку школу й займаємося вихованням власних кадрів. Через проблеми в «Донеччанці» дехто з футболісток донець­кого клубу приєднався до нас. Узагалі, так би мовити, комплектацією складу займається головний тренер «Ятрань-Базису» — Володимир Пею. Володимир Микитович агітує дівчат займатися футболом, пропагує цей вид спорту серед слабкої статі. Дуже приємно, що його старання не проходять марно, й цьогоріч «Ятрань-Базис» на зимовій першості здобув срібні нагороди. Приховувати не стану, якоюсь мірою нам пощастило, що в півфіналі зустрілися з «Житлобудом-2», який після гри з «Легендою» був надто виснажений. Минулого розіграшу на неофіційному чемпіонаті України ми посіли четверте місце, тож на нинішній першості зробили якісний крок уперед. Й успіхи наших дівчат значно піднімають інтерес серед молоді до жіночого футболу. Повірте, наразі дуже багато дітлахів записуються до футбольної секції, і це приємно.

Про плани на майбутнє

— Володимире Олексійовичу, ваші колективи переважно виступають на аматорському рівні. Чи не було бажання піти далі й заявити, скажімо, ФК «Базис-Кочубіївку» до другої ліги?

— Ні, наразі таких цілей в нас немає. Те, чим ми тут займаємося, пот­рібно розглядати під ширшим кутом. Для нас головне — масовість, щоби молодь не ходила по різних розважальних закладах, а проводила час у спортзалі. Урешті-решт, наш бізнес розрахований винятково на сільське господарство, а коли вдається заробити якусь копійку, то відразу виділяємо кошти на спорт. Відчуваю, цього року нас (фермерів) так «присадять», що й дихати буде важко. Та, попри все, я знаходжу ресурси для мотивації футболістів. Хочу, щоби нинішнього сезону в чемпіонаті області «Базис-Кочубіївка» увійшла до четвірки кращих. Безперечно, для боротьби за високі місця потрібна й відповідна матеріальна база, яка, скажімо, є в наших конкурентів. Все ж таки наші можливості на сьогодні не дозволяють займатися професійним футболом, тому розвиваємо аматорський.

— Не люблю заглядати до чужої кишені, однак скільки потрібно коштів, щоби утримувати стільки команд?

— Знаєте, рік на рік не приходиться. Десь ми витрачаємо більше грошей, десь менше. Наприклад, минулого року ми три з половиною мільйони витратили на будівництво спортзалу й десь приблизно півмільйона на утримання команд. І це ще по-мінімальному. Хотілося б витрачати більше, але банально бракує коштів.

— Які у вас плани на майбутнє? Що ще ви хотіли би покращити у своєму районі?

— Насамперед хочеться зробити міні-поле та спортзал в Городецькому та довести до ладу поле в Кочубіївці. Якщо буде скорочення спортивної школи, займемося створенням спортінтернату. Поки що «Колос» нам допомагає, тож по одному тренерові на кожну дитячу групу поки що маємо.

Роман КИРІЄНКО.

Володимир Осадчий — меценат спорту в Уманському районі.