Володимир ПОНОМАРЕНКО: «Перед «Миколаєвом» стоятиме завдання — не вилетіти»

На початку листопада Пономаренко прийняв муніципальний клуб із Миколаєва та в першому ж матчі переграв одного із фаворитів першої ліги. Усього під орудою колишнього помічника Олега Федорчука команда виграла дві гри з трьох і змогла вийти із «зони вильоту». Відтак вашій увазі перше детальне інтерв’ю, найвірогідніше, наступного повноправного наставника «корабелів».

«Рішення керівництва ФК застало зненацька»

— Володимире Миколайовичу, «Миколаїв» перебуває у відпустці вже більше місяця. Розкажіть, як провели цей час? Не полишали роботу над планами чи вже скучили за футболом?

— Відпочинок провів удома, із сім’єю. Нікуди не їздили, тому що була низка справ, котрі потребують нагального вирішення «на місці». Звісно, хотілося би вже зустрітись із хлопцями для подальшої роботи, адже, навіть перебуваючи вдома, в мене виникали якісь думки, ідеї та плани щодо підготовки команди до другої частини змагань.

— Чи вже знаєте, коли саме закінчиться відпустка та колектив збереться в Миколаєві?

— Перша наша зустріч запланована на 20 січня. Разом із тренерським штабом ділитимемося баченням і планами на подальшу стратегію гри. Майже місяць будемо в рідному місті, де проведемо початкову підготовку. Пізніше заплановані ще два виїзні збори в Криму.

— Чи підтримували зв’язок із підопічними під час відпустки? Можливо, давали поради щодо підтримки форми чи взагалі приготували для них якусь програму тренувань?

— Так, із кількома гравцями підтримував телефонний зв’язок. Із кимось доводилося спілкуватись частіше, а з іншими побалакав, коли вітали один одного зі святами. Програм не окреслював, конкретних настанов не давав. Рішення керівництва ФК призначити мене виконуючим обов’язки головного тренера застало зненаць­ка та стало приємною несподіванкою, хоча офіційної заяви про те, хто стане наступником Олега Федорчука, ще не було. Тому, йдучи у відпустку, перебували в «підвішеному» стані. Напевне, саме із цієї причини я не давав хлопцям чітких указівок щодо роботи над собою.

— Чи не було у вас розмови з керівництвом щодо вашого майбутнього в клубі? Чи ведуться паралельно пошуки іншої людини на посаду головного тренера?

— Так, ми говорили про це. Здається, керівництво має намір залишити мене на цій посаді. Але поки це все залишається на рівні розмов. Важливо, щоби команда також хотіла бачити мене головним тренером. Зараз про якісь остаточні рішення ще рано говорити. Ситуація проясниться 20 числа. А до того ми маємо ще якийсь тиждень, щоби відпочити та набратися сил.

«Ситуація в команді зараз доволі неоднозначна»

— Якщо говорити саме про ваше бажання, то чи маєте прагнення працювати з миколаївським колективом без доточки «в. о.»?

— Ситуація в команді зараз доволі неоднозначна, складна. Але бажання стати головним тренером у мене є. Я вірю у свої сили та, здається, маю все для того, щоби допомогти клубу досягати хороших результатів.

— Ця складність пов’язана із фінансами?

— Так, певним чином.

— За час відпустки вже стало відомо, хто точно залишить лави миколаївців?

— Складне запитання для нас. Усе точно буде відоме, найімовірніше, коли вийдемо з відпустки.

— Як зазначив Володимир Шаран, на перегляді в «Олександ­рії» перебувають двоє футболістів МФК «Миколаїв» Голенков і Чорній. Ще рано їхні прізвища вписувати до втрат?

— Якщо олександрійці підпишуть із ними контракт, тоді можна говорити про це, як про офіційну угоду та, відповідно, нашу втрату. А зараз можемо лише балакати на цю тему.

— Окрім них, є ще люди, котрі також поїдуть із Миколаєва?

— У мене у списку вже є їхні імена. У когось, до прикладу, завершується контракт і хтось бажає перейти до іншого клубу.

— За цей час не телефонували до якихось гравців, аби запросити їх на збори разом із «корабелами»?

— Звісно, що телефонував виконавцям, яких хотів би бачити у своєму розпорядженні, але спочатку перевірю, в якому стані вони перебувають. Деякі із цього списку вже знають, що мають 20 січня приїхати до Миколаєва. Переважно хлопці погоджувалися, відтак готові приєднатись до нас. Тільки не забувайте, що це всього лише перегляд, який ні до чого не зобов’язує. Подивимося на всіх запрошених і вирішуватимемо, кого саме залишати та, відповідно, з ким підписувати трудові договори.

— Про яку кількість футболістів йдеться?

— Конкретно, зрозуміло, вам не назву кількість. Поки неготовий цього зробити. Проте мовиться не про кількох людей.

«Не варто згодом дивуватися значним кадровим змінам у складі»

— Чи можна конкретніше? Гадаю, погодитеся, що різниця між двома та 12 виконавцями чимала.

— Зрозуміло, що на противагу значним утратам нам потрібно суттєво підсилювати колектив. Відтак, як мінімум, у «Миколаєві» чекайте на вісьмох новачків.

— Окрім вищезгаданих запрошених гравців, іще хтось приїжд­жатиме на наступні збори?

— Скоріше за все, що ні. Приїдуть ті, кому телефонував упродовж відпустки, та гравці, котрі залишились у розпорядженні клубу з торішнього складу. Більшість із них підписувала контракти влітку, дехто має трудові договори, котрі тривають та завершуються за півроку (чи рік, достеменно не пригадаю). Усі, хто залишився, виявили бажання продов­жити спів­працю. У принципі, виходить, що маємо 12 футболістів, тому потрібно бодай ще сімох-вісьмох, яких плануємо визначити під час підготовки.

— Тому не варто згодом дивуватися значним кадровим змінам у складі миколаївців?

— Думаю, що так. Адже коли не вистачає практично півкоманди та існує бажання піднятись у турнірній таблиці, то особливу увагу потрібно приділити комплектації колективу.

— До речі, з’явилась інформація, що серйозну увагу до нападника «Миколаєва» та водночас провідного голеадора першості Сергійчука проявляє лідер турніру «Олімпік». Сам Михайло вже підтвердив, що його агент справді розповідав про можливість переїхати в Донецьк. Як бачите подальшу долю вашого підопічного?

— Ось дивіться, «Олімпік» збирається ще раніше нас, 15 січня, в Донецьку. Отож Михайло їхатиме зразу до них, де на нього дивитимуться в тренувальному процесі та спарингах. Як там далі буде, чи залишать його чи ні, такого знати не можу.

— Присутнє бажання, щоби вищезгадані гравці, котрі перебувають чи перебуватимуть на зборах у інших ФК, не підійшли їм, відтак продовжили виступи за вашу команду?

— Не сказав би, що хочу, щоби вони там не підійшли, втім, насправді хотів, щоби вони повернулися. Хоча не розчаруюсь, якщо їм удасться там закріпитися. Усе ж пі­дуть на підвищення, а коли вищий рівень, то швидший прогрес кожного гравця. Тим паче, коли мовиться про «Олімпік» — претендента на виступи наступного сезону серед найкращих клубів України. Про «Олександрію» можна сказати те ж саме.

«Клуби, що цікавляться нашими футболістами, — на іншому полюсі»

— Виходить, що «Миколаїв» не має можливостей залишити у себе ключових гравців, тягаючись із іншими клубами у фінансовому плані?

— Як на мене, можливості є. Проте вони залежать не від мене. Гадаю, якщо захоче президент, то питання швидко вирішиться. Знаєте, справа, до того ж, не лише в грошах. «Корабели» перебувають на 14 місці, а клуби, що цікавляться нашими футболістами, — на іншому полюсі, серед лідерів. У плані прогресу наш ФК не може конкурувати із цими командами.

— Зважаючи на ваші плани підготовки, якого роду заняття очікуються на зборах?

— Як зазвичай після відпустки, спочатку працюватимемо над відновленням фізичних кондицій гравців. Далі на виїзних зборах проводитимемо спаринги, де слідкуватимемо за кандидатами в команду. Коли наберемо потрібної фізичної форми, почне вимальовуватися командна взаємодія, тоді підвищуватимемо ігрову майстерність футболістів безпосередньо роботою з м’ячем.

— Ураховуючи вдалу селекцію та успішну підготовку, на які місця можуть претендувати «корабели»?

— Склалося враження, що майже всі клуби бажають бути у чільній десятці. Натомість перед «Миколаєвом», вочевидь, стоятиме завдання — не вилетіти. Також серед цілей: збереження колективу та, по можливості, його підсилення. Необхідно радувати своєю грою місцевих уболівальників, аби вони продовжували ходити на стадіон та підтримували нас.