«Все вирішилося після розмови Максимова та Металіста 1925»: Крупський пояснив, чому обрав не Динамо, Шахтар, США, а Першу лігу

Ілля Крупський – гравець Металіста 1925. Офіційно. Про це повідомила пресслужба обох клубів й тим самим припинила тиражування численних новин від українських інсайдерів щодо майбутнього одного з найперспективніших оборонців України, контракт якого донедавна належав Ворсклі.

Журналіст сайту «Український футбол» зателефонував новачку Металіста 1925, взявши в нього перше інтерв’ю у статусі повноправного гравця харківського клубу та дізнався в нього напряму про всі деталі переговорного процесу і не лише.

«Металіст 1925 активував мою клаусулу. Рішення переходити чи залишатися приймав особисто я»

– Ілле, вітаю з новим етапом в кар’єрі й укладенням контракту з Металістом 1925. Папери дійсно були підписані саме зараз, бо ж стільки чуток було і вас називали гравцем харківського клубу ще тиждень тому?

– Папери з Металістом 1925 я дійсно підписав ще кілька днів тому, але саме 25 січня всі нюанси затвердили, скажімо так, тому й оголосили про укладення контракту офіційно. 

– Поставмо крапку в ще одному питанні. Другу частину сезону ви гратимете вже у Металісті 1925 чи дограватимете за Ворсклу?

– Другу частину сезону я буду грати за Ворсклу на правах оренди. Власне, я й нині з полтавською командою. У нас зараз навчально тренувальні збори у Туреччині, регіон Анталья.

Велике осіннє інтерв’ю «УФ» з Крупським можна прочитати тут. 

– Не було спроб з боку керівництва Ворскли вас втримати у клубі? Мовляв, «а ми тобі зарплату піднімемо»?

– Такої пропозиції не було з однієї простої причини: Металіст 1925 активував мою клаусулу. Рішення переходити чи залишатися приймав особисто я.

Мені Ворскла багато чого дала, я дякую цьому клубу, в ньому я себе зарекомендував, вже зробив собі якесь ім’я.

– Ви підписали контракт на чотири роки. Досить довготривала угода. Чому погодилися саме на такий строк і як вас мотивували представники Металісту 1925 сказати «так» саме їм?

– Все правильно, угода розрахована на чотири роки. А як мотивували… Знаєте, Металіст 1925 дуже амбітний проект. Я впевнений у тому, що з наступного року команда вже гратиме в УПЛ і не просто там гратиме, а буде боротися за місця в першій трійці. 

Велику роль зіграло й те, що я мав бесіду з головою наглядової ради Богданом Бойком і почув від нього особисто, як він бачить майбутнє Металісту 1925 і мене в його структурі. Він зміг мене переконати і я зрозумів, що це той клуб, де я дійсно хочу грати.

Але зізнаюсь, що рішення далося все ж нелегко, бо паралельно велися переговори з Шахтарем. Від «гірників» була офіційна пропозиція Ворсклі. Клуби за мене боролися. Вибір був непростим, але я впевнений, що все зробив правильно, погодившись на пропозицію саме Металіста 1925, а не донецького клубу. 

Ілля Крупський. Фото: ФК Ворскла

«У Металісті 1925 в мене буде більше шансів спокійно розвиватись та прогресувати ніж в Шахтарі»

–  Пробачте, але звучить трошки дивно. Шахтар – гранд вітчизняного футболу, а Металіст 1925 – так, амбітний проект, але поки не більше. Можливо, ви трішки побоювалися конкуренції, бо вибороти місце в основному складі «гірників» точно складніше, аніж потрапити в обойму харківської команди?

–  Ні. Повірте, чого-чого, а конкуренції я точно не боюся. Конкуренція навпаки хороша штука. Все трішки простіше: я вважаю, що у Металісті 1925 в мене буде більше шансів спокійно розвиватись, прогресувати, ніж у Шахтарі, й згодом потрапити до національної збірної України, а потім перебратися до якоїсь європейської команди-гранда.

– А що Динамо? Говорять і київський клуб виявляв до вас інтерес чи то були чутки?

– З київським клубом спілкувався мій агент, але до конкретної пропозиції справа не дійшла. Динамо просто цікавилося мною, не більше. 

«МЛС не зовсім зрозуміла для мене ліга. Грати у Європі – це для мене основна ціль»

– Щодо клубів з Європи. З-за кордону взимку були пропозиції?

– Так, але не з Європи. Було запрошення від американського Нью-Інгленд Революшн. Я їм відмовив.

– І ви не захотіли переїхати жити й виступати до США?

– Саме так, бо МЛС не зовсім зрозуміла для мене ліга. Це – по-перше. А по-друге, задалеко. В мене такий вік, 20 років, що вважаю за доцільне поки пограти в Україні чи в Європі. Власне, грати у Європі – це для мене основна ціль, пріоритет.

– З Патріком ван Леувеном вже познайомилися?

– Так, мав розмову. Він мене привітав, сказав, що радий буде мене бачити у своїй команді. До речі, те, що ван Леувен тренує Металіст 1925, це ще одна з причин, чому я погодився на пропозицію харківського клубу. Він мені дуже імпонує, як тренер. Подобається, як він працює з молоддю. В нього гравці дійсно ростуть. 

– А як відреагував Максимов? Юрій Вільйович, говорять, дещо гарячковий.

– Спокійно. Привітав та побажав успіху. Власне, саме після спільної розмови Максимова та представників Металісту 1925 й було вирішено, що я залишаюся у полтавській команді до завершення сезону. Треба допомогти команді покращити турнірне становище.

Юрій Вільйович мені прямо сказав, що й надалі розраховує на мене, як на основного гравця, попри те, що вже укладено контракт з Металістом 1925.