«Як я можу підтримувати Шахтар? Я динамівець»: Вербич – про Лігу чемпіонів, Турана і можливе повернення в Київ


Після відходу з київського Динамо влітку 2022 року словенський вінгер Беньямін Вербич підписав повноцінний контракт з Панатінаїкосом, кольори якого захищав протягом трьох років. Вже незабаром донецький Шахтар зустрінеться з колишнім грецький клубом Вербича у третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи.
Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський зідзвонився з Вербичем, поговоривши про перспективи Шахтаря і Динамо в єврокубках, перехід з Панатінаїкоса в Левадіакос та можливе повернення до Києва.
«Шахтар зараз дуже хороша команда. У них буде невелика перевага над Панатінаїкосом»
– Скоро Шахтар зіграє з твоїм колишнім клубом Панатінаїкосом у третьому раунді кваліфікації Ліги Європи. Як гадаєш, які шанси мають донеччани у протистоянні з грецькою командою?
– Я дивився матчі Шахтаря з Бешикташем, тому можу сказати, що гірники – дуже хороша та сильна команда. Тому з Панатінаїкосом буде рівна гра. Але, думаю, перевага на користь Шахтаря в цьому протистоянні все-таки присутня – десь 60/40.
– Хто тобі сподобався серед гравців Шахтаря?
– Лівий та правий фланги атаки — це Кевін та Аліссон. Дуже потужні гравці. Також відзначу правого захисника Вінісіуса Тобіаса. Дуже хороша команда, дуже.
Кевін та Аліссон, фото: ФК Шахтар (Донецьк)
– А сам кого будеш підтримувати в матчах Шахтаря з Панатінаїкосом?
– Ну, звісно, я не буду підтримувати Шахтар, бо я динамівець! Панатінаїкос – це моя команда, а Шахтар – взагалі ні, хоча вони й сильніші, як на мене.
– Був здивований, коли дізнався, що Арда Туран, який пограв за Атлетіко Мадрид і Барселону, став головним тренером Шахтаря?
– Так, тут я, звісно, здивувався. Взагалі не очікував такого. Напевно, хорошу роботу зробив спортивний директор Шахтаря Даріо Срна :)
– Перший рік у Панатінаїкосі ти отримував багато ігрової практики, а до чемпіонства вам не вистачило всього п’ять очок. А що сталося потім? Чому з часом ти став усе менше грати за Панатінаїкос?
– У перший рік я багато грав, але нам з Панатінаїкосом не вдалося виграти чемпіонство. Почався пресинг і тиск від фанатів, бо вони довго чекали на золото (востаннє Панатінаїкос ставав чемпіоном Греції ще в сезоні 2009/10 – прим. «УФ»). Нам не пощастило тоді. Мені завжди буде шкода, що ми так і не виграли чемпіонство.
Уже в другий рік почалися проблеми: я травмувався, і якось не щастило загалом. Після Євро-2024 я повернувся в Панатінаїкос і бачив, що там на мене не розраховують. Хоча вони й говорили, що розраховують, але я все розумів. Мене не відпустили в інший клуб, через що ми посварилися, і я фактично не грав пів року.
І потім я знайшов нову команду – Левадіакос. Можливо, там і не такий рівень, як у Панатінаїкосі, але я зіграв там у другій частині сезону 2024/25, і мені все сподобалося. Власне тому я і продовжив контракт з ними.
– У Панатінаїкосі ти перетинався з двома колишніми зірковими бразильцями Шахтаря – Бернардом і Тете. Що можеш сказати про їхній рівень?
– Ну, ви ж самі знаєте, що Бернард пограв в АПЛ за Евертон і провів немало матчів за збірну Бразилії. Бернард – хороший хлопець, він став моїм другом. А як футболіст – це взагалі магія, дуже технічний гравець.
Бернард, фото: ФК Панатінаїкос
З Тете я теж перетнувся. Він хороший пацан, має майстерність і все таке, але якщо обирати між ними, то Бернард мені більше сподобався.
– Ще нещодавно ходили розмови про можливий перехід вінгера збірної України і Полісся Олексія Гуцуляка в Панатінаїкос. У клубі щось говорили про це?
– Та нічого не говорили. Я теж бачив, що писали про інтерес до Гуцуляка, але більше нічого не знаю.
«В Динамо я провів найкращі роки своєї кар’єри. Якби не війна, то я міг досі грати там»
– Також у ЗМІ була інформація про твій другий прихід у Динамо якраз взимку 2024 року. Чи дійсно у тебе була можливість повернутися до Києва?
– На це питання я не можу тобі відповісти, вибач. Це таке питання… Можу лише сказати, що я дуже люблю Динамо.
– А в майбутньому твоє повернення в Динамо можливе?
– Я ніколи не відмовлюся від Динамо. Це моя команда, це мій дім. Якби не війна, то все було б інакше. Шкода.
– Тобто якби не війна, ти б і досі міг виступати за динамівців Києва?
– Так, цілком можливо. Мені все подобалося в Динамо. Думаю, що в цьому клубі я провів найкращі роки своєї кар’єри.
– Ну ось, динамівські вболівальники тебе якраз згадують як одного з останніх легіонерів у клубі дуже хорошого рівня. Тому, думаю, твоє повернення в Динамо дуже потішило б їх.
– Дякую, це дуже приємно чути.
– Як ти оціниш шанси Динамо цього року вийти до основного етапу Ліги чемпіонів?
– Я знаю, що вони зараз гратимуть з Пафосом. Також бачив жеребкування, що далі на Динамо може чекати Лех або Црвена Звєзда. Буде важко. Однак зараз у Динамо доволі багато молодих, хороших футболістів. Маю на увазі Ваната і Бражка. Та й Шапаренко – це лідер команди. Вони мені дуже подобаються. Думаю, що в них є варіанти поїхати в чемпіонат, який сильніший за український.
Гравці Динамо, фото: ФК Динамо (Київ)
Майстерність у нинішнього Динамо точно є, але все буде залежати від того, в якому стані підійдуть гравці до конкретної гри. Та ж Црвена Звєзда – це дуже серйозний суперник. Думаю, що саме з ними Динамо гратиме в плей-оф кваліфікації Ліги чемпіонів. Буде дуже цікаво.
– Який твій найяскравіший спогад від гри за Динамо в Лізі чемпіонів?
– Це гра на «Камп Ноу» проти Барселони (1:2) восени 2020 року. Пам’ятаю, які дива творив Нещерет у воротах. Тоді ще Вітя Циганков забив. Була рівна гра, нам зовсім трохи не вистачило. Тоді ж я вперше зіграв проти свого кумира – Ліонеля Мессі. Пам’ятаю, що тоді Луческу взяв футболку Мессі. Я трохи розізлився на це:) Я теж хотів! Але зрозуміло, що у Містера перший вибір.
«Забарний у 17 років прийшов на тренування, ніби вже 10 сезонів грає в Динамо»
– А ось на Євро-2024 у 1/8 фіналу ти в складі збірної Словенії перетнувся з іншою легендою футболу — Кріштіану Роналду. Тоді ви поступилися португальцям лише в серії післяматчевих пенальті, показавши дуже непоганий рівень супротиву. Раптом не взяв тоді собі футболку Роналду?
– Ні, не брав. У мене є футболки Піке, П’яніча, Де Йонга, Бонуччі та бразильця Артура. На Євро-2024 помінявся футболками лише з Тадичем та Делейні. Зі збірної Португалії ніхто не хотів мінятися. Я просив Бернарду Сілву, але він відмовився – сказав, що це футболка для дружини.
– А взагалі, які спогади у тебе лишилися від виступу зі збірною Словенії на Євро-2024?
– Дуже хороші емоції. Ми зі Словенією вперше в історії вийшли з групи. Для нас це було велике досягнення. Шкода, що програли Португалії в серії пенальті. Ми дуже погано пробивали, зокрема і я схибив. Але загалом наша збірна добре себе показала на турнірі. Тепер будемо старатися потрапити на чемпіонат світу-2026.
– А чи слідкуєш за виступами збірної України?
– Авжеж слідкую. В України дуже хороша команда зараз. Там є такі класні молоді гравці, як Бражко, Судаков, Ванат. Думаю, що в майбутньому українській збірній є на кого розраховувати. В України є й хороші досвідчені гравці, як Циганков, Шапаренко, Довбик, Яремчук. Це футболісти високого рівня.
Збірна України, фото: Дан Балашов/УАФ
Можливо, зараз щось і не виходить у команди, але вони з таким складом мають потрапляти на кожен розіграш чемпіонату світу і чемпіонату Європи – й уже там себе проявляти.
– Що можеш пригадати про Іллю Забарного, якого зараз активно сватають у клуб переможців Ліги чемпіонів – ПСЖ?
– Ілля Забарний! Йому тоді було 17, а він прийшов на тренування, ніби вже 10 років грає за першу команду Динамо. Відразу була помітна його впевненість. Ми всі в команді зрозуміли, що Забарний вже незабаром перейде в хороший європейський клуб. Думаю, в нього все має вийти в ПСЖ.
– Ти свого часу встиг пограти разом з Русланом Ротанем, який завершував кар’єру в Динамо. У минулому сезоні Олександрія під його керівництвом посіла друге місце в чемпіонаті України, після чого він очолив Полісся. Яким ти пригадуєш Ротаня? Чи були помітні в ньому тренерські задатки ще тоді?
– Так! Ми з ним пограли десь пів року. Ротань уже тоді міг сказати гравцям на полі, хто куди має рухатися, як треба діяти, постійно підказував. Ротань вже дуже класний тренер, але в майбутньому може стати ще кращим. Бажаю йому удачі в наступному раунді Ліги конференцій!
– Наостанок: що б ти сказав уболівальникам київського Динамо, якби в тебе була така можливість?
– Я сумую за Динамо – це однозначно. Мені було дуже приємно грати за цей великий клуб за вашої підтримки. У першу чергу хочу, аби вся ця ситуація якомога швидше завершилася, і ви могли повернутися на трибуни.