Юрій БАКАЛОВ: «Головна причина програного матчу — слабка реалізація моментів»

Новий сезон для «Черкаського Дніпра» розпочався невдало. Команда, яка офіційно до початку нового сезону декларує, що буде боротися за вихід до першої ліги, програє в першому турі аутсайдеру минулої першості, демонструючи при цьому, за словами самого наставника, доволі безхарактерний футбол. У чому криються головні причини такого несподіваного старту команди в новому сезоні? Розмова з паном Бакаловим, як завжди, вийшла досить теплою та відвертою.

— Юрію Михайловичу, ваша команда зазнала сенсаційної поразки в першому турі від «Скали». Які головні причини цього невдалого результату?

— Не буду оригінальним, лише зазначу, що ця гра була до забитого м’яча. Хто забиває — той і виграє. «Скала» єдиний свій момент за всю гру (не лише за перший тайм, а за весь матч) зуміла реалізувати. У нас були свої голеві нагоди, щоби поцілити у ворота суперників, але, на жаль, навіть такий момент, як вільний удар із семи метрів, ми не можемо реалізувати. Як ми тоді можемо виграти? Ось це й є, переконаний, головна причина такого результату — слабка реалізація моментів. Ми мали територіальну перевагу й володіли м’ячем, створювали моменти, але на жаль… Скажу відверто, я від своєї команди сподівався більшого — більшого напору та більшої агресії. У цьому плані ми, звісно, недопрацювали. Команда почувалася занадто самовпевненою.

— Можливо, є момент незіграності складу, адже в літнє міжсезоння до команди прийшло чимало новачків?

— Бачите, фахівці й професіонали мене зрозуміють: у черкаській команді є проблема — кожні півроку змінюється половина складу. Отож кожні півроку потрібно створювати нову, конкурентоспроможну команду. Міняти кожні півроку по 7–9 чоловік, а потім говорити про якусь зіграність, команду складнувато. І тут також є причина: часу на підготовку було недостатньо. Команду за два-три місяці, та й узагалі, за той час, який я працюю в клубі, підготувати досить складно. Тим паче, потрібно ще й говорити про рівень деяких гравців, який відверто невисокий. Звичайно, що це також причина — незіграність, непорозуміння між гравцями. Для футболістів потрібен час. Окрім того, ви, мабуть, самі чудово знаєте, що перші тури — найскладніші. У першій офіційній грі завж­ди присутній якийсь мандраж, нервовість, і тому щось завжди не виходить. Причому, це скрізь таке. Навіть якщо взяти прем’єр-лігу чи першу лігу для прик­ладів. Кіровоградська «Зірка», яка є явним претендентом на підвищення в класі, програла команді Алчевська, яка зібралася буквально за п’ять днів до початку чемпіонату. Потрібно прос­то з розумінням до цього ставитися. На жаль, не завжди виходить так.

— Що ви сказали хлопцям після матчу?

— Звісно, що ніякої істерики не було. Я намагався до хлопців достукатися словами, адже моя філософія не кричати, а саме розмовляти й пояснювати. Нагадав їм трохи минулий сезон, де ми також не виконали наше завдання, відтак просто застеріг їх од того, що надалі продовжувати виступати в тому ж дусі — недооцінка чи переоцінка, то це просто неможливо. Ми відносимося саме до категорії футболістів другої ліги, відтак якщо ми виходитимемо на поле й гратимемо впівноги, то в нас нічого не вийде. Потрібно виходити й рити землю, доводити кожному із хлопців, що вони гідні кращого, ніж друга ліга. Ось ці слова, власне і сказав їм, більше нічого.

— Останнє запитання: як ваше здоров’я, адже з моменту нашої останньої розмови ви були на лікарняному?

— Наразі продовжую курс лікування, є поліпшення, тому вже приступив до праці. Намагаюся приділяти увагу й роботі, й курсу лікування. Зрозуміло, що на це потрібен час. Думаю, що процес лікування триватиме ще місяць-півтора. Стадія покращення йде, і це — найголовніше.

Володимир БОБИР.