Юрій ЯРОШЕНКО: «Гроші потрібно заробляти не в першій, а в прем’єр-лізі»

«Удалося зробити крок через сходинку»

— Юрію Миколайовичу, вітаю з призначенням. Тим паче, що вперше працюватимете на такому рівні.

— Спасибі! Для мене було дуже приємно, коли мене запросили очолювати «Суми». Завжди хочеться за спортивною частиною просуватися далі, тож нині я отримав усе для того, щоби зробити наступний крок.

— До цього ви працювали винятково з юними футболістами. Чи доведеться тепер перелаштовуватись?

— Звичайно, адже на кожному віковому рівні є своя специфіка. Загалом, у футболі все відбувається за формулою: від простого до складнішого. До того ж, працюватиму із зовсім іншим рівнем футболістів, відповідно, будуть значно більші вимоги до них, аби вони продовжували розвиватись. Знаєте, на дитячо-юнацькому та юніорському етапах ми вчимо футболістів, а нині, коли в моєму розпорядженні команда майстрів, потрібно вибудувати їхню взаємодію між собою, а також зробити все, щоби вони додавали в тактико-технічній майстерності. Не приховуватиму, що разом із ними розвиватимусь і я. Наш тренерський штаб відає, що маємо зробити, як би це не було складно.

— Кажуть, вас запрошували й для омолодження складу «містян».

— Найперше, мене запрошувала у футбольний центр «Барса», щоби підготувати колектив до змагань у другій лізі. Виходить, удалося зробити крок через сходинку. У цілому, для мене це буде своєрідним викликом у житті. Моє основне завдання — допомагати футболістам прогресувати. Сподіваюся, що нам удасться потішити місцевих мешканців швидкою, агресивною грою. Працюватимемо над цим, але, зрештою, лише час нас розсудить.

— Отож реформатором вас не назвати?

— Ні, звичайно. Головне — слідкувати за світовими тенденціями, відтак намагатись їх утілювати у своїй роботі. Насамперед, хочеться, щоби в тактичному плані ми діяли професійно. Також підтягуватимемо технічній арсенал кожного з футболістів, щоби вони могли на полі виконувати все те, що задумали. Варто завжди прагнути до високого рівня. Реформи? Ви знаєте, кожна команда не повинна стояти на місці, тож мені хочеться бачити «Суми» успішним ФК, який прогресує не лише як колектив, а й як клуб. Лише таким чином можна згодом розраховувати на світле майбутнє.

— До слова, чи співпали ваші сподівання з реальністю в роботі з професіональною командою?

— У мене ще немає великого досвіду роботи з командою майстрів. Але пригадую, що навіть не було часу для того, щоби уявити, як це. Наразі можу лише порівняти з попередніми місцями роботи, відтак відзначити, що на цьому рівні все значно організованіше. На жаль для дитячого футболу.

— Певне, для команд такого рівня дуже важливо, щоб існувала кадрова стабільність? Натомість стало відомо, що із Сум уже поїхало 15 (!) виконавців.

— Так, од нас справді пішла велика група досвідчених гравців. Однак у нас залишився той «стрижень», який хотів бачити, відтак довкола нього формуватиметься, по суті, нова команда з молодих футболістів, які повинні заявляти про себе на полі.

— Чи не вбачаєте у суттєвій ротації негативні риси?

— Зрозумійте, що це залежатиме від багатьох складових: як ми будемо готувати їх? Як нам удасться сформувати колектив? Що нас очікує попереду? Чи будемо готові? Хоча, запевняю, тренерський штаб зробить усе, щоби підготувати команду на належному рівні. Отож не варто забігати наперед і відшуковувати негатив. Можливо, ми зуміємо його нівелювати чи, принаймні, мінімізувати.

«Не варто ламати все,
що зробили до мене»

— Колишні керманичі сумського ФК завжди продовжували лінію свого попередника. Який виберете шлях ви?

— Не складно збагнути: щоби перебудувати манеру гри, потрібен час. Тільки для цього треба доступно пояснити футболістам, що від них вимагається. До слова, якраз перед нашою розмовою в мене було теоретичне заняття, де ми розбирали всі тонкощі бажаного стилю. Одразу змінити все складно, адже в гравців є свій стереотип гри. Отож, думаю, не варто ламати все, що зробили до мене. Я займатимуся тим, аби підопічні поступово освоювали нове — моє — бачення футболу. Утім, як воно реалізується, питання часу.

— До слова, чи визначились із своїми асистентами?

— Одразу скажу, що мені допомагатиме відомий вам Сергій Страшненко. А так, загалом, тренерський корпус не зазнав жодних змін. Єдине, що я лише перед початком спільної роботи висловив побажання, що мені хочеться бачити. Відтак жодних нарікань не виникало. Працюємо спільно, з хорошим настроєм, навіть попри те, що нас очікує великий обсяг роботи — ви навіть уявити його не зможете. Як кажуть, тільки той, хто йде, подужає дорогу.

— Ви чудово ознайомлені з можливостями всіх гравців, які зараз займаються під вашою орудою. Розкажіть, який відсоток молодих виконавців готовий на рівні першої ліги давати результат уже зараз, а не в перспективі?

— Відповім по-іншому. Якщо когось запрошували на збори, то значить я чудово обізнаний з його рівнем, адже більшість із них разом зі мною долала етапи навчання. Можу навіть перерахувати своїх вихованців, які викликалися до різноманітних національних збірних: Олександр Вишик, Дмитро Мишньов, Сергій Приходько, Іван Янаков. Щоправда, останніх трьох забрали на збори з «Іллічівцем», тому лише Саша приєднався до нас. Хто на сьогодні готовий? Мені би не хотілося говорити про це, тому що, коли молодий виконавець слухає, як про нього позитивно відгукується тренер, складається враження, що він утрачає почуття реальності. Відтак починається процес, коли футболіст значною мірою знижує до себе вимоги.

Можу сказати, що, скоріше за все, в нашому стартовому складі гратимуть принаймні троє гравців 1994 року народження. Маю надію, що, приєднавшись до згаданого «стрижня», вони зуміють довести свою профпридатність.

— Зважаючи на велику кількість людей на перегляді, чи можна стверджувати, що селекційна робота зараз спрямована винятково на перегляд гравців, які є зараз?

— Так-так. Ви правильно підмітили. Ми справді хочемо дати шанс місцевим гравцям. Тим більше, що я працював у сумському ЦФ «Барса», тож виконавці, якими я там опікувався, зараз проходять збори із «Сумами». Розумію, що рівень чемпіонату області та першої ліги — це зовсім різні речі. Відтак із нами підписуватимуть контракти лише ті футболісти, котрі зможуть відповідати потрібним критеріям.

«У нас дуже амбіційні плани»

— Побутувала думка, що омолодження команди пов’язане з урізанням фінансування. Чи відомі вам причини такого рішення?

— Коли приходив до клубу, то особливу увагу звертав на те, що, виступаючи в першій лізі, головне завдання — плекати нові таланти для вищої ліги. Якщо в деяких футболістів у контексті виступів у лізі випливає, що вони грають за гроші, то я із цим не погоджуюся. На моє переконання, тут вони отримують шанс розвиватися не тільки як індивідуальність, а як складова командних побудов і взаємодій, щоби, зреш­тою, стати хорошим футболістом. Отож, гроші потрібно заробляти не в першій, а в прем’єр-лізі.

— Щодо спарингів. Поки (бесіда пройшла 4 липня. — Є.Д.) відбувся лише один контрольний поєдинок — із «Нафтовиком», у якому ваші підопічні поступилися — 0:5. Чи стояли інші завдання на матч, чи за ним можна оцінювати рівень футболістів, які перебувають на перегляді?

— Після кожної гри наставник отримує велику кількість інформації для аналізу, котру потрібно правильно поглинути. Тренер і гравець повинні розуміти, що їх очікує в майбутньому. Що стосується самого двобою: так, хотілося здобути кращий результат. Утім, на даному етапі головне — побудувати ту гру, яку ми хочемо бачити від наших футболістів у майбутньому. На жаль, поки нам удається це лише епізодами. Те ж саме стосується фізичної підготовки. Відтак я лише вкотре переконався, що перед тренерським штабом стоїть великий обсяг роботи, щоби виправити всі негативні моменти. Нічого страшного поки що не відбулось, отож треба використати час до поновлення змагань із максимальною користю.

— Які плани в команди далі?

— Здається, давно вже стало відомо, що підготовка відбуватиметься у Сумах. Чому? Запитання до нашого керівництва. Хоча робити із цього велике горе не варто, позаяк усе, що мною заплановано, можна виконати в домашніх умовах. На щастя, нам дозволяють наші ресурси.

— Коли підписували конт­ракт із «містянами», які завдання ставилися перед вами особисто в плані результату?

— Щиро кажучи, я не люблю оголошувати такі речі. Я прихильник твердження, що підсумкова сходинка — заслужене місце, попри все. Лише від нас самих залежатиме, де ми перебуватимемо на момент завершення першості.

Загалом, повірте, в нас дуже амбіційні плани. У «Сумах» усі хочуть розвиватись і крокувати вперед.

— Чи складно нині сказати, на які місця варто розраховувати вашим прихильникам?

— Нічого оригінального не скажу. Як зараз говорить більшість фахівців: у кожному поєдинку ми бажаємо здобувати лише максимальний результат, що зумовить відповідне місце в турнірній таблиці.

— Яким бачите майбутнє цієї команди?

— Я людина, котра пройшла багато рівнів у тренерській діяльності, тож мені не з чуток відомо, як це, крок за кроком, рухатися до серйозніших випробувань. До слова, я починав дитячим тренером, а далі працював дитячим селекціонером, тренером групи спортивного вдосконалення, старшим тренером спортивної школи, а тепер у мене випала нагода спробувати себе на рівні професіонального футболу. Як мені вдаватиметься розвиватись на чолі «Сум», покажуть лише отримані результати.

Євген ДЕМЯН.