«З Мілевським та Алієвим розкатали б їх 5:0 ще у 1-му таймі»: Морозюк – про погром Динамо Хамрун Спартанс у ЛЧ
1352 
Напередодні, 23 липня, чемпіон Української Прем'єр-ліги київське Динамо розпочав свій шлях в єврокубках. На Мальті команда Олександра Шовковського у рамках першої гри другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів впевнено переграла місцевий Хамрун Спартанс з комфортним рахунком 3:0.
Про перипетії матчу в місті Паола журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький поговорив з колишнім капітаном біло-синіх Миколою Морозюком.
«Те, що не вийшов основі Шапаренко – для мене сюрприз, але…»
– Миколо, ще до гри я прогнозував, що з Мальти Динамо поїде зі щитом і переможе не менш як з різницею у два голи. Очікуваною чи ні для вас стала розгромна вікторія біло-синіх над Хамрунс Спартанс?
– Я теж був впевнений, що Динамо виграє цей матч. Стартові хвилин ще більш-менш господарі трималися, навіть був у них... Чесно, я от ніяк не запам'ятаю назву команди, як їх там?
– Хамрун Спартанс.
– Буду називати їх просто Спартанс 😀
Хамрун Спартанс – Динамо. Фото: Динамо
– Домовилися.
– Був у цієї команди непоганий шанс забити киянам в дебюті гри, але на тому їх запал і згас. Досить швидко, ледь не у наступній атаці, вдалося забити Ванату й одразу стало спокійніше. Спартанс цей заспокоївся 😀
Як для першої офіційної гри в сезоні для Динамо, а після зборів грати завжди, вкочуватись не дуже просто, то зіграли хлопці дуже непогано, загалом. Треба ж ще враховувати погодні умови, а припікало на Мальті десь під 35-37 градусів.
– Вас не здивував стартовий склад Динамо, де на знайшлося місця Миколі Шапаренку та Володимиру Бражку?
– Те, що не вийшов в основі Шапаренко – для мене сюрприз, але… Ми ж не знаємо всіх нюансів. Різні моменти бувають, можливо програв конкуренцію, можливо через те, що в одній з контрольних ігор на зборах червону картку він отримав (мова про товариську гру проти хорватського Осієку (0:1), яка навіть не була дограна до кінця, через штурханину між динамівцями та їх суперниками, – прим. В.Г.)…
Натомість відсутність у старті Бражка для мене несподіванкою не стала, бо в минулому сезоні, у кінцівці, Коля Михайленко на позиції опорника відіграв досить впевнено.
– Як на мене, у грі проти Спартанс, буду теж їх так називати для зручності спілкування🙂, найкращим був Віталій Буяльський. Кого б ви назвали MVP?
– Якщо подивитися на статистику, то, можливо, так воно і є, Віталій – найкращий. Буяльський віддав гольову передачу спершу, згодом забив сам, хоч і не без допомоги рикошету.
Взагалі ж, як на мене, всі динамівці зіграли досить рівно. Ніхто не випадав з гри. Ніхто нижче свого рівня не зіграв.
Дубінчак був активним. Тимчик багато бігав, обсяг роботи виконав колосальний, відпрацював по всьому флангу, але не вистачає йому якогось креативу… От дивився трансляцію і кричав – давай, під себе, прибери ж ти того гравця! А в нього, якось забагато однотипних рішень було. Мене це трошки дратувало, але в цілому – він молодець.
«Не думаю, що Шовковський виставить дубль на матч-відповідь»
– Після перемоги 3:0 на Мальті гра-відповідь у Любліні перетворюється фактично на формальність. Чи не варто на неї Олександру Шовковському випустити, скажімо так, дублюючий склад. Чи шанси у Спартанс ще якісь все ж є?
– Ви ж, напевно, знаєте, що шанси завжди є, навіть, коли їх немає.
– Якщо не помиляюсь, так казав Микола Павлов.
– Та от. Шанси, якщо вони й все ж і є у Спартанс, то вони максимально мінімальні. Це – по-перше. А по-друге, не думаю, що Шовковський виставить дубль на матч-відповідь.
– Чому?
– Гравцям основного складу потрібно увійти в ритм, бо товариські матчі, то одне, а офіційні – геть інше. Треба хлопцям відчути рівень відповідальності. Потрібно набивати руку, скажімо так, й крок за кроком готуватися до наступних раундів кваліфікації, до наступних суперників.
Читайте на «УФ» велике інтерв’ю Миколи Павлова
– А чи не було у вас під час трансляції з Мальти такого собі флешбеку?
– Ви про що?
– Про от цей от оркестр, який награвав якісь «запальні» мелодії особливо настирно в першому таймі. Мені одразу згадався стадіончик у Донецьку, де грав тамтешній Металург, кольори, якого ви свого часу захищали. Ганяв я з корєшами на виїзд фанатіти, пам’ятаю, теж були в Юзівці колоритні трубадури.
– 🙂 🙂 🙂 Так-так. Ще таке було на стадіоні Оболоні, коли я за цей київський клуб грав. Там теж були барабани, оркестр якийсь. Флешбеку не спіймав, але мені сподобалося, додавало атмосфери, фарб.
Олег Блохін. Фото: Динамо
«Подзвоніть Блохіну, він би, певно, почав сміятися, якби таке спитали»
– Ще трохи ностальгії. Динамо зразка тих часів, коли там грали ви та кєнти Мілевський і Алієв, з яким би рахунком виграли у команди рівня Хамрун Спартанс?
– Зараз модно, деякі ексгравці розказують, що от би ми, от би ми… Пам’ятаєте матчі Динамо проти Дрогеди у кваліфікації Ліги чемпіонів?
– Звісно. Ще й на днях нагадав про них мені в інтерв’ю Тарас Михалик.
– Ми в тому протистоянні ледве-ледве ноги винесли (перемога у матчі в Ірландії 2:1 й валідольна нічия у Києві 2:2, – прим. В.Г.). Немало критики тоді вислухали на свою адресу…
З такими командами, як Дрогеда, як Спартанс, дуже важко грати на їх полі. Це не Манчестер Юнайтед, припустімо, на матч з яким не потрібно знаходити додаткової мотивації. А от з такими командами-карликами, ноунеймами…
Я особисто вперше днями про цей Спартанс дізнався, хоч я ж у футболі завжди, цікавлюсь, дивлюсь, слідкую, уважно.
Розумієте, таким командам немає чого втрачати у поєдинках з клубами рівня Динамо. Для динамівців це був просто матч, звичайний, черговий, а для них – ледь не гра всього життя.
Звісно, я б міг сказати, що ми з Мілевським та Алієвим ще в першому таймі розкатали б їх 5:0. Можливо так, можливо і ні. Не зовсім коректно, а може й не коректно взагалі порівнювати те Динамо і теперішнє. Подзвоніть Блохіну, він би, певно, почав сміятися, якби таке спитали 🙂
– Попереду в Динамо, хоч ще формально не пройшли Спартанс, наврочити не хочу, у третьому кваліфікаційному раунді ЛЧ буде кіпрський Пафос чи ізраїльський Маккабі з Тель-Авіву, які у першому матчі розійшлися мировою 1:1.
Обидва клуби, мені так видається, теж не є непрохідними. Ви що скажете?
– Обидва суперники, що кіпріоти, що ізраїльтяни, по зубах Динамо. Трохи сильніше виглядає Маккабі, як на мене, але і з Пафосом, якщо вийде він, киянам теж легко не буде.
Однак, я вірю, що кияни все одно пройдуть до наступного, вирішального раунду кваліфікації Ліги чемпіонів, а там – побачимо, з ким випаде грати.
Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри