«З Супрягою було багато розмов, і тепер можу сказати однозначно…»: Бартулович дав велике інтерв’ю про Зорю

Зірковий у минулому футболіст для УПЛ Младен Бартулович через два роки після початку своєї тренерської діяльності дочекався першого серйозного шансу, отримавши можливість провести у ролі в.о. головного тренера майже повноцінний сезон із Зорею.

Вийшло у молодого спеціаліста з перемінним успіхом, адже неодноразово емоційні перемоги команди могли чергуватися з безвиграшними серіями. Проте відчутний індивідуальний прогрес ряду футболістів та підсумкова сьома позиція у таблиці одразу слідом за головними претендентами на єврокубкові місця дали надію, що перехідний сезон може стати сходинкою для боротьби за щось більше вже у найближчому майбутньому.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Младен Бартулович оцінив результат Зорі у минулій кампанії, розповів про політику клубу, а також поділився планами на майбутнє.

З інтерв’ю ви дізнаєтеся, зокрема, про таке:

• Що потрібно Зорі, аби у наступному сезоні боротися за зону єврокубків?
• Якими були найкращі та найгірші матчі команди в УПЛ?
• Що насправді мотивувало Зорю не пустити Карпати у Лігу конференцій?
• Які думки в Бартуловича стосовно великої кількості орендованих гравців з Динамо?
• Чому в нього не заграв Супряга?
• З яких причин Зорю покинув чемпіон світу?
• Кого можна вважати найкращим гравцем команди за підсумками кампанії?
• Хто готовий стати наступним великим продажем Зорі?
• Як в Бартуловича складаються відносини з президентом Гєллєром?
• Чи залишиться він головним тренером команди?

«Амбіції Зорі – це потрапляння у єврокубки»

– Младене, на початку розмови хотілося б почути від вас загальні підсумки сезону для Зорі.

– Я розумію очікування вболівальників Зорі та й, у принципі, усіх нас. Ми хотіли до кінця боротися за єврокубкові місця. Мали хороші можливості для цього, але десь програли матчі, які не можна було. Через це втратили можливість. Хоча були десь поряд. Команда показала, що не гірша тих, хто вище за нас.

Вважаю, що можна бути незадоволеними цим місцем, бо в нас амбіції завжди боротися за найвищі позиції.

– Все ж таки, враховуючи склад, фінансові та організаційні можливості, наскільки об’єктивним для Зорі в цьому сезоні є сьоме місце?

– Важко сказати. Самі бачите, яка зараз конкуренція в УПЛ. Не секрет, що є клуби з більшими, аніж у нас, бюджетами, які фінішували нижче. Чемпіонат рівний, і прохідних ігор немає. Можна було опинитися як вище, так і нижче у таблиці.

– Перед Зорею в цьому сезоні стояло якесь конкретне завдання?

– Я думаю, що усі знають амбіції нашого клубу та президента – це найвищі місця та потрапляння у єврокубки. Зоря завжди цього прагне. Відповідно й ставляться такі завдання. Думаю, не лише ми, а й ще пів чемпіонату мають таку мету.

Младен Бартулович. Фото: Зоря

– Якою на сьогодні є філософія Зорі?

– Я думаю, що усі команди, які вкладають гроші, ставлять завдання бути у єврокубках. До цього, звичайно, додається розвиток та продаж гравців. Зараз такий чемпіонат, що є великі можливості проявити себе для молодих українських футболістів. Іноземці все одно не усі хочуть їхати до нас. Зоря – це одна з наймолодших команд у чемпіонаті. Тому можна сказати, що ще є вектор омолодження.

– Що, на ваш погляд, потрібно додати, аби Зоря більш реально претендувала на топ-4?

– Точкове підсилення. В нас є кістяк, але треба додати конкуренцію для хлопців на деяких позиціях. Це буде плюс для команди. Коли є конкуренція, то є й прогрес. Потрібно змушувати одне одного працювати краще. Це дуже важливо.

«Зоря хоче грати в атакувальний футбол»

– Як би ви могли пояснити, у що грає Зоря Бартуловича?

– Можна сказати, що ми хочемо грати в атакувальний футбол. Можливо, це не завжди виходить. Також траплялися ігри, де команда занадто розкривалася. Не сідаємо у низький блок до своєї штрафної площі. Це не наш стиль. Бажаємо грати позиційно, зі швидкими переходами, виходом від воротаря.... Усе, що роблять команди у сучасному футболі, ми хочемо бачити. Щось в нас протягом сезону покращувалося. Для усього потрібен час.

– На яку європейську команду ви хочете, щоб була схожа ваша Зоря?

– Я не дивлюся на якусь одну конкретну команду. Я дивлюся багато футболу. Є хороші ідеї у різних тренерів. Можна й у нашому чемпіонаті немало корисних речей побачити. Пробую ці моменти перекладати на свою команду, щоб побачити, чи можуть мої футболісти таке робити. Усе одно все залежить від того, який у тебе є гравець, та що він спроможний виконати.

– Ідеї якого світового тренера вам близькі?

– Я ж кажу, немає конкретно одного. Усі дивляться на хороші команди, такі як ПСЖ та Інтер, які грали у фіналі Ліги чемпіонів, Барселону. Зрозуміло, що для того, аби так високо підіймати лінію оборони, як це робить Барселона, необхідно мати відповідних футболістів. Ми також не можемо вимагати такої комбінаційної гри, але прагнути до чогось треба.

– Як вважаєте, що за цей сезон ви змогли дати Зорі?

– Я думаю, що вийшло десь збалансувати склад між українцями та іноземцями, а також створити кістяк.

В першій частині сезону в нас було дуже багато іноземців – понад десять. Взимку ми зробили хорошу, можна сказати, чистку. Мали багато футболістів, які нам не були потрібні. Посилювалися вже точково. Йде побудова команди, й це не швидкий процес.

– А що у вас, можливо, не вийшло або ви не встигли?

– Ну, не вийшло, можливо, досягти стабільності, яка була необхідна. Нас хитало в плані результатів.

В другій частині сезону в нас був хороший початок, потім пауза на збірні, й знову трохи почалися проблеми з результатами. Маю на увазі ігри з Колосом (0:3), Вересом (1:2), Кривбасом (0:3). Там в нас були й червоні картки. Це нас вибило з колії.

«Найкращі матчі були з Динамо та Карпатами, найгірший – з Кривбасом»

– Який матч був найкращим для Зорі у минулому сезоні?

– Було декілька хороших ігор. В другій частині сезону матч з Динамо (2:2) був дуже хорошим. Остання гра з Карпатами (3:1). У такій атмосфері показали хорошу гру та результат.

Динамо проти Зорі. Фото: Динамо

– А який найгіршим?

– Скоріше за все, вищезгаданий з Кривбасом. Також сюди можна додати матчі з Колосом та Вересом, про які також я вже говорив.

– Після вашої несподіваної перемоги над Карпатами почали говорити про стимуляцію Зорі третіми сторонами.

– В нас ніхто не вірив. В процесі підготовки я про це говорив хлопцям. В очах усіх Карпати нас обіграли ще до гри. Усі говорили, що Зорі нічого непотрібно й у команди немає мотивації. А я налаштовував хлопців, що буде класна атмосфера, чого вже давно не було, що треба показати характер та те, що не можна нас так просто списувати з рахунків. У нас також є престиж. Хотілося завершити сезон на позитивній ноті. Вважаю, це дуже добре вдалося.

– Вам було принципово обіграти Владислава Лупашка, враховуючи, що два роки тому президент Інгульця Олександр Поворознюк обрав саме його, а не вас, головним тренером своєї команди?

– З Лупашком у нас усе нормально та спокійно. Ще раз скажу, що я розумів, якими будуть гра та атмосфера, й відповідним чином налаштовував хлопців. Казав, що зараз в нас мало таких матчів з вболівальниками, й вони повинні вийти та відчути це, отримати задоволення.

Деякі хлопці навіть ніколи у своїй кар’єрі ще не грали за такої кількості глядачів. Був коронавірус, коли не пускали людей, потім прийшли воєнні часи й також ігри проводяться майже без вболівальників на стадіонах.

«З Супрягою було багато розмов»

– Цей сезон Зоря завершувала з шістьма орендованими в Динамо гравцями. Як ви ставитеся до такої політики клубу?

– В принципі, ми звикли до такої ситуації за цей та минулий рік, що до нас приходять гравці з Динамо. Я вважаю, що це молоді кваліфіковані гравці, яких можна розвивати. Вони добре навчені й мені, наприклад, цікаво з ними працювати.

– Яка доля цієї шістки в контексті нового сезону?

– Зараз важко про це говорити, адже поки вирішуються усі ці питання. Можу сказати, що однозначно Влада Супряги в нас не буде у наступному сезоні.

– З яких причин все ж у вас не заграв Супряга?

– Зимові збори Влад дійсно провів добре. Однак потім в останньому чи передостанньому спарингу отримав сильний забій. Коли повернулися додому за тиждень до першого матчу з Олександрією (1:2), то були у роздумах: ставити його чи Пилипа Будківського. Зупинилися на Пилипові, бо дивилися на роботу. В Супряги не було такого руху, як у Туреччині. Пилип, я вважаю, добре зіграв проти Олександрії.

Після того матчу виявилося, що травма Влада серйозна. Через це він не міг працювати на повну й довелося зробити паузу. Потім вже в нього якась хвороба була. Поки повернувся й набрав форму, пройшло пів чемпіонату.

– У своєму нещодавньому інтерв’ю Супряга натякнув, що не виходив на поле через неігрові причини.

– В нього був дуже серйозний конкурент Будківський, який протягом усього сезону показував стабільну форму й забив достатню кількість голів, бувши лідером команди.

Коли була можливість ставити Влада, наприклад, Пилип пропускав через травму чи картки, Супряга або хворів, або мав ушкодження. Траплялося декілька можливостей, коли ми хотіли ставити Влада у стартовий склад, але він не був готовим до гри.

– Ви спілкувалися з Супрягою з приводу усіх цих моментів?

– Багато розмов з ним було. Дуже часто і я з ним розмовляв, і помічники. Постійно ведуться розмови з гравцями.

– Нападник Ігор Горбач свій другий сезон на професійному рівні провів гірше, аніж попередній. З чим це пов’язано?

– Це молодий гравець, тому завжди буде нестабільність. Стосується не лише Горбача, а й усіх інших.

Так, у позаминулому сезоні він дав хороший старт й забивав хороші голи у Лізі конференцій. У минулій кампанії він також зіграв багато матчів. Були як успішні поєдинки, так і невдалі. Це нормально. Все одно триває процес розвитку. Я сподіваюся, що у наступному сезоні він зможе забивати більше, адже ми на нього розраховуємо.

Владислав Супряга. Фото: Зоря

«Коли брали Вакулу з Корабліним, то одразу пояснювали, до якої команди вони потрапили»

– З людей, які на контракті, угоди спливають в універсала Ігоря Кирюханцева, голкіпера Дмитра Мацапури, нападника Владислава Бугая, який в оренді у Металісті 1925 та вінгера Дениса Антюха. Чи вже відомо хто остаточно покине Зорю?

– Ну, щодо деяких з них розмовляємо. Обговорюється питання, хто залишається, а хто йде. Конкретно нічого не можу сказати.

– Кирюханцев – один з досвідчених гравців команди, але при вас майже взагалі перестав грати. З чим це пов’язане?

– Ви правильно сказали, що це один з досвідчених гравців. Ми розраховували, що він буде лідером команди. Іноді це проявлялося. Йому завадили дрібні травми, через які він випадав з тренувального процесу.

В нас є молоді гравці. Той таки Слесар, Володимир Білоцерковець, які працюють на тренуваннях. Я використовував більше їх.

– Мацапурі після важкої травми вже не знайшлося місця в команді на фоні прогресу Олександра Сапутіна та Микити Турбаєвського?

– У нас взагалі три дуже талановитих та сильних воротарі. В них хороша конкуренція. Зрозуміло, що Мацапурі після травми було важко. Це довгий процес відновлення. Було складно з такими конкурентами, як Сапутін та Турбаєвський.

– Також є пара молодих хавбеків Іван Головкін та Ілля Гулько. Ми їх ще побачимо у футболці Зорі за вашого керівництва?

– Головкін, скоріше за все, поїде з нами на збори. Останні пів року він провів в оренді у Колосі-2, де в нього були непогані ігри. Він ще має тривалий контракт із Зорею та отримає свій шанс.

– У ЗМІ була інформація, що восени в оренді у Минаї хлопці «залетіли».

– Я не знаю конкретно, що там сталося у Минаї. Однак те, що вони поїхали в оренду та мало грали – це не дуже добре.

– Зоря нещодавно оголосила про продовження контракту з півзахисником Кирилом Дришлюком. Яка логіка цієї пролонгації, адже не можна сказати, що за 2,5 роки в клубі він вирізнявся якоюсь видатною статистикою.

– Я вважаю, що Кирило – важливий гравець для нашої команди. В нас багато іноземців, і нам все одно потрібно знаходити українців. Він уже давно із Зорею. 

Я дуже задоволений, як він працює на тренуваннях та ставиться до процесу, навіть тоді, коли може не грати зі старту. Він продовжує доводити й в останні два місяці став стабільно основним.

– А ось в колеги Дришлюка за амплуа та партнера за тріумфальною збірною України U-20 2019 року Олексія Хахльова ситуація склалася протилежним чином. Взимку він навіть не поїхав з командою на збори, й після завершення сезону покинув клуб.

– В нього були можливості в першій частині. Взимку вирішили, що він програє конкуренцію й не поїде на збори. В нього дуже серйозні конкуренти. Це було моє рішення, бо я вже не бачив його у стартовому складі.

– Влітку до вас пакетом з Минаю перейшли вінгер Владислав Вакула та хавбек Тимур Кораблін. У лавах команди Желько Любеновича вони мали непоганий вигляд, однак в Зорі показали дуже мало. Чому так? З тим-таки Вакулою тягнеться скандальний шлейф. Чи не було позафутбольних проблем?

– Коли їх брали, то їм одразу пояснювали, що вони потрапили до команди, де в них є серйозні конкуренти, й на кожному тренуванні треба показувати, що вони сильніші. Десь вони отримували можливості грати, десь – ні. Можна сказати, більше були гравцями ротації.

Наприклад, в Корабліна конкурентами були Мічін, Яцик, той-таки Горбач десь грав на цій позиції. Тому не завжди Тимур отримував ігрову практику.

«Зоря шукає молодих іноземців»

– Чи є вже домовленість в Зорі про перехід з кимось з новачків?

– Ведемо багато перемовин та шукаємо гравців для посилення команди. Конкретно по прізвищах поки не можемо казати.

– А на які позиції ви шукаєте посилення?

– Потрібно посилення в усіх лініях. Критичною є позиція правого захисника, де в нас є лише один гравець. Потрібні гравці й в лінію атаки, у півзахист. У другій частині в нас ще виявилася проблема на позиції центрального захисника. Внаслідок травми Габріеля Ескіньї ми залишилися лише з двома центрбеками. Потрібно також посилювати цю позицію.

– Які критерії пошуку новачків в Зорі на сьогодні?

– Ми шукаємо молодих іноземців. Не шукаємо вікових іноземців:) Я вважаю, що легіонери мають грати у стартовому складі, а не бути на заміні. В нас навесні було сім іноземців, й плюс-мінус шість людей завжди грали в основі.

Младен Бартулович. Фото: Зоря

– До якого віку ви розглядаєте іноземців?

– Ну, десь до 23 років дивимося. Яскравий приклад – Попара. Йому 22 роки, й він є гравцем молодіжної збірної [Боснії і Герцеговини].

«Найкращий наш трансфер в цьому сезоні – Попара»

– Який найкращий трансфер Зорі в цьому сезоні?

– Думаю, що Попара. Він добре себе проявив за ці пів року, ставши стабільним гравцем основного складу.

– Хто зробив найбільший прогрес?

– Я вважаю, що багато гравців спрогресували. Сапутін зробив великий прогрес, Слесар, Мічін у 26 років видав найкращий сезон у кар’єрі (9+3 у 31 матчі, – прим «УФ»), той-таки Яцик все одно зробив прогрес.

– Хто був найкращим гравцем Зорі в цьому сезоні?

– Важко назвати одного. Добре себе проявили і Джордан, і Сапутін, і Мічін, і Будківський. Це наші лідери.

– Зоря має реноме клубу, який добре працює на експорт. Хто, на ваш погляд, міг би стати наступним великим продажем?

– Як я вже казав, у нас є молоді талановиті воротарі. Можливо, хтось із них. Ще є декілька гравців, які могли б піти далі: Джордан, Попара, Мічін. Сподіваємося, що молоді хлопці Слесар та Горбач, які тільки починають, у майбутньому зроблять ще більший прогрес й на них буде попит.

– Які плани Зорі на літню підготовку?

– Збираємося 20 червня у Києві. Через два дні відправимося до Словенії, де з 24 червня розпочнемо підготовку. Там ми проведемо місяць, де матимемо два етапи підготовки. Плануємо провести сім матчів. За тиждень до початку сезону повернемося додому й будемо готуватися безпосередньо до першої гри. Базовою датою старту чемпіонату є 2 серпня.

– Якісь спаринги вже затверджені?

– Вже є якісь домовленості. Скоро Зоря про це повідомить, коли буде остаточне підтвердження.

«Моє майбутнє в Зорі? План роботи складений. Працюємо»

– Протягом майже усього сезону в Зорю сватали тих чи інших тренерів. Як ви на це реагували?

– Спокійно. Я усе життя у футболі й завжди багато чого пишуть. Якщо на усе це звертати увагу, то... Концентрувався на своїй роботі та думав, як покращити команду.

– Ви з керівництвом Зорі колись розмовляли з цього приводу?

– Ми спокійно працювали та не звертали увагу.

– Як складаються ваші відносини з президентом Зорі Євгеном Гєллєром?

– Ну, нормально. Триває постійне спілкування. Президенту завжди цікаво, яка ситуація в команді та як триває підготовка до ігор.

Якщо ви помітили, то він набагато частіше почав приходити на футбол. Особливо в другій частині сезону був на багатьох іграх. Це радує команду.

– Чи не турбує вас, що ви вже дев’ять місяців перебуваєте у статусі в.о.?

– Та ні. Є робота й потрібно її виконувати. Статус, я думаю, не настільки важливий.

– Примітно, що увесь сезон ЗМІ й вас пов’язували з різними клубами. Хтось виходив з пропозиціями?

– Були розмови, але ніякої конкретики. Я сконцентрований на роботі в Зорі.

– А що ви можете сказати про своє майбутнє в Зорі?

– План роботи складений, триває процес пошуку та обговорення гравців. Працюємо.

«Я залишився в клубі після звільнень трьох головних тренерів, бо...»

– Ви прийшли в Зорю у 2023 році у ролі асистента Ненада Лалатовича. З того часу в клубі тричі змінювався головний тренер, але ви завжди залишалися в клубі. Чому? Адже прийнято, що з тренером йде увесь його штаб. Та і, як не крути, частина вашої відповідальності у невдачах також була.

– В Лалатовича був свій штаб, а мене взяли, щоб я допоміг їм швидше адаптуватися. Однак на збори в Польщі Лалатович приїхав лише з одним помічником. Тренер воротарів відмовився їхати, другий помічник також не приїхав. Таким чином, виникла складність.

На початку чемпіонату дещо не склалося з результатами й президент прийняв рішення змінити тренера. Мене залишили далі працювати в клубі. Я працював далі з Валерієм Кривенцовим та Юрієм Ковалем.

– Тобто вас Гєллєр окремо запрошував у Зорю, й ви прийшли не з Лалатовичем?

– Можна сказати, що я прийшов окремо.

Євген Геллер. Фото: Зоря

– Взимку до вашого тренерського штабу додалися досвідчені помічник Володимир Микитин та тренер-селекціонер Юрій Дудник. З якою метою?

– Штаб потребував посилення, і я вважаю, що з приходом Микитина він став сильнішим та почав працювати набагато краще. Дудник більше відповідає за селекцію. Нас стало більше, додалися нові ідеї. Плюс вони старші й зі свого боку допомагають порадами.

– Чи погоджували ви цих людей? Бо ширяться розмови, мовляв, в особі Микитина Зоря знайшла для себе нового досвідченого головного тренера.

– Ну, є рішення. Звичайно, дав добро. Потрібно працювати на спільне клубу. В нас усіх контракти, й ми працюємо на результат. Це нормальний процес. В нас хороші відносини й порозуміння.

– Як відомо, зараз ви проходите навчання.

– Так, я завершив чергову сесію на диплом UEFA Pro. Ми розпочали навчання у січні 2025 року й будемо навчатися до вересня 2026-го.

В нас серйозна група: Лупашко, Олексій Бєлік, Олег Шандрук, Віталій Первак, Олександр Максимов, Геннадій Щекотилін, Віталій Романюк, Євген Калиниченко, Ія Андрущак, Валерій Іващенко, Євгеній Лозінський, Сергій Карпенко.

– Які ваші тренерські амбіції?

– Зростати як тренер та досягати цілей, які ставитиме керівництво.