Adeos mundo

Насправді, дуже прикро констатувати той факт, що чемпіонат світу закінчився. Планетарна першість, яка запам’ятається низкою рекордів, сенсаційних результатів і, в першу чергу, чемпіонством Німеччини. Чесно кажучи, після півфіналу не було навіть сумнівів у тому, кому саме дістанеться легендарний Кубок світу. На нинішній першості «бундестім» постав справді командою-зіркою, а не командою зірок. Тяжко було виокремити лідера в колективі Йоахіма Льова, адже результату німці сягали передовсім за рахунок командних дій, а не лише індивідуальних, як ті ж аргентинці чи бразильці. Німці безболісно могли би пережити відсутність одного чи навіть кількох основних виконавців, знайшовши їм рівноцінну заміну. Скажімо, для бразильців утрата Неймара стала просто фатальною, та, як на мене, 1–10 в останніх двох матчах могло б і не бути, якби лідер «селесао» залишився в грі. Попри все, перемога дісталася справді найсильнішій команді. Німеччина впродовж усього турніру крокувала до фіналу впевнено, практично не залишаючи жодних шансів суперникам. І тільки в поє­динку з Алжиром уже чотириразові чемпіони світу дозволили собі дати слабину, з великими потугами обігравши африканців у додатковий час. Чвертьфінал і півфінал «бундестім» подолав на одному диханні, а у фіналі, продемонструвавши чудову витримку та феноменальні командні дії, зміг таки дотиснути вкрай прагматичну збірну Аргентини. Маріо Гетце після 14-річної перерви повернув титул найсильнішої збірної команди планети до Німеччини. «Альбіселесте» ж залишається тішитися «сріблом» і сподіватися, що наступний чемпіонат світу стане для них успішнішим.

У поєдинку за третє місце «пентакампеонам» не вдалося гучно грюкнути дверима й закінчити домашню першість на мажорній ноті. Після 1–7 від Німеччини бразильські вболівальники чекали на втішну реабілітацію, проте замість упевненої гри та купи забитих м’ячів у ворота голландців, отримали ще одного принизливого ляпаса. Новоспечений наставник «Манчестер Юнайтед» красиво попрощався зі збірною, додавши до своїх численних титулів ще й «бронзу» світової першості. Дуже складно переоцінити роботу ван Галя з національною командою, адже перед початком турніру ніхто всерйоз не розраховував побачити «помаранчевих» серед призерів. Нідерландці на нинішньому чемпіонаті світу жодного разу не поступилися в основний час, неодноразово досягаючи успіху завдяки проявленому характеру та сталевим нервам. Нас­тавнику «ораньєн» удалося відій­ти від уже звичного «тотального футболу», перебудувавши гру своєї команди під схему 3-4-3, де головною ударною силою виступили Роббен і ван Персі. Загалом, як би не банально це звучало, але склад «помаранчевих» поєднував у собі славнозвісний сплав молодості та досвіду. До зрілих Снейдера, Роббена, ван Персі та Куйта, додалася перспективна молодь на кшталт Вейналдума, Інді, Блінда, Сілессена. Зухвалості цим хлопцям не бракувало, відтак бронзові нагороди стали цілком заслуженим результатом. Якщо злагоджений захист Аргентини голландцям пройти не вдалося, то на деморалізованих бразильцях вони відірвалися сповна, ще до 20-ї хвилини забезпечивши собі комфортну перевагу в два м’ячі. На доданих хвилинах масну крапку поставив Вейналдум.

Тепер цікаво буде поспосте­рігати за майбутнім «селесао», адже для бразильців домашній мундіаль став не просто провальним, а принизливим. Тренерська доля Сколарі вже вирішена — він у відставці. Тепер залишилося дізнатися, хто ж із чинного складу бразильців залишиться в команді. Є підозра, що таких буде небагато. Але то — вже зовсім інша історія.

Роман КИРІЄНКО.