Анатолій ВОЛОБУЄВ: «Про який результат мова, якщо команда не тренується між матчами?»
318 
— Анатолію Івановичу, старт нового сезону у «Сталі» вийшов посереднім (розмова відбулася перед матчем із «Сталлю» Д): дві перемоги («Зірка» — 3:1, «Буковина» — 1:0) і дві поразки з великим рахунком («Динамо-2» — 4:1, «Тернопіль» — 3:0). Ризикну припустити, що причиною такої нестабільності послугувало ваше скрутне становище через події на сході країни?
— Тут і гадати нічого, що ситуація на сході безпосередньо вплинула на нашу гру. Як можемо говорити про результат, коли команда не проводить підготовки до поєдинків, не тренується? 15 серпня зіграли в Тернополі, а 22-го команда лише зібралася за два дні до поєдинку з дніпродзержинською «Сталлю». Отож у тих двох провальних матчах провини гравців і тренерського штабу я не бачу. Звичайно, мені хотілося, щоби виступили краще. Але маємо дякувати Богу, що й стільки очок удалося набрати.
— А де ж дислокується ваша команда?
— Після матчу всі роз’їжджа-
ються по домівках. Місцем збору для нас слугує Карлівка. Не можу сказати, що ми там базуємося, адже тренувань там не проводимо, фінанси не дозволяють…
— Зрозуміло, що говорити зараз про базування в рідному Алчевську немає сенсу?
— Наразі про це не може бути й мови.
— Кілька тижнів тому в ін-
терв’ю нашому виданню ви сказали, що звернулися в ПФЛ із проханням, аби всі матчі першого кола провести на виїзді, в другому, за умови стабілізації ситуації на сході, — вже вдома. Але наскільки зрозумів, не всі клуби пішли на це.
— Так, звернення було. Деякі команди пішли нам назустріч. Користуючись нагодою, хотів би подякувати «Буковині» за розуміння. А ось дніпродзержинська «Сталь» на це не пішла. Трагедії із цього не робимо. Скажу так, із футбольними людьми завжди легше домовитися. Як буде далі, покаже час. Але гадаю, багато команд нашу ідею підтримає, адже всі бачать, у якій ситуації опинився клуб.
— Як узагалі підтримуєте здоровий мікроклімат у колективі? Адже попри дві розгромні поразки, до прикладу, та ж перемога над одним із фаворитів — «Зіркою» — варта особливої уваги…
— Це — професіоналізм, який закладався роками. Отож у цій складній ситуації можу лише подякувати як команді, так і тренерському штабу. Адже доводилося чути думки на кшталт: та навіщо вам у цій ситуації взагалі грати… Ми ж на такі заяви не зважаємо та мужньо тримаємося. Сподіваюся, цей жах невдовзі закінчиться…
— А що у цій ситуації говорить керівництво клубу? Які прогнози, сподівання, обіцянки?
— Ну які в нас можуть бути зараз перспективи? Якщо за два останні роки ми двічі могли грати в прем’єр-лізі, але так і не вийшли туди, то про що можна говорити зараз…
Олександр ТРАВЯНКА.