Андрій ПОЛУНІН: «Відчуття — переважно хороші»

«Рух» — «Металіст». Жаль, що гру не транслювали… Із того, що розповіли очевидці, можу підсумувати: наші явно сильніші за добором виконавців, контролювали м’яч, однак робили це переважно на своїй половині поля, не маючи наміру форсувати події. Можливо, то правильно, з огляду на гостьовий статус матчу. Сподіваюсь, удома Ігор Рахаєв змінить тактику.

«Зоря» — «Фейєноорд». Луганці мали гідний вигляд. Не знітилися, видимо, не комплексували. Для мене очевидно, що гарантією загалом непоганого результату стало те, що хлопці в білому зуміли впродовж усіх 90 хвилин дотримуватися плану на гру, розробленого їхнім наставником. Плану, котрий передбачав жорсткий пресинг, позбавлення голландців вільних зон, недопущення застосування ними моделі «широкої» гри з активними флангами. У цілому наші впоралися. А те, що до забитого м’яча луганці доволі відчутно поступалися опонентові (насамперед, у конт­ролі м’яча) … Треба розуміти, що «Фейєноорд» — то супербренд, натомість «Зоря» лише починає утверджуватися в Європі. Ймовірно, «біло-чорні» відчували вплив імені, тому впродовж стартових 15-ти хвилин вони ніби стушувалися, проте відносно швидко прийшли до тями, у чому їм, звісно, допоміг забитий м’яч… Щодо особистостей: найкращими в нас були лівий оборонець Михайло Писко (правда, тут мова винятково про перший тайм) і воротар Микита Шевченко (гадаю, я не є надто оригінальний). Обидва мають чудові перспективи, однак за обох тривожно: вони ж не належать «Зорі», їхні контракти викуп­лені «Шахтарем», який будь-якої миті може повернути їх. А в Донець­ку вони, майже напевно, сядуть у запас. Я ж переконаний: краще бути основним у Луганську, мати практику (що особливо важливо в такому віці), ніж сидіти у чиїсь там золотій клітці. Поки вони прогресують, нехай так і надалі буде.

«Дніпро» — «Хайдук». Відчуття маю хороші, навіть дуже. Особливо від першого тайму. Є бажання в наших хлопців, створюють моменти. Так, великі проблеми з реалізацією,­ але це, напевне, справа часу. Тим більше, враховуйте, дніпряни грали без Коноплянки та Матеуса. Отож навіть без таких важливих і ключових виконавців вони створили стільки моментів. Ще дуже порадувало те бажання, з яким грали хлопці в білому. Є надія на загальний позитивний результат… Так, дії оборонної лінії, особливо Дугласа, шокували мене. Раніше, спостерігаючи за грою цього темношкірого футболіста, ловив себе на думці, що він мені імпонує. А у четвер… Знає­те, таке іноді трапляється: в нападника, буває, не йде гол, він щоразу промахується, а в захисника настають чорні дні, коли той недозволено помиляється. Таким був четвер для Дугласа. Адже він помилявся не лише позиційно, а й технічно. Мені навіть здається, тепер Мирон Маркевич підніме питання перед керівництвом про те, що потрібно цю лінію посилювати… Згоден, що дніпряни виграли майже всі силові єдиноборства. Пояснюється це трьома факторами. По-перше, балканські команди завжди були слабкі в даному компоненті; по-друге, наші, навпаки, зіграли сильніше; по-третє, вважаю, позначився великий настрій дніпрян. Адже вони довго йшли до Ліги чемпіонів, несподівано швидко вилетіли з турніру, якщо ж нині ще й пролетять повз Лігу Європи, то це буде дуже сумно… Чому «Хайдук» не закрився, чого очікували? Справа у стилі гри: балканські команди ніколи не вміли діяти від оборони, це зовсім не їхній стиль. Ось і сучасний «Хайдук», який показав себе гарною європейською командою, грає відповідно до традицій рідної школи. Мені сподобалися хорвати — технічна, досить класна команда, ще й дуже молода. Сподіваюся, Артем Мілевський приживеться там. Поки ж, звичайно, він не зовсім готовий. Хоча, якби пощастило, міг і забити… Загалом, хорватський бар’єр, гадаю, ми повинні проходити. Без питань.

Володимир БАНЯС.