Андрій ПОЛУНІН: «За умовами наше місце — в п’ятірці»

— Андрію Вікторовичу, якого висновку дійшло керівництво щодо виступів команди?

— Сезон — невдалий. За умовами наше місце — в п’ятірці. Те ж стосується рівня підбору виконавців. Відтак вердикт однозначний — виступили незадовільно.

— Якими причинами пояснюється такий результат — 12-е місце?

— Однієї причини немає. Це сукупність факторів: безталання, тренерські помилки (без цього ніяк), наслідки молодості гравців, великий відсоток нереалізації створених моментів, надмірна кількість помилок досвідчених футболістів у захисті, котрі призводили до пропущених м’ячів.

— Одтепер курс на омолодження припиниться?

— Ні, так буде й надалі. У принципі, ми переконалися, що молоді хлопці можуть забезпечувати результат. До прикладу, Войцеховський і Сондей за першість забили по шість м’ячів, Геннадій Пасіч — три, Арвеладзе за три місяці — чотири. Зрозуміло, що їм іще потрібно фахово зростати та переймати досвід. Однак до них менше претензій, аніж до досвідчених гравців. Ми бачили, як молодь старалася й прогресувала. Тим паче, дехто з них лише почав адаптовуватися до чемпіонату після першості серед дублерів. Маю надію, вони не зупиняться на досягнутому. Водночас, залишилося негативне враження, що ветерани, на яких ми покладали серйозні сподівання, частіше припускалися невимушених помилок.

— Чи є передумови, що цей колектив удасться зберегти?

— Так. У нас на контракті зосталося 14 футболістів. Іще двоє-троє також можуть залишитися у складі. Це переважно основні гравці. Зрозуміло, не обійшлося без утрат, але ті виконавці мали цьогоріч меншу ігрову практику.

— Уже відомо, кого точно не буде в команді?

— Пішли Олег Білий, Роман Світличний і Дмитро Антонюк — це гарантовано. Є люди, з якими добігли кінця договори, проте вони ще проходитимуть із нами збори. Тоді й зрозуміємо, чи продовжимо співпрацю.

— Прощання з Колесником витікало із ситуації, яка склалася за результатами сезону?

— Безумовно! Ви самі розумієте, що такий підсумок, зважаючи на рівень виконавців і фінансових умов, не може влаштувати керівництво ФК. Хоча за грою ми мали непоганий вигляд. І, попри все, вважаю, що це було логічне рішення. Колесник на чолі колективу відпрацював півтора року, це не шість місяців. Завдання було чітке — місце в п’ятірці. Натомість «Нафтовик-Укрнафта» посів 12-ту сходинку. Багато команд, які мають гірші фінансові умови та можливості для роботи, посіли кращі місця.

— Вадим Леонідович тривалий час працював у клубі. Невже його досвід не пригодиться для роботи на іншій посаді?

— На даний момент Колесник пішов у відставку, тому подібних рішень немає. Зрештою, згодом усе можливо. Тим паче, він — місцевий. Утім, людина, котра була наставником, не може бути помічником, адже він уже працював із цими футболістами. Відтак у якій ролі й коли Вадим Леонідович повернеться в
клуб — покаже лише час.

— Уже вирішили, хто надалі поведе за собою колектив?

— Це питання — в процесі. Думаю, оголосимо про рішення ближче до моменту зібрання команди.

— Я правильно розумію, що це буде хтось із асистентів: Володимир Книш або Сергій Коновалов? Тим паче, обидва мають досвід самостійної роботи з командами.

— Такої можливості ніхто не вик­лючає. Утім, поки рано говорити, буде це запрошений фахівець чи хтось із власних кадрів. Зрозуміло одне, й ви правильно підмітили: якщо нікого не знайдемо, в нас є люди, котрі можуть упоратися із цією роботою. Давайте зачекаємо, ще є час. Отож, коли вирішимо, оприлюднимо інформацію на офіційному сайті.

— Скоро завершуються відпустки, тому займатися кадровими питаннями необхідно вже зараз. Як мінімум, аби зібрати потрібний комплект із 23 гравців.

— Зрозумійте, це лише на конт­ракті 14 людей. Однак є ще гравці, які повинні довести свій рівень на тлі запрошених футболістів. Ймовірно, що хтось заслужить право відновити співпрацю.

— Загалом, як побудована робота влітку?

— Нікуди не їдемо, працюємо вдома. У нас є два поля, де проводитимемо вишколи. Щодо спарингів: будемо їздити в Полтаву, Харків та Суми. Улітку зі зборами легше, бо в Охтирці є для цього поля. Збираємося 18 червня.

— Тоді й дізнаємося ім’я головного тренера?

— Думаю, що так, до цього часу вже визначимося з кандидатурою.

— Чи й наступного сезону «наф­товики» принаймні знову боротимуться за п’яту позицію?

— Так. Не бачу причин зменшувати вимоги. Утім, усе залежатиме від формату чемпіонату. Поки ще навіть не відомо, скільки клубів братимуть участь. Може, й 20 ФК буде, правильно? Хоча вважаю, що за умови вибіркового підсилення знову прагнутимемо посісти місце не нижче, ніж п’яте. В іншому випадку немає сенсу виступати, тим більше, якщо маємо стабільність.

— Чого тоді бракує для максимальної мети?

— Для цього повинна бути краща інфраструктура: тренувальна база й поля. Хоча сподіватися на зрушення за нинішніх умов, очевидно, складно. Відтак, коли все для цього буде, тоді й боротимемося за вихід до прем’єр-ліги. Якщо ставити такі завдання, повинен бути більший бюджет.

— Знаєте, якщо прем’єр-лігу таки розширять за рахунок першого дивізіону, то наступного року виступатиме не так багато команд, що можуть похизуватися стабільністю.

— Якщо так подивитися на ситуацію, ви маєте слушність. Хоча, якщо відверто: крім «Олександрії», не бачу клуб, який фінансово потягне виступи в еліті. Це за всієї поваги до інших. Щодо інфраструктури: Комсомольськ теоретично пройде атестацію, а ось дніпродзержинську «Сталь» може виручити лише стадіон «Метеор» у Дніпропетровську.

— На вашу думку, який формат варто вибрати для прем’єр-ліги й першої?

— В ідеалі хочеться зберегти максимальну кількість — 16 учасників. Хоча тримати команди, в яких серйозні проблеми, теж не вихід. Я не розумію, коли власник не виконує свої зобов’язання, для чого тоді клуб? Це не правильно, коли футболісти щодня виконують свою роботу, а зароблених коштів не бачать півроку чи рік. Утім, із іншого боку, не хочеться втрачати самобутні клуби. Коли вирішиться вигляд вищого ешелону, тоді потрібно думати над форматом першої ліги. Відомо, що краматорський «Авангард», можливо, повернеться. Була розмова навіть про те, щоби дублі прем’єрлігових команд поповнили першу лігу. Зреш­тою, поживемо — побачимо.

Євген ДЕМЯН.