«АНЖИ»: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

У серпні минулого року фінансовий покровитель «Анжи» Сулейман Керімов грюкнув по столу, сказав «досить» та оголосив про початок літнього сезонного розпродажу. Команда стала на шлях «якісного розвитку». У Махачкалі сказали «ні» витратним легіонерам, і «ТАК» — клубній академії та багатообіцяючим російським талантам. Клуб безповоротно змінився. Був золотим відстійником для футболістів з гучним ім’ям і небувалими грошовими апетитами під старість, а намагається стати передовиком розвитку дагестанського та російського футболу, до того ж — економним передовиком.

Поворот видався крутим. Причому настільки, що в нинішньому сезоні махачкалинці не спромоглися виграти в жодної з команд прем’єр-ліги. Склалася парадоксальна ситуація: в 1/16 Ліги Європи пробилася команда, що безнадійно посідає останню сходинку національного чемпіонату.

СЕЗОН ШАЛЕНОГО РОЗПРОДАЖУ ФУТБОЛІСТІВ РОЗПОЧАТО

«Анжи» кропили золотим дощем два з половиною роки. На почату 2011-го до Махачкали прийшов мільярдер Керімов. Акціонер «Газпрому» закликав до клубу іменитих європейських «ветеранів». Щоправда, до самої Махачкали він їх не довіз. Примхливі зірки, зокрема найбільш високооплачуваний на той час футболіст Самуель Ето’О, вирішили жити в Москві. Тобто, за 34 години їзди авто від палких уболівальників своєї команди. Попервах відстань у 2000 кілометрів заважала тренуватися усім разом. Проте згодом таки вдалося об’єднати футболістів — усю команду перевезли тренуватися на базу під Москвою, поближче до зірок. Де-факто «Анжи» став махачкалинсько-московським клубом, хоча, скоріше, навпаки.

Таку атмосферу здоровою назвати було складно, втім це не завадило команді Гуса Хіддінка у сезоні-2012/2013 здобути перші в історії клубу бронзові медалі національного чемпіонату. Усім скептикам і заздрісникам на зло «Анжи» потіснив «Рубін», «Спартак», «Динамо» в чемпіонській гонці, і певною мірою виправдав багатомільйонні «інвестиції». Зокрема, й московську квартиру Ето’О, площею у 1000 квадратних метрів і вартістю 80 тисяч євро на місяць. Команда досягла успіху й готувалася до чергового єврокубкового турне.

Почався новий сезон. У першому ж матчі проти «Локомотива» Хіддінк не стерпів суддівського свавілля. Головний тренер дагестанців накинувся на суддю, який, на його думку, не мав нічого спільного із поняттям справедливості. Нідерландця за таке блюзнірство дискваліфікували на 6 турів. Та виконувати рішення КДК він не став. Хіддінк за три дні після описаного матчу залишив російський футбол. Через деякий час він переїхав до Південної Кореї й влаштувався асистентом головного тренера тамтешньої збірної.

На початку серпня минулого року у таборі махачкалинців виник публічний скандал. Суперечка розгорілася між гравцем національної збірної Росії Ігорем Денисовим й іменитими легіонерами «Анжи» — нападником Самюелем Ето’О і опор­ним півзахисником Лассаном Діарра. Росіянин заявив, що «приїхав до «Анжи» завойовувати трофеї, а не набивати кишені грішми, як дехто». Згодом виявилося, що причиною конфлікту стала занадто велика роль, відведена капітану Ето’О, який, мовляв, уже замість тренера вирішував, хто годен грати, а кому місце на лаві запасних. Керівництво на це моментально відреагувало: Денисов — на вихід!

А через кілька днів послідувала гучна заява про згортання політики багатомільйонних витрат. Сезон шаленого розпродажу футболістів розпочато.

ЗВІДКИ НОГИ РОСЛИ

За приблизними, неофіційними, підрахунками за два з половиною роки Сулейман Керімов витратив на клуб близько 455 мільйонів євро. Першочергово його метою було потіснити гегемонів російського футболу на євроарені, виграти Лігу Європи й стати постійним учасником Ліги чемпіонів. 455 мільйонів такого результату не принесли. Втім, складно уявити, що потрібно команді із нестабільного регіону з мінімальними, ба, навіть відсутніми футбольними традиціями, аби виконати «наполеонівський» план власника. Керімов вирішив піти іншим шляхом.

«Завдання стати однією з провідних команд країни не скасовується, але тепер це буде досягатися не за рахунок хаотичних стрибків, а поетапно. Через створення якісної власної інфраструктури — стадіону, бази, академії. А також виховання власних гравців, поряд з придбанням перспективних молодих футболістів. Завдання-максимум для «Анжи» — завоювання золотих медалей національної першості протягом п’яти років», — заспокоїв усіх мільярдер Керімов і тим самим пояснив своє рішення зекономити.

Канонічна причина такого повороту — реакція на провальний старт клубу й рішення змінити попередній, не надто результативний підхід до клубних справ. Мовляв, команда не демонструє належного результату і плюс до того — публічний конфлікт за участі «золотих» революціонерів. Так чи інакше Керімов прийняв рішення: оголосив курс на економію.

Утім, цим можливі причини зміни футбольної філософії власником клубу не обмежуються. Початок перебудови «Анжи» пов’язують також із навколофутбольними перипетіями. Насамперед, із падінням котирувань акцій «Уралкалію». Це хімічне підприємство є одним із найбільших у своїй галузі в країні. І у часи багатомільйонних грошових вливань у футбольний клуб було головним стовпом фінансової міці бізнес-імперії Керімова. Спершу внаслідок втрати білоруського ринку воно втратило левову частку прибутків, а в листопаді минулого року бізнесмен і взагалі продав компанію. І от після того, як бізнес-справи не заладилися, власник побачив недоцільним таке масштабне тринькання грошей. В результаті річний бюджет значно урізали, а футболістів із числа «озолочених» виставили на продаж. Таких випадків у світовому футболі безліч, коли клубна політика змінюється у зв’язку з примхами чи настроями свого власника: «Малага», «Лідс», «Блекберн». Паралелі можна простежити і з канувшим у Лету «Арсеналом». Благо для дагестанських вболівальників, клуб продовжує існувати.

РЯТУЙ, ГАДЖИ, РЯТУЙ!

Гроші закінчилися — прийшов Гаджи Гаджиєв. Новим керманичем «Анжи» призначили старого, добре відомого в Махачкалі тренера. Гад­жиєв — така собі місцева футбольна легенда. Саме він у 1999 році вперше вивів клуб до вищого дивізіону російського футболу. Це його четвертий прихід на тренерський місток «Анжи». Два попередніх виявилися не надто вдалими.

«Вчинити інакше я не міг», — пояснив своє рішення сам Гаджиєв, — «я уже не раз щиро говорив про те, що такого ставлення до мене, як у Самарі, я не відчував ніде, в тому числі й в Махачкалі. Але зараз я повинен перебувати вдома, поруч з батьком. Настав такий час, коли мені треба якомога більше часу проводити в Махачкалі. Сподіваюся, ви мене розумієте».

Для 68-літнього фахівця, який є уродженцем республіки Дагестан, «Анжи» далеко не чужий клуб. Саме тут почалася його повноцінна клубна тренерська кар’єра. Він навіть передчасно розірвав контракт із «Крильями Совєтов», аби встигнути на допомогу махачкалинському клубові.

На Гаджиєва покладають великі сподівання. Свого часу, саме він з молодих та певною мірою уже «списаних з рахунків» футболістів створив боєздатний та міцний колектив. Тобто ставку зробили на тренера, що звик давати результат, не маючи при цьому у розпоряд­женні підбору зірок.

ТЯЖКИЙ СТАРТ: 16 МІСЦЕ

«Безболісно пройти різку зміну курсу отак посеред сезону було неможливо. Ми розуміли, що зібрати нову команду за такий короткий проміжок часу складно. Але чи міг власник клубу вчинити інакше? Скоріше за все, ні», — сказав наприкінці минулого року тренер Гаджиєв, після того, як «Анжи» встановив свій антирекорд — 19 матчів без перемог у чемпіонаті країни.

У нинішньому сезоні махачкалинці не здобули жодної перемоги і всього лише вісім разів змогли витиснути з матчів нічию. Над командою нависла загроза уже другого у своїй історії пониження в класі.

РОЗПРОДАЖ — РОЗПРОДАЖЕМ, А БЕЗ ПОПОВНЕННЯ — НІЯК

Без підсилення «Анжи» навряд чи здатний виконати поставлене президентом завдання. Чи навіть втриматися в еліті. «Нам потрібно вміти рахувати гроші. Грошей достатньо, щоб команда гідно виступала в чемпіонаті Росії. Їх у кілька разів менше, ніж витрачалося досі, але все одно достатньо. Якщо виникне необхідність придбання гравців, то на це будуть виділені кошти. Необхідність існує, і підбір гравців ведеться ретельно, з орієнтиром на тих футболістів, які ще не так «розкручені». Це складне завдання — знайти хорошого гравця, який ще не до кінця розкрив свої якості», — запевнив головний тренер.

До числа «нерозкручених» увійшов і українець Олександр Алієв. У якості вільного агента вихованець київського «Динамо» перейшов до махачкалинського клубу, чим став поки найгучнішим трансфером «бюджетного «Анжи» цієї зими.

«Мені дуже хочеться допомогти команді, яка в чемпіонаті зараз зай­має явно не своє місце. Я навіть думки такої не допускаю, що «Анжи» вилетить! Хлопці налаштовані рішуче, у нас прекрасний колектив. Упевнений, все буде добре», — з такими словами українець приступив до тренувань у своє­му новому клубі.

У тренерській кар’єрі Гаджиєва уже були подібні тяжкі старти. У сезоні-2002/2003 вслід за нашим Мироном Маркевичем він взявся рятувати «Анжи» від вильоту з прем’єр-ліги, проте залишити махачкалинців у еліті йому, як і українцю, тоді не вдалося.

Цього разу сталося так, що у «професора» аналогічне завдання — порятунок.

Віталій КРИЖЕВСЬКИЙ.