Арменд ДАЛЛКУ: «Хотіли виграти у «Шахтаря» й без фінансового стимулювання»

— Арменде, судячи з побаченого в грі з донеччанами, команда прагнула реабілітуватися за поразку у Севастополі?

— Зрозуміло, що ми не мали права втрачати очки. Тим паче, зважаю­чи на те, що у севастопольців був лише один момент, який вони реалізували, а в нас була низка шансів відзначитись. Та й дорога в Крим у нас була нелегка, оскільки їхали потягом. Але сталося так, як сталося. Відтак, попри все, намагалися показати кращу гру в поєдинку з «гірниками». Звичайно, «Шахтар» — бренд українського футболу, проте навіть із ним можна здобувати позитивний результат. У таких матчах на перше місце виходить бажання та гра через «не можу». Отож, ми змогли перекрити опонентові кисень у центрі поля, відтак суперник не зміг використати свої сильні сторони. Як сказав наш тренер: «Порядок б’є клас».

— Яка атмосфера панувала в роздягальні після матчу із «Шахтарем»?

— Справжня ейфорія. До нас розділити радість також зайшло керівництво — не кожен день виграємо в лідерів. Це, здається, всього лише третя перемога «Ворскли» над «помаранчево-чорними». Власник клубу Костянтин Жеваго? Ні, його не було. Він зайнятий своїми справами, хоча за можливості завжди тримає зв’язок із командою.

— Чи знали перед матчем, що команда отримає підвищені преміальні?

— Розмови такі справді були. Тільки зрозумійте, що ми хотіли виграти у «Шахтаря» й без фінансового стимулювання. Насамперед, ми граємо заради свого імені та честі.

— Що скажете про підтримку впродовж зустрічі? Чи помітили, що за дев’ять років, проведених в Україні, останнім часом на трибунах почали частіше співати Державний Гімн?

— Коли вболівальники приходять на стадіон і гучно підтримують нас, то завжди приємно. Така підтримка додавала нам мотивації та впевненості у своїх силах. Звичайно, що слідкую за ситуацією в країні, тому розумію, чому частіше співають Гімн України.

— До речі, після початку збройної агресії на території нашої країни, чи не думали про повернення до Албанії?

— Спочатку було трішки моторошно, не думав, що конфлікт може досягти такого розмаху. Потім усе набуло іншого вигляду, навіть дій­шло до того, що друга частина сезону може не початись. Як капітан колективу, спілкувався із цього приводу з тренерами та керівниц­твом: мене запевнили, що все буде добре, тому те ж саме передав своїм одноклубникам-іноземцям. Хочеться, щоби політика меншою мірою впливала на футбол.

— Минулого туру протидіяли своєму земляку та колишньому одноклубнику Цуррі. Як зустріли давнього друга? Що він розповідав про події в Криму?

— Дуже радий був зустріти свого побратима. Із Дебатіком багато часу товаришували: мешкали та навіть трапезували разом. Приємно, що після тривалої паузи він почав грати. Щодо ситуації на півострові він, ясна річ, висловлював свої переживання, адже завжди хвилює те місце, де ти працюєш і живеш. За словами Цуррі, там йому нічого не загрожує, однак немає чіткої впевненості в майбутньому «Севастополя». Вони ще не знають, де гратимуть після завершення сезону.

Євген ДЕМЯН.