Український футбол
Артем ФЕДЕЦЬКИЙ: «Виграли, бо правильно обрали тактику»
Крайній бек дніпрян спокійно ставиться до перемоги над «гірниками» й спростовує чутки про конфлікт із Шевчуком

— Мирон Богданович налаштовував нас на дії від оборони. — ділиться враженнями про п’ятничний гранд-матч Федецький. — Ми знали, що «Шахтар» захопить ініціативу, більше контролюватиме розвиток подій на полі, тиснутиме через фланги, пресингуватиме. Вважаю, реалізували план на гру.

— Артеме, я бачив статистику: донеччани мали понад 70% володіння м’ячем. Але також зауважив, що більше голевих нагод створили ви.

— Правильно зауважили! Повторюю: ми свідомо віддали їм ініціативу, зосередившись на контратаках. А те, що виграли, означає одне: правильно обрали тактику на конкретну зустріч. Тим паче, одна з найсильніших рис нинішнього «Дніпра» — вміння швидко й організовано вибігати в контратаки. Довели це вчора в Одесі.

— Я чомусь дуже радий за Безуса: і голевий пас оддав гросмейстерський, і не раз «накручував» кількох «гірників» (особливо запам’ятавсь епізод, коли Степаненко грубо прийняв його на стегно, а суддя це проігнорував).

— Роман справді добре увійшов у гру із лави запасних, посилив нас. Можна сказати, «зробив» перший гол, що, ймовірно, стало переломною подією у всьому поєдинку. Бажаю йому продовжувати в цьому ж дусі й приносити користь «Дніпру»!

— Довелося почути, що його в клубі (як і в «Динамо» перед тим) «не розуміють». Суто в ігровому плані: не там ставлять і не те вимагають щодо функцій…

— Безус — доволі сильний виконавець із відчутним, іще нереалізованим потенціалом. Але футбол, як ви знаєте, командний вид спорту, в якому, крім іншого, треба вміти пристосовуватися до вимог тренера.

— Найпікантніший момент: як ви тепер із Шевчуком виступатимете за національну збірну?

— Розберемося! Те, що було вчора на полі, — емоції, котрі не заважають нормальним людським стосункам. Я сам не завжди себе контролюю… До того ж у збірній при мені завжди була хороша психологічна атмосфера, в якій ніколи не знаходилося місця для клубних чвар. Приїжджаючи в табір національної команди, гравці забувають, кольори якого клубу захищають, цей фактор відходить на глибокий задній план… Що ж до епізоду — ви все самі бачили: до нього ми із Славою мали кілька жорстких, але ігрових стиків, а потім… Він мусив пам’ятати, що має жовту картку… Іще одне: ми — земляки, тому зможемо знайти спільну мову!

— Провідний вітчизняний експерт у питаннях арбітражу п. Ступар уже дав характеристику роботи Жабченка: мовляв, усе йшло добре до 80 хвилини, коли рефері не поставив пенальті у бік «Дніпра» після стику Феррейри й Дугласа.

— Коли чесно, взагалі не пам’ятаю такого моменту! Сьогодні тільки субота, я ще не переглядав зустріч на холодну голову, тому не можу відповісти на ваше запитання. Просто не пам’ятаю цього стику! З другого боку, добре зауважив інші спірні рішення судді, але не на нашу користь. Наприклад, у першому таймі той же Шевчук — знову таки, з карткою в пасиві! — переплутав види спорту, зловив руками м’яч, коли Лучкевич прокинув його собі на хід, однак арбітр, зупинивши зустріч, чомусь не покарав порушника… Хоча наголошую: поки не дивився гру в повторі. Одна справа — бути на полі у круговороті подій, інша — дивитися на все збоку, коли краще видно.

— Ви уявляєте, якби був призначений 11-метровий за 10 хвилин до кінця?

— Я уявляю, бо ще й не таке у футболі пережив! Ну, ймовірно, був би 1:0 на користь «Шахтаря». Або ні… Але це — спорт, де все може трапитися. Цього разу все завершилося на користь «Дніпра».

 

Володимир БАНЯС.

«Український футбол»


стрічка новин