Артур КАРНОЗА: «Вірили, що здатні врятувати матч із «Шахтарем»

Переглядів 117
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Півзахисник «Карпат» розповів про неймовірний матч із командою Мірчі Луческу

Стара істина, що «Шахтарю» завжди непросто грати на «Оболонь-Арені», підтвердилась і в зустрічі з «Карпатами». Причому, це стосується не тільки самої гри, а й довколафутбольних моментів. На жаль, матч у Києві мав скандальний присмак — фани гостей, влаштувавши справжнє піротехнічне шоу з димовими завісами, не тільки заважали безпосередньо учасникам матчу та глядачам, а й узагалі могли зірвати зустріч своєю поведінкою. Уже впродовж матчу в автора цих рядків виникла одна проста думка: ці вболівальники приїхали до столиці явно не за футболом. Адже ті з глядачів, хто прийшов подивитися на футбол, були змушені йти раніше зі стадіону через неймовірний сморід… На щастя, арбітр вирішив дограти цей матч, хоча вибухи петард було чути з підтрибунного приміщення вже по завершенні зустрічі.

— Артуре, «Карпатам» сьогодні вдалося вибороти сенсаційний результат — «повернутись» у гру після 0:2, і, зрештою, здобути нічию 2:2. Якщо чесно, вірили в те, що здатні на такий подвиг?

— Звичайно, ми вірили у себе, вірили у власні сили. Ми прекрасно розуміли: якщо заспокоїмось і зможемо налагодити ту гру, яка нам притаманна, нам усе вдасться. Зрештою, в другому таймі в нашої команди почали з’являтися небезпечні моменти біля воріт «Шахтаря», які, в підсумку, ми змогли реалізувати. Ми дуже раді із цього приводу.

— Як вам підтримка львівських уболівальників? Головний рефері матчу доволі часто призупиняв гру (причиною цьому стали безкінечні димові шашки, петарди, які львівські ультрас кидали на поле. Інколи, через неймовірну димову завісу, глядачам навіть не було видно поля, не кажучи вже про те, чим доводилось усім присутнім дихати. — В. Б.). Наскільки це заважало футболістам демонструвати найкращі якості?

— Наші фани завжди нас чудово підтримують, це стосується як домашніх, так і виїзних зустрічей. Їхня підтримка для нас дуже важлива. Звичайно, дуже прикро, що сьогодні були такі неприємні ситуації під час гри. Із свого боку, ми, футболісти, намагаємось якомога менше звертати на це увагу.

— Що в перерві сказав підо­пічним Ігор Йовичевич, коли результат зустрічі після першого тайму був не на вашу користь?

— Не було паніки, нічого подіб-
ного. Наш наставник доволі спокійно, виважено нам говорив, аби ми вийшли на другий тайм і продемонстрували свій футбол, свою гру, яка нам притаманна, адже він у нас вірить, і по-іншому бути не може. Тренер додав, що в нас обов’язково з’являться нагоди й моменти біля воріт суперника, й ми неодмінно заб’ємо. Дуже тішить, що ми змогли перевернути хід гри й продемонструвати наші найкращі якості, здобувши нічию в матчі проти такого сильного суперника.

— Цікавий був момент із штрафним ударом, із якого ви забили красивий м’яч. Напевне, були впевнені, що вдасться переграти П’ятова?

— Можна й так сказати. Головне, що вдалося вдало пробити й влучити прицільно у ворота. Але головне, що, в підсумку, команда змогла здобути потрібний заліковий пункт.

— Зрівнявши рахунок, львів’яни перехопили ініціативу. Чи спроможні були на останніх хвилинах взагалі створити мегасенсацію й вирвати перемогу, адже гра «Карпатам» таки вдавалась?

— Звичайно було таке бажання, а як інакше! Ми відчули впевненість у своїх діях, у тому, що нам вдається гра, тож логічно, хотіли довести матч і до перемоги. Але не склалося…

Емоції в роздягальні, певне, вже після гри були іншими, ніж у перерві? Про що говорили?

— Нічого особливого, лише привітали один одного із цим результатом і вдалою грою. Дуже приємно, що змогли гідно протистояти одному з найсильніших клубів України та учаснику Ліги чемпіонів.

— Напевно, мотивувати гравців «Карпат» на такого суперника, як «Шахтар», зайвий раз не було потрібно…

— Ні на «Шахтар», ні на «Динамо», ні на «Дніпро» навіть налаштовувати нас не треба. Для кожного з наших футболістів це особливі матчі, особливий шанс проявити себе на тлі таких опонентів. Тому всі чудово розуміють, що в таких протистояннях потрібно проявляти максимум своїх можливостей.

Володимир БОБИР,
із «Оболонь-Арени».