БЕЗ СІЛВИ І ЯРМОЛЕНКА?

Кадри. У складі «Шахтаря» чортова дюжина бразильців, але не всі з них виглядають переконливо. Ніяк не може виправдати витрачені за нього 25 мільйонів євро Бернард. Тренер довірився йому в матчі із «Зорею», але 22-річному гравцю збірної Бразилії знову чогось бракувало, таке враження, що йому тут щось не подобається, тож думками він у іншому місці. Можливо, йому ще потрібен час на адаптацію. Але Бернард уже майже два роки в команді, тож за цей період, здається, можна було знайти спільну мову з партнерами й зрозуміти наставника. Коста й Тейшейра також не зразу заграли у «Шахтарі», але зараз вони — ключові фігури в команді. Багато користі приносить і нападник Адріано, який, правда, відсутній серед лідерів бомбардирської гонки, але його чесноти не лише на завершальній стадії атаки, він не лінується відходити назад, відволікає захисників, багато бореться за м’яч. Із позитивної сторони можна охарактеризувати й Марлоса, який відзначається нестандартними діями, відтак у кількох матчах рятував репутацію «Шахтаря». Проте кілька інших бразильців не вражають — Фернандо та Фред, які також давно в колективі, але не можуть похизуватися безпомилковою грою. Є вболівальники, яким не подобається Даріо Срна, бо багато симулює, але для «гірників» цей футболіст незамінний. Хорват уже не такий жадібний: з луганцями заробив пенальті, але дав пробити Адріано. Тарас Степаненко раніше не завжди виборював місце у складі, але Мірча Луческу все більше йому довіряє. Як і Андрію П’ятову, який свого часу поступався місцем Антону Каніболоцькому. Не безгрішно діють Олександр Кучер і Ярослав Ракицький, але у центрі захисту їм немає альтернативи. Сергій Кривцов, хоч і забив «Зорі», але й пенальті «привіз».

Сергій Ребров пробує різні варіації виконавців, і в першому матчі із «Фіорентиною», мабуть, обрав не найкращу. Судячи зі сторони, з «Волинню» вийшло краще. Джермейн Ленс вдало увійшов у гру. Щоправда, розчарував Олег Гусєв, мабуть, його кращі роки позаду. Із плюсів для тренера — відновилися Мігел Велозу та Антунеш. Але не зрозуміло, що з Дьємерсі Мбокані? У прийдешньому матчі найбільший головний біль — дискваліфікації Данило Сілви й Андрія Ярмоленка. Перший віддав чудовий пас на Артема Кравця, коли той забив перший м’яч у ворота «Волині», другий з лучанами зробив дві голеві передачі, тож нехай його й критикують останнім часом, але для «Динамо» це вагома втрата. Цілком можливо, що КДК ФФУ відмінить «гірчичник» Ярмоленка, але наразі про це можемо лише здогадуватися.

Шанси. Головна відмінність — завантаженість команд. «Динамо» останнім часом грало й на вихідних, і посеред тижня, це з урахуванням Кубка країни, чемпіонату та Ліги Європи. Попри це, Сергій Ребров не поберіг основних виконавців навіть у попередньому турі з «Волинню». Напружений двобій із «Фіорентиною», очевидно, не мине безслідно, тож важливе питання, чи встигнуть кияни за два дні (не варто забувати про час на повернення з Італії в Україну) відновитися. Із цієї точки зору шанси «Шахтаря», в якого набагато спокійніший графік, здаються привабливішими. Тим більше, донеччан нічия не влаштує, й у них буде захмарна мотивація, щоби схилити чашу терезів на свою користь. Але «Динамо» на внутрішній арені має психологічну перевагу: в прем’єр-лізі ще не поступалося, а в першому колі вже перемагало «гірників» — 1:0. На додачу, киянам сприятиме й той факт, що матч пройде у Львові, де динамівці матимуть вагомішу підтримку (столичний клуб навіть організував спецпоїзд для великого загону своїх симпатиків). Але всі ці розклади — лише передумова, бо все вирішиться на полі.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.