Богдан САМАРДАК: «За півтора місяця лише чув: то мене не буде в команді, то буду»

— Богдане Миколайовичу, які зрушення відбулися з того моменту, коли тернопільський ФК отримав нових інвесторів і президента в особі пана Рубая?

— Насамперед, зрозумійте, що в таких питаннях усе не відбудеться за одну хвилину. Принаймні таких значних змін, яких давно прагнули. Проте вже після першої зустрічі з новими очільниками вирішили кілька необхідних моментів життєдіяльності клубу. Вже зараз команда мешкає в гарному готелі, налагоджений режим харчування. Усі виплати, котрі обіцяли футболістам, визначили в конкретний день, тому в цьому плані все також владнали. Наразі відповідні працівники займаються екіпіруванням нашого колективу. Незабаром вирушаємо на зібрання до Мукачевого — це наш перший збір за останні півтора року. В цілому, я радий останнім зрушенням, оскільки нині відбуваються процеси, котрі потрібні для команди рівня першої ліги. Однак, знову ж таки, не будемо поспішати. Думаю, за наступних півроку «Нива» сформує нове обличчя.

— Як змінився адмінресурс структури клубу?

— Великих змін не відбулося. Всі, хто працював до Степана Рубая, залишилися. Винятком став лише пан Брій, котрий полетів до Канади з екс-наставником Яворським. Решта — всі на місці та готові виконувати поставлені завдання.

— Пригадую, коли відбулися перемовини з новими спонсорами, колишній президент ФК пан Мдінарадзе, певне, обмовившись, сказав мені, що невідомо, чи ви будете тренувати команду. Вам щось відомо з цього приводу?

— Знаєте, насправді, було дуже багато варіантів, судячи з того, що я вислуховував. За півтора місяця лише чув: то мене не буде в команді, то буду, то буду допомагати комусь, то сам усім займатимуся. Зрештою, сталося так, як сталося. Я залишився й далі веду за собою колектив.

— На недавній прес-конференції ви сказали, що вам винні зарплатню за сім місяців. Попередні керівники обумовили терміни, впродовж яких ліквідують заборгованість?

— Поки на цю тему ми не розмовляли. Мені також ніхто нічого не говорив.

— Команда більше трьох місяців була у відпустці. Це залишило слід у роботі з гравцями?

— Не зовсім. Річ у тім, що Яневич, Донець і Пліс, приміром, брали активну участь у місцевих турнірах. Нині на перегляді перебуває чимало гравців. Беремо курс на пошук молодих і, головне, перспективних тутешніх футболістів, аби згодом виконувати серйозніші завдання. Бачу, що рівень функціональної підготовки гравців на одному рівні, проте знаю, що вони здатні на більше. Для повернення до їхнього звичайного стану їдемо в Мукачеве, де проведемо гарний вишкіл. Не скажу, що нам із головою вис­тачить проведеного часу, проте пот­рібно й на тому дякувати.

— Який графік у команди до поновлення чемпіонату?

— Як сказав, невдовзі поїдемо на Закарпаття, де пробудемо до 15 березня. Після того приїжджаємо додому, півтора дня відпочиваємо, ще два — готуємося та, зрештою, сідаємо в автобус, який доправить нас до Дніпродзержинська.

— Знаю, що багато ФК мали намір поїхати в Мукачеве, проте через відсутність потрібних умов і обмеженої кількості спаринг-партнерів вони змінювали плани.

— Не знаю, як для інших, можу говорити лише про нас. Знаю, що займатимемося в спортивному комплексі, де раніше функціонував пивзавод, який вже 15 років не працює. На щастя, на місці є люди, котрі зберегли трав’яне поле за допомоги тирси. Відтак, порівняно з тим, що ми маємо в Тернополі, на Закарпатті просто чудові умови. До того ж, у нас іншого вибору не було.

— Із контрольними поєдинками проблем не буде?

— Ні! Уже домовилися зустрітися зі «Сталлю» четвертого березня, далі — з дублями донецького «Металурга» та «Говерли». Сподіваюся, нам цього вистачить.

— За місяць підготовки ваших підопічних реально вивести бодай на мінімальний функціональний рівень?

— Зрозумійте, що в Тернополі зараз немає відповідного рівня полів. Та взагалі нічого, щоби нормально готуватися. Відтак виконували бігову роботу. Єдине виокремлю: їздили в Винники до обласної команди «Демня». Якби у нас були такі умови, як у них, не думаю, що нам би потрібно було кудись їздити.

— Відомо, що колектив зазнав суттєвих утрат. Яка наразі взагалі кад­рова ситуація?

— Справді, відбулося чимало змін, адже в більшості виконавців добігли кінця контракти. Був момент невизначеності, тому вони будували особисті плани щодо майбутнього. Крім того, президент ставить за мету формування молодої команди, щоби мати куди рости. Отож нас зараз більше цікавлять 19-річні, ніж ті, кому за 30. Із досвідчених виконавців залишилися лише Донець і Яневич, аби молодь мала на кого рівнятися та переймати досвід.

— Ви заявляли, що після гри зі «Скалою» визначитеся, хто поїде в Мукачеве. Цих людей уже можна вважати гравцями «жовто-зелених»?

— Думаю, що остаточно кадрове питання закриється 15 березня — не раніше. Зараз на місці перегляди місцевих футболістів, але ознайомитися з можливостями кожного — нереально. До того ж, не було серйозних спарингів, аби побачити їх у справі. Зрозуміло, що ми не можемо взяти з собою 50 людей. На Закарпаття поїдуть ті, хто більш-менш себе проявив, утім передчасно їх записувати до команди. Тим паче, що на збір іще точно приїжджатимуть інші гравці.

— Чи можете повідати, скільки гравців переглянули останнім часом?

— Повірте, дуже багато! Немає сенсу говорити про їхню чисельність, адже не хочу на цьому зациклюватися. До нас приїжджали люди, котрі виступають на першість області та району. На даний момент їм іще рано грати за «Ниву», бо їхній рівень не відповідає нашому чемпіонату, тож мало кому до снаги нам допомогти.

— Ринок вільних агентів перенасичений, отож, певне, вам радше телефонують, ніж ви — до когось?

— Маєте слушність. Футболістів дуже багато! Скажу, що всіх, хто мені телефонував, я записую в блокнот, а потім шукаю інформацію, де й як вони грали. Вважаю, що такий підхід кращий, ніж аби сюди приїжджали по п’ять-десять гравців, а потім стільки ж їхали додому. Зрештою, в Мукачевому плануємо ретельніше всіх переглянути та визначити, хто розпочне з нами виступи навесні.

— Які фінансові умови створені для гравців? Їхнього рівня вистачить, аби в «Ниву» прийшли сильні виконавці?

— Не думаю, що ми готові витрачати великі гроші на великих гравців. Приблизно ми з президентом обговорили, яким може бути зарплатний бюджет. Утім комплектування — важлива справа, котра вирішуватиметься індивідуально з кожним гравцем у кабінеті з очільником і тренером. Уже не ті часи, коли футболіст міг приїхати і «назначити» собі зарплату.

— Наскільки розумію, команда нині формуватиметься на майбутнє.

— Можна й так сказати, бо на сьогодні в нас немає амбіційних турнірних завдань, аби посісти третє-четверте місце. Наша ціль — оновити команду, щоби мати гідний вигляд упродовж сезону. Серйозніші завдання будуть, можливо, за півроку чи рік.

— Ви розпочали навчання на тренерських курсах. Уже можна позбутися доточки «в.о.»?

— Чесно, не знаю. Хотів запитати, проте не випадало нагоди. Повірте, зараз трішки не до цього.

Євген ДЕМЯН.