«Чистий пенальті Рибалки? Це не так»
135 
«Говерла» — «Зоря». Було кілька моментів, за які можна посварити й похвалити Олександра Іванова. Арбітр правильно розсудив, що не призначив 11-метровий, коли м’яч із відскоком од землі поцілив у руку Люльки, а це не є порушення правил. Коли сфолили проти Будківського, й «Зоря» використала момент, спочатку думав, що все гаразд, але черговий повтор показав, що перед фолом нападник луганців підіграв собі рукою, і це штрафний в іншу сторону. Суддя трохи начудив із вилученням тренера ужгородців Васютика, який нічого не робив, а Іванов наказав йому залишити технічний майданчик. Для чого? Аби просто когось вилучити? Не впевнений — продовжуй гру.
«Ворскла» — «Волинь». У одному з моментів Жунич заблокував руками м’яч із близької відстані. Хочеш — не хочеш, але це 11-метровий удар. Бо мала місце навмисна гра рукою, попри те, що захисник старався захиститися. М’яч не є якимось страшним предметом, який може завдати травму. Ну й на 51-й хвилині захисник «Волині» зіграв рукою у своєму штрафному, але у цьому випадку Анатолій Абдула правильно вирішив не вказувати на «позначку».
«Металург» Д — «Чорноморець». Гра без моментів, і до Сергія Березки немає запитань.
«Металург» Зп — «Металіст». Також сумна нічия, в якій Ярослав Козик не мав проблем.
«Карпати» — «Олімпік». А ось це цікавий поєдинок, і до Івана Бондара, на щастя, не було претензій. Добре, що арбітр давав грати командам, використовував принцип переваги: коли Швед забивав свій другий м’яч, донеччани грубо сфолили проти Худоб’яка, але рефері побачив, що м’яч і далі перебуває в карпатівців, не зупинив гру, дав дограти момент, і 17-річний нападник «Карпат» забив прекрасний м’яч. Це майстерність арбітра. Значить, Бондар прогресує.
«Дніпро» — «Іллічівець». На самому початку Сергій Лисенчук не угледів, як Калинич проштовхнув собі м’яч у штрафному, а захисник маріупольців Вакуленко не встиг, і в підкаті зачепив нападника дніпрян. Це — фол і пенальті. На жаль, арбітр не розібрався у цьому.
«Шахтар» — «Динамо». Зрозуміло, що футболісти були наелектризовані, і словами хотіли довести свою правоту в знанні правил. У окремих моментах вони мали слушність, а в окремих — ні. До Анатолія Жабченка є запитання щодо дисциплінарних санкцій, не завжди був послідовним, на початку пропустив фол Сидорчука. Потім на 26-й хвилині помилився асистент Сергій Беккер, який зафіксував офсайд, якого не було, в Ленса. Для такого досвідченого асистента подібна похибка недопустима. Арбітр тримав довгу паузу з винесенням попереджень, і тільки на 42-й хвилині Тайсон отримав перший «гірчичник» — не тому, що зробив якесь серйозне порушення, а тому, що зробив його навмисне, висунув ногу, хоча міг елементарно її прибрати. Іще заслуговують увагу моменти, коли Беланда змазав по обличчю суперника, коли Хачериді вдарив ліктем по голові Адріано чи коли той-таки Адріано знічев’я вдарив по «п’ятій точці» Ярмоленка. Це могли бути червоні картки, але Жабченко правильно вчинив, що розцінив це як недисципліновану поведінку, а не як агресію.
Луческу сказав, що у випадку з рукою Рибалки — чистий пенальті. Це не так. Треба знати: коли м’яч од ноги чи від тіла гравця потрапляє йому в руку, то це не є порушення, це випадкова гра. Тут Жабченко вчинив абсолютно правильно.