Дилеми для Реброва та Луческу

«Чи буде стимулювання на гру з «Динамо» — не знаю», — доволі відверто заявив у одному з недавніх інтерв’ю головний наставник «Олімпіка» Руслан Санжар. Власне, гра із чемпіоном України цього уїк-енду — найцікавіша подія в п’ятнадцятому турі УПЛ. І якщо хтось очікує чергових легких очок для «біло-синіх», я би застеріг од подібних думок. Чому так? Потрібно взяти до уваги два фактори: перший — вміння донецького колективу протистояти киянам. Так, «Олімпік» може програти крупно іншому супернику у чемпіонаті, але на матч із «Динамо» вони виходять, мов на фінал ЛЧ. Пригадайте, як натужно чемпіони України проводили свої попередні зустрічі проти «олімпійців», здобувши мінімальні перемоги. І другий момент: наступного тижня «Динамо» проведе один із ключових своїх матчів цього сезону — виїзний поєдинок у Лізі чемпіонів супроти «Порту». Саме тому нині Сергій Ребров стоїть перед серйозним вибором — кинути головні сили на матч із донеччанами (в якому очки втрачати не можна, зважаючи на двовладдя на верхівці таблиці із «Шахтарем») чи віддати все в матчі Ліги чемпіонів у Португалії. Звісно, що багато хто скаже, що «Динамо» не звикати до такого графіка, але, на моє скромне переконання, кияни не мають двох рівноцінних складів, аби проводити безболісну ротацію. І минулий матч проти «Челсі» у цьому плані був доволі показовим — у складі киян вийшли майже ті ж виконавці, що й у матчі чемпіонату України. Тому, думаю, головний акцент паном Ребровим цими днями буде зроблений саме на гру внутрішньої першості (Ліга Європи від них, як мінімум, нікуди не дінеться).

У дещо схожій ситуації опинився й Мірча Луческу. Перед зустріччю в рамках Ліги чемпіонів із «Реалом», де також очки потрібні, мов повіт-
ря, «гірники» проведуть поєдинок із «Волинню». Ми чудово знаємо, яким подразником для команди Кварцяного є «помаранчево-чорні». Як і в ситуації з «Олімпіком», одна вдала гра проти гранда нашого футболу може перекреслити всі минулі невдачі команди. До минулого туру (перемога над «Ворсклою» — 2:1) «хрестоносці» не могли виграли в трьох матчах поспіль. Із іншого боку, нехай форма волинян вас не вводить в оману. Думаю, що в питанні психологічної мотивації на одну конкретну гру Віталію Володимировичу немає рівних у нашому чемпіонаті. Із огляду на це, «Шахтарю» буде дуже важливо провести цей матч без травм своїх лідерів. Козирем «гірників» має стати їхня командна швидкість, що в протистоянні з «командою регбістів» буде запорукою успіху. Не здивуюсь, якщо пан Луческу вирішить застосувати й ротацію складу, резервів для цього в румунського наставника вистачає. Щодо головних пріоритетів, то вони очевидні — єврокубкова весна нас-
тупного року.

Якщо ж говорити про весь майбутній тур загалом, то він буде, мабуть, одним із найпрогнозованіших у сенсі результатів. Ледь не в кожній парі можна назвати переможця із заплющеними очима. Невже хтось справді вірить у те, що, приміром, «Чорноморець» зможе відібрати очки у «Дніпра» (був би приємно здивований)? Або запорізький «Металург» зіграє бодай у нічию з «Олександрією»? Малоймовірно. І навіть зустріч «Металіста» та «Зорі» нині не здається чимось особливим і інтригуючим. Упевнений, команда Юрія Вернидуба без особливих проблем візьме три очки. Попри все, але ми знову повертаємося до питання рівня й конкурентоспроможності нашого чемпіонату. Однак давайте залишимо цю тему для наступного разу…

Володимир БОБИР.