«ДИНАМО»: «СВОЇ» СЕРЕД «ЧУЖИХ», АБО ЯКЕ МАЙБУТНЄ ТАЛАНОВИТОЇ СТОЛИЧНОЇ МОЛОДІ?

Переглядів 11
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
КИЇВСЬКИЙ КЛУБ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО РОБОТИ ПІСЛЯ НОВОРІЧНИХ КАНІКУЛ. У РОЗПАЛ ЗИМОВОГО МІЖСЕЗОННЯ «УФ» АНАЛІЗУЄ ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ ОБДАРОВАНИХ ДИНАМІВЦІВ

Трансферна політика київського «Динамо» останніми роками вже в багатьох викликає низку запитань чи здивування. Однак набагато більше дивує та тенденція, за якої столичний гранд все частіше дивиться в бік дорогих легіонерів, аніж звертається до послуг доморощених виконавців, які вимушені шукати футбольного щастя в інших клубах. А вибирати підсилення для першої команди, що називається, є (було) з кого. Адже тільки вдумайтеся: футбольна академія столичного клубу входить до десятки найкращих у світі! Натомість ми спостерігаємо дивну картину, коли вихованці «Динамо» шукають кращої долі деінде.

Найгучніший трансфер останніх днів — перехід уже колишнього динамівця Андрія Богданова до табору прямого конкурента киян — «Металіста». Опорному гравцеві, який є одним із найталановитіших півзахисників України, так і не знайшлося місця в команді Олега Блохіна. А дарма. Виконавець із чудово поставленим ударом і пасом, гарним баченням поля, який запам’ятався вболівальникам не тільки за клубними виступами, а й за грою в молодіжній збірній, міг би стати одним із найголовніших механізмів і в «Динамо». На думку автора цих рядків, Андрій як гравець уже зараз нічим не поступається, приміром, тому ж легіонеру Велозу з його постійними вертикальними передачами, небажанням інколи догравати епізоди до кінця та відвертим «гальмуванням» контратак. І це попри те, що Мігель є гравцем збірної Португалії. Можливо, Андрій слабкіший лише через відсутність такого досвіду, однак в усьому іншому — суцільний плюс. Хтось скаже, що Богданов не витримав елементарної конкуренції у середній лінії через великий заявочний список, однак погодьтесь: особливо й нагод у Андрія (мається на увазі поява на полі в матчах чемпіонату), щоби проявити себе, було обмаль. І ще на чому хотілося би наголосити: кияни відпустили свого вихованця не просто до іншого українського клубу, а до свого прямого конкурента, який і так нині виглядає набагато збалансованішим, ніж бронзовий призер торішньої першості. Але, вочевидь, як говориться, пану Блохіну видніше.

Не менш топова новина для українського вболівальника — можливий перехід талановитого нападника Сергія Рибалки до одного з провідних клубів Чехії (найпевніше, мова йде про «Вікторію»), в якого взимку закінчилась орендна угода із «Слованом». Однак останнє слово у цьому питанні буде саме за керівництвом «Динамо», права на якого належать столичному клубові. Постає логічне запитання: а чому вже зараз не дати шанс Сергію проявити себе в першій команді? Адже український нападник себе чудово зарекомендував цього сезону у складі ліберецького клубу, ставши одним із ключових вихованців команди Ярослава Шиганого як у чеській першості, так і в Лізі Європи. Тим паче, що вік Сергія для дебюту в головній команді (24 роки) є найкращим періодом розквіту футболіста. Можливо, хтось скаже, що вже навіть трохи й запізно, адже можна звернутися за прикладом до провідних європейських клубів, які довіряють місце на полі гравцям ще молодшого віку. Як, приміром, керманич «Манчестер Юнайтед» Девід Мойєс, який фактично цього сезону зробив вісімнадцятирічного бельгійця Аднана Янузая гравцем основного складу. Отож дуже хочеться вірити, що Рибалка таки свій шанс у команді Блохіна отримає, адже за своїм потенціалом він, безсумнівно, може скласти гідну конкуренцію тому ж Ідейє. Як мінімум.

Інший динамівець, уже колишній одноклубник Рибалки, Владислав Калитвинцев повертається із чеських країв до рідного клубу. Проте чомусь не віриться, що молодий півзахисник отримає цього сезону шанс проявити себе в основному складі команди Блохіна, зважаючи й так на досить щільну конкуренцію у середній лінії динамівців. Тому, скоріше за все, Владислав буде відданий в оренду комусь із українських клубів. Без сумнівів, у послугах талановитого плеймейкера будуть зацікавлені багато команд. За словами спортивного директора «Слована» Яна Незмара, «у Калитвинцева — великий потенціал». Зрозуміло, що знайти місце всім вихованцям у стартовому складі «Динамо» майже неможливо, проте надавати шанси для завоювання позиції у стартовій 11-ці неодмінно потрібно.

Продовжує залишатись у статусі «перспективного», перебуваючи в оренді в «Говерлі», і Сергій Люлька. Історія із цим виконавцем також доволі цікава — вихованець столичного клубу, який тривалий час був у оренді у чеському «Словані», був відізваний із оренди наставником «Динамо». Вочевидь, керманич киян справді розраховував на талановитого захисника, однак за деякий час Сергій знову був відданий в оренду, цього разу — до команди В’ячеслава Грозного. Не використав свій шанс? Можливо, проте потрібно брати до уваги й той факт, що Люлька зазнав непростої травми (розрив зв’язки голеностопного суглоба), через що пропустив відчутний проміжок часу. Однак і у складі «Говерли» травми Сергія, на жаль, не залишили. Восени він отримав м’язову травму, тож закінчив минулий рік достроково. Хочеться сподіватися, що 24-річний футболіст ще матиме нагоду заявити про себе у складі команди Блохіна. Адже, по суті, в нинішнього правого оборонця «Динамо» Даніло Сільви немає гідного конкурента в команді. Тому поява у складі амбітного Люльки могла би суттєво підвищити якість гри обох виконавців.

Дещо схожа ситуація й у іншого динамівця, який також перебуває в оренді в «Говерлі». Мовиться про Віталія Буяльського. Молодий півзахисник, прийшовши до клубу у 16 років, став одним із найпомітніших гравців дублюючого складу, й уже викликався до лав першої команди. Однак нині через велику конкуренцію у середній лінії киян, місця для Віталія не знаходиться. І чи знайдеться взагалі через «легіонерський» вектор, який панує там останніми роками?

А ось кому точно не знайшлося місця в «Динамо», так це клубному вихованцю Кирилу Петрову. Удосталь покатавшись по орендах («Кривбас», «Говерла», «Арсенал»), захисник, який нині є вільним агентом, вирішив продовжити кар’єру за кордоном. Ще один приклад того, як київський клуб фактично відпускає універсального обдарованого гравця.

Звичайно, список вищенаведених гравців — це лише маленька частка тих талантів, хто залишив «Динамо» або може так і не пройти до складу найтитулованішого клубу України. Шкода, адже дуже часто ми не цінуємо те, що маємо, а коли втрачаємо, лише тоді замислюємося.

Володимир БОБИР.