Едуард ХАВРОВ: «Президент поставив завдання: вихід до першої ліги у цьому сезоні»

ФК «Інгулець» за останні кілька тижнів став головним «ньюзмейкером» серед команд другої ліги. Нагадаю, зовсім нещодавно очільником клубу — паном Поворознюком — було звільнено увесь тренерський штаб команди на чолі із Віктором Богатирем. Причиною стали невдалі результати клубу під завісу першої частини чемпіонату, після яких клуб із Петрового опустився із лідируючої позиції на п’яту сходинку у турнірній таблиці. Власне, тоді ж президент клубу в інтерв’ю «УФ» заявив, що розглядає вісім кандидатур на посаду головного тренера, шість із яких раніше тренували команди прем’єр-ліги. І ось наприкінці минулого тижня стало відомо, що «Інгулець» очолив Едуард Хавров — колишній наставник дубля маріупольського «Іллічівця» (із 2008 по 2015 рр.), який виступав у чемпіонаті України (U-21). Власне, поговорити із Едуардом Анатолійовичем не склало жодних проблем — фахівець дуже щиро погодився поспілкуватись, за що йому окремий респект.

ПРО ЗУСТРІЧ ІЗ ПРЕЗИДЕНТОМ

— Едуарде Анатолійовичу, як взагалі виник варіант із «Інгульцем»?

— Власне, мені зателефонували і запропонували приїхати на зустріч. Ми обговорили деякі питання із Олександром Григоровичем (президентом клубу «Інгулець». — В. Б.). Він хотів почути від мене бачення і розуміння даної ситуації. Скажу одразу, що ми змогли знайти спільну мову у багатьох питаннях. Наша розмова завершилась на мажорній ноті, так би мовити. Пан Олександр сказав, що у нього на той час було дуже багато кандидатів на посаду головного наставника команди, із багатьма він також проводив бесіди. Однак ми із ним домовились, що до п’ятнадцятого листопада він дасть остаточну відповідь щодо цього питання. І ось три дні тому він мені зателефонував, сказавши, що вирішив довірити команду саме мені.

— Що вас вразило найбільше при зустрічі? Що запам’яталось?

— Вразило бажання президента досягти більшого, розвивати клуб і прогресувати з кожним днем. Звичайно, що такі амбітні цілі одразу стали до вподоби. Причому, це не просто амбіції на словах, вони підтверджені на ділі. Я маю на увазі і матеріальну базу, базу для розвитку команди — як на мене, це головне у таких справах. Приємно, що наші обопільні прагнення одразу співпали. Мене все влаштувало як тренера, а пана Олександра — як президента.

— Тільки хотів вас запитати про умови, створені для футболістів «Інгульця»…

— Дійсно, мене ці умови, відверто кажучи, приємно вразили. Як ви знаєте, я працював в «Іллічівці», де також була дуже хороша база для підготовки футболістів. Це один із головних аспектів у футболі, на який ти завжди звертаєш увагу. Знаєте, можна бажати і мріяти багато про що, але, не маючи необхідного для розвитку футбольного клубу, для тренувального процесу, важко на щось розраховувати. У ситуації з «Інгульцем» мені дуже імпонує бажання самого керівництва клубу розвиватись, рухатись угору.

ПРО ЗАВДАННЯ НА СЕЗОН

— Я так розумію, що президент клубу одразу поставив перед вами завдання щодо виходу до першої ліги за підсумками цього сезону?

— Так, ви абсолютно правильно говорите. Власне, це була його перша, ключова фраза під час наших перемовин. Задача на сезон — вихід до першої ліги.

— Якими будуть ваші перші кроки на посаді головного тренера? Чого слід очікувати у першу чергу? Можливо, кардинальних змін у складі команди?

— Можу сказати, що наші перші збори, які розпочнуться вже із першого грудня, саме будуть присвячені тому, що я досконально знайомитимусь із тими виконавцями, які нині є у нашому футбольному клубі. Звичайно, будуть відбуватись також і зміни. Велике коло футболістів нині перебуває у стадії перемовин, ознайомлення. Однозначно, буде підсилення складу. Однак скільки саме буде нових виконавців у команді, я поки що не можу сказати. Один, два чи п’ять футболістів — це все буде вирішуватись вже по ходу майбутніх зборів клубу. Щодо самих зборів, то вони вже, в принципі, затверджені президентом клубу і, як я вже сказав, розпочнуться із першого грудня. Повторюсь, зміни однозначно будуть у команді, адже деякі позиції потребують підсилення.

— Ви згадали про збори. Чи є вже якісь конкретні плани щодо їх проведення?

— Власне, сам план підготовки на все зимове міжсезоння, аж до кінця березня, мною вже розроблений. Однак озвучувати його зараз, думаю, немає сенсу, адже він ще не затверджений президентом. Зрозумійте мене правильно, це такий більш технічний аспект. Можу сказати, що на початку плануємо проводити збори команди на базі клубу. Надалі ж є бажання брати участь у різноманітних турнірах. Можливо, один із турнірів проходитиме саме на базі нашого футбольного клубу, а інший буде виїзним. Думаю, ви самі прекрасно знаєте, що найбільшою складністю другої ліги є велика перерва між закінченням осінньої частини змагань і початком весняної. Це, як на мене, дуже велика проблема, яка була, є, і, в принципі, її ніхто не прагне вирішувати. П’ять місяців без футболу — це дуже багато.

ПРО РІВЕНЬ ДРУГОЇ ЛІГИ

— Із ваших слів я розумію, що і до призначення головним тренером «Інгульця» ви також стежили за другою лігою?

— Так. Я спостерігав і за «Інгульцем», адже це новий клуб у професійному футболі. Мені було дуже цікаво за ним спостерігати, адже я знав про великі амбіції керівниц-
тва цього клубу. До слова, також багато футболістів у лізі, яких я знаю особисто. Знаєте, завжди спостерігаєш, цікавишся справами гравців, із якими тебе колись зводила доля.

— Як оціните сьогоднішній рівень другої ліги?

— Мабуть, так, як і весь наш футбол на даний момент — рівень значно понизився. В першу чергу, це стосується амбіцій керівництва клубів. А що таке амбіції керівництва клубу? Це, у першу чергу, фінансові можливості. У зв’язку із тією ситуацією, яка у нас нині відбувається, очікувати якогось сплеску… Добре, що у нас з’являються такі президенти клубів із можливостями, як, наприклад, у «Колоса» чи «Інгульця». Можливо, у Чернівцях чи Рівному. Як на мене, Рівне і Чернівці, будучи обласними центрами, просто зобов’язані мати клуб рівня не тільки першої ліги, а, можливо, і прем’єр-ліги. Таких ентузіастів, які вкладають у клуб своє здоров’я, час, гроші, на жаль, на сьогодні дуже мало. Будемо сподіватись, що ця ситуація поліпшиться і наш футбол буде розвиватись скрізь.

— Що б ви побажали своїй команді у другому колі чемпіонату України?

— Звичайно, у першу чергу, хотів би побажати хлопцям перемог. Залишилось провести одинадцять матчів у чемпіонаті. Наша спільна справа — здобути одинадцять перемог у наступних турах. Окрім цього, хочеться побажати команді здоров’я, аби гравці отримували якомога менше травм. І третє, чого б хотілось побажати, це вдачі. Думаю, у першому колі змагань саме відсутність вдачі у певних моментах не дозволяла команді здобути потрібний результат. Без неї у футболі — нікуди.

Володимир БОБИР.